Оголошення

2019 07 20 pidtrymka1

 

Historians.in.ua – український науковий історичний веб-портал. Сайт задуманий як майданчик для комунікації між регіональними осередками істориків в Україні, між фахівцями з різних країн, між різними поколіннями інтелектуалів та між різними дисциплінами. Ми чітко позиціонуємо себе як неофіційний науковий і освітній ресурс з розширеними можливостями критики та дискусії.


Веб-сторінка почала функціонувати з 1-го січня 2012 р. Редактори сайту - професійні історики, що спеціалізуються на різних галузях і періодах. Сайт єдиний (один з небагатьох) ресурсів не прив’язаних до інституцій, а отже вільний від тиску і пропаганди.


Ми ЄДИНИЙ фаховий історичний (гуманітарний) майданчик для критичних рецензій, боротьби з нефаховістю і плагіатом. Якщо нас не стане, то наукова історична спільнота буде позбавлена можливості для критичної саморефлексії.


Ми стежимо за книжковими новинками і наші публікації про хороші книги іншими мовами привертають до них увагу в Україні і сприяють появі їх україномовних перекладів.


Нашими Авторами є як провідні українські та зарубіжні історики, так і ті, хто лише починає свій шлях, гуманітарії різних напрямків. Упродовж 2013 – 2015 рр. ресурс поповнювався щодня, з 2016 р. – 4 – 5 разів на тиждень. Щороку веб-сторінку відвідує 150-170 тисяч відвідувачів, 80% з яких припадає на Україну (потім за відвідуванням йдуть Польща, Канада, Німеччина, США, Росія).


Веб-портал і однойменна група на фейсбук отримали прихильність і стали відомими як в Україні, так і поза її межами. Це один із провідних українських фахових веб-порталів. Як інформаційний ресурс, ми відкриті для співпраці і партнерства, поширення оголошень, всілякого інформаційного сприяння партнерам і організаціям, що займаються історичними дослідженнями, організаціями семінарів, конференцій, літніх шкіл.


  Однією з важливиих рис ресурсу є організація або підтримка публічних заходів. Сподіваємося продовжити ці традиції і в наступні роки.


Найближчим часом планується здійснити низку наукових і освітніх кроків. Це переклади робіт провідних фахівців з історії пам’яті та історичної політики,  глобальної історії, історичної урбаністики, ми продовжимо інтерв'ю з молодими науковцями та знаними дослідниками, здйснюємо низку інтерв'ю опитувань на міждисциплінарну тематику.

Попри складнощі останніх часів, ми продовжуємо функціонувати і принагідно висловлюємо подяку нашим читачам, дописувачам (Авторам), жертводавцям та симпатикам.

За всіма ознаками з політичними змінами в Україні, ми вступаємо і у змінену добу ставлення до історії та праці історика, інституційних змін та продовжень «боїв за пам’ять».


www. historians.in.ua – некомерційний проект, котрий потребує фінансової підтримки своїх доброзичливців. Наявні партнерства і наші пошуки грантових проектів уповні не можуть забезпечити проведення публічних заходів, адміністрування, комунікацію, технічну підтримку сайту.

Хочемо висловити щиру подяку нашим жертводавцям, що підтримали наш ресурс минулого року.

Та подякувати нашим симпатикам та жертводавцям цього року:

Анастасія Момот - 1000 грн.

Шаталов Денис – 300 грн.

Святослав Чирук – 200 грн.

Андрій Парамонов – 200 грн.


Підтримати проект можна:

Рахунок у банку: Харківська обласна громадська організація Центр підтримки реформ

ПАТ «Ідея Банк» м. Харків

р/р 26001310414419

МФО 336310

Картка Приватбанку: Маслійчук Володимир Леонтійович 5168 7427 2958 6572

2019 07 18 hungary1

 

Із радістю повідомляю, що п’ятитомне видання середньовічних законів Угорщини, що включає Tripartitum Стефана Вьорбочі, двомовне видання Decreta Regni Mediaevalis Hungariae, опубліковане між 1989 та 2013, тепер доступне онлайн у PDF форматі. Заголовок: Online Decreta Regni Mediaevalis Hungariae: The Laws of the Medieval Kingdom of Hungary, лінк: https://digitalcommons.usu.edu/lib_mono/4. На додачу до текстів, до онлайн публікації долучено декілька досліджень (у тому числі передмови до друкованого видання).

Нинішнє видання, дещо оновленне посиланнями на останні публікації, одержало новий формат задля більшої зручності користування. Аннотації (у минулому окремий розділ в кінці томів) тепер перетворено на традиційні підрядкові примітки, і кожну законодавчу пам’ятку можливо вивчати окремо завдяки тому, що бібліографічні посилання подано у повному форматі. Технічні та фінансові обмеження не дозволили нам встановити гіперлінки до попередніх законодавчих пам’яток та провадити інші переваги цифрових публікацій, але будь-яка пошукова система цілком впорається із цим завданням.

Запити та, можливо, нарікання варто направляти мені як останньому з могікан початкової команди редакторів. Бажаю приємного читання усім, хто зацікавлений у розвитку cтудій з історії законодавства королівства Угорщини та Хорватії.

János M. Bak (bakjm@ceu.edu) ed.-in-chief

 
2019 07 06 ohol2
 
 
Програма спрямована на підготовку магістрантів до професійної академічної та експертної діяльності. З цією метою викладачами кафедри розроблено навчальні дисципліни, які включають науково-дослідницькі семінари з історії України та регіону, а також низку курсів з теорії і практики історії, міських та комунікативних студій, імперіології, історичної науки тощо. Кожна з дисциплін передбачає детальний аналіз сучасної історіографії, теоретичної і методологічної літератури та ґрунтовну роботу з джерелами. Окрім того, протягом двох років під час щотижневого методологічного практикуму студенти вдосконалюватимуть навички з написання наукових праць, представлення своїх наукових здобутків і ведення академічної дискусії. На студентів чекає більше дослідницької і аналітичної роботи, участь у численних дискусіях і отримання практичних дослідницьких навичок.
 
 
Вступивши на магістерську програму з історії, кожен студент також одержує можливість взяти участь у спільній програмі кафедри історії НаУКМА та Інституту Східної Європи Варшавського університету (Studium Europy Wschodniej, Uniwersytet Warszawski). Успішне завершення цієї програми передбачає отримання двох дипломів – українського державного зразка й Варшавського університету. Для цього протягом першого року магістранти мають оволодіти польською мовою (інтенсивний курс спеціально розроблений для них) і успішно скласти іспит наприкінці року. Зараховані на спільну програму магістранти один семестр навчаються у Варшавському університеті. Написані в рамках програми кваліфікаційні роботи, захищаються перед комісією, до складу якої входять професори обох університетів, на кафедрі історії НаУКМА.
 
 
Наші випускники – це молоді дослідники, які вміють і знають, як писати якісні ґрунтовні дослідницькі тексти, аналізувати великі обсяги різнорідної інформації, стають фаховими істориками, володіють кількома мовами, мають хороші комунікативні та аналітичні навички. Все це робить їх конкурентоспроможними як в академічному, так і в неакадемічному середовищах. Про це свідчать і  їхні подальші успішні кар’єри. Так, щороку наші студенти виграють у конкурсах і продовжують навчання на PhD програмах в провідних університетах світу. Також, щороку ми також маємо один з найвищих конкурсів на одне аспірантське місце по університету. Ті ж, хто обирають неакадемічну кар’єру, розбудовують аналітичні центри, стають експертами і журналістами, мандрівниками і підприємцями, працівниками музейних і державних установ тощо.
 
 
 
14 06 2019 hadiach
 
 
Громадська організація “Центр дослідження і популяризації польської спадщини на Слобожанщині” – за підтримки Генерального Консульства Республіки Польща у Харкові – має намір провести міжнародний круглий стіл “Гадяцька унія і її місце в історії польсько-українських відносин” (11 жовтня 2019 р.)
 
    Минулого року виповнилися 360 років з моменту підписання Гадяцької унії, яка запропонувала реальний шлях подолання польсько-українських антагонізмів і створила передумови для порозуміння цих двох народів в межах оновленої Речі Посполитої. Концепція Великого князівства Руського, яка була ключовим пунктом Гадяцького проекту, стала органічним етапом у ґенезі політичної свідомості українського народу і справила потужний вплив на подальший розвиток його політико-правової думки. Водночас спроби реалізувати Гадяцьку угоду унаочнили низку проблем, які серйозно впливатимуть на внутрішньополітичну ситуацію в Україні в останній третині XVII ст. – на початку XVIII ст., а зрештою – визначать сумний фінал боротьби українського народу за незалежність (йдеться, про розкол всередині еліти і брак її порозуміння з широкими верствами населення України, неприйняття частиною річпосполитської шляхти компромісного розв’язання "козацького питання", активне втручання до ситуації всередині України зовнішніх сил, і насамперед – Московського царства. Які політичні передумови уможливили ґенезу Гадяцької угоди? Яку роль відіграли політичні і юридичні традиції Речі Посполитої Обох Народів у формуванні концепції Великого князівства Руського? Чи був тоді взагалі шанс реалізувати Гадяцьку унію з огляду на багатолітню польсько-українську війну і початок доби Руїни? Що заважало імплементувати цей документ і досягти міцного польсько-українського порозуміння? Відповідь на ці та інші питання спробують дати учасники майбутнього круглого столу.
    Його тематичне тло складатимуть наступні питання:
 
1. Причини і передумови появи Гадяцької унії. В цьому зв’язку головну увагу планується звернути на амбівалентну історію польсько-українських відносин і попередні спроби подолання існуючих протиріч, а сам Гадяцький проект – вписати до широкого контексту міжнародних відносин у Центрально-Східній Європі.
 
2. Політичні біографії головних конструкторів Гадяцького проекту (Івана Виговського, Юрія Немирича, Станіслава-Казимира Беневського) та їх роль у підготовці й підписанні відповідної угоди.
 
 
3. Політичні процеси в Україні в 1658-1659 рр. Зокрема, передбачається проаналізувати реакцію на підписання Гадяцької угоди українського і польського суспільств, процес її ратифікації у Варшаві і позицію різних груп політичної еліти Речі Посполитої, перебіг українсько-московської війни і причини відставки Івана Виговського.
 
 
4. Історична спадщина Гадяцького проекту. Серед іншого, йдеться про рецепції його ідей в українській політичній думці ранньомодерної доби, а також – у внутрішній і зовнішній політиці Українського Гетьманату.
 
 
5.  Відображення Гадяцької унії, її головних творців і історичного контексту в українській і польській історіографії.
 
 
    Офіційні мови круглого столу: українська, польська, англійська.
 
    Організатори забезпечують проживання і часткове харчування учасників круглого столу.
 
За результатами круглого столу буде опублікований збірник його матеріалів.
 
 
 
 
 

Формуляр

учасника міжнародного круглого столу

“Гадяцька унія і її місце в історії польсько-українських відносин”

(11 жовтня 2019 р.)

Ім’я ...........................................................................................................................

По-батькові ..................................................................................................................

Прізвище ....................................................................................................................

Тема доповіді…........................................................................................................

Контактна адреса (просимо повідомити поштову адресу або e-mail)………. ..........................................................................................................................................................................................................................................................................

Місце праці доповідача (просимо повідомити повну назву, номер телефону, або e-mail)...................................................................................................................

……………………………………………………………………………………….

Дати бронювання проживання:

10.10/11.10

11.10/12.10

Дата  …………..                              Підпис……………………………….

    

2019 06 08 mazurak

 

Запрошуємо зголошуватись до участі у міжнародній конференції "Між Києвом і Віднем: історії людей, ідей і об’єктів в обігу та русі"

Відень, 4-7 грудня 2019 р.

[Розширенe зголошення]

Український інститут (Київ), Інститут наук про людину (Institut für die Wissenschaften vom Menschen) (Відень) і Центр міської історії (Львів) запрошують подавати заявки на участь у конференції, яка відбудеться у Відні 4-7 грудня 2019 р. Конференція організовується у співпраці з Центром польських та європейських студій ім. Єжи Гедройця НаУКМА (Київ) і Центрально-Європейським університетом (Будапешт/Відень).

Ця багатодисциплінарна конференція відбудеться у рамках "Двостороннього року культури Австрія-Україна 2019" та прагне дослідити сучасну та історичну динаміку, яка сформувала Австрію, Україну і простір поміж ними та довкола, крізь призму обігу і руху.

Ще якихось десять років тому Україну називали "лабораторією транснаціональної історії", розширюючи наше розуміння того, що можна включити в історію держави, ставлячи Україну у ширший європейський контекст. Конференція має на меті вибудовувати лінію обговорень на основі цієї концепції, розширити оптику та включити регіон, яким колись правили імперії Габсбургів, Романових та Османів. Поглянувши ширше на регіон, який сьогодні є частинами багатьох національних держав у межах кордонів ЄС і поза ними – від Польщі до Албанії, від Італії до Туреччини, від Росії до Румунії, і звісно, від України до Австрії – ми отримуємо нове розуміння важливих тем, які сформували сучасну історію цього регіону, Європи і світу.

Визнаючи постійно змінний, плинний і динамічний характер досліджуваного простору, конференція робить наголос на обігу, рухові та взаємодії, чи то упродовж певного періоду, чи в певний момент. Ми прагнемо надати майданчик, де розглянемо людей, які переміщалися в межах, за межі цього регіону і до нього, аналізуючи чинники, якими вони керувалися, і наслідки їх переїздів; дослідимо потік ідей, які тут висловлювалися і приводилися в рух та резонували у прожитий досвід, як в регіоні, так поза ним; а також поставимо питання, про те, як обіг матеріальних об’єктів, товарів і ресурсів вплинув на суспільства і довкілля, формуючи відносини і ієрархії між місцями і людьми.

Запрошуємо дослідників подавати свої заявки, які розглядають питання, пов’язані з поняттями обігу і руху в регіоні, який загально окреслюємо для цієї конференції поняттям "між Києвом і Віднем", зупинившись на такому перелікові тематичних напрямків, які включають, але не обмежуються таким:

  • Люди: професіоналізація і криміналізація мобільності: праця, послуги, законодавча база, технології; (не)видимість переміщень і подорожей: ієрархії та репрезентації, особиста агентність та зустрічі;
  • Ідеї: знання, наука, дослідження і транснаціональний і міжнародний потік ідей; інтелектуальні і культурні експерименти: тексти, артефакти, твори мистецтва, митці, продукція;
  • Об’єкти: знаходження, розподіл, управління і користування товарами, ресурсами і капіталом; живучи на основі і живучи разом з довкіллям: практики визнання і використання, довкілля і технологічні досягнення і невдачі.

Більше інформації, у тому числі і розширений опис програми, можна знайти на www.iwm.at/between-kyiv-and-vienna.

Для зголошення

Подавайте свої заявки, які мають включати назву, резюме доповіді (до 250 слів) та резюме (CV) на //austriaukraineconf2019@iwm.at/">austriaukraineconf2019@iwm.at до 5 серпня 2019 р.

Заохочуємо подання від докторантів (аспірантів) на завершальному етапі дисертаційних проектів, молодих науковців та досвідчених дослідників.

Важливі дати

Термін подачі заявок: 5 серпня 2019 р.

Повідомлення про прийом: до 1 вересня 2019 р.

Тексти доповідей приймаються до: 15 листопада 2019 р.

Практична інформація

Робоча мова конференції – англійська. Тексти доповідей (3000-4000 слів) очікуються до 15 листопада 2019 р. Організатори конференцій покривають транспортні витрати і проживання; частково буде забезпечено харчування.

Наглядова рада

Олена Бетлій (НУ "Києво-Могилянська академія")

Гаральд Біндер (Центр міської історії)

Алісон Франк Джонсон (Гарвардський університет)

Тімоті Снайдер (Єльський університет/IWM)

Балаш Тренчений (Центрально-Європейський університет)

Володимир Шейко (Український інститут)

Посол Олександр Щерба (Посольство України у Австрії, Відень)

Оргкомітет

Олександр Виноградов (Український інститут)

Софія Дяк (Центр міської історії)

Катерін Янгер (IWM)

Логістика

Лідія Акришора (IWM)

Мар’яна Мазурак (Центр міської історії)

Ілюстрація: Міст над рікою Прут біля Любківців, вид знизу / Цифрові колекції бібліотек Південного методистського університету