Оголошення

2020 05 03 honcharenko3

 

Інститут культурології Національної академії мистецтв України

проводить дистанційний науковий круглий стіл

«Культурна спадщина радянського періоду в сучасній Україні:

від ностальгії – до переосмислення»

26   травня 2020 року

Тематика круглого столу включає розгляд науково-теоретичних та практичних питань за такими напрямами:

 трансформація оцінок історико-культурної спадщини радянського періоду в суспільній свідомості;

 культурна спадщина радянського періоду у контексті політики «декомунізації»: нові джерела та інтерпретації;

 оновлення «канону»: сучасні погляди на заборонені та знищені літературно-мистецькі напрямки XX ст.;

 збереження матеріалізованих проявів пам’яті про культурну спадщину XX ст. в умовах викликів сучасності: теоретичні та практичні аспекти;

 нові підходи до переосмислення доробку діячів української культури радянського періоду і творів соцреалістичного мистецтва.

Робочі мови круглого столу: українська, англійська.

 

Запрошуємо до участі науковців, експертів, викладачів ВНЗ, аспірантів, докторантів, фахівців у галузі культурології, історії, мистецтвознавства та пам’яткоохоронної діяльності.

Для участі у програмі круглого столу просимо надіслати електронною поштою до 26 травня 2020 р. :

 заявку учасника (за наведеною нижче таблицею);

 тези доповіді.

За результатами роботи круглого столу організаторами буде сформовано збірник тез з подальшим розміщенням його електронної версії на офіційних інтернет-ресурсах Інституту культурології НАМ України на умовах вільного безоплатного доступу.

Вимоги до оформлення тез: МS Word, шрифт Times New Roman, кегль 14, міжрядковий інтервал 1,5; усі поля 20 мм; абзац 1,25; максимальний обсяг – 6 тис. знаків разом з пробілами та переліком використаної літератури (до 4 сторінок).

 

Електронна адреса для подання матеріалів та отримання додаткової інформації: mishchenko_m@ukr.net, Міщенко Марина Олексіївна, відділ культурної спадщини та пам’яткоохоронної справи Інституту культурології НАМ України; kuzmivna@gmail.com, Гончаренко Надія Кузьмівна.

 

Заявка учасника круглого столу

 

1

Прізвище, ім’я, по батькові (повністю)

2

Науковий ступінь, вчене звання

3

Посада, місце роботи або навчання

4

Контактна інформація (телефон, e-mail)

5 Тема виступу
6

Додатковий пункт (лише для аспірантів!):

Дані про наукового керівника: ПІБ, науковий ступінь, вчене звання, посада

 

 

2020 04 15 centr

 

 

Центр міської історії запрошує до спільного творення архіву квітня 2020: ми збираємо фото, відео, особисті історії і будь-які цифрові документи, які свідчать про наші досвіди під час карантину. Заохочуємо вас приєднатися до проекту та стати співтворцем матеріалів про повсякденне життя, документуючи власний побут і те, що відбувається і змінюється навколо нас у приватному і публічному просторі.

Квітень 2020 - особливий місяць. Ми живемо з постійною непевністю, перестаємо планувати, будуємо нові солідарності, опікуємося старшими та хворими в умовах ізоляції, вчимося взаємодіяти одне з одним на відстані та за посередництва медій, а наш доступний простір часто звужується до меж кімнати, квартири, будинку, найближчої географії для щоденних потреб. Для декого це час нових викликів щодо особистої безпеки, переоцінки власних практик споживання, а часом навіть питання виживання. Реальність змінюється ледь не щодня, і ми намагаємося її осмислити. Ми не хочемо, щоб ця сторінка нашого життя згодом стала недоступною, тому назвали цей проект "Архів 404"

Центр є інституцією, яка досліджує міську історію, тому ми намагаємось зрозуміти, як змінюється наше сприйняття міста, чим стає приватність і публічність в умовах карантину, як звужується або розширюється наше розуміння дому. Ми також цікавимося цифровою історією, відтак намагаємося зафіксувати те, як наше життя стає все більше залученим у цифровий світ. Для нас також важливо побачити, якими є способи, що допомагають впоратися із ситуацією тим, хто втратив роботу чи чий бізнес зазнає втрат. Врешті, головне питання, що ми його зараз ставимо перед собою і пропонуємо замислитися вам -- яким є наше повсякдення під час епідемії.

Що надсилати

Будемо вдячні, якщо поділитесь матеріалами, які описують ваше щоденне життя під час карантину. Йдеться про нотатки та спостереження щоденного: від приготування до споживання їжі, роботи, вільного часу, прибирання, спілкування, розмежування.

Ми очікуємо на відгуки зі Львова, але якщо ви мешкаєте в іншому місті/містечку/селі та хочете розповісти про своє повсякдення, то сердечно запрошуємо долучатися.

Формат

Ви можете використовувати будь-які доступні для Вас інструменти фіксації.

  • Фотографії 
  • Відео
  • Малюнки
  • Скріншоти
  • Текстові або аудіорозповіді (аудіокоментарі)
  • Google-мапи або мапи простору, який став для вас своїм
  • Історія ваших пошукових запитів чи переглядів

Опис

Будь ласка,  за можливістю додайте до цих матеріалів короткий опис - що це і чому для вас зараз є важливим.

Дозвіл на використання

Надсилаючи матеріали Ви надаєте згоду на їх подальше публічне використання та включення до колекцій Міського медіаархіву. Надані вами дані, а також авторство будуть збережені. Якщо ж Ви проти такого використання, або маєте запитання будь ласка, напишіть нам.

Анонімність

Ви можете розповісти нам про себе, щоб ми вказали вас як співавтора/ку архіву, або ж залишатися анонімним/ною, зазначивши про це у листі.

Контакт

Надсилайте матеріали на пошту 404.2020@lvivcenter.org у будь-який зручний для вас спосіб -- чи приєднаним файлом, чи через файлообмінник.

Якщо ви хочете ділитися з нами своїми думками і спостереженнями регулярно упродовж квітня, будь ласка, напишіть про це.

У майбутньому зібрані матеріали стануть частиною архіву, який допоможе нам інтерпретувати та переосмислювати новий суспільний досвід. Ми робимо експеримент у відповідь на нові виклики і не знаємо наперед, якими будуть його результати, але віримо, що це дозволить відкрити нові знання.  

Сподіваємось, таке співтворення щоденного архіву допоможе нам разом пережити, а згодом і зрозуміти цей унікальний і складний час!

Фото: Софія Дяк

2020 03 26 kravoryg

 
На обговорення пропонуються наступні теми:
 
1. Методологія та джерельна база досліджень:
 
– Датування походження міст
– Джерела з історії південноукраїнських міст
– Проблема міського континуітету
– Проблеми визначення міського способу життя та типології міст
 
2. Історичний розвиток міст Південної України
– Запорозька спадщина в урбаністичному просторі 
– Вік міста Запоріжжя: проблеми та шляхи дослідження
– Міські інститути та проблеми їх функціонування
– Історико-архітектурні та містобудівні особливості міського розвитку
 
    До 1 квітня 2020 року необхідно надіслати заявку. В заявці слід вказати: 
 
    1. Ім’я та прізвище;
    2. Тему доповіді;
    3. Місце роботи або установу, яку Ви репрезентуєте;
    4. Контактний телефон та адресу (в т.ч. електронну).
    
      Матеріали для попередньої публікації (доповіді або тези) слід надсилати до 10 квітня.
 
      
Вимоги до оформлення доповідей: обсяг – до 0,5 друкованих аркушів,  набрані в редакторі Microsoft Word. Шрифт Times New Roman, кегль 12, інтервал одинарний. Усі поля по  20 мм. Вирівнювання по ширині. Основні вимоги: 1) у першому рядку ліворуч вказують індекс УДК; 2) прізвище ім’я по батькові друкувати праворуч згори, 3) нижче через 2 інтервали назва матеріалу великими літерами по центру; 4) по центру нижче назви анотація і ключові слова мовою статті, а також російською і англійською; 5) Список використаних джерел в кінці тексту в алфавітному порядку, посилання в тексті в квадратних дужках перша цифра – номер посилання, через кому друга цифра – сторінка (приклад [3, 15]).
 
      
      Вимоги до оформлення тез: обсяг – 1,5 сторінки А4, набрані в редакторі Microsoft Word. Шрифт Times New Roman, кегль 12, інтервал одинарний. Усі поля по  20 мм. Основні вимоги: 1) у першому рядку ліворуч вказують індекс УДК; 2) прізвище ім’я по батькові друкувати праворуч згори, 3) нижче через 2 інтервали назва матеріалу великими літерами по центру; 4) по центру нижче назви анотація і ключові слова мовою статті, а також російською і англійською; 5) Список використаних джерел в кінці тексту в алфавітному порядку, посилання в тексті в квадратних дужках перша цифра – номер посилання, через кому друга цифра – сторінка (приклад [3, 15]).
      
      ОРГКОМІТЕТ ЗАЛИШАЄ ЗА СОБОЮ ПРАВО ВІДБОРУ МАТЕРІАЛІВ
Заявки та матеріали просимо надсилати на адресу
Запорізьке наукове товариство ім. Я. Новицького
 
вул. Незалежної України, 68а.
м. Запоріжжя. Україна. 69035.
 
Білівненко Сергій Миколайович (відповідальний секретар оргкомітету конференції).
Кравчук Павло Павлович (координатор оргкомітету конференції).
 
 
За додатковою інформацією просимо звертатися за вказаними адресами.
 
Оргкомітет

 

 

 

2020 03 11 kyiv mohyla

 

Вельмишановні колеги,

 З великою прикрістю змушені повідомити, що ми переносимо нашу конференцію «Радянське «ми» і радянське «я» між ідеологією та реальністю», що мала відбутись 20-21 березня, на осінь. Причина – заборона на проведення будь-яких масових заходів, включно і конференцій, через поширення коронавірусу, яка діє в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» із 10 березня 2020 р.

Програма конференції повністю сформована і як тільки ситуація із поширенням коронавірусу стане більш прогнозованою, дозволить будувати якісь плани, ми визначимось із новою датою проведення конференції, про що повідомимо окремо.

Сподіваємось на Ваше розуміння!

З глибокою повагою і побажанням здоров’я і оптимізму,

Оргкомітет конференції

2020 03 04 lazar1
 
2020 03 04 lazar2 2020 03 04 lazar3
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Центр перспективних досліджень Голокосту імені Джека, Джозефа і Мортона Менделів Меморіального музею Голокосту США у співпраці з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Українським центром вивчення історії Голокосту оголошують про проведення спільної програми. Літня школа організовується для осіб, зацікавлених у дослідженні та викладанні університетських курсів з єврейської історії та студій Голокосту в Україні. Програма проводитиметься на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
 
Програма школи охоплює теми із довоєнного єврейського життя, історії Голокосту в Україні та Європі, та післявоєнного періоду. Щоденні заняття складатимуться із презентацій запрошених лекторів, виступів учасників, в яких будуть представлені наукові проекти та/або навчальні програми, консультацій з експертами, а також відвідувань місць пам'яті у Києві та поза межами столиці. 
 
Програма включатиме виступи та лекційні курси запрошених лекторів: Др. Максим Гон (Рівненський Державний Гуманітарний Університет, Україна), Др. Жан-Марк Дрейфус (Університет Манчестер, Великобританія), Др. Наталя Лазар (Меморіальний Музей Голокосту США), Др. Владімір Лєвін (Центр Єврейського Мистецтва, Єврейський університет, Ізраїль), Др. Тетяна Пастушенко (Інститут Історії Національної Академії Наук України), Др. Анатолій Подольський (Український Центр із Вивчення Голокосту), Проф. Дітер Поль (Університет Клягенфурт, Австрія), Др. Андрій Руккас (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), Др. Андрій Уманський (Яхад-ін Унум, Франція) та ін.
 
До участі запрошуємо університетських викладачів (асистентів та доцентів), дослідників (аспірантів та магістрів), які працюють або навчаються в університетах України (IV рівень акредитації). До розгляду прийматимуться подання від тих осіб, хто або планує займатися науковою роботою або вже професійно досліджує єврейську історію та історію Голокосту, так і від тих, у кого відмінні наукові інтереси, але вони зацікавлені у розробці та викладанні відповідних університетських курсів. Програма є міждисциплінарною. Немає жодних вікових обмежень. Заявки розглядатимуться від кандидатів, які працюють у гуманітарних дисциплінах, таких як антропологія, археологія, історія мистецтва, географія, історія, кінознавство, юдаїка, правознавство, література, філософія, політологія, релігієзнавство, соціологія тощо.
  
Прохання надсилати заявки до 31 березня 2020 р. на електронну адресу nlazar@ushmm.org (Наталя Лазар).  Про результати конкурсного відбору учасникам буде повідомлено до 10 квітня 2020 р.  У разі появи додаткових запитань, прохання звертатися за вказаною електронною адресою.
 
Заявка складається із таких документів:
 
1. СV (2 сторінки). Будь ласка, обов’язково вкажіть освіту, науковий ступінь, тему дослідження, місце роботи, перелік курсів, які викладаєте, список публікацій (за наявності). Також, включіть контакти принаймні двох колег, які за потреби можуть надати Вам рекомендації.
 
2. Мотиваційний лист (обгрунтуйте наукові, викладацькі інтереси та Ваше зацікавлення прийняти участь у літній школі зі студій Голокосту).
 
За місяць до початку літньої школи відібрані учасники мають подати опис дослідницького проекту або  навчальної програми курсу. Ці матеріали стануть основою для обговорення тем, пов'язаних із професійним розвитком, зокрема підготовкою успішних дослідницьких проектів, методології дослідження, методики викладання університетських курсів з Голокосту.
 
Робочими мовами школи є українська, англійська та російська.
 
Витрати пов'язані із участю у програмі покриваються організаторами (проживання, харчування, та проїзд по території України).

2019 07 20 pidtrymka1

 

Historians.in.ua – український науковий історичний веб-портал. Сайт задуманий як майданчик для комунікації між регіональними осередками істориків в Україні, між фахівцями з різних країн, між різними поколіннями інтелектуалів та між різними дисциплінами. Ми чітко позиціонуємо себе як неофіційний науковий і освітній ресурс з розширеними можливостями критики та дискусії.


Веб-сторінка почала функціонувати з 1-го січня 2012 р. Редактори сайту - професійні історики, що спеціалізуються на різних галузях і періодах. Сайт єдиний (один з небагатьох) ресурсів не прив’язаних до інституцій, а отже вільний від тиску і пропаганди.


Ми ЄДИНИЙ фаховий історичний (гуманітарний) майданчик для критичних рецензій, боротьби з нефаховістю і плагіатом. Якщо нас не стане, то наукова історична спільнота буде позбавлена можливості для критичної саморефлексії.

Нашими Авторами є як провідні українські та зарубіжні історики, так і ті, хто лише починає свій шлях, гуманітарії різних напрямків. Упродовж 2013 – 2015 рр. ресурс поповнювався щодня, з 2016 р. – 4 – 5 разів на тиждень. Щороку веб-сторінку відвідує 150-170 тисяч відвідувачів, 80% з яких припадає на Україну (потім за відвідуванням йдуть Польща, Канада, Німеччина, США, Росія).


Веб-портал і однойменна група на фейсбук отримали прихильність і стали відомими як в Україні, так і поза її межами. Це один із провідних українських фахових веб-порталів. Як інформаційний ресурс, ми відкриті для співпраці і партнерства, поширення оголошень, всілякого інформаційного сприяння партнерам і організаціям, що займаються історичними дослідженнями, організаціями семінарів, конференцій, літніх шкіл.


  Однією з важливиих рис ресурсу є організація або підтримка публічних заходів. Сподіваємося продовжити ці традиції і в наступні роки.


Попри складнощі останніх часів, ми продовжуємо функціонувати і принагідно висловлюємо подяку нашим читачам, дописувачам (Авторам), жертводавцям та симпатикам.

За всіма ознаками з політичними змінами в Україні, ми вступаємо і у змінену добу ставлення до історії та праці історика, інституційних змін та продовжень «боїв за пам’ять». Історична наука сходу Європи перед великим викликом бюрократизації знань, вимог, «скопусизації», позбавлення національних особливостей чи покращить це становище науки, розширить спіпрацю та міждисциплінарність чи поглибить корупцію та призведе до занепаду історичних інституцій. Процеси, котрі необхідно фахово обговорювати та відстежувати.

 


www. historians.in.ua – некомерційний проект, котрий потребує фінансової підтримки своїх доброзичливців. Наявні партнерства і наші пошуки грантових проектів уповні не можуть забезпечити проведення публічних заходів, адміністрування, комунікацію, технічну підтримку сайту.

 

Велика подяка тим, хто підтримував нас минулого року: 

 

Шопін Павло 200 євро

Орел Андрій 500 грн.

Здоров Андрій 200 грн.

Касьянов Георгій 1000 грн.

Каганов Юрій 300 грн.

Парамонов Андрій 200 грн.

Чирук Святослав 200 грн.

Шаталов Денис 300 грн.

Момот Анстасія 1000 грн.

 

 

Підтримати проект можна:

Рахунок у банку: Харківська обласна громадська організація Центр підтримки реформ

ПАТ «Ідея Банк» м. Харків

р/р 26001310414419

МФО 336310

Картка Приватбанку: Маслійчук Володимир Леонтійович 5168 7427 2958 6572

2020 02 13 zaporizha3
 
 
ЗАПОРІЗЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ.Я.НОВИЦЬКОГО
КАНАДСЬКИЙ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКИХ СТУДІЙ
ЗАПОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА
 
ЗАПРОШУЮТЬ 
 
       Взяти участь у Міжнародній науково-практичній конференції,
       присвяченій 250-річчю від дня заснування м. Запоріжжя
        
     
 «AB URBE CONDITA: УРБАНІСТИЧНИЙ ПРОСТІР ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ
       в останній чверті ХVIII – першій половині ХХ ст.».
       
       
Конференція відбудеться у м. Запоріжжя 28-29 травня 2020 р.
       
       На обговорення пропонуються наступні теми:
 
1. Методологія та джерельна база досліджень:
– Датування походження міст
– Джерела з історії південноукраїнських міст
– Проблема міського континуітету
– Проблеми визначення міського способу життя та типології міст
 
2. Історичний розвиток міст Південної України
– Запорозька спадщина в урбаністичному просторі 
– Вік міста Запоріжжя: проблеми та шляхи дослідження
– Міські інститути та проблеми їх функціонування
– Історико-архітектурні та містобудівні особливості міського розвитку
   
До 1 квітня 2020 року необхідно надіслати заявку. В заявці слід вказати:
 
    1. Ім’я та прізвище;
    2. Тему доповіді;
    3. Місце роботи або установу, яку Ви репрезентуєте;
    4. Контактний телефон та адресу (в т.ч. електронну).
 
    
      Матеріали доповідей слід надсилати до 10 квітня, обсяг – до 0,5 друкованих аркушів,  набрані в редакторі Microsoft Word. Шрифт Times New Roman, кегль 12, інтервал одинарний. Усі поля по  20 мм. Основні вимоги: 1) у першому рядку ліворуч вказують індекс УДК; 2) прізвище ім’я по батькові друкувати праворуч згори, 3) нижче через 2 інтервали назва матеріалу великими літерами по центру; 4) по центру нижче назви анотація і ключові слова мовою статті, а також російською і англійською; 5) Список використаних джерел в кінці тексту в алфавітному порядку, посилання в тексті в квадратних дужках перша цифра – номер посилання, через кому друга цифра – сторінка (приклад [3, 15]). 
 
      
      ОРГКОМІТЕТ ЗАЛИШАЄ ЗА СОБОЮ ПРАВО ВІДБОРУ МАТЕРІАЛІВ
 
Заявки та матеріали просимо надсилати на адресу: 
Запорізьке наукове товариство ім. Я. Новицького
вул. Незалежної України, 68а.
м. Запоріжжя. Україна. 69035.
 
Білівненко Сергій Миколайович (відповідальний секретар оргкомітету конференції).
Кравчук Павло Павлович (координатор оргкомітету конференції).
За додатковою інформацією просимо звертатися за вказаними адресами
 
Оргкомітет
 
2020 01 27 molod1
 
 
 
 
Національний університет 
«Києво-Могилянська академія»
Кафедра історії НаУКМА
Студентське наукове товариство “Potluck”
Центр польських і європейських студій 
імені Єжи Ґедройця
 
 
Програма Міжнародної конференції молодих дослідників «Досліджуючи минуле: Людина в умовах модерну» 
International conference of young researchers “Searching the Past: Human within the Modernity Change”
 
 
Організатори конференції:
Наталя Шліхта (НаУКМА), 
Оксана Клименко (НаУКМА) 
 
Регламент:
Доповідь – до 20 хв.
Виступ дискутанта –до 10 хв.
 
Київ, ЦПЄС, 31 січня – 1 лютого 2020 р.
31 січня
 
 
 
11:45 – 12:00
Вітальне слово від організаторів конференції
 
12:00 – 13:30 
Секція 1. Модернізаційні процеси в Російській імперії
 
Модераторка і дискутантка: Дарина Подгорнова (НаУКМА)
 
 
* Ганна Клименко (НаУКМА). Модернізація та медицина в Російській імперії XIX ст.: мікроісторична перспектива
 
* Микола Буланий (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара). Дворянство єврейського походження в реформах Олександра ІІ
 
* Ігор Карпенко (НаУКМА). Механізми соціального захисту праці жінок (за матеріалами Київської губернії другої половини  XIX – початку XX ст.)
 
13:30 – 13:45
Кава-брейк
 
13:45-15:00
Майстер-клас 1
Максим Яременко (НаУКМА). Як описуються предмети Національного музейного фонду та як досліднику довідатися про джерела з музейних колекцій
 
15:00 – 15:15
Кава-брейк
 
15:15 – 16:45 
Секція 2. Міське повсякдення кінця ХІХ – початку ХХ ст.
 
Модераторка і дискутантка: Надія Уфімцева (НаУКМА)
 
 
* Тетяна Якусик (НаУКМА). Харчування студентів Київської духовної академії (1810-ті – 1860-ті рр.)
 
* Марія Коцюруба (НаУКМА). Зміни у повсякденному житті киян завдяки розвитку фармацевтичної мережі у ХІХ ст.
 
* Світлана Довгань (НаУКМА). Письменник і його житлова площа (на матеріалах УСРР 1920-х – початку 1930-х рр.)
 
16:45 – 17:00
Кава-брейк
 
17:00 – 18:30
Секція 3. Особистість в історії
 
Модератор і дискутант: Мартін-Олександр Кислий (НаУКМА)
 
 
* Євген Ящук (НаУКМА). Дипломатичні представники в епоху Realpolitik: комунікація та конкуренція (на прикладі Берлінського конгресу 1878 р.)
 
* Марія Ваніна (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). Микола Лисенко та коло його спілкування
 
* Віра Щербіна (НаУКМА). Діяльність Ініціативної групи захисту прав інвалідів у СРСР (кінець 1970-х – 1980-ті рр.)
 
1 лютого 
 
9:00 – 10:30 
Секція 4. Людина як об'єкт виховання у 
1920-х –1940-х рр.
 
Модераторка і дискутантка: Тетяна Бородіна (НаУКМА)
 
 
* Микола Асанішвілі (магістр історії, вільний дослідник). Середня освіта в радянській провінції 1920-х рр.
 
* Ярослав Сусоєв (НаУКМА). Новий радянський глядач: як дивилися кіно у 1920-х–1930-х рр.
 
* Sean Lis (University of Alberta, Canada). The Heroic Soviet Childhood: Soviet Child Soldiers and Their Legacy
 
10:30 – 10:45
Кава-брейк
 
10:45 – 12:45 
Секція 5. Людина в екстремальних умовах війни та повоєнних змін
 
Модераторка і дискутантка: Оксана Хом’як (Музей історії Києва)
 
 
* Василь Сич (Національний інститут стратегічних досліджень). Мінлива ідентичність: українці на службі Третього Райху
 
* Даниїл Ситник (НаУКМА). «В боротьбі проти народовбивць-більшовиків...»: мотивація до вступу в українську поліцію Києва (1941-1943 рр.)
 
* Юлія Ольхова (НаУКМА). Стратегії пристосування депортованих лемків до життя в УРСР за усними джерелами (на прикладі с. Підзамочок Тернопільської області)
 
* Андрій Богданенко (НаУКМА). Українські греко-католики про період підпілля і боротьбу за легалізацію Церкви: на основі інтерв’ю з Архіву Інституту історії Церкви (Львів)
 
12:45 – 13:00
Кава-брейк
 
13:00– 14:30
Секція 6. Модерна історіографія про домодерну людину
 
Модератор і дискутант: Степан Бліндер (НаУКМА)
 
 
* Микола Федяй (НаУКМА). Чим шкідливий схематизм в історіографії? На прикладі проблеми канонізації Бориса і Гліба
 
* Маргарита Стафійчук (НаУКМА). Висвітлення першого олицького ордината Станіслава Радзивила (1559-1599) в модерній історіографії
 
* Владислав Андреєв (НаУКМА). Візантійське іконоборство в радянській історіографії
 
14:30 – 15:15
Перерва на обід
 
15:15 – 16:30
Майстер-клас 2
Наталія Шліхта (НаУКМА). Як написати статтю для наукового журналу: корисні лайфхаки
 
16:30 – 16:45
Кава-брейк
 
16:45 – 18:15 
Секція 7. Радянський журналіст кінця 1940-х - кінця 1980-х рр.: між ідеологією і творчістю
 
Модератор і дискутант: Андрій Ферт (НаУКМА)
 
 
* Марія Явдошняк (НаУКМА). Радянський сатирик в повоєнний період (на матеріалах УРСР)
 
* Володимир Куделя (НаУКМА). Диктат «згори» чи елементи свободи: як радянські журналісти писали про західні рок-гурти (на прикладі журналу «Ровесник»)
 
* Роман Коваль (НаУКМА).  Республіканські періодичні видання УРСР у період гласності: питання (не)зміни
 
 
18:15 – 18:45 
Підсумкова дискусія
2019 12 29 kma
 
 
 
 
 
 
 
 
Національний університет "Києво-Могилянська академія"
 
Кафедра історії
 
Науково-дослідний центр "Спадщина Києво-Могилянської академії"
 
 
 
 
 
Науковий семінар "Проблеми освіти й освіченості в середньовічній та ранньомодерній Україні"
 
 
5 лютого 2020 р., Музей НаУКМА
 
 
 2020 01 25 kyiv1
 
 
9.45-10.45 – Секція І. Вихователі, вихованці та шкільні практики
 
  Модератор: Юрій Волошин (Полтавський національний педагогічний університет    ім. В. Г. Короленка)
     Дискутанти: Наталя Яковенко (НаУКМА), Лариса Довга (НаУКМА)
 
 
 
 
Хто і коли прочитав перший повний теологічний курс у Києво-Могилянській академії? Максим Яременко (НаУКМА)
 
Про викладання богослов’яв Києві йшлося вже в піонерських наукових дослідженнях історії Могилянської академії у першій половині XIX ст. Практично відразу присутність теологічного курсу в навчальній програмі пов’язувалася зі статусом «латинських шкіл». На кінець XIX ст., здавалося, питання часу появи повного богословського курсу в Києві було остаточно вирішено. Втім, висновки дослідників підважує інформація з проповіді, виголошеної в Батурині у 1697 р. Цей голос «із середини» могилянської професорської корпорації дає змогу передатувати запровадження повних чотирирічних теологічних студій в колегіумі.
 
 
Освітні практики учнів Уманської василіанської школи. Ігор Кривошея (Уманський державний педагогічний університет ім. П. Тичини)
 
Василіанські монастирі були осередками міжкультурної взаємодії на українських землях. Велику увагу ченці приділяли просвітницькій діяльності, спочатку переважно релігійної спрямованості. З 70-х років XVIII століття, після заборони діяльності ордену єзуїтів, навчання у василіанських школах набуває більш світського характеру. 
 
У василіанській школі, що діяла при Уманському Свято-Богородицькому монастирі (1765-1834 рр.), учні обов’язково вивчали богослов’я, латинську мову, а також історію, математику, фізику, філософію, красномовство, право, французьку та німецьку мови. Навчання тривало кілька років, а в одному класі могли навчатися діти духовенства і шляхти різновікових груп. Окрім духовного самовдосконалення, значну роль відводили фізичному вихованню учнів. До послуг ченців, вчителів та вихованців монастиря й школи була книгозбірня. 
 
10.40-11.10 – Перерва на каву
 
11.10-13.00 – Секція І. Вихователі, вихованці та шкільні практики (продовження)
 
Учні та учителі шкіл Волинського воєводства останньої чверті ХVIII століття. Оксана Карліна (Східноєвпопейський національний університет ім. Лесі Українки)
 
Світська освіта у Києві у 80-х 90-х рр. XVIII cт. Володимир Маслійчук (НаУКМА)
 
З 1781 р. Київ став центром одного з «малоросійських» намісництв, земель колишньої Гетьманщини, це спричинило як переїзд до міста чиновників з Лівобережної України, так і спроби створити освітні заклади світського типу. Крім приватних практик та невдалої спроби створити «німецьке училище» у 1783 р., ці заходи мали успіх лише 1789 р. з часом відкриття Київського головного народного училища, що однак зберігало тісний зв’язок з Києво-Могилянською академією.
 
Юзеф Лукашевіч і його візія історії єзуїтського шкільництва в Речі Посполитій Обох Народів. Сергій Сєряков (Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди)
 
Доповідь присвячена Юзефу Лукашевічу – одному з чільних великопольських істориків другої третини ХІХ ст., який відіграв ключову роль у формуванні «чорного образу» Товариства Ісуса у польській історіографії. Увага буде сконцентрована, зокрема, на сторінках біографії цього польського автора, чинниках формування його негативного ставлення до ордену єзуїтів, ролі Юзефа Лукашевіча у розширенні тематичного поля і джерельної бази вивчення історії освітньої діяльності Товариства Ісуса в Речі Посполитій. Ще одним важливим аспектом доповіді є аналіз концептуального образу єзуїтського шкільництва (а саме – з’ясування його якісного рівня, ролі у суспільно-політичному, релігійному і культурному житті польського народу etc.), який вимальовується у наукових працях Юзефа Лукашевіча.
 
13.00-14.00 – Перерва
 
 
2020 01 25 kyiv4   
 
 
 
 
    14.00-15.30 – Секція ІІ. Освіченість та її флуктуації
   Модератор: Валентина Шандра (ІІУ НАНУ, НаУКМА)
     Дискутант: Олексій Сокирко (КНУ ім. Т. Шевченка)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Чому князь Всеволод Ярославич знав п’ять мов. Вадим Арістов (Інститут історