Оголошення

Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні раде запросити Вас взяти участь у міжнародній конференції:
 
Місто вчора, сьогодні, завтра: пам'ять в урбаністичному просторі
 19-20  листопада 2012 р. 
 Київ, Великий конференц-зал Національної академії наук України
вул. Володимирська, 55, 2-й поверх 
 
       Історія окремих держав, цивілізацій, народів та культур – це передусім історія їх міст. Саме міста, як осередки ділової, культурної і соціальної активності, були матеріальним втіленням життєвої тканини своїх мешканців, яка сягала далеко за межі звичайної просторової організації суспільних відносин. Місто вбирає в себе сукупність досвідів різних поколінь, етнічних, національних та релігійних груп, які у різні часи брали участь у його просторовому творенні, та репрезентувало колективну пам'ять про них у суспільстві. У той же час місто не тільки репрезентує колективну пам'ять, а й формує її через систему символів: пам’ятників, історичних споруд, меморіальних дощок, назв вулиць або просто окремих місць, яким довелося бути свідками визначних для суспільства або окремої його частини подій. 
       Процес формування історичної пам’яті у місті не завжди протікає спокійно і безболісно. Досить часто він стає конфліктом, у якому одна зі сторін намагається використати систему символічної репрезентації пам’яті для легітимації панівної моделі історичного минулого. Елементи ж репрезентації пам’яті інших недомінантних груп, які не вписуються у цю модель, фізично знищуються або видозмінюються таким чином, що втрачають свій попередній зміст і вже не можуть слугувати відтворенню пам’яті групи. Таким підходом особливо вирізняються суспільства, що знаходилися під впливом агресивних авторитарних ідеологій. Натомість демократичні, відкриті і терпимі до «інших» суспільства навряд чи стали б такими без забезпечення видимої присутності непанівної меншості у символічному просторі міста.   
       З розпадом радянської імперії у молодих незалежних державах, що виникли на її теренах, постала необхідність переосмислення старої парадигми репрезентації і творення історичної пам’яті у міському просторі. На жаль, в Україні це питання вирішується досить безсистемно. Наразі, ні на державному, ні на міському рівні не існує уявлення про те, яким чином проводити політику пам’яті за нових умов. У кращому випадку міська влада  експлуатує стару радянську символічну схему, з тією лише різницею, що у структуру частково розмитого радянського метанаративу додався новий елемент національно-визвольної риторики. Все, що знаходиться за межами цієї панівної моделі, практично позбавлено власного просторового вираження у місті. 
       Яким чином має вибудовуватися міська політика у сфері репрезентації національної і локальної пам’яті, щоб запобігти монополізації історії владиними елітами? Як дискурси про минуле впливають на формування ідентичності сучасних міст Європи та України? Як поводитися з місцями пам’яті, які внаслідок міської міграції або соціальних трансформацій залишилися фізично відірваними від спільноти-носія цієї пам’яті? Яку роль відіграє забуття («історична амнезія») у процесі репрезентації минулого у міському просторі? Хто має право ініціювати таке забуття і як далеко воно має заходити? Ці, а також багато інших питань ми збираємося обговорити у колі  наших експертів та гостей.        
          
       
       
       
Програма:
 
19 листопада 2012 року, понеділок
 
17.00-Реєстрація учасників
 
17.30 – 17.40-Вітальне слово
Кирило Савін, керівник Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні 
 
17.40 – 18.00Презентація першого числа «Анатомія міста: Київ» збірки «Урбаністичні студії»
 
      Світлана Шліпченко
      Анна Хвиль
      Андрій Макаренко
      Владислава Осьмак
 
 
18.00 – 20.00 -  Презентація українського перекладу книги Алеіди Ассманн «Простори спогаду. Форми і трансформації культурної пам’яті»
 
Володимир Самойленко, директор видавництва «Ніка-центр», Київ
Олександр Юдін, головний редактор, перекладач, доцент кафедри російської та іноземної літератури НПУ ім. М.П. Драгоманова Київ 
Ксенія Дмитренко, перекладачка, аспірантка Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАН України, Київ
Андрій Баумейстер (участь уточнюється), філософ, Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Київ
Гелінада Грінченко, доктор історичних наук, професор Харківського національного університету імені Каразіна, Харків
Модератор: 
Богдан Шумилович, історик, Львівська академія мистецтв, Львів
 
по закінченню неформальне спілкування та фуршет
 
20 листопада 2012 року, вівторок
 
Міжнародна конференція 
 
09.30-Реєстрація учасників
 
10.00 – 10.10- Вітальне слово
Кирило Савін, керівник Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні
 
10.10 – 12.00-Секція 1: Культурно-історична спадщина і місто: консервація чи оновлення?
 
На сьогодні в світі не існує універсальних механізмів в сфері міської пам’яткоохоронної діяльності. Залежно від традицій конкретної міської спільноти, матеріальної та символічної цінності об’єктів, правової культури та соціального клімату у суспільстві практикуються різні підходи щодо збереження історичного простору міста, питання лише в тому, наскільки вони здатні забезпечити баланс між збереженням та розвитком міста. 
 
* Що ж являє собою «концепція збереження» в умовах сучасного міста і хто її виробляє? 
* У який спосіб концепції збереження інтегруються у містобудівну політику? 
* Як вплинула постсоціалістична трансформація міст у Східній Європі на вироблення концепції збереження місцевого історичного спадку? 
* Що з цього досвіду є релевантним для українських міст та Києва зокрема? 
* Як працює механізм набуття статусу «пам’ятки», хто і що робить пам’ятку пам’яткою, і чи є історична автентичність при цьому визначальною? 
* Як забезпечити розвиток міста, без музеїфікації його історичної складової?
 
Спікери:
"Заповідна частина історичного міста: музеєфікація vs розвиток"Микола Бевз, архітектор, завідувач кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Інституту архітектури Національного університету "Львівська політехніка", Львів
«Історична консервація та соціалістичний спадок Східного Берліну»
Флоріан Урбан, директор інституту історії архітектури та урбаністичних студій Школи мистецтв у м. Глазго, Глазго
Мирон Стахів, історик, директор Програми ім. В. Фулбрайта в Україні, Київ
Володимир Шевченко, Керівник творчої архітектурної майстерні "ТАМ В. Шевченко", Київ
Олег Гречух, архітектор, журналіст, громадський діяч, Київ
 
Модератор:
           Світлана Шліпченко, Національний університет Києво-Могилянська Академія, Київ 
 
12.00 – 13.00Обід
 
 
13.00 – 15.00 - Секція 2: Пам’ятники та місця пам’яті у місті: ідеологічна пропаганда, комерційна принада чи інструмент націєтворення?
  
Як історична забудова, так і пам’ятники не тільки репрезентують минуле, а й уособлюють собою пам'ять про це минуле. Відмінність тут полягає тільки в тому, що пам’ятники завжди підпорядковані певному дискурсу про минуле, який створюється після забудови. 
У часи радянської влади індивідуальній та локальній пам'яті, що вирізнялася своєю неоднорідністю та поліморфічністю, протистояла чітка система монументальної пропаганди, яка символічно і візуально легітимізувала режим та виключала можливість вільної інтерпретації історії. 
На сьогоднішній день процес перегляду політики пам'яті в українських містах проходить досить непослідовно. З одного боку, за допомогою засобів ландшафтної архітектури створюються численні деідеологізовані місця індивідуального та колективного дозвілля, які утворюють нові локуси міської ідентичності зі споживацько-комерційною складовою. 
З іншого боку, локальна спільнота вимушена інтегрувати свою історичну пам'ять в межах все ще діючої моделі радянської інтерпретації минулого.  
Паралельно з цим,  влада намагається вкоренити новий загальнонаціональний метанаратив шляхом маркування міського простору новими пам'ятниками діячам українського минулого та сучасності. Досить часто вони не мають нічого спільного з колективною пам'яттю та пам’яттю конкретного місця, а їх символіка не є зрозумілою для локальної спільноти. 
* Яким чином має вибудовуватися міська політика у сфері репрезентації колективної пам’яті, щоб запобігти монополізації історії різними владиними елітами? 
* Чи існують вдалі приклади такої політики? 
* Як співвідносяться загальнонаціональний та локальний історичний наративи у містах Європи та України? 
* Які дієвці мають впливати на процес матеріалізації пам'яті у місті і у який спосіб?
* Як впливають місця пам'яті на розвиток публічного простору у місті? 
* Чи можна інтегрувати пам'ятники у  практики міської повсякденності без втрати їх меморіальної функції?     
 
