FacebookMySpaceTwitterDiggDeliciousGoogle BookmarksTechnoratiLinkedin

Авторська колонка

Яна ПРИМАЧЕНКО. Коли Кліо та Феміда мають стати пліч-о-пліч: Нотатки з конспекту лекцій Міжнародної літної школи «The History before the Court. International law and the study of the past» 21-27 серпня 2016 р. (Ленкук, Польща)

2016 09 12 prymachenko1

Привабливість історичних аргументів для ствердження власної національної ідентичності не дає спокою політичним силам, які використовують значимі для суспільства історичні теми для збору рясного електорального врожаю. В цих умовах експертні середовища опиняються в центрі конфлікту. Вони мають виступати певними арбітрами та комунікаторами між суспільством і владою, надаючи відповідні правові і історичні оцінки. Все більше фокус роботи як правників, так і істориків, що займаються дослідженням політики пам’яті, зміщується в бік міждисциплінарних підходів. Тож ідея організаторів міжнародної літньої школи зібрати разом істориків і правників та надати їм майданчик для дискусії виявилася дуже на часі.

Read more...

Ігор НЕТУДИХАТКІН. Міжнародний виставковий проект «Земля козаків» очима сирійського мандрівника XVII ст.» (до 360-ої річниці відвідин України Антіохійським патріархом Макарієм)у Національному заповіднику «Софія Київська»

2016 09 08 netudy1

Рівно 360 років тому, в рамках подорожі з Сирії до Москви (1652-1659), Україну відвідав Антіохійський патріарх Макарій III. Під час мандрівки його супроводжував син – архідиякон Павло Алепський. Він залишив надзвичайно детальний опис подорожі Україною, зокрема – відвідин Києва. У творі Павла Алепського «Подорож Антіохійського патріарха Макарія» детально описані особливості політичного устрою, архітектури, звичаїв та побуту тодішньої України (як її називає сам автор – «Землі козаків»). Загалом, твір Павла Алепського є єдиним арабомовним джерелом з історії України XVII ст.

Read more...

Андрій ПОРТНОВ. Згадуючи Віктора Дудка

2016 09 05 portnovhol

В особистому спілкуванні, як і в текстах, Віктор Дудко був винятково шляхетною, тактовною, скромною людиною, яка гостро не сприймала поверховості, голослівності, поспішності. В нього зовсім не було таких типових для наукового середовища рис, як самовихваляння чи сенсаційність. Але була чиста радість інтелектуального спілкування. Віктор не раз – у листах і розмовах – скромно називав свої дослідження «нотатками». Водночас, він був принциповим у тому, що стосувалося їхньої наукової якості, оформлення, місця публікації. У листі від 13 квітня 2011 року він згадав про пропозицію видавця «спопуляризувати і назви статей, і самі статті» й тут таки додавав: «На таке, звісно, я не пристану». І це казала винятково делікатна людина, яка, публічно критикуючи недбалі, а часто-густо відверто халтурні публікації, воліла не називати імен горе-«дослідників».

Read more...

Вадим НАЗАРЕНКО. Центральна вулиця «Центральна» (декомунізація на батьківщині Григорія Сковороди)

2016 08 31 nazarenko hol

Процеси декомунізації в районі відбуваються поступово і їх радше можна пояснити розумінням людьми своєї відповідальності перед соціумом і причетності до того, що відбувається довкола. Очевидно, ці процеси будуть повільними з огляду на значний відтік із району активної частки населення та перманентну соціально-економічну і політичну кризу, адже для багатьох ностальгія за радянським – це ностальгія за соціальною захищеністю, а не боротьба «за радянське минуле». Це наочно продемонстрували довибори у Верховну Раду в 151 виборчому окрузі (куди входить і Чорнухинський район), які відбулися 17 липня. Так, один із кандидатів, який хоч і був самовисуванцем, проте активно позиціонував себе як член КПУ, мав один із пунктів програми – «Заборона переписування історії, паплюження нашої історії на догоду чинній владі». Він набрав лише 0,68% голосів.

Read more...

Михайло ГАУХМАН. ГУМАННІСТЬ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ

2016 08 29 gaukhman

Українська сучасність наповнена викликами без відповідей. Мені здається, що Україні судилося розбиратися з такою купою проблем, яка мало кому діставалося. Історична наука може вказати на необхідність відповіді на питання – як бути подібними до всіх і як бути самими собою? – у переломну добу. Однак кожної епохи відповіді доведеться щоразу формулювати заново і самостійно, намагаючись одночасними «бути самим собою» і «бути такими, як усі», водночас, не втрачаючи обличчя та не примножуючи відмінностей. Аби згодом нащадки написали про нас несуперечливу історію.

Read more...

ВІКТОРІЯ АНТОНЕНКО. 2015 SUMMER INSTITUTE ON СONDUCTING ARCHIVAL RESEARCH: ПІСЛЯМОВА

2016 08 18 antonenko

Поза всяким сумнівом, Summer Institute on Conducting Archival Research – високоякісний науково-освітній проект, який може стати хорошою школою для українських дослідників-початківців, що пов’язують свої наукові інтереси та майбутні досягнення із вивченням ранньомодерної/модерної історії й сучасної політики зарубіжних країн, міжнародних відносин тощо. В той же час участь у цьому семінарі – це не тільки хороша можливість ознайомитися з теорією і практикою архівної справи за кордоном, але й реальний шанс зав’язати корисні знайомства та налагодити міжнародну співпрацю з провідними науковцями Сполучених Штатів Америки. 

Read more...

Ольга Попович. Які ж ці «дві Польщі»?

2016 07 11 popovych

Виглядає на те, що журналісти самі стали учасниками політичної риторики двох найбільших політичних сил у Польщі – Права і Справедливості та Громадянської Платформи. Стаючи на ту чи іншу сторону, вони посприяли цим, часто штучним, поділам польського суспільства на дві частини. Спроба аналізувати поділи не через фактичні дані досліджень над суспільством, а через підхоплення тез, які нав’язують політики, приводить до хибних висновків. Поширюючи такі пояснення суспільних процесів журналісти часто самі стають учасниками політичного протистояння, замість того, щоби наближати суспільство до виходу з політичної дихотомії та антагонізму. Важко знайти обґрунтовані аргументи на користь тези про те, що наслідування польської трансформації Україною несе ризики для останньої й може сприяти розколові суспільства.

Read more...

Андрій Портнов. Роздуми на проспекті Бандери

2016 07 07 portnov

Ані прихильники, ані критики вшанування Бандери в Україні не становлять однорідної групи. І не кожен прихильник пост-майданівської політики “декомунізації”, наприклад, підтримує героїзацію УПА. Що більш важливо, героїзація Бандери критикується в Україні з різних позицій – демократичних, комуністичних чи просто пропутінських... Ділити українське суспільство на самих лише ідеологічних прихильників та критиків культу Бандери було би великим спрощенням. Хоча б тому, що із такої дихотомії повністю виключена третя умовна група. До неї належать люди, радше байдужі до проблем пам’яті та ідентичності; люди, які не мають чітких ідеологічних поглядів, але почуваються втраченими (дезорієнтованими) в політичних боях за минуле.

Read more...

Олена Бабакова. Дві Польщі

2016 06 06 babakovaПротягом останніх років у польському суспільстві зростало напруження, спричинене різними раціональними та емоційними оцінками посткомуністичної трансформації. З приходом до влади партії “Право і справедливість” наявні суперечності поглибилися, а градус суспільно-політичних дебатів дедалі більше нагадує Україну початку 2000-х. Сучасні поляки щоразу сильніше поділені як оцінкою поточних політичних справ, так і різним поглядом на минуле та майбутнє... Розкол у польському суспільстві не має чіткої географічної, майнової чи класової прив’язки. В його основі лежить дуже суб’єктивне відчуття успішності чи неуспішності змін у країні, які відбулися протягом останніх десятиліть. Питання не в тому, чи хтось вважає, що трансформація йому дала замало чи забагато, питання в тому, чи людина вважає: а раптом вона могла дати щось інше?..

Read more...

Михайло ГАУХМАН. Публічна дискусія «Український націоналізм та євреї (1920–1950-х років)»: питання до теми і коментарі до дискусії

2016 06 04 gaukhman

20 травня 2016 року в Києво-Могилянській Академії, завдяки спільним зусиллям Української асоціяції юдаїки та Центру досліджень міжетнічних відносин Східної Европи, сталася непересічна події в академічному житті – публічна дискусія про відносини українського інтеґрального націоналізму та євреїв у 1920–1950-х роках. Хронологія обговорення охоплювала міжвоєнний час, період Другої світової війни та повоєнні роки, поки діяло українське націоналістичне підпілля на Галичині. Цю дискусію вже оглянув історик Михайло Мартиненко. В деяких моментах наші міркування збіглися.

Read more...

Additional information