Оголошення

2020 07 09 18
 
Лектори на пленарних засіданнях:
 
Пенелопа Корфілд, історикиня, професорка Лондонського університету (Велика Британія), президентка Міжнародного товариства з вивчення XVIII століття;
 
Зенон Когут, історик, професор Університету Альберти (Канада). 
 
Основні дати:
 
Інформаційний лист-запрошення на конференцію: липень 2020
Кінцева дата для подання заявок на секцію/круглий стіл: 10 січня 2021
Кінцева дата для подання заявок на індивідуальний виступ: 18 січня 2021
Повідомлення про включення до програми конференції: 15 лютого 2021
 
Мови конференції: англійська та українська
     
Довгий час XVIII століття займало маргінальне місце у домінуючих наративах української історії. В традиційній національній історії цей період розчинявся у межах двохсотрічної козацької доби. У дослідженнях, присвячених XVIII століттю, які з’являлися після 1991 року, цей період найчастіше включався до ширшої ранньомодерної доби, або ж розглядався як короткий перехідний етап між двома знаковими століттями: «довгим» XVII і «довгим» XIX. 
     
В останнє десятиліття спостерігається відновлення інтересу українських науковців до XVIII століття. Значна кількість праць, присвячених історії, культурі йлітературі цього періоду, демонструють його важливість і перетворюють дослідження XVIII століття на  один з найбільш динамічних та інноваційних напрямків. Дослідження XVIII століття стають місцем зустрічі науковців, які вивчають соціальну і культурну історію, літературу, історію мистецтва, а також фахівців з історії імперій, дитинства, релігії та освіти.
     
Ця конференція має на меті розглянути нові підходи до вивчення XVIII століття, здійснити переоцінку усталених наративів і концепцій та вписати Україну XVIII століття у ширший східноєвропейський та всесвітній контекст. Завданням конференції є підтримка та стимулювання інтересу до вивчення цього періоду, а також створення міждисциплінарного майданчику для зустрічей  та дискусій з широкого кола питань, пов’язаних з історією, культурою і літературою XVIII століття в Україні, Європі та світі в цілому. Під час конференції відбудуться перші загальні збори Українського товариства з вивчення вісімнадцятого століття. Товариство має на меті підтримувати та розвивати міждисциплінарні дослідження XVIII століття в Україні та сприяти інтеграції українських дослідників цього періоду до міжнародної інституційної мережі. 
     
До участі у конференції запрошуються науковці, які займаються вивченням різних аспектів історії, культури та літератури XVIII століття, для обговорення наступних питань: 
 
- дослідження XVIII століття в Україні: сучасний стан, виклики та перспективи;
 
- дослідження XVIII століття у світовій науці: тенденції та нові напрямки; 
 
- «довге» чи «коротке» XVIII століття, можливість застосування концепції «довгого вісімнадцятого століття» (1680-1830) до української та східноєвропейської історії;
 
- Просвітництво і не тільки: інтелектуальні зміни впродовж XVIII століття;
 
- література, культура та мистецтво XVIII століття; 
 
- соціальна та економічна історія довгого XVIII століття;
 
- історія церкви та релігійної культури у довгому XVIII столітті;
 
- образи вітчизни і нації: колективні ідентичності та державне будівництво;
 
- від традиційної до модерної імперії: політичні уявлення та практики імперського і колоніального правління;
   
- українське козацтво у довгому XVIII столітті: політичні, військові та соціальні зміни;
 
- уявлення про Україну в країнах Центральної та Західної Європи;
 
- поширення знань та освіти у довгому XVIII столітті;
 
- дослідження XVIII століття та розвиток цифрової гуманітаристики в Україні: цифрові архіви та дані;
 
- викладання історії XVIII століття: тенденції, виклики та нові підходи. 
   
Запрошуємо науковців різних дисциплін подавати заявки на індивідуальну двадцятихвилинну доповідь (коротка анотація доповіді має містити приблизно 250 слів), секцію з трьох доповідачів/доповідачок (бажано з різних установ) або круглий стіл (до п’яти учасників/учасниць, бажано з різних установ). Заявка на секцію має включати назву секції із зазначенням головуючого/головуючої секції (який/яка не може одночасно доповідати у цій секції) та короткий зміст кожної з доповідей (приблизно 250 слів). Заявка на круглий стіл має включати назву круглого столу із зазначенням головуючого/головуючої, перелік учасників/учасниць та короткий зміст (приблизно 500 слів). До кожної заявки має також додаватись коротка біографічна інформація у довільній формі (приблизно 50 слів) із зазначенням наукового ступеню, посади й місця роботипотенційного учасника/учасниці, в також його/її наукових інтересів. Доповіді на міждисциплінарні теми особливо вітаються.  
   
Заявка на індивідуальну доповідь, секцію або круглий стіл, а також коротка біографічна довідка подаються англійською або українською мовою. Будь ласка, обов’язково вказуйте, якою мовою Ви будете  доповідати. Зверніть увагу, що всі доповіді українською мовою мають супроводжуватись презентацією у PowerPoint  або роздатковим матеріалом англійською.
   Заявка на проведення секції разом з біографічною інформацією надсилається одночасно д-ру Володимиру Склокіну і д-ру Наталії Волошковій на поштові скриньки sklokin@ucu.edu.ua і n.v.voloshkova@npu.edu.ua до 10 січня 2021 року включно. Заявка на проведення круглого столу разом з біографічною інформацією надсилається до 10 січня 2021 року включно, а заявка на індивідуальну доповідь разом з біографічною інформацією – до 18 січня 2021 року включно.
 
Участь у конференції не передбачає організаційного внеску.
 
Інформацію щодо проживання у Львові буде надіслано учасникам/учасницям, які будуть включені до програми конференції, у лютому 2021 року.
 
Організатори мають можливість надати обмежену кількість ґрантів на покриття витрат на подорож і проживання. Детальнішу інформацію буде надано пізніше.
Спонсори:
 
Проведення цієї конференції підтримується ґрантом, наданим Центром українських історичних досліджень імені Петра Яцика Канадського інституту українських студій. 
 
Організатори конференції
- к.і.н. Володимир Склокін, кафедра історії, Український католицький університет;
- проф. Франк Сисин, Центр українських історичних досліджень імені Петра Яцика, Канадський інститут українських студій;
- к.і.н. Наталія Волошкова, кафедра англійської філології, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова; 
- проф. Максим Яременко, кафедра історії, Національний університет «Києво-Могилянська академія». 
 
2019 07 06 ohol2Програма спрямована на підготовку магістрантів до професійної академічної та експертної діяльності. З цією метою викладачами кафедри розроблено навчальні дисципліни, які включають науково-дослідницькі семінари з історії України та регіону, а також низку курсів з теорії і практики історії, міських та комунікативних студій, імперіології, історичної науки тощо. Кожна з дисциплін передбачає детальний аналіз сучасної історіографії, теоретичної і методологічної літератури та ґрунтовну роботу з джерелами. Окрім того, протягом двох років під час щотижневого методологічного практикуму студенти вдосконалюватимуть навички з написання наукових праць, представлення своїх наукових здобутків і ведення академічної дискусії. На студентів чекає багато дослідницької і аналітичної роботи, участь у численних дискусіях і отримання практичних дослідницьких навичок.
2020 07 05 ohol3
 
Вступивши на магістерську програму «Історія», кожен студент також одержує можливість взяти участь у спільній програмі кафедри історії НаУКМА та Центру східноєвропейських студій Варшавського університету (Studium Europy Wschodniej, Uniwersytet Warszawski). Успішне завершення цієї програми передбачає отримання двох дипломів – українського й Варшавського університету. Для цього протягом першого року магістранти мають оволодіти польською мовою (інтенсивний курс спеціально розроблений для них) і успішно скласти іспит наприкінці року. Зараховані на спільну програму магістранти один семестр навчаються у Варшавському університеті. Написані в рамках програми кваліфікаційні роботи, захищаються перед комісією, до складу якої входять професори обох університетів, на кафедрі історії НаУКМА.
2020 07 05 ohol
Наші випускники – це молоді дослідники, які вміють і знають, як писати якісні ґрунтовні дослідницькі тексти, аналізувати великі обсяги різнорідної інформації, стають фаховими істориками, володіють кількома мовами, мають хороші комунікативні та аналітичні навички. Все це робить їх конкурентоспроможними як в академічному, так і в неакадемічному середовищах. Про це свідчать і їхні подальші успішні кар’єри. Так, щороку наші студенти виграють у конкурсах і продовжують навчання на PhD програмах в провідних університетах світу. Також, щороку ми також маємо один з найвищих конкурсів на одне аспірантське місце в НаУКМА. Ті ж, хто обирають неакадемічну кар’єру, розбудовують аналітичні центри, стають експертами і журналістами, мандрівниками і підприємцями, працівниками музейних і державних установ тощо.
 
 
2020 07 05 ohol4
Детальніше про кафедру історії, її викладачів і випускників, курси, які викладаються на магістерській програмі, а також про умови вступу можна дізнатись на сторінці кафедри
 

2020 06 19 viadrina

 

 

Transsectoral Lab: (Post-)Migration. (Dis-)Integrative Encounters

Frankfurt (Oder), 17 – 30 August 2020

Viadrinicum is an annual summer school devoted to the countries of the Eastern Partnership, and the larger context of Central and Eastern Europe. This year‘s edition is designed as a digital transsectoral lab on (post-)migration, aiming to tackle the notion of (post-)migrant society from multiple theoretical and methodological angles. With the help of online academic seminars the school will allow its participants to deepen theoretical insights into the topics of (post-)migration, convivial diversity and multilocal belonging. Besides that, the participants will be able to enhance their practical and methodological skills in the framework of several project-oriented workshops, organised in the respective countries of their residence with the help of local partners.

Among others, the programme includes the following contributions:

• Prof. Dr. Kira Kosnick (Frankfurt/Oder), Postmigrant Perspectives: What Is Their Use in Understanding Urban Diversities and Inequalities?

• Dr. Darja Klingenberg (Frankfurt/Oder), Who Needs Migration Research? Methodological Critique and Research Strategies

• Dr. Tsypylma Darieva (Berlin), Post-Migrant City between Cultural Difference and Cosmopolitan Sociability

• Dr. Anne Holper (Frankfurt/Oder), Conflict Mediation in the Context of Diversity

• Peggy Piesche (Berlin), Doing Diversity

• Case studies of migration-related civic and cultural initiatives from Kyiv, Wrocław, Chișinău, Moscow, Berlin

Parallel to that, the school also features three lab.workshops (Art.Lab, Doc.Lab, Research.Lab), where the participants will be able to enhance practical and methodological skills, by means of developing their own small (team) projects under the close guidance of professional supervisors. Due to the potential restrictions for international travel, participants' activities within the framework of these workshops will be carried out in the countries of their residence with the help of local partner organisations. Besides that, there will be an online film screening, public discussions, and Open Spacesessions whereparticipants will have a chance to discuss their own scientific or cultural projects with others.

The European University Viadrina Frankfurt (Oder) will be able to offer up to 25 travel scholarships (up to 200€), that will allow participants to arrange a visit to the partner organisation in their respective country, in case necessary.

Applications are welcome from candidates, meeting the following requirements:

• You are a student, a PhD candidate, an NGO activist or an artist up to 35 y/o, from any country of the world;

• You have a genuine interest in transsectoral and interdisciplinary approaches to the topics of (post-)migration;

• Your knowledge of English is sufficient to take an active part in the discussions.

The preliminary programme can be found at: https://viadrinicum.blog/programme and here www.facebook.com/viadrinicum

You can find more information and the application form at: www.viadrinicum.blog

Deadline: 06 July 2020.

 

2020 06 18 sasha

Call for Proposals

 

under the newly established Lysiak-Rudnytsky Ukrainian Studies Programme. The goal of this Programme is to promote Ukraine abroad, participate in nuanced discourse about the country, and facilitate research on a broad variety of Ukrainian studies topics. All the Programmes of the Institute are designed to increase interest in Ukraine among international experts as well as the public.

 

The deadline to submit application is

12 July 2020.

 

Language(s): English / Ukrainian

 

Project proposals are invited from cultural, educational, and research centers and institutions in Europe and North America. Although the Ukrainian Institute welcomes the cooperation of these foreign centers and institutions with partner organizations in Ukraine, applications for the Lysiak-Rudnytsky Ukrainian Studies Programme must be submitted only from abroad. This year, the COVID-19 pandemic and the sequestration of Ukraine’s state budget delayed the Ukrainian Institute’s announcement of the Programme. Thus, as an exception, this year the Programme will be able to support only short-term projects or projects that are in the final stages of implementation.

 

Please attach the following materials to the application (the forms can be found on the Programme website):

  • Application form. 
  • Charter (extract from the Charter or another document confirming the authority of the signatory of the applicant and their right to sign contracts) and registration documents of the applicant (scanned copies in PDF format). 
  • Project proposal. 
  • Information about similar projects.   
  • Letter of confirmation that an applicant possesses technical means and/or specialists for the implementation of the project (scanned copy of the signed letter in PDF format).   
  • Detailed budget of the project 
  • Signed form confirming that among founders and members of the applicant institution there no persons who are subject to economic and other restrictive measures (sanctions) due to Ukrainian legislation (scanned copy of the signed document in PDF format) 

 

Eligibility:

Institutions that operate in the cultural, educational, or scientific sphere outside of Ukraine (universities, think tanks, research centers, NGOs, and others) are eligible to apply. 

 

One applicant is allowed to submit no more than two applications. 

 

Project implementation must be completed by 30 November 2020. Reporting and outstanding payments are to be finalized by 31 December 2020; therefore, no extensions will be given past the end of November.

 

The budget of the project is a maximum of 10,000 euros (or UAH 300,000). Projects of a highly relevance that exceed the budget estimate can be considered by the Ukrainian Institute on a case-by-case basis. 

Budgets of the projects that won the competition will be commented on before signing the contract in order to determine the validity of costs of the services and their compliance with Ukrainian budget legislation. Payment will be made after the services are provided. The pre-payment may be considered on exclusive basis stemming from a particular project’s needs. 

 

The selected projects will be financed and supported from the state budget of Ukraine following the relevant procurement procedures by concluding a bilingual (Ukrainian and English) service agreement between the Ukrainian Institute and the selected applicant in accordance with the Ukrainian legislation in the form provided by the Ukrainian Institute.

More information about the Lysiak-Rudnytsky Ukrainian Studies Programme, its first Call For Papers, and how to apply is available at:

https://ui.org.ua/lysiak_rudnytsky_eng

https://ui.org.ua/lysiak_rudnytsky_ukr

 

About the Ukrainian Institute:

The Ukrainian Institute represents Ukrainian culture and promotes Ukraine internationally. Established in 2017 by the Government of Ukraine, the Institute is affiliated with the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine and is based in the capital city, Kyiv.

∙ https://ui.org.ua/

∙ https://www.facebook.com/UkrainianInstitute

 
 
2020 05 22 zaporizhia3
 
ЗАПОРІЗЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ім. ЯКОВА НОВИЦЬКОГО
 
ЗАПОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА
 
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
 
ПРОГРАМА ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ КАНАДСЬКОГО ІНСТИТУТУ УКРАЇНСЬКИХ СТУДІЙ ПРИ АЛЬБЕРТСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
 
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ІСТОРИЧНОЇ УРБАНІСТИКИ
 
НАУКОВИЙ ПРОЕКТ “CITYFACE: ПРАКТИКИ САМОРЕПРЕЗЕНТАЦІЇ БАГАТОНАЦІОНАЛЬНОГО МІСТА В ІНДУСТРІАЛЬНУ І ПОСТІНДУСТРІАЛЬНУ ДОБУ”
 
 
 
 
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ
Міжнародної науково-практичної конференції,
присвяченої 250-річчю від дня заснування м. Запоріжжя
«AB URBE CONDITA:
УРБАНІСТИЧНИЙ ПРОСТІР ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ
в останній третині ХVIII – першій половині ХХ ст.».
ІНФОРМУЄ:
 
У зв’язку із карантинними заходами,
Конференція переноситься на 24-25 вересня 2020 р.
На даний час ведеться видавничо-редакційна робота
над збірником тез Конференції. 
 
З організаційних питань просимо звертатися за адресою:
Запорізьке наукове товариство ім. Я. Новицького
вул. Незалежної України, 68а.
м. Запоріжжя. Україна. 69035.
 
Білівненко Сергій Миколайович (відповідальний секретар оргкомітету конференції).
Кравчук Павло Павлович (координатор оргкомітету конференції).
або на електронні адреси: bilivnenko@ukr.net, ppkravchuk@gmail.com 
 
За додатковою інформацією просимо звертатися за вказаними адресами
 
Оргкомітет

2020 05 03 honcharenko3

 

Інститут культурології Національної академії мистецтв України

проводить дистанційний науковий круглий стіл

«Культурна спадщина радянського періоду в сучасній Україні:

від ностальгії – до переосмислення»

26   травня 2020 року

Тематика круглого столу включає розгляд науково-теоретичних та практичних питань за такими напрямами:

 трансформація оцінок історико-культурної спадщини радянського періоду в суспільній свідомості;

 культурна спадщина радянського періоду у контексті політики «декомунізації»: нові джерела та інтерпретації;

 оновлення «канону»: сучасні погляди на заборонені та знищені літературно-мистецькі напрямки XX ст.;

 збереження матеріалізованих проявів пам’яті про культурну спадщину XX ст. в умовах викликів сучасності: теоретичні та практичні аспекти;

 нові підходи до переосмислення доробку діячів української культури радянського періоду і творів соцреалістичного мистецтва.

Робочі мови круглого столу: українська, англійська.

 

Запрошуємо до участі науковців, експертів, викладачів ВНЗ, аспірантів, докторантів, фахівців у галузі культурології, історії, мистецтвознавства та пам’яткоохоронної діяльності.

Для участі у програмі круглого столу просимо надіслати електронною поштою до 26 травня 2020 р. :

 заявку учасника (за наведеною нижче таблицею);

 тези доповіді.

За результатами роботи круглого столу організаторами буде сформовано збірник тез з подальшим розміщенням його електронної версії на офіційних інтернет-ресурсах Інституту культурології НАМ України на умовах вільного безоплатного доступу.

Вимоги до оформлення тез: МS Word, шрифт Times New Roman, кегль 14, міжрядковий інтервал 1,5; усі поля 20 мм; абзац 1,25; максимальний обсяг – 6 тис. знаків разом з пробілами та переліком використаної літератури (до 4 сторінок).

 

Електронна адреса для подання матеріалів та отримання додаткової інформації: mishchenko_m@ukr.net, Міщенко Марина Олексіївна, відділ культурної спадщини та пам’яткоохоронної справи Інституту культурології НАМ України; kuzmivna@gmail.com, Гончаренко Надія Кузьмівна.

 

Заявка учасника круглого столу

 

1

Прізвище, ім’я, по батькові (повністю)

2

Науковий ступінь, вчене звання

3

Посада, місце роботи або навчання

4

Контактна інформація (телефон, e-mail)

5 Тема виступу
6

Додатковий пункт (лише для аспірантів!):

Дані про наукового керівника: ПІБ, науковий ступінь, вчене звання, посада

 

 

2020 04 15 centr

 

 

Центр міської історії запрошує до спільного творення архіву квітня 2020: ми збираємо фото, відео, особисті історії і будь-які цифрові документи, які свідчать про наші досвіди під час карантину. Заохочуємо вас приєднатися до проекту та стати співтворцем матеріалів про повсякденне життя, документуючи власний побут і те, що відбувається і змінюється навколо нас у приватному і публічному просторі.

Квітень 2020 - особливий місяць. Ми живемо з постійною непевністю, перестаємо планувати, будуємо нові солідарності, опікуємося старшими та хворими в умовах ізоляції, вчимося взаємодіяти одне з одним на відстані та за посередництва медій, а наш доступний простір часто звужується до меж кімнати, квартири, будинку, найближчої географії для щоденних потреб. Для декого це час нових викликів щодо особистої безпеки, переоцінки власних практик споживання, а часом навіть питання виживання. Реальність змінюється ледь не щодня, і ми намагаємося її осмислити. Ми не хочемо, щоб ця сторінка нашого життя згодом стала недоступною, тому назвали цей проект "Архів 404"

Центр є інституцією, яка досліджує міську історію, тому ми намагаємось зрозуміти, як змінюється наше сприйняття міста, чим стає приватність і публічність в умовах карантину, як звужується або розширюється наше розуміння дому. Ми також цікавимося цифровою історією, відтак намагаємося зафіксувати те, як наше життя стає все більше залученим у цифровий світ. Для нас також важливо побачити, якими є способи, що допомагають впоратися із ситуацією тим, хто втратив роботу чи чий бізнес зазнає втрат. Врешті, головне питання, що ми його зараз ставимо перед собою і пропонуємо замислитися вам -- яким є наше повсякдення під час епідемії.

Що надсилати

Будемо вдячні, якщо поділитесь матеріалами, які описують ваше щоденне життя під час карантину. Йдеться про нотатки та спостереження щоденного: від приготування до споживання їжі, роботи, вільного часу, прибирання, спілкування, розмежування.

Ми очікуємо на відгуки зі Львова, але якщо ви мешкаєте в іншому місті/містечку/селі та хочете розповісти про своє повсякдення, то сердечно запрошуємо долучатися.

Формат

Ви можете використовувати будь-які доступні для Вас інструменти фіксації.

  • Фотографії 
  • Відео
  • Малюнки
  • Скріншоти
  • Текстові або аудіорозповіді (аудіокоментарі)
  • Google-мапи або мапи простору, який став для вас своїм
  • Історія ваших пошукових запитів чи переглядів

Опис

Будь ласка,  за можливістю додайте до цих матеріалів короткий опис - що це і чому для вас зараз є важливим.

Дозвіл на використання

Надсилаючи матеріали Ви надаєте згоду на їх подальше публічне використання та включення до колекцій Міського медіаархіву. Надані вами дані, а також авторство будуть збережені. Якщо ж Ви проти такого використання, або маєте запитання будь ласка, напишіть нам.

Анонімність

Ви можете розповісти нам про себе, щоб ми вказали вас як співавтора/ку архіву, або ж залишатися анонімним/ною, зазначивши про це у листі.

Контакт

Надсилайте матеріали на пошту 404.2020@lvivcenter.org у будь-який зручний для вас спосіб -- чи приєднаним файлом, чи через файлообмінник.

Якщо ви хочете ділитися з нами своїми думками і спостереженнями регулярно упродовж квітня, будь ласка, напишіть про це.

У майбутньому зібрані матеріали стануть частиною архіву, який допоможе нам інтерпретувати та переосмислювати новий суспільний досвід. Ми робимо експеримент у відповідь на нові виклики і не знаємо наперед, якими будуть його результати, але віримо, що це дозволить відкрити нові знання.  

Сподіваємось, таке співтворення щоденного архіву допоможе нам разом пережити, а згодом і зрозуміти цей унікальний і складний час!

Фото: Софія Дяк

2020 03 26 kravoryg

 
На обговорення пропонуються наступні теми:
 
1. Методологія та джерельна база досліджень:
 
– Датування походження міст
– Джерела з історії південноукраїнських міст
– Проблема міського континуітету
– Проблеми визначення міського способу життя та типології міст
 
2. Історичний розвиток міст Південної України
– Запорозька спадщина в урбаністичному просторі 
– Вік міста Запоріжжя: проблеми та шляхи дослідження
– Міські інститути та проблеми їх функціонування
– Історико-архітектурні та містобудівні особливості міського розвитку
 
    До 1 квітня 2020 року необхідно надіслати заявку. В заявці слід вказати: 
 
    1. Ім’я та прізвище;
    2. Тему доповіді;
    3. Місце роботи або установу, яку Ви репрезентуєте;
    4. Контактний телефон та адресу (в т.ч. електронну).
    
      Матеріали для попередньої публікації (доповіді або тези) слід надсилати до 10 квітня.
 
      
Вимоги до оформлення доповідей: обсяг – до 0,5 друкованих аркушів,  набрані в редакторі Microsoft Word. Шрифт Times New Roman, кегль 12, інтервал одинарний. Усі поля по  20 мм. Вирівнювання по ширині. Основні вимоги: 1) у першому рядку ліворуч вказують індекс УДК; 2) прізвище ім’я по батькові друкувати праворуч згори, 3) нижче через 2 інтервали назва матеріалу великими літерами по центру; 4) по центру нижче назви анотація і ключові слова мовою статті, а також російською і англійською; 5) Список використаних джерел в кінці тексту в алфавітному порядку, посилання в тексті в квадратних дужках перша цифра – номер посилання, через кому друга цифра – сторінка (приклад [3, 15]).
 
      
      Вимоги до оформлення тез: обсяг – 1,5 сторінки А4, набрані в редакторі Microsoft Word. Шрифт Times New Roman, кегль 12, інтервал одинарний. Усі поля по  20 мм. Основні вимоги: 1) у першому рядку ліворуч вказують індекс УДК; 2) прізвище ім’я по батькові друкувати праворуч згори, 3) нижче через 2 інтервали назва матеріалу великими літерами по центру; 4) по центру нижче назви анотація і ключові слова мовою статті, а також російською і англійською; 5) Список використаних джерел в кінці тексту в алфавітному порядку, посилання в тексті в квадратних дужках перша цифра – номер посилання, через кому друга цифра – сторінка (приклад [3, 15]).
      
      ОРГКОМІТЕТ ЗАЛИШАЄ ЗА СОБОЮ ПРАВО ВІДБОРУ МАТЕРІАЛІВ
Заявки та матеріали просимо надсилати на адресу
Запорізьке наукове товариство ім. Я. Новицького
 
вул. Незалежної України, 68а.
м. Запоріжжя. Україна. 69035.
 
Білівненко Сергій Миколайович (відповідальний секретар оргкомітету конференції).
Кравчук Павло Павлович (координатор оргкомітету конференції).
 
 
За додатковою інформацією просимо звертатися за вказаними адресами.
 
Оргкомітет

 

 

 

2020 03 11 kyiv mohyla

 

Вельмишановні колеги,

 З великою прикрістю змушені повідомити, що ми переносимо нашу конференцію «Радянське «ми» і радянське «я» між ідеологією та реальністю», що мала відбутись 20-21 березня, на осінь. Причина – заборона на проведення будь-яких масових заходів, включно і конференцій, через поширення коронавірусу, яка діє в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» із 10 березня 2020 р.

Програма конференції повністю сформована і як тільки ситуація із поширенням коронавірусу стане більш прогнозованою, дозволить будувати якісь плани, ми визначимось із новою датою проведення конференції, про що повідомимо окремо.

