Оголошення

 

2018 12 21 afterviolence

 

Літня школа присвячена проблемам осмислення явищ насилля та пам’яті про травматичний досвід ХХ та початку ХХІ ст., фізичний та психологічний. Фізичне насильство продовжувалося також через стирання пам'яті, замовчування, забуття, страх, байдужість і маніпулювання суспільною свідомістю. Академія плануєголовний фокус на проблемах презентації та замовчування травм у різних видах наративів (спогади, художня література, журналістські тексти, історіографія, кіно, графіка, картини, пам'ятники та інші символічні структури). Трансрегіональна академія буде зосереджена в першу чергу на минулому та сьогоденні України, яка глибоко постраждала протягом ХХ ст. від революцій, двох світових війн і Голокосту і є простором як військового, так і символічного конфлікту зараз. До участі в Академії запрошуються також молоді вчені, які вивчають аналогічні явища у східноєвропейському регіоні, або працюють у ширшій компаративній перспективі.

2018 12 19 grant 1

The Council on Library and Information Resources (CLIR) is pleased to offer fellowships generously funded by The Andrew W. Mellon Foundation for dissertation research in the humanities or related social sciences using original sources.

The program offers about fifteen competitively awarded fellowships a year in amounts up to $25,000. Each provides a stipend of $2,000 per month for periods ranging from 9-12 months. Each fellow receives an additional $1,000 upon participating in a symposium on research in original sources and submitting a report acceptable to CLIR on the research experience.

 The purposes of this fellowship program are to:

  • help junior scholars in the humanities and related social sciences gain skill and creativity in developing knowledge from original sources;
  • enable dissertation writers to do research wherever relevant sources may be, rather than just where financial support is available;
  • encourage more extensive and innovative uses of original sources in libraries, archives, museums, historical societies, and related repositories in the U.S. and abroad; and
  • capture insights into how scholarly resources can be developed for access most helpfully in the future.

Selection Criteria

A special committee of scholars in the humanities, archivists, and special collections librarians will select fellowship recipients.

 The committee includes representatives from different fields of the humanities and related social sciences, reflecting the variety of fields represented in the research proposals. The committee will assess quality with reference to the following criteria:

importance of the proposed dissertation to the applicant’s field;

appropriateness of the primary-source collection(s) and institutions in which the applicant proposes to do research;

  • competence of the applicant for proposed research as indicated by references, transcripts, language skills, research experience, and other academic achievements; 
  • and 
  • prospects for completing specified research within the time projected.

Recipients will not be expected to complete all dissertation work during the fellowship period–merely the portion of their research outlined in the proposal.

 The committee will give preference to sound, non-traditional projects that—

  • use sources in innovative, creative ways;
  • use newly available or little studied sources;
  • make interdisciplinary use of sources; and/or
  • use sources in repositories that cannot, themselves, provide financial assistance to researchers.

Fellows may propose to work in more than one repository during the fellowship period, including repositories abroad. Preference is given to applicants working away from their home institutions. The selection committee will assess the applicant’s need for working in multiple repositories, working abroad, or both.

 In the administration and awarding of fellowships, neither CLIR nor the selection committee discriminates on the basis of age, gender, race, ethnicity, physical disability, marital status, sexual orientation, religion, citizenship or immigration status, or political affiliation.

See more

2018 12 12 School

Since 2014, the Institute has organised the annual Max Planck Summer Academy for Legal History. Its aim is to provide roughly 20 early-stage researchers, usually PhD students, from all over the world with an in-depth introduction to basic approaches and methods of research in legal history.

The Summer Academy is intended to develop the ability of its participants to transfer legal terminologies and theories across linguistic and cultural contexts, thus providing a basis to build and consolidate international research networks.

It addresses highly motivated early-stage researchers, usually PhD candidates, with an interest in the basic research of historical formation and transformations of law and other normative orders.

The Summer Academy consists of two parts. The first part provides an introduction to the study of sources, methodological principles, as well as theoretical models and controversial research debates on basic research fields of legal history. In the second part, the participants discuss the special research theme and develop their own approach to the topic.

The next course takes place from 5 August 2019 - 16 August 2019 at the Max Planck Institute for European Legal History in Frankfurt am Main, Germany.

This year's theme: Law in Texts and Contexts

Written texts represent the largest part of the sources of legal history. Obviously, they cannot be understood without their respective historical contexts. In recent decades, however, there has been a growing awareness that they must also be read with specific attention to their mediality and their interrelation with visual and oral sources as well as objects and artifacts. Historians, but also legal theorist, are reflecting more intensively about textuality and normativity, and digital humanities seem to hold great opportunities for legal historical research. What do this developments mean for legal historical research, and its specific task?

Applicants to the 2019 Summer Academy are encouraged to present research projects that give special consideration to the connection between normativity and textuality.

see more

 

2018 12 07 сentr1   
 
 
2019-2020 Residence Grant at the Center for Urban History.

The residence grants are offered to researchers of various fields in the humanities from different countries. We especially encourage historians, culture studies scholars, and anthropologists. We welcome applications for research that offer broad interpretations of urban history as a discipline at the intersection of various approaches of humanities and social sciences. The chronological and geographical frames of the proposed research are limited to the 19th and 20th-century history of East and Central Europe. Preference will be given to topics related to the Center’s research focuses like urbanization in multi-ethnic cities, individual experience of city residents during 20th-century radical changes and wars, planned cities, urban heritage, commemorative practices and city space, infrastructure and cultural practices in the cities, digital and public history.

The program includes: 

  • five one-month residence grants for young researchers, working on their PhD thesis or preparing them for publishing; 
  • five two-week residence grants for advanced researchers;
  • three residencies on digital urban history in cooperation with the Lviv Interactive project, an online encyclopedia representing the history of Lviv through places and spaces. The researchers are expected to have an interest in preparing materials for the project focusing on placing their own research focus on the spatial aspects of Lviv. We also encourage applications with projects not necessarily related to Lviv but employing digital techniques to develop a theme under research (such as but not exclusively, the geo-information systems, network analysis, and digital storytelling).
  • one residency in digital urban history, jointly with the Urban Media Archive. The researcher is going to work with the materials of the project "Voices of Resistance and Hope: Kyiv-Lviv-Kharkiv" - a collection of interviews with the participants of the EuroMaidan.

The Center provides conditions to conduct research, and offers to scholars access to the own materials, such as the library, the media archive, research works, scholarly contacts, and also grants an opportunity to present and discuss the preliminary results of research within the Urban Workshop and public lectures.

The Library of the Center includes over 8,000 books in urban history, heritage, public history, museum studies, history of media and visual culture, gender studies, Jewish studies, a.o. in Ukrainian, English, Polish, Russian, and other languages Urban Media Archive is a unique collection of digitized archival photos and film documents, maps, and oral interviews

The grant means accommodation in the guest rooms of the Centre for a period of one month or two weeks, located on the same premises as the Institute. Conveniently situated in the heart of Lviv, the Center is a short walk from the city’s archives and libraries. The guest apartment has three separated guest rooms with shared kitchen and facilities. The rooms are fully-equipped to ensure a comfortable stay and provide WiFi access. During the stay at the Center, the grantee gets working space in the office, access to all resources and administrative support.

The grant does not cover travel, living and other expenses.

The residence grants are intended for postgraduate students and postdoctoral researchers. Please note that no scholarship is offered to undergraduates and graduates. Pilot research projects are not encouraged. At the time of application, the project should last at least for a year and require access to Lviv archives and libraries, including the library and the media archives at the Center.

Applications have to include:

  • Project Description (1000-2000 words)
  • Curriculum vitae
  • List of publications
  • Letter of recommendation by a scholar who is familiar with the applicant’s research (for non-holders of PhD or relevant degree).

The referee, who recommends a candidate for the grant, should submit their letter of recommendation from their own email, providing contact information in the letter.

Please submit your application to the email grants@lvivcenter.org

 Please indicate “Residence Grant Application 2019” in the subject line of your email.

Applications can be submitted in Ukrainian, English, Polish, Russian and Belarusian. Only fully completed applications will be accepted.

Application deadline
February 1, 2019

The selection of candidates will be done by February 15, 2019.

The jury is not required to publicly justify its decisions.

The Center’s Grants Program has been effective since 2006 and is to encourage international academic exchanges, promote urban studies in Ukraine and advance interdisciplinary approaches, new topics and discussions in studying cities. So far the Centre has welcomed 110 researchers from Ukraine, the United States, Italy, Germany, the United Kingdom, Canada, Poland, Russia, Lithuania, Estonia, Belarus, Kazakhstan, Hungary, Switzerland, Romania, and China.

 

2018 11 29 digital1

Семінар цифрової історії


7 грудня 2018 року відбудеться міжнародний семінар "Проект цифрової історії: як це працює". Учасниками семінару будуть дослідники та вчені з України, Люксембургу та Італії.


Семінар спрямований на обговорення потреб та цілей у проектах цифрової історії, що, у свою чергу, визначає різні конфігурації акторів та компетенцій, актуальних для проектів цифрової історії. Йтиметься про колективний характер та інституційну роль, координацію та підтримку цифрових проектів, міждисциплінарний підхід, технічну базу і візуальну мову, цифрові компетенції авторів та аудиторій.

