FacebookMySpaceTwitterDiggDeliciousGoogle BookmarksTechnoratiLinkedin

Авторська колонка

Гіроакі КУРОМІЯ. Спогади про Луганськ (1992–1993)

2016 01 27 kuromia

Натомість у Луганську все було інакше. Коли я попросив подзвонити до США, операторка дуже люб'язно одразу з'єднала мене з моїм домом в Америці, і я зміг поговорити з дружиною. Зв'язок був дуже хороший. На мене це справило неабияке враження. У провінційному місті, такому як Луганськ, ситуація була краща і люди видавалися добрішими, ніж у Москві чи в Києві. Звісно, може бути, що операторці просто не було чого робити, тому вона так радо допомагала мені. Хай там як, у мене зразу покращився настрій. Ходячи містом, я захоплювався пейзажами. Я бачив, або принаймні відчував широкий степ, що простягався навколо міста.

Read more...

Альгерд БАХАРЕВІЧ. Одяг з Європи

2016 01 19 bakharevich

Якщо усвідомити себе європейцем, то виявиться, що настав час відмовитися від багатьох приємних звичок, які так втішають більшість наших співвітчизників. Виявляється, що замість рідності доведеться заново поважати рівність і різність. Доведеться вивчити багато речей, зокрема, найелементарніших: говорити, слухати, бачити. Пам’ятати і забувати. Пробачати і толерувати.

Read more...

Володимир МАСЛІЙЧУК. Дитинство у провулку Рози Люксембург

2016 01 06 masliychuk

Ім’я комуністки, закатованої противниками, потрапило у список перейменувань,  визначених центральним виконавчим органом, Інститутом національної пам’яті. Місцева ветеранська організація запропонувала назвати назвати провулок – провулком Дружби і певно, якби не мій диплом історика і прагнення місцевої влади до консультацій у швидкому виконанні Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» справу було б зроблено. І я взявся відшукувати замінник прийнятний для місцевих органів влади та нечисленних мешканців. Моя постмодерна юність, переважно проведена поза провулком Рози Люксембург, брала гору і я, згідно з методичними розробками Інституту національної пам’яті, вирішував як краще назвати рідний провулок: «Святої Божої Матері» чи імені героя «українських національних казок» Івасика Телесика.

Read more...

Андрій ПОРТНОВ. Як Дніпропетровськ перейменували у Дніпропетровськ, й До чого тут св. Петро?

2016 01 04 portnov

Напередодні Нового року, 29 грудня 2015, частина депутатів Дніпропетровської міськради провела о 6й ранку виїзну сесію, на якій  «перейменувала» місто з Дніпропетровська на Дніпропетровськ, змінивши, як заявили учасники процесу, «інтимологію назви» і пов'язавши місто на Дніпрі вже не з більшовиком Григорієм Петровським, але зі св. Петром… Cв. Петра як заміну Петровському озвучували задовго до грудневого рішення. З цієї пропозиції кепкували, вказуючи на відсутність історичних зв'язків апостола з Дніпром, хоч, у ширшій перспективі, саме довільність вибору та його анекдотичність парадоксальним чином відповідають  обережно-відсторонено-байдужому ставленню цього південного степового міста до свого минулого. Цікаво й те, що св. Петра не вперше приписують до історії Катеринослава-Дніпропетровська…

Read more...

Михайло ГАУХМАН. БУТИ САМИМИ СОБОЮ:УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ПЕРЕД ЗАХІДНИМИ ДЗЕРКАЛАМИ

2015 12 28 gaukhman

Свідомо об’єдную надто різні погляди, – як приязні, так і ворожі, – аби змінити нашу точку зору, аби подивитися, чому про Україну пишуть так, як би ми не хотіли, щоби про нас писали. Чому коли українці прагнуть бути самими собою – в західних дзеркалах ми виглядаємо або підлітками, або радикалами? Мені йдеться не про критику західних статтей, а про аналіз наявних і можливих українських проблем, які викликають або можуть викликати критичні оцінки західних оглядачів. Що в нас не так або не зовсім так? Які проблеми помітні в чужих дзеркалах?

Read more...

Владимир ПОЛЯКОВ. Третья Турецкая война – топонимическая!

2015 12 14 poliakov

Топонимическая война в Крыму в полном разгаре. По инициативе лидера русской общины Крыма Сергея Цекова умами крымских чиновников овладела идея переименовать улицу Турецкую в память погибшего в Сирии летчика. Эта великодержавная идея повергла в шок большинство симферопольцев. Дело в том, что начиная с 1992 года в городском совете был достигнут некий компромисс между демократически настроенными депутатами и властью. Власть отказалась убрать названия улиц из серии коммунистического новояза, но дало слово больше не переименовывать улицы в память уходящих из жизни сильных мира сего, не реагировать переименованиями на различные юбилеи. 

Read more...

Аня Дейкун. Заметки об университетском образовании в Мексике

2015 11 30 deikun 01

Свобода, которая (наивно либо разумно) правит бал в немецких университетах, где студент самостоятельно составляет план учёбы, более предоставлен себе и своему самообразованию, - в Мексике отсутствует. Вся система организации учебного процесса напоминает украинскую, т.е. не столь основанную на доверии, сколько – на дисциплине. Студенты имеют свою группу, следуют определённому плану, их день наполнен лекциям, а после их ожидают горы домашних заданий (работать необходимо в разы больше, чем в Берлине)… В общем, в Мексике существуют позитивные примеры учебных заведений (которых так не хватает Украине), где не только профессора и учёные зарабатывают достойно, но и студенты имеют хорошие стипендии, где есть возможность финансировать проекты, бесплатно публиковать научные работы, где существует активное сотрудничество с другими университетами мира, где, конечно же, есть доступ к электронным базам данных зарубежных изданий и где образование бесплатно, что не полностью, но отчасти снимает дискриминирующий фактор классового неравенства.

Read more...

Михайло Гаухман.Чому варто підтримати Музей історичних коштовностей України?

2015 12 02 gaukhman

Робітникам культури та всім небайдужим людям варто підтримати Музей історичних коштовностей України в його конфлікті з Національним музеєм історії України. Дії керівництва музейного об’єднання фактично спрямовані на перетворення Музею історичних коштовностей на відділ головного музею, що є неприпустимим і непрофесійним. Дієвим кроком для збереження Музею історичних коштовностей та убезпечення його від дальших спроб реорганізації й оптимізації буде надання йому юридичної самостійності та статусу національного музею.

Read more...

Ирина Брунова-Калисецкая. Диалог на историческую тему с точки зрения конфликтолога

brunova iryna small

Я не историк, но в работе с социальными конфликтами больших групп с идентичностями я часто сталкиваюсь с темой истории, как маркером «своих-чужих». Поэтому для меня история – это инструмент групповой дифференциации в конфликтных отношениях, где гораздо меньшую роль играет собственно историческая наука, чем история как социальная память на те или иные маркирующие группу события. Поэтому разговор с аудиторией я начинаю с вопроса о том, в каком виде перед нами предстает история и где мы ее можем найти, актуализируя, таким образом, все источники исторической памяти, мышления, восприятия, чувств, образов и смыслов. А затем рассказываю и показываю, в каких «местах» памяти хранится история в социальной психике и почему становится источником конфликтов.

Read more...

Сергій Савченко. Країна навколо міста (Подорожні записки) 2014–2015

savchenko sergiy 2015Поява у віддаленому селі чужих людей завжди викликає інтерес, що поєднує підозріливість і збентеження. Ми нічого не продавали і не купували, ні за кого не агітували, не переконували пізнавати істину чи вступати до ашраму. Розпитували про історію села, останніх поміщиків, вбитих більшовиками, шукали корінних старожилів, які могли щось пам'ятати. Правда, таких майже не лишилося, а центральне місце в колективних історичних споминах займала минула війна. Мабуть не всі зустрічні повірили у «легенду» про істориків (так ми представлялися) та безкорисливий мотив, що привів нас до застряглого у безчассі села. Здавалося, усьому світові не було до нього ніякого діла, а плин історії зупинився тут наприкінці 80-х. Про колгоспне минуле свідчили не лише понівечена крамниця і зруйнований садок, але й купа залізяччя на багатьох подвір'ях, яке нагадувало фрагменти розпайованої сільгосптехніки (тракторів і комбайнів). Може колись знадобиться?

Read more...

Additional information