Сподіваємось на Ваше розуміння!

З глибокою повагою і побажанням здоров’я і оптимізму,

Оргкомітет конференції

2020 03 04 lazar1
 
2020 03 04 lazar2 2020 03 04 lazar3
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Центр перспективних досліджень Голокосту імені Джека, Джозефа і Мортона Менделів Меморіального музею Голокосту США у співпраці з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Українським центром вивчення історії Голокосту оголошують про проведення спільної програми. Літня школа організовується для осіб, зацікавлених у дослідженні та викладанні університетських курсів з єврейської історії та студій Голокосту в Україні. Програма проводитиметься на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
 
Програма школи охоплює теми із довоєнного єврейського життя, історії Голокосту в Україні та Європі, та післявоєнного періоду. Щоденні заняття складатимуться із презентацій запрошених лекторів, виступів учасників, в яких будуть представлені наукові проекти та/або навчальні програми, консультацій з експертами, а також відвідувань місць пам'яті у Києві та поза межами столиці. 
 
Програма включатиме виступи та лекційні курси запрошених лекторів: Др. Максим Гон (Рівненський Державний Гуманітарний Університет, Україна), Др. Жан-Марк Дрейфус (Університет Манчестер, Великобританія), Др. Наталя Лазар (Меморіальний Музей Голокосту США), Др. Владімір Лєвін (Центр Єврейського Мистецтва, Єврейський університет, Ізраїль), Др. Тетяна Пастушенко (Інститут Історії Національної Академії Наук України), Др. Анатолій Подольський (Український Центр із Вивчення Голокосту), Проф. Дітер Поль (Університет Клягенфурт, Австрія), Др. Андрій Руккас (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), Др. Андрій Уманський (Яхад-ін Унум, Франція) та ін.
 
До участі запрошуємо університетських викладачів (асистентів та доцентів), дослідників (аспірантів та магістрів), які працюють або навчаються в університетах України (IV рівень акредитації). До розгляду прийматимуться подання від тих осіб, хто або планує займатися науковою роботою або вже професійно досліджує єврейську історію та історію Голокосту, так і від тих, у кого відмінні наукові інтереси, але вони зацікавлені у розробці та викладанні відповідних університетських курсів. Програма є міждисциплінарною. Немає жодних вікових обмежень. Заявки розглядатимуться від кандидатів, які працюють у гуманітарних дисциплінах, таких як антропологія, археологія, історія мистецтва, географія, історія, кінознавство, юдаїка, правознавство, література, філософія, політологія, релігієзнавство, соціологія тощо.
  
Прохання надсилати заявки до 31 березня 2020 р. на електронну адресу nlazar@ushmm.org (Наталя Лазар).  Про результати конкурсного відбору учасникам буде повідомлено до 10 квітня 2020 р.  У разі появи додаткових запитань, прохання звертатися за вказаною електронною адресою.
 
Заявка складається із таких документів:
 
1. СV (2 сторінки). Будь ласка, обов’язково вкажіть освіту, науковий ступінь, тему дослідження, місце роботи, перелік курсів, які викладаєте, список публікацій (за наявності). Також, включіть контакти принаймні двох колег, які за потреби можуть надати Вам рекомендації.
 
2. Мотиваційний лист (обгрунтуйте наукові, викладацькі інтереси та Ваше зацікавлення прийняти участь у літній школі зі студій Голокосту).
 
За місяць до початку літньої школи відібрані учасники мають подати опис дослідницького проекту або  навчальної програми курсу. Ці матеріали стануть основою для обговорення тем, пов'язаних із професійним розвитком, зокрема підготовкою успішних дослідницьких проектів, методології дослідження, методики викладання університетських курсів з Голокосту.
 
Робочими мовами школи є українська, англійська та російська.
 
Витрати пов'язані із участю у програмі покриваються організаторами (проживання, харчування, та проїзд по території України).