 


Акселерація змін у цифрових технологіях робить їх постійно застарілими. Відбувається оновлення обчислювальної потужності пристроїв, зміна інтерфейсів, мов програмування і форматів файлів. Водночас не існує одностайної думки про те, чи сприймати оновлені версії як нові. Оскільки базові способи взаємодії між людиною і технологією залишаються у тих же концептуальних рамках. Відтак, коли проекти гуманітарного спрямування намагаються знайти інноваційні підходи до використання цифрових інструментів, вони мають справу з технологією, що постійно втрачає актуальність, і при цьому не обов’язково містить концептуальні інновації порівняно зі своїми попередніми версіями.


Це піднімає питання про те, як формується запит на створення проектів цифрової історії, кого вони включають, і хто ініціює ці процеси. Чи обчислювальний метод вважається можливістю сформувати інші технологічні рамки для формування знання у полі гуманістики? Чи цю йдеться передусім про необхідність йти в ногу з останніми технологіями? Чи можемо ми розділяти згадані два аспекти? Чи слід радше дивитися на міждисциплінарну природу цих відносин?


Це наштовхує гуманістику на питання про те, які цілі ставляться до цифрових проектів? І яким є підхід до оцінки їхньої успішності та ефективності? Як це працює? Коли можемо вважати такі проекти достатньо цифровими? Що таке дослідження, а що таке результат у проекті цифрової історії? Що є доданою вартістю та як оцінювати експерименти із застосування технологій в гуманітарних науках? Яку роль відіграє інтерфейс? Коли саме вважати користувацький досвід і статистику відвідувань ключовим результатом? Чи вважати проект цифрової історії завершеним після публікації? До цих запитань звертатимуться учасники семінару.
Робоча мова семінару - англійська.

Семінари з цифрової історії Центру міської історії обговорюють методологічні, етичні і теоретичні питання створення, збору і аналізу цифрових чи оцифрованих фотографій та відеозаписів як свідчень про минуле та світи, у яких жили чи живуть люди. Також семінари зачіпають питання просвітницького призначення історичних візуальних даних, які використовуються для створення змістовних презентацій і лекцій для різної аудиторії. Мета семінарів - дискусія про існуючі можливості і виклики цифрової історії між дослідниками.


Семінари мають три основні блоки:
* Артефакти (фотографії, файли, фільми, тощо)
* Технології (камера, антена, екран, друк, програма, тощо)
* Візуальні та цифрові методи (смисл і аналіз)
Подія реалізована в рамках "Семінарів цифрової історії" Центру міської історії Центрально-Східної Європи за підтримки Університету Санкт-Галлена (Швейцарія).


Центр міської історії Центрально-Східної Європи 7 грудня 2018 р., Львів, Україна
Вул. Акад. Богомольця, 6

Організатори:
Центр міської історії (Львів, Україна)
Центр урядування і культури в Європі Університету Санкт-Галлена (Швейцарія)

2018 11 29 digital3

 

Програма семінару

 

7 ГРУДНЯ, П’ЯТНИЦЯ, ЦЕНТР МІСЬКОЇ ІСТОРІЇ


Міждисциплінарність


1. Координація (10:00-11:30)

Переклад колекцій: Досвід кураторства історичної багатошарової цифрової виставки про Велику війну

Сандра Камарда (Центр сучасної і цифрової історії, Університет Люксембургу)

Під час виступу пропонується досвід процесу розробки цифрової платформи «Перша світова війна: пам’ять про Першу світову війну у Люксембурзі». Наголос буде робитися на викликах, пов’язаних з налагодженням зв’язків між численними музейними установами та іншими стейкхолдерами, а також йтиметься про питання переклад аналогових колекцій на цифрові відповідники.
Багатошарова структура, разом з новітніми стратегіями у цифровому сторітелінгу, запропонує метод залучення різних аудиторій, заохочення дослідження і створення значущих навчальних досвідів.Львів Інтерактивний: окреслення досвідів у цифровому картуванні Тарас Назарук (Центр міської історії)« Інтерактивний Львів» є проектом з представлення історії міста через цифрову карту, який постійно триває і наповнюється вже понад 10 років. Водночас, це не просто історія опублікованих дослідницьких праць з акцентом на міські студії. Це також історія нашарування досвідів знанесення історичних досліджень на карту, міжгалузевої співпраці та використання цифрових інструментів, документація та аналіз яких є ключовим кроком до формування експертизи і пропонування підходів у полі цифрової історії. У презентації пропонується критичні рефлексії про набутий досвід, а саме – роль міжгалузевої співпраці, можливості і обмеження цифрових форматів, ключову роль експериментів у створенні проектів цифрової історії.

 

Від даних до інформації: як розуміти взаємозв’язки

 

2. Дослідження (12:00-13:30)


Антропос – Топос – Тропос: від гіперкниги до уявної мапи

Данило Ільницький, Віктор Мартинюк
(Український католицький університет, Інститут українознавства НАН України)

У презентації  йтиметься про вплив інтелектуального середовища на вибір методу, про обраний метод як універсальний ключ у гуманітарному дослідженні, про деякі сильні і слабкі сторони нелінійної оповіді.

