Оголошення

Національний університет "Києво-Могилянська академія"

Кафедра історії

2020 10 15 oholoshennia

 

 

Вельмишановні колеги,

У зв’язку зі складною епідеміологічною ситуацією через пандемію Covid-19, нами було прийнято рішення про перенесення Міжнародної конференції «Радянське «я» і радянське «ми» між ідеологією та реальністю» на 25-26 червня 2021 року. Ми сподіваємось, що у зазначені дати зможемо провести конференцію у змішаному форматі (з дистанційною участю для тих учасників, які не зможуть приїхати до Києва). В іншому випадку, конференцію буде повністю проведено в онлайн форматі.

З повагою,

Оргкомітет конференції.

Dear Colleagues,

Given the difficult epidemiological situation caused by Covid-19, we have decided to reschedule the International Conference “Soviet ‘I’ and Soviet ‘We’ in between Ideology and Reality” for June 25-26, 2021. We hope that it will be possible to conduct the conference then in a blended format (with online participation for those participants who won’t be able to come to Kyiv). Otherwise, we are considering the possibility of online conference format.

With kindest regards,

Conference Organizational Committee

2020 09 27 seriskov1

 

У 2020 р. виповнюється сторіччя Варшавської битви, яка відіграла важливу роль у відновленні незалежної Польщі і ґенезі нового геополітичного порядку в Центрально-Східній Європі. Будучи складовою спільної боротьби поляків і українців проти «червоного імперіалізму» Москви, ця визначна військова подія мала однак різні наслідки для цих двох народів. На руїнах більшовицьких марень про світову революцію остаточно сформувалася Друга Річ Посполита, тоді як українські визвольні змагання тоді на жаль зазнали поразки. Що відіграло визначальну роль в настільки несхожому фіналі боротьби за державність двох народів – конкретні обставини геополітики, різний ступінь підтримки українського і польського питань на міжнародній арені, брак військових ресурсів для продовження боротьби проти більшовизму чи специфіка внутрішньополітичного розвитку Польщі і України в переломний період 1914-1921 рр.? Наскільки дієвою була співпраця Другої Речі Посполитої і Української Народної Республіки напередодні, під час та після Варшавської битви? Наскільки реальною (з військової і політичної точки зору) була перспектива визволення України з-під влади більшовиків і чи залишалося це питання надалі актуальним для Варшави? Які уявлення про характер польсько-українських відносин домінували тоді серед політичної еліти двох народів? Яке місце в цьому дискурсі посідало питання Східної Галичини і як саме бачили її політичне майбутнє представники польського і українського істеблішменту? Наскільки потужну рецепцію знайшла Варшавська битва на міжнародній арені, в публіцистиці, науковій думці, художній літературі і мистецтві (як тієї доби, так і наступних десятиліть)? Сподіваємося, що наш науковий захід зможе дати відповіді на ці і інші нетривіальні питання, повязані із Варшавською битвою 1920 р.

 

В роботі міжнародного круглого столу візьмуть участь:

Пьотр Стаханьчик Генеральний Консул Республіки Польща у Харкові.

Барбара Качмарчик Віце-консул Генерального Консульства Республіки Польща у Харкові.

В рамках міжнародного круглого столу будуть презентовані наступні доповіді:

 

ТЕМАТИЧНА ПАНЕЛЬ 1

Варшавська битва у вирі політичної боротьби і військових дій

на теренах України і Польщі в 1920 р.

(модератор – Владислав Яценко)

Dr Marek Kozubel

(Biuro Edukacji Narodowej Instytutu Pamięci Narodowej, Warszawa, Rzeczpospolita Polska)

Wkład Armii Czynnej URL, powstańców ukrainskich i innych służb republiki w zwycięstwo nad Sowietami w 1920 r.

Артем Клименко

(незалежний дослідник, Хорол, Полтавська область, Україна)

Ставлення українських лівих до Варшавської угоди та більшовицько-польської війни 1920 р.

Ігор Скубій

(незалежний дослідник, Харків, Україна)

Військово-політична діяльність Сталіна в Україні під час польсько-радянської війни (березень – вересень 1920 року).

 

ТЕМАТИЧНА ПАНЕЛЬ 2

Варшавська битва 1920 р. з перспективи

історії міжнародних відносин та історичної пам’яті  

(модератор – Сергій Сєряков)

Prof. Roman Tomaszewski

(kierownik pracowni historii edukacji i badań porównawczych, Akademia Pomorska w Słupsku, Polska)

Bitwa warszawska i jej projekcje w stosunkach polsko-ukraińskich (1920-2020).

Геннадій Корольов

(д.і.н, старший науковий співробітник відділу історії Української революції (1917-1921 рр.) Інституту історії України НАНУ)

Остання битва за antemurale? Українсько-польський союз 1920 р. у контексті «вільсонівського моменту».

Владислав Яценко

(к.і.н., Голова історичної секції Харківського історико-філологічного товариства)

Польсько-український союз 1920 р. в українських шкільних підручниках

Валентин Єрьомін

(аспірант кафедри всесвітньої історії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, Україна)

Образ Варшавської битви 1920 р. у сучасних українських і польських медіа.

 

Очікуємо на цікаві доповіді, змістовні дискусії, нові концептуальні ідеї і нетривіальні висновки!

Запрошуємо викладачів, науковців, студентів, представників культурної громадськості, усіх небайдужих до історії України і Польщі!

З огляду на складну епідеміологічну ситуацію, викликану пандемією COVID-19, засідання міжнародного круглого столу відбуватимуться онлайн, у режимі конференції Zoom.

Усіх, хто бажає долучитися до обговорення вищенаведеної тематики, прохання повідомити про це на електронну пошту cerepropis@ukr.net до 5 жовтня 2020 р.

2020 09 05 mnemonika

 

 

 

 

     Всеукраїнський семінар "Культура пам'ятання" (м.Рівне 16 - 17 жовтня 2020 р. )

                    

2020 09 05 roza logo

 

 

 

 

 

 

 

 

 

НАБІР УЧАСНИЦЬ ТА УЧАСНИКІВ

ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ОСВІТНЬОГО СЕМІНАРУ ВЧИТЕЛІВ СУСПІЛЬНОГО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

«КУЛЬТУРА ПАМ’ЯТАННЯ»

ГО «Центр «Мнемоніка» оголошує набір учасниць/учасників всеукраїнського освітнього семінару «Культура пам'ятання». Заявки приймаються до 1 жовтня 2020 р. (до 23:00 за київським часом).

Заповнити заявку на участь у семінарі можна за посиланнями: https://forms.gle/DgfTin6bgbD8s1tR7

https://cutt.ly/8fhTJWi

Школа проходитиме 1617 жовтня 2020 р. у м. Рівне (дати проведення семінару та його формат можуть змінюватися залежно від епідеміологічної ситуації в Україні та пов’язаних із цим карантинних заходів).
Для участі в освітньому семінарі буде відібрано 20 учасни_ць із різних регіонів України. Про результати відбору Вас буде поінформовано до 8 жовтня 2020 р.

Організатори відшкодовують вартість проїзду (автобусом та не дорожче купейного вагону потягом), забезпечують проживання і харчування учасни_ць у час проведення семінару, безкоштовно надають навчально-методичні матеріали.

Лекції та тренінги будуть присвячені такій тематиці:
1)
Культура пам'яті і політика пам’яті: теоретичні основи аналізу. 
2)
Відображення культури пам'яті в символічних просторах міст.

3) Традиційні та постмодерні форми меморіалізації. 
4) Проблема (не)присутності Інших / соціальних меншин у символічних просторах міст України.
5) Вшанування пам’яті жертв геноцидів і меморіальні простори міст: український та європейський досвід.
6) «Прочитання» місць пам’яті (ландшафтів пам’яті). 
7) Проблема збереження історико-культурної спадщини міст. 

У рамках семінару заплановано екскурсії об’єктами історико-культурної спадщини та меморіальними комплексами. 
Лекційні заняття та семінари-тренінги будуть проводитися українськими експерт_ми в сфері меморіальних студій та публічної історії.


Мова семінару – українська.

Довідково: Освітній курс відбувається у межах проекту «Спільна пам’ять» за підтримки Rosa-Luxemburg-Stiftung в Україні з коштів Міністерства закордонних справ ФРН.

Контактні особи: 
Наталія Івчик: e-mail: 
phd.ivchyk@gmail.com
Максим Гон: тел. (098) 270 28 63; e-mail: 
gon.maksym@gmail.com

2020 07 16 iudaika1

 

 

ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ ОНЛАЙН –
20 ЛИПНЯ 19-00
реєстрація за посиланням

Кафедра історії НаУКМА

Спеціальність «Історія та археологія»

Спеціалізація «Юдаїка»

Майже 10 років програма готує магістрів з юдаїки.

Упродовж двох років студенти вивчають історичні дисципліни, фахові курси з єврейських студій і мови – іврит та їдиш.

Програма надає гранти (включно з оплатою за навчання і гуртожиток та стипендією) і проводить конкурси на стажування в Єрусалимському університеті.

Випускники програми отримують магістерський диплом державного зразка за спеціальністю «Історія та археологія» НаУКМА, спеціалізація «Юдаїка».

Після закінчення навчання ви зможете:

- вступити до аспірантури та захистити дисертацію;

- працювати в Україні та за кордоном у провідних університетах світу, в архівних установах і дослідницьких інституціях, викладати в учбових закладах.

Вступати на програму можна при наявності диплому бакалавра, спеціаліста або магістра незалежно від спеціальності.

Особи, що мають диплом не з історії, повинні скласти додатковий вступний іспит.

Для вступу на магістерську програму потрібно:

  • заповнити анкету вступника (щоб отримати анкету вступника, напишіть на електронну адресу vaadua@gmail.com);
  • подати детальний мотиваційний лист, виклавши в ньому бачення свого майбутнього магістерського дослідження з юдаїки (1–2 сторінки);
  • скласти вступне випробування з англійської мови (загальнодержавне), а також додаткове вступне випробування з історії (для осіб, які мають освітній ступінь з іншої спеціальності, ніж історія).

Якщо ви вже маєте диплом спеціаліста або магістра та хочете отримати другу вищу освіту, іспит з англійської мови складається тільки у межах Університету (ЗНО не потрібне).

Контакти:

Загальні питання:

+38 097 486 69 00 Олена

vaadua@gmail.com

Докладніше про правила вступу за посиланням на сайті НаУКМА.

 2020 07 16 iudaika2

Запитання та відповіді

1.Що таке юдаїка?

Юдаїка – це розділ гуманітарних досліджень, спрямованих на вивчення релігії, історії, культури та побуту єврейського народу. До юдаїки входять також дослідження єврейської філософії та права, аналіз сакральних єврейських текстів, студії з єврейських мов та літератури.

2.Чи може вступити на програму людина, яка не має єврейського походження?

Так, може. Етнічне походження не має значення для вступу на програму.

3.Чи можуть випускники працювати в інших історичних галузях?

Так, вони отримують диплом державного зразка за спеціальністю “Історія та археологія” НаУКМА.

4.Чи можуть випускники вступати до аспірантури?

Так,вони можуть вступати до аспірантури НаУКМА або вчитися та захищати дисертацію в інших університетах України або за кордоном.

5.Яке відношення програма має до Києво-Могилянської Академії?

Особи, які вступають на програму, стають студентами Києво-Могилянської академії.

6.Навчання проходить за контрактом?

Так, але студенти не платять за навчання. Оплата йде за рахунок спонсорської допомоги від організації “Українсько-єврейська зустріч” та Вааду України.

7.Де можна працювати після закінчення навчання?

Випускники програми працюють як дослідники та викладачі в Україні та за кордоном у провідних університетах світу, в архівних установах і дослідницьких закладах.

8.Чи потрібно знати іврит або їдиш для вступу?

Ні, не потрібно.

9.Якою мовою проходить навчання?

Згідно зі статутом Києво-Могилянської Академії навчання проходить українською або англійською мовами.

10.Чи можливе вільне відвідування?

Так, Згідно зі статутом Києво- Могилянської академії це можливо, але модулі, курсові роботи, домашні завдання та іспити треба здавати вчасно.

11.Чи є на програмі релігійна складова або обмеження за релігійною належністю?

Ні, немає. Це освіта державного рівня, релігійної складової немає.

Докладніше у розмові з Йосифом Зісельсом за посиланням.

 

ЩЕ КІЛЬКА СЛІВ ПРО ПРОГРАМУ

 

Магістерська програма «Юдаїка» в межах спеціальності «Історія та археологія» – перша подібна програма в Україні, що існує з 2012 року.

Її спільно заснували Національний університет «Києво-Могилянська академія» і Асоціація єврейських організацій та общин України (Ваад України) за підтримки багатонаціональної ініціативи «Українсько-єврейська зустріч» (UJE, Ukrainian Jewish Encounter) задля поглиблення академічних студій з юдаїки в Україні.

Програму координує кафедра історії НаУКМА. Мета програми — на високому професійному і сучасному рівні готувати фахівців з єврейської історії та культури.

Програма надає гранти (включно з оплатою за навчання і гуртожиток та стипендією) і проводить конкурси на стажування в Єрусалимському університеті.

Навчання на програмі триває два роки. Магістранти опановують різні історичні дисципліни, слухають курси з юдаїки, вивчають єврейські мови іврит та їдиш, а також арамейську за вільним вибором. Випускники отримують диплом магістра історії (спеціалізація «юдаїка») НаУКМА. Навчальний процес спирається на новітні освітні методики.

Програма залучає інноваційні технології в навчальний процес і всіляко сприяє студентам в отриманні стажування за кордоном.

Крім вивчення різноманітних дисциплін, магістранти проходять архівно-музейно-бібліотечну практику в установах Києва та Львова, безпосередньо знайомляться з матеріальною спадщиною євреїв України та набувають практичних навичок дослідницької роботи з відповідними матеріалами.

Щороку найуспішніші студенти програми мають змогу влітку стажуватися в Єрусалимському університеті. Учасники стажування в Ізраїлі отримують можливість попрацювати в бібліотеках і архівах для здійснення власного дослідження, а також отримати консультації від ізраїльських фахівців.

До важливих і пріоритетних завдань програми належить тісна співпраця з кращими світовими центрами юдаїки і насамперед з Єврейським університетом в Єрусалимі - провідним ізраїльським закладом вищої освіти, який входить до рейтингу 100 найкращих університетів світу.

На програмі працюють викладачі кафедри історії НаУКМА і запрошені лектори, як українські (спеціалісти з різних галузей юдаїки, у тому числі й випускники Могилянки), так і закордонні. Провідні дослідники й експерти з єврейських студій із Ізраїлю, США, Канади і країн Європи читають міні-курси та публічні лекції, щоб студенти могли ознайомитися з сучасною методологією та дослідницькими підходами в галузі академічної юдаїки.

2020 07 09 18
 
Лектори на пленарних засіданнях:
 
Пенелопа Корфілд, історикиня, професорка Лондонського університету (Велика Британія), президентка Міжнародного товариства з вивчення XVIII століття;
 
Зенон Когут, історик, професор Університету Альберти (Канада). 
 
Основні дати:
 
Інформаційний лист-запрошення на конференцію: липень 2020
Кінцева дата для подання заявок на секцію/круглий стіл: 10 січня 2021
Кінцева дата для подання заявок на індивідуальний виступ: 18 січня 2021
Повідомлення про включення до програми конференції: 15 лютого 2021
 
Мови конференції: англійська та українська
     
Довгий час XVIII століття займало маргінальне місце у домінуючих наративах української історії. В традиційній національній історії цей період розчинявся у межах двохсотрічної козацької доби. У дослідженнях, присвячених XVIII століттю, які з’являлися після 1991 року, цей період найчастіше включався до ширшої ранньомодерної доби, або ж розглядався як короткий перехідний етап між двома знаковими століттями: «довгим» XVII і «довгим» XIX. 
     
В останнє десятиліття спостерігається відновлення інтересу українських науковців до XVIII століття. Значна кількість праць, присвячених історії, культурі йлітературі цього періоду, демонструють його важливість і перетворюють дослідження XVIII століття на  один з найбільш динамічних та інноваційних напрямків. Дослідження XVIII століття стають місцем зустрічі науковців, які вивчають соціальну і культурну історію, літературу, історію мистецтва, а також фахівців з історії імперій, дитинства, релігії та освіти.
     
Ця конференція має на меті розглянути нові підходи до вивчення XVIII століття, здійснити переоцінку усталених наративів і концепцій та вписати Україну XVIII століття у ширший східноєвропейський та всесвітній контекст. Завданням конференції є підтримка та стимулювання інтересу до вивчення цього періоду, а також створення міждисциплінарного майданчику для зустрічей  та дискусій з широкого кола питань, пов’язаних з історією, культурою і літературою XVIII століття в Україні, Європі та світі в цілому. Під час конференції відбудуться перші загальні збори Українського товариства з вивчення вісімнадцятого століття. Товариство має на меті підтримувати та розвивати міждисциплінарні дослідження XVIII століття в Україні та сприяти інтеграції українських дослідників цього періоду до міжнародної інституційної мережі. 
     
До участі у конференції запрошуються науковці, які займаються вивченням різних аспектів історії, культури та літератури XVIII століття, для обговорення наступних питань: 
 
- дослідження XVIII століття в Україні: сучасний стан, виклики та перспективи;
 
- дослідження XVIII століття у світовій науці: тенденції та нові напрямки; 
 
- «довге» чи «коротке» XVIII століття, можливість застосування концепції «довгого вісімнадцятого століття» (1680-1830) до української та східноєвропейської історії;
 
- Просвітництво і не тільки: інтелектуальні зміни впродовж XVIII століття;
 
- література, культура та мистецтво XVIII століття; 
 
- соціальна та економічна історія довгого XVIII століття;
 
- історія церкви та релігійної культури у довгому XVIII столітті;
 
- образи вітчизни і нації: колективні ідентичності та державне будівництво;
 
- від традиційної до модерної імперії: політичні уявлення та практики імперського і колоніального правління;
   
- українське козацтво у довгому XVIII столітті: політичні, військові та соціальні зміни;
 
- уявлення про Україну в країнах Центральної та Західної Європи;
 
- поширення знань та освіти у довгому XVIII столітті;
 
- дослідження XVIII століття та розвиток цифрової гуманітаристики в Україні: цифрові архіви та дані;
 
- викладання історії XVIII століття: тенденції, виклики та нові підходи. 
   
Запрошуємо науковців різних дисциплін подавати заявки на індивідуальну двадцятихвилинну доповідь (коротка анотація доповіді має містити приблизно 250 слів), секцію з трьох доповідачів/доповідачок (бажано з різних установ) або круглий стіл (до п’яти учасників/учасниць, бажано з різних установ). Заявка на секцію має включати назву секції із зазначенням головуючого/головуючої секції (який/яка не може одночасно доповідати у цій секції) та короткий зміст кожної з доповідей (приблизно 250 слів). Заявка на круглий стіл має включати назву круглого столу із зазначенням головуючого/головуючої, перелік учасників/учасниць та короткий зміст (приблизно 500 слів). До кожної заявки має також додаватись коротка біографічна інформація у довільній формі (приблизно 50 слів) із зазначенням наукового ступеню, посади й місця роботипотенційного учасника/учасниці, в також його/її наукових інтересів. Доповіді на міждисциплінарні теми особливо вітаються.  
   
Заявка на індивідуальну доповідь, секцію або круглий стіл, а також коротка біографічна довідка подаються англійською або українською мовою. Будь ласка, обов’язково вказуйте, якою мовою Ви будете  доповідати. Зверніть увагу, що всі доповіді українською мовою мають супроводжуватись презентацією у PowerPoint  або роздатковим матеріалом англійською.
   Заявка на проведення секції разом з біографічною інформацією надсилається одночасно д-ру Володимиру Склокіну і д-ру Наталії Волошковій на поштові скриньки sklokin@ucu.edu.ua і n.v.voloshkova@npu.edu.ua до 10 січня 2021 року включно. Заявка на проведення круглого столу разом з біографічною інформацією надсилається до 10 січня 2021 року включно, а заявка на індивідуальну доповідь разом з біографічною інформацією – до 18 січня 2021 року включно.
 
Участь у конференції не передбачає організаційного внеску.
 
Інформацію щодо проживання у Львові буде надіслано учасникам/учасницям, які будуть включені до програми конференції, у лютому 2021 року.
 
Організатори мають можливість надати обмежену кількість ґрантів на покриття витрат на подорож і проживання. Детальнішу інформацію буде надано пізніше.
Спонсори:
 
Проведення цієї конференції підтримується ґрантом, наданим Центром українських історичних досліджень імені Петра Яцика Канадського інституту українських студій. 
 
Організатори конференції
- к.і.н. Володимир Склокін, кафедра історії, Український католицький університет;
- проф. Франк Сисин, Центр українських історичних досліджень імені Петра Яцика, Канадський інститут українських студій;
- к.і.н. Наталія Волошкова, кафедра англійської філології, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова; 
- проф. Максим Яременко, кафедра історії, Національний університет «Києво-Могилянська академія». 
 
2019 07 06 ohol2Програма спрямована на підготовку магістрантів до професійної академічної та експертної діяльності. З цією метою викладачами кафедри розроблено навчальні дисципліни, які включають науково-дослідницькі семінари з історії України та регіону, а також низку курсів з теорії і практики історії, міських та комунікативних студій, імперіології, історичної науки тощо. Кожна з дисциплін передбачає детальний аналіз сучасної історіографії, теоретичної і методологічної літератури та ґрунтовну роботу з джерелами. Окрім того, протягом двох років під час щотижневого методологічного практикуму студенти вдосконалюватимуть навички з написання наукових праць, представлення своїх наукових здобутків і ведення академічної дискусії. На студентів чекає багато дослідницької і аналітичної роботи, участь у численних дискусіях і отримання практичних дослідницьких навичок.
2020 07 05 ohol3
 
Вступивши на магістерську програму «Історія», кожен студент також одержує можливість взяти участь у спільній програмі кафедри історії НаУКМА та Центру східноєвропейських студій Варшавського університету (Studium Europy Wschodniej, Uniwersytet Warszawski). Успішне завершення цієї програми передбачає отримання двох дипломів – українського й Варшавського університету. Для цього протягом першого року магістранти мають оволодіти польською мовою (інтенсивний курс спеціально розроблений для них) і успішно скласти іспит наприкінці року. Зараховані на спільну програму магістранти один семестр навчаються у Варшавському університеті. Написані в рамках програми кваліфікаційні роботи, захищаються перед комісією, до складу якої входять професори обох університетів, на кафедрі історії НаУКМА.
2020 07 05 ohol
Наші випускники – це молоді дослідники, які вміють і знають, як писати якісні ґрунтовні дослідницькі тексти, аналізувати великі обсяги різнорідної інформації, стають фаховими істориками, володіють кількома мовами, мають хороші комунікативні та аналітичні навички. Все це робить їх конкурентоспроможними як в академічному, так і в неакадемічному середовищах. Про це свідчать і їхні подальші успішні кар’єри. Так, щороку наші студенти виграють у конкурсах і продовжують навчання на PhD програмах в провідних університетах світу. Також, щороку ми також маємо один з найвищих конкурсів на одне аспірантське місце в НаУКМА. Ті ж, хто обирають неакадемічну кар’єру, розбудовують аналітичні центри, стають експертами і журналістами, мандрівниками і підприємцями, працівниками музейних і державних установ тощо.
 
 
2020 07 05 ohol4
Детальніше про кафедру історії, її викладачів і випускників, курси, які викладаються на магістерській програмі, а також про умови вступу можна дізнатись на сторінці кафедри