FacebookMySpaceTwitterDiggDeliciousGoogle BookmarksTechnoratiLinkedin

Авторська колонка

Andreas Umland. SYLVESTER STALLONE AS A BOXER (A COMMENT ON THE INFAMOUS UKRAINIAN DECOMMUNIZATION LAWS, AND PROFESSIONAL EXPERTISE IN UKRAINIAN PUBLIC AFFAIRS)

2015 05 25 umland

       As in other economic and political affairs of the post-Soviet countries, public debates and actions are frequently dominated by self-made men (far less so, women). A large number of prominent commentators, in Ukraine and other post-communist countries, have few or no proper academic qualifications, yet are known – sometimes, widely so – as "experts" for particular fields.  Many such putative top dogs are posing as specialists although they do not take part in their international expert communities' professional life. That means that they only rarely publish in peer-reviewed or/and high-impact outlets, and only seldom present their research results for critical discussion at international conferences of reputed specialized organizations, e.g. at conventions of the relevant international academic associations of scholars in such fields as political science, economics, history, law etc. Concerning the "decommunization laws," I do not know of any historian with a proper scholarly publishing record in respected journals or book series as well with an appropriate academic position who has fully supported these laws, in their current reading.

Read more...

Ігор СЕРДЮК. Винігрет пам’ятей: травнева подорож «козацькими місцями». Частина ІІ.Мельники, Медведівка

2015 05 16 serdiukhol

Як бачимо з надпису, вперше Шевченко нібито відвідав монастир у 8-ми річному віці (невідомо чи був уже тоді хлопець революціонером-демократом, та у той час його родина мешкала в Кирилівці за 120 кілометрів від монастиря). Цікаво, що на сторінці про Мельники у Вікіпедії1, згадано лишень про два перебування поета в яру, при цьому тема одвічна боротьба з гнітом усякого роду артикулюється типово радянськими тезами:«Володів ним магнат Понятовський. Крім хліборобства та мірошництва, мешканці Мельників жили з гончарства та випалювання цегли. Поміщик нещадно визискував селян. До соціального долучався ще й релігійний гніт, який різко посилився в середині XVIII століття, Мотронинський монастир став одним із осередків боротьби проти унії. До Холодного Яру звідусіль сходилися невдоволені, знеможені неволею. Вони поповнювали лави гайдамаків, їхній шлях пролягав через Мельники».

Read more...

Володимир МАСЛІЙЧУК. Бути німцем

2015 05 22 masliychuk

Значення Тальві дуже велике, вона відкрила для Німеччини та Америки велич усної  творчості пригнічених народівОдна із найвідоміших її робіт: Historical view of the languages and Literatures of the Slavic Nation 1850. Але української мови Тальві, розумієш, читаючи цю працю, так і не опанувала, хоча її захоплива цитата і мандрує уже шкільними творами: "На багатих і врожайних степах України створено силу балад і здається, що кожна гілка дерева у лісі тут має свого поета і кожна стеблина трави на цих безмежних, квітучих рівнинах відлунює піснею" - лише данина романтичних захоплень загадковою Україною. Її мудрість книжна.

Read more...

Михайло ГАУХМАН. СТРАСТІ ЗА ДОНБАСОМ

2015 05 19 gaukhman gol

Проблеми Донбасу – на соціяльно-економічному та афективно-психологічному рівнях – перетворилися на ресурси для його іншування. Інакший Донбас поставав для місцевих мешканців недо-українською землею, а в очах немісцевих мешканців – неукраїнською землею. Якщо ці уявлення були доволі поширені до 2014 року, то чому б ними не скористатись у революційний час? Образи від Донбасу та обрАзи Донбасу, Образи про Донбас та обрАзи на Донбас перетворилися на декорації для вдалих спроб зробити з реґіону осередок кривавого хаосу...

Read more...

Ігор СЕРДЮК. Винігрет пам’ятей: травнева подорож «козацькими місцями». Частина 1. Холодний Яр

2015 05 16 serdiukhol

На відміну від пам’ятників, тисячолітніх дубів біля дороги так просто не натикаєш, тож дуб Максима Залізняка стоїть там де стояв – в селі Буда, за три кілометри від основної дороги. Довкола Холодного яру багато чого пов’язано із ватажком Коліївщини, скажу більше – під кінець мандрівки це так приїлося, що ми розважалися називаючи залізняцьким усе, що бачили: старі хати, коней, котів і собак. Дуб дійсно великий, у кілька обхватів, вважається найбільшим деревом України. На його реноме тримається купа сувенірних лавок, туристський комплекс, кафе. Дерево ще славетне тим, що під ним відпочивали: Богдан Хмельницький, Северин Наливайко, Павло Павлюк, Максим Залізняк, Андрій Журба, Семен Неживий, Тарас Шевченко та інші (так кажуть екскурсоводи, інформаційні щити та Вікіпедія).