 

Картування Великої Війни у Києві

Олена Бетлій, Анна Ісаєва, Дарина Подгорнова
(Національний університет "Києво-Могилянська Академія", Центр міської історії)

 

Проект має на меті показати міське життя через призму Великої Війни. Під час презентації ми обговоримо виклики, пов'язані з дослідницькою стратегією, вибором перспектив, з яких Київ як місто домашнього фронту може бути пояснене у найбільш надихаючий спосіб. Також пропонується обговорити метод картування як інструмент, що допомагає історикам краще розповісти їхні історії про місто.

 

Гуманістика і осмислення взаємозв’язків (формування знання)


3. Програмування та візуалізація (14:30-16:00)

WW1.lu, перед і поза лаштунками.


Сторітелінг та кураторство даних для «спливаючих» колекцій

Даніеле Ґвідо (Центр сучасної і цифрової історії, Університет Люксембургу)

Створення проекту цифрової історії, коли доводиться працювати з оцифровані архівними матеріалами та їхньою публікацією є не просто лінійним процесом, як може видатися на перший погляд. Йдеться не лише про цифрові формати, авторське право, переклади, різні архівні практики, метадані та роботу з контентом, а й про взаємозалежність між дослідниками, перекладачами, розробниками і дизайнерами, з урахуванням особливих потреб і побажань кожного з них щодо даних, моделювання даних, курування і публікації. Ми хотіли б розповісти про наш підхід до проекту ww1, про проблеми, з якими ми зіштовхнулися, про суспільно- технічні рішення, які ми запропонували: від підготовки метаданих ресурсів, публікації у веб, і до написання мізансцен для історичних матеріалів.Дизайнерський підхід до проектів цифрової гуманістики Джорджо Убольді (Calib.ro)Виступ має на меті поглибити стосунки між дизайнерами, вченими-гуманітаріями та програмістами, представивши деякі проекти та інструменти для аналізу гуманістичних даних та для допомоги у науково-дослідній діяльності.Переведення знання у 'розуміння патернів'

4. Освітнє (16:00-17:30)


Історична інформатика і цифрова історія для студентів університету історичних спеціальностей

Євген Захарченко (Навчальна лабораторія історичної інформатики, Харківський національний університет ім. В.Каразіна)

У презентації розглядається діяльність навчальної лабораторії історичної інформатики Харківського національного університету ім. В.Каразіна. Буде розглянуто, як історична інформатика і цифрова історія викладаються для студентів-бакалаврів, які методи і практики
вони вивчають, які форми навчання допомагають їм здобути навички у цих сферах; які можуть бути потенційні проекти і перспективи для подальшого застосування цифрової історії в навчальному процесі на історичних факультетах.

(ви)жити в 1990-х. Спроба зрозуміти, як створювати цифрову освітню платформу

Христина Бойко (Центр міської історії)

 

 (ви)жити в 1990-х – це освітня платформа для вчителів і учнів на основі проекту «Інтерактивний Львів», розроблена та створена учнями у співпраці з дослідниками, дизайнерами, програмістами і перекладачами. У доповіді буде представлено досвід апробації методу «навчання через дію», можливості цифрової гуманістики, застосування гейміфікації для нелінійного сторітелінгу. Ми розповімо про виклики при створенні цього проекту, обговоримо основні цілі та завдання розробки освітньої платформи, як знайти спільну мову, яка стане корисною для цільової аудиторії та створить простір для спілкування різних учасників
освітнього процесу.

 

 

Публічна лекція (18:30)
Центр міської історії, конференц-зал

Пам'ять про Велику війну в Люксембургу: залучення різної аудиторії через цифрові проекти публічної історії

Сандра Камарда (Центр сучасної і цифрової історії, Університет Люксембургу)

Затінена драматичними подіями Другої світової війни, складна і неоднозначна історія Люксембургу під час Першої світової війни постраждала від загальної байдужості і відсутності інтересу як з боку істориків, так і місцевого населення.


Ініціативи вшанування сторіччя Великої війни стали безпрецедентною нагодою знову заглибитися в цей період як на науковому, так і на політичному рівнях. Результатом співпраці Університету Люксембургу і Міністерства з державних питань став проект цифрової виставки «Éischte Weltkrich»: пам’ять про Велику війну в Люскембургу», який звертається до різної аудиторії, прагнучи переосмислити все ще малодосліджену і знехтувану епоху.

 

ДЕТАЛІ: http://www.lvivcenter.org/uk/conferences/conferences/2962-07-12-18-digital-what-makes-it-work/

 

2018 11 29 digital4

2018 11 29 digital4