Авторська колонка


FacebookMySpaceTwitterDiggDeliciousGoogle BookmarksTechnoratiLinkedin

Авторська колонка

Ігор СЕРДЮК. Інший Ленін

2016 11 18 Serdiuk 15Зізнаюсь, ще ніколи у своєму житті я не хотів побачити якийсь пам’ятник, як в цей день той миршавий бюст...

Read more...

Данило Ільницький. Бодя Солч

Данило Ільницький. Бодя СолчВластиво, його погляд свідчить про новий тип героя – не революціонера-крикуна (архетип з минулого), а щирого активіста з добрими очима, науковим доробком за плечима та ідеями в голові.

Read more...

Олександра ІВАНЮК. Що думати про поляків після спалення українського прапору?

2016 11 13 Ivanjuk 1Аби зрозуміти різницю поміж націоналістами й консерваторами у Польщі, варто подивитись на дві головні ідеологічні течії, від яких бере початок теперішній політичний ландшафт: доктрина Юзефа Пілсудського – соціаліста, який поділяв ідею багатокультурної Польщі і доктрина Романа Дмовського – антисеміта, расиста, українофоба й апологета «етнічно чистої, білої Польщі». До доктрини останнього у Польщі апелюють лише націоналісти, які на політичному спектрі знаходяться набагато правіше правлячої партії ПіС, а їхня реальна вага дуже низька.

Read more...

Михайло ГАУХМАН. Нова спроба старої мови.Сюжет 3. Революційний дискурс ідентичности

2016 10 14 gaukgolІдентичність завжди є ситуативною, хоч і вкоріненою в змістовні компоненти культури та соціяльні умови існування етнічної групи або національної спільноти. Базова конфігурація «Свій–Інший–Чужий» має сталість тільки в рамках певного національного проєкту або суперництва різних національних проєктів, і належить певній більш чи менш швидкоплинні епосі. Цей проєкт або конфлікти різних проєктів зазвичай задають війни та революції, навіть якщо ці війни гібридні, а революції – мирні. Бо непересічні події інтенсифікують національну ідентифікацію.

Read more...

Вадим НАЗАРЕНКО. Радянсько-український Букрин і майже козацький Трахтемирів: нотатки подорожі правим берегом Дніпра

2016 11 05 NazarenkoУ «Сто років самотності» Маркеса є епізод, коли містечко Макондо вразила епідемія амнезії. Щоб не забути назви речей і тварин, люди чіпляли на них таблички (у центрі містечка на стовпі висів напис «Бог є»). Мандрівка на територію «Трахтемирівського півострова» наштовхнула на думку, що у нас багато сіл і містечок, подібних до Макондо. От лише табличок менше та й написи інші.

 

Read more...

Володимир МАСЛІЙЧУК. Двадцять п’ять…

2016 10 30 masliychuk1Нове товариство починалося з ініціативи передусім філологів, щойно лещата партійної спрямованності ослабли і почали розчепірюватися. Тут варто зробити дуже вагому заувагу. Заувагу унаслідок незакінчених студій та особистих вражень. У філологів, зокрема харківських, не було такої залежності від ідеологічних потреб та політичного курсу як те було і, власне, почасти продовжує бути у істориків. Філолог міг знайти собі «нішу свободи», студіюючи літературу бароко чи особливості морфем, серед істориків радянського Харкова таке «дозволяли» собі одиниці. Історик питомо боявся громадської активності (окрім політичної) чи визначеної керівництвом, а тим більше занурення у наукову діяльність, заняття чистою наукою на віддалі від «мас» та комсомольсько-партійних обов’язків викликало вагомі підозри і критику на кафедрах і вчених радах, зборах трудових колективів.

Read more...

Михайло ГАУХМАН. НОВА СПРОБА СТАРОЇ МОВИ.Сюжет 2. Страсті за Центральною Европою. Продовження: Культура – націоналізм - революція

2016 10 14 gaukgol

Ідентичність пов’язують з певною культурою. Під «ідентичністю» розуміють належність до етнокультурної спільноти з її цінностями та маркерами. Однак ідентичність у сучасному світі завжди кризова. По-перше, самі спільноти доволі непевні. По-друге, одні спільноти можуть утверджуватися за рахунок інших. Так, респектабельно бути «нацією-жертвою», а для цього має бути «нація-кат», що може цілком збігатися з «нацією-жертвою». По-третє, іноді спільноти конкурують між собою за привласнення чималих груп індивідуумів. Саме тому ми говоримо про ідентичність яко проєкт, а не просто належність до певного кола людей та ідей.

Read more...

Михайло ГАУХМАН.НОВА СПРОБА СТАРОЇ МОВИ. Сюжет 2. Страсті за Центральною Европою: від Праги до Харкова

2016 10 14 gaukgol

Болюче розважаючи про смертельний трикутник «Західна Европа – Центральна Европа – Росія», Мілан Кундера тільки згадав, про народи Східної Европи, яко пригноблені складники Росії. Якщо Центральна Европа могла звернутися до Заходу, то що могла зробити Східна Европа? Якщо продовжувати логіку Кундери: чи не вчиняла Центральна Европа зі Східною Европою те ж саме, що Західна Европа скоїла із Центральною Европою – віддала на поталу Росії? Не важко здогадатися, про яку країну Східної Европи – мені йтиметься далі.

Read more...

Володимир МАСЛІЙЧУК. Писати передмову. Перепис Охтирського полку 1704 р.

2016 10 09 masliychuk osnovneПисати передмови – річ корисна, вона змушує ледачого історика вчергове читати тексти і піднімати нотатки, перечитувати і критикувати, доповнювати. Мислити і студіювати. Однак існує небезпека, що передмова «заживе своїм життям», віддаленим від тексту. Докладаючи зусиль, ти створюєш власний текст – власну інтерпретацію і змінюєш розуміння першоджерела, нав’язуєш своє бачення. Краще писати післямови, однак, як подумати, то також небезпечно…

Read more...

Андрій Портнов. Бабин Яр учора і завтра

2016 10 08 portnovПісля Бабиного Яру були Камбоджа, Руанда і Сребреніца. Були (і є) концтабори в Північній Кореї, з існуванням яких людство якимось чином змирилося. Та й антисемітизм нікуди не зник (заборону його публічних проявів у деяких країнах не варто плутати із перемогою над ксенофобією як такою). Не зникла й дискримінація: за расовою, мовною, ґендерною, зрештою, за паспортною ознакою… Як оповідати про Бабин Яр людям, що живуть у ситуації миру (нехай крихкого й далеко не всезагального)? Що нам може підказати ця історія, чого навчити? Того, як в екстремальних умовах поводять себе «широкі маси обивателів»? На які вчинки здатна людина, всерйоз налаштована на виживання? Хто такі «звичайні люди» і що таке «банальне зло», якщо влада проводить злочинну політику й якщо ми, хоч би завдяки Паскалеві, здогадуємося, що справедливість так само залежить від моди, як і краса? Що являє собою складне контекстуальне мереживо мотивів, яке змушує людину ризикувати власним життям заради спроби врятувати іншого? Чи не є легкість, з якою люди убивають собі подібних, не просто визначальною рисою нашого біологічного виду, але й свідченням того, що саме в убивстві людина переборює природне й повноцінно вступає в соціальне і культурне? І чи не стає сплановане масове убивство однією з вищих форм соціальності?..

Read more...

Additional information