Read more...

Рорі ФІНІН. Поборюючи “кримнезію”: постійне питання Криму в російсько-українській війні

2015 04 21 finin

“Не про Україну” – так колишній генсек Андерс Фоґ Расмуссен висловився про війну в Україні у недавньому інтерв’ю для The Telegraph. І додав: “Путін прагне відродити позицію Росії як наддержави”. Коментар Расмуссена слушно фокусує увагу на агресії Кремля, який провадить військовий конфлікт в українському Донбасі, що вже забрав понад 6.000 життів. Утім, водночас його слова симптоматичні щодо дедалі відчутнішої проблеми: звуження аналітичного підходу до цієї війни. За такою логікою, яка, до речі, корелює із кремлівським наративом, Україна сама по собі не є аж так важлива. Вона розглядається радше як об’єкт ширшого ідеологічного та навіть цивілізаційного конфлікту, що описується за відомими лініями: Росія проти ЄС, США і НАТО проти Росії, Схід проти Заходу.

Read more...

Володимир МАСЛІЙЧУК. Бути французом -2

2015 04 13 masliychuk

Французи виявляться цікавішими, над ними ясно тяжіє революція, (як над німцями - «французи») те, що вони, як про те влучно сказав де Токвіль: «зробили величезне зусилля, щоб відрізати себе від минулого й відокремити безоднею те, чим вони були, від того, чим вони бажали бути… » дуже добре сказано і не лише ж про французів… і війна з Наполеоном.  У Харкові французів дуже небагато (близько двадцяти родин), їхній вплив слабкий, чуже брудне місто з криміналом, університет з купою інтриг, розрізненість і сварки одне з одним. Їхній вплив незаперечний.

Read more...

Наталя ЛААС. Благодійництво як «політика знання», або що очікувати від стипендії імені Стівена Коена?

laas-natalia-small

Зовсім нещодавно американських фахівців з Євразії/Східної Європи облетіла шокуюча звістка. Їхнє професійне співтовариство, Асоціація зі слов’янських, східноєвропейських та євразійських студій, відмовилася від 400 тисяч доларів пожертви, що мали на кілька років слугувати стипендіями для аспірантів у царині радянської та пострадянської історії. Як таке можливе? Та ще й в умовах суттєвого скорочення державного фінансування регіональних студій у 2013 - 2014 роках? Втім, вся інтрига стипендії в її назві ? імені Стівена Коена та Роберта Такера. За останній рік Коен отримав на свою адресу не надто приємні епітети: «найкращий друг Путіна», «апологет Путіна № 1», «Путінський підлабузник» тощо. Й слід визнати, цілком справедливо.

Read more...

Володимир Маслійчук. 2015: оффлайн (Про historians і не лише)

2015-01-12-masliychuk

Зміною, якою слід би зайнятися і цьому я особисто приділю увагу, це те, що було дещо занедбане, але залишається необхідним в сучасному світі. Це вихід ресурсу за межі он-лайн і реалізація кількох проектів поза мережею: йдеться, насамперед про організацію круглих столів, семінарів, можливо конференцій, певна видавнича діяльність. Є кілька ідей, запланованих на минулі роки і досі нереалізовані.

Read more...

Юрій РУБАН. Про мову, якою Кремль говорить про культуру

ruban-yuriy-small

Коли з українського боку звучать (та ще й “історично” обґрунтовуються) тези про “одвічну агресивність” Росії, це у парадоксальний спосіб підтримує мантри російської пропаганди про “вічну Росію”. Коли українську культуру розглядають як набір музейних артефактів і не бачать можливостей сучасного мистецтва змінювати, нехай шокуючи, суспільство, це є калькою поглядів путінських культуртрегерів. Коли політична сила засуджує письменника з європейським ім’ям за те, що той не хоче бачити себе (і культуру!) пропагандистом поглядів на націю 70-літньої давнини, це і є поширення кремлівської культурної політики.

Read more...

Additional information