Спікери:
Олена Трубіна, професор філософського факультету, Уральського державного університету ім. А.М.Горького, Єкатеринбург
Анна Сусак, історик, соціолог, Інституту Філософії і Соціології Польської Академії Наук, Львів
Оксана Міхеєва, доктор історичних наук, проф. кафедри соціології управління Донецького державного  університету управління, Донецьк 
Олексій Мусієздов, соціолог, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків 
 
Модератор:
Ксенія Дмитренко, аспірантка Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАН України
            
 
15.00 – 15.30кава-пауза
 
 
 
15.30 – 17.00 - Секція 3: Реновація міста та соціальна реакція: від протесту до нової культури містопланування?
 
Перетворення міського простору в ході розвитку інфраструктури, реконструкції або знесення частини історичної забудови завжди пов'язане з інтервенцією у традиційну соціальну структуру міста. Тобто реконструкція міст завжди несе у собі досить гострий соціальний конфлікт, зняття якого неможливе без участі усіх зацікавлених сторін. 
Свого часу активний спротив мешканців великих німецьких міст "килимовій" забудові старих житлових кварталів сприяв появі нової культури містопланування. На відміну від Німеччини, у великих українських містах, і у Києві зокрема, громадський спротив стосується не центральних житлових зон (центр міста вже давно не розглядається як суто резиденцій ний), а публічних просторів, з яких під впливом реконструкції чи інших втручань витісняються соціалізуючі і культурні функції.
Актуальними питаннями цієї секції є:
* Які позитивні приклади участі громадян у реконструкції публічного простору існують в Європі? 
* Що з цього досвіду можна застосувати в українських реаліях? 
* Які практики і форми спротиву найбільш ефективно працюють в сфері захисту об'єктів історико-культурної спадщини? 
* Як побудувати дієві канали комунікації між будівними інвесторами, архітекторами, представниками місцевої влади та громадянами міста? Чи можлива /потрібна така комунікація взагалі? 
 
Спікери:
Теодор Вінтерс, керівник Товариства обачного оновлення міст STERN, Берлін
Мар’яна Малачівська, Керівниця програми аналізу та дослідження, Інститут міста, Львів 
Марина Соловйова, адвокатка, громадська правозахисниця, Київ
Юлія Філоненко, Координаторка громадської експертної ради по Андріївському узвозу, Київ
Віктор Зотов, ведучій архітектор архітекторського бюро «Зотов і ко», Київ
 
Модератор:
Кирило Савін, керівник Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в 
      Україні, Київ
 
 
По закінченню неформальне спілкування і фуршет
Робочими мовами конференції будуть українська та англійська з синхронним перекладом

Шановні колеги!

     25 листопада  2012 року виповнюється 150 років від дня народження Петра Стебницького (1862 - 1923) — видатного українського громадсько-культурного діяча, видавця, публіциста, благодійника.

Із цієї нагоди, з метою вшанування пам'яті Петра Стебницького Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського

27 листопада 2012 року 

проводить круглий стіл на тему:

 Петро Януарійович Стебницький: український громадсько-культурний діяч, видавець, публіцист, благодійник

(до 150-річчя від дня народження).

      Основні  напрями роботи круглого столу:

     1. Петро Стебницький і українські громадсько-політичні та наукові інституції: українська Громада Петербурга (1898?1917 роки), Товариство українських поступовців, „Товариство прихильників  науки, літератури і штуки”, НТШ, ВУАН.

     2. Видавнича діяльність: провідна участь у Благодійному товаристві видання загальнокорисних та дешевих книг для народу у С.-Петербурзі.

     3. П. Стебницький – автор і меценат першої щоденної української газети Наддніпрянщини „Рада” (1907-1914 роки).

     4. Публіцистична спадщина П. Стебницького: особливості та проблематика.

     5. Участь П. Стебницького в українському державотворенні.

     6. П. Стебницький в епістолярних зв’язках із духовними однодумцями.

     7. Опублікована публіцистична та епістолярна спадщина П. Стебницького в Україні.

     Запрошуємо Вас взяти участь у роботі круглого столу, який відбудеться 27 листопада 2012 р. з 10.00 в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України (01001 Київ, вул. Трьохсвятительська 4, Зала засідань вченої ради)

      Заявки із зазначенням теми доповіді або повідомлення, відомостей про автора (прізвище, ім’я, по-батькові, науковий ступінь, звання, посада та місце роботи), а також  контактних даних просимо надсилати до 15 листопада 2012 р. у відділ джерел з новітньої історії України  Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України к. 523. Е-mail: Baturin@ukr.net із поміткою «круглий стіл 27-11-12»).

Всеукраїнська Молодіжна Громадська Організація

«Українська Народна Молодь»

За підтримки Державної служби молоді та спорту України

Інформаційного сприяння ресурсу www.historians.in.ua

     Міжнародна молодіжна науково-практична конференція «Національна історія у глобалізованому світі: виклики перед Україною»

Київ 12 – 14 жовтня

Проспект Генерала Ватутіна, парк Дружби Народів, готельний комплекс "Червона калина".

     Сучасний світ стає дедалі більше глобалізованим. Водночас, процеси глобалізації аж ніяк не тотожні зникненню національних, релігійних, етнічних ідентичностей. Навпаки, усі ці ідентичності формулюються, циркулюють і конкурують у нових інформаційних умовах. Україна не може стояти осторонь цього процесу, тим більше, що саме наша держава має унікальну для Європи плюралістичну ситуацію, коли в її межах співіснують кілька національних пам’ятей, кілька церков, що проголошують себе «національними», а мовні кордони не завжди збігаються з національними. Усе це ставить особливий виклик перед Україною та кожним з її громадян, особливо, молодих. Тим більше, що вказаний плюралізм аж ніяк не заперечує єдності нації і держави, навпаки – виступає однією з їх підвалин.

     Особливу роль у процесах самовизначення в сучасному світі належить історії. В кожній європейській країні тривають захопливі дискусії про те: Якою має бути історія в сучасному світі? У яких стосунках вона перебуває з політикою? Як національні історії поєднуються із певними міжнародно визнаними стандартами? Як відбувається конкуренція національних наративів у сучасному світі? Чи і як можлива максимально об’єктивна історія у світі ідеологічних поділів?

     ВМГО «Українська Народна Молодь» як одна із прогресивних молодіжних сил в Україні зацікавлена у розвитку критичної дискусії навколо цих проблем та сприянні процесам демократизації українського суспільства.

     Для того, щоб розпочати цей процес, варто з усією відповідальністю поставити перед собою запитання: Що таке українська національна історія сьогодні?; Як вона співідноситься із іншими поглядами на українську історію, що функціонують у світі?; Як формулювати адекватну державну політику та суспільну дискусію навколо проблем історії і пам’яті?

     Міжнародна молодіжна науково-практична конференція «Національна історія у глобалізованому світі: виклики перед Україною» покликана бодай частково відповісти на задані питання і так само сприйняти виникнення нових питань і констатацію проблем.

     ВМГО «Українська Народна Молодь» пропонує розпочати процес раціоналізованого й критичного історичного рефлексування на згадану тему. Конференція покликана запропонувати молодим історикам та зацікавленій молоді різні перспективи розгляду української історії, відобразити багатство регіональних історичних наративів, поглибити комунікацію між різними науковими та громадськими осередками з різних областей України. Замість нав’язування певних наперед заданих тез конференція матиме на меті розвиток критичного мислення та відповідальної громадянської позиції.

12 жовтня 2012 р. Проспект Генерала Ватутіна, парк Дружби Народів, готельний комплекс "Червона калина".

10-00 – 12-30 Приїзд учасників конференції, реєстрація

12-30 – 13-00 Поселення

13-00 – 14-00 Обід

14-00 – 14-45

Пленарне засідання

Мельник Ігор Любомирович

Маслійчук Володимир Леонтійович

Склокін Володимир В’ячеславович

14-45 – 15-00   Павло Зуб’юк. Нові методи викладання історії на прикладі методичного посібника «Історія – це не тільки минуле. Минуле – це ще не історія: книга для вчителя історії». (Під редакцією Леу-Рорд, Йоке ван дер)

15-00 – 16-30 Станіслав Кульчицький. Комуністична революція і природа створеної нею суспільно-політичної системи і соціально-економічного ладу.

16-30 – 17-00 Перерва на каву

17-00 – 18-00

Засідання по секціях

1-ша секція: «Україна давня і нова». Модератор Олександр Панкєєв.

Андрій Домановський (Харків). Що нам робити із стародавньою історією? (Спроба концептуалізації бачення найдавнішої доби історії України)

Алла Курзенкова (Донецьк). Застосування методу контент-аналізу для вивчення скандинавських рун як історичного джерела із історії Давньої Русі Х – ХІ ст.

Ольга Звір (Львів). Дискусії, щодо інтерпретації стінопису веж собору Св. Софії в Києві

Коваленко Ігор (Полтава). Вплив природно-географічних факторів на формування та розвиток кочових цивілізацій (на прикладі народів Північного Причорномор’я).

Олександр Коба (Полтава). Проблема історичної реконструкції холодного озброєння

XV-XVII ст. в Україні

2-га секція: Виклики ХХ століття. Модератор Ірина Склокіна (Харків). Дискутант Назар Савченко (Львів).

Аліна Коваль (Київ). ОУН на території Миколаївщини в період 1940-50 х рр.

Вадим Прокопов (Дніпропетровськ). Василь Галаса та пропагандивна підготовка рейдових відділів УПА з Закерзоння (1943 – 1947 рр.).

Роман Михальчук (Рівне). Висвітлення «руйнівної ролі жидівства» в легальній пресі Рівненщини (1941 – 1944).

Андрій Вівчар (Львів). Феномен Другої світової війни у історії Львова та його сучасні наслідки.

Анна Петрова (Одеса). Українці та євреї Одещини в часи Голодомору та Другої Світової війни (за матеріалами усної історії).

3-тя секція: Після прикордоння; методика сучасних історичних студій. Модератор Володимир Склокін.

Коновалова Світлана (Харків). Міжетнічна комунікація в сучасних умовах культурного прикордоння (на прикладі міста Харкова)

Галина Демків (Львів). Питання пам’яті, або мої роздуми над «революцією на граніті».

Терновий Ярослав (Рівне). Конфесійний плюралізм як національна риса релігійного розвитку українців

Вікторія Бойко (Луцьк-Люблін). Регенерація почуття ідентичності «жертви» пограниччя у формі мікронаративів на ментальній мапі Східної Європи.

Трофімов Валерій (Харків). Мікронаціоналізми у Східній Європі: русинський та західнополісьский рухи.

1-ша секція «Україна давня і нова». Модератор Ігор Сердюк.

Богдана Тараніна (Київ) Напрямки рецепції римського місалу в Києво-Михайлівському Золотоверхому монастирі в концепції міжконфесійного діалогу першої половини XVII cт.

Іван Фастов (Полтава). Волочна поміра в ХV ст. на українських землях у складі Великого Князівства Литовського.

Анна Олененко (Запоріжжя). Ліс Степової України в політиці Російської імперії

в останній чверті XVIII ст.

Таїсія Вержанська (Житомир). Історична специфіка резиденційного будівництва на Правобережній Україні в ХІХ ст.

Олександр Сухомлин (Дніпропетровськ). Соціальна структура Протовчанської паланки Війська Запорозького Низового: до постановки проблеми.

Носачов Сергій (Київ). Українське козацтво в сарматизмі.

Руслан Басенко (Полтава). Протурецькі погляди Богдана Хмельницького.

Ярослав Коршак (Одеса). Вплив етнічної польської громади на культурне життя в Одесі в першій половині XIX ст.

2-га секція: Виклики ХХ століття. Модератор Володимир Маслійчук.

Олена Федюн (Донецьк). Образ Донбасу 50-60-х рр. в науковій літературі: зміна парадигми

Іван Капась (Переяслав). Вплив ідеології і стратегії боротьби стихійних радянських антинацистських формувань на їх повоєнне визнання партійно-державними органами.

Ночовний Олег (Полтава). “Вибори без вибору”: до питання про виборчу кампанію 1947 р. до Верховної Ради УРСР на Полтавщині.

18-00 – 19-00 – Вечеря

13 жовтня, субота

10-00 – 12-00 Круглий стіл: Історична пам’ять в Центрально-східній Європі: болісні реконструкції (Еміль Маюк (Люблін, Республіка Польща), Юрій Рубан (Київ, Україна), Скубій Ігор (Харків, Україна). Модератор Ірина Склокіна (Харків, Україна))

12-00 – 13-00 Засідання секцій

1-ша секція: Україна давня і нова. Модератор Володимир Маслійчук.

Олександр Панкєєв (Київ - Запоріжжя). «Жизнь А.С. Пишчевича, им самим описанная: 1764-1805 гг.» як джерело з історії чиновництва Південної України другої половини XVIII ст.

Аліна Чорна (Київ). Приватна та службова переписка В. Г. Полетики яку генеалогічне джерело в документальній збірці О. М. Лазаревського

Ірина Давибаран (Запоріжжя). «До діяльності В.О. Черткова на посаді цивільного губернатора Азовської губернії (1775-1782)»

Владислав Яценко (Харків). Молоді роки Івана Мазепи у зображенні російської історіографії

Василь Кононенко (Київ). «Договори та постанови» 1710 р. в українській ранньомодерній політичній думці».

Вікторія Солодкіна (Харків). Порівняння змісту понять «дворянин» та «шляхтич» в контексті дослідження політичних ідеалів козацької еліти.

2-га секція: Революція та до неї. Модератор Михайло Гаухман.

Злата Бичкова (Київ-Краматорськ). Вплив революції 1917 р. на долі дворянських родин Краматорська

Марія Ожгібесова (Житомир). Особливості українського національного руху в Російській імперії в 19 ст.

Валерія Сугак (Одеса). Бюджетні витрати робітників Південної України другої половини XIX – початку ХХ ст.

Григорій Стариков (Суми). Щоденник Олександра Кониського як історичне джерело.

Василь Маліков (Харків). Проблема примусової праці українських селян у другій половині ХІХ – на початку ХХ століть за рішеннями волосних судів.

Олександр Ладиненко (Одеса). Михайло Федорович Комаров (1844-1913): кілька основних штрихів до портрету українського національного діяча.  

13-00 – 14-00 – Обід

14-00 – 15-40 Круглий стіл: Від спільноти до нації: національні історіографії та формування націй в Центрально-Східній Європі: Андрей Тихоміров (Гродно, Республіка Білорусь), Генадій Дедурін (Харків, Україна), Дмитро Миколенко (Харків, Україна). Модератор Владислав Яценко.

15-40 – 16-00 Перерва на каву.

16-00 – 18-00 Робота по секціях

1 ша секція: «Україна давня і нова». Модератор Володимир Маслійчук

Петро Бойко (Запоріжжя). Розселення військовополонених на теренах Степової України останньої чверті XVIII століття.

Скиданова Антоніна (Харків). Західні практики в торгівлі Харкова в першій половині XIX ст.

Склокін Володимир (Харків). Політична культура військових обивателів Слобідської України наприкінці XVIII cт.

Горобець Віталій (Київ). Походження та соціальний портрет запорозького купецтва доби Нової Січі (1734-1775 рр.).

Краснобай Сергій (Одеса). Включення запорозької старшини в соціально-економічну структуру Російської імперії в кінці XVIII – початку ХІХ ст.

Ігор Сердюк (Полтава). Справа Романа Краснощоченка у сенсі ставлення до дитини й дитинства в суспільстві Гетьманщини.

2-га секція: «Виклики ХХ століття». Модератор Андрій Домановський.

Неля Марцінків (Львів). Розкол комуністичного руху (КПЗУ) на території Західної України у 1927-28 рр.

Черніченко І. (Харків). Повсякденне життя жертви каральної психіатрії на прикладі справи В. Боровського.

Віталіна Данильчук (Рівне). Остарбайтери з України в умовах Третього рейху: вербування, вивезення та примусова праця.

Cклокіна Ірина (Харків). Радянська пам'ять про нацистську окупацію Харкова і національний український наратив.

Зброжко Ольга (Київ). Інформаційний потенціал архівних документів партійних і радянських органів влади УРСР про боротьбу з українським національно-визвольним рухом.

3-тя секція: «Революція і до неї». Модератор Дмитро Миколенко.

Гаухман Михайло (Луганськ). Практики російського націотворення на Правобережній Україні (1905 – 1914 рр.).

Стамбол Ігор (Одеса). Борис Грінченко та Іван Липа: основні аспекти взаємин

Іванка Захаревич (Львів). Особливості українського національно-релігійного руху в Галичині в контексті діяльності Головної Руської Ради.

Андрій Лобан (Одеса). Образ польського повстанця в уявленнях жителів Новоросійського і Бесарабського генерал-губернаторства

Яна Цьова (Одеса). Кадети, зенітники і неформали в химерній історії Полтавського Петровського кадетського корпусу.

18-00 – 19-00 – Вечеря.

14 жовтня: неділя

9-00 – 10-00 – Сніданок

10-00 – Заключне засідання

13-00 – 14-00 – Обід

15-00 – Від’їзд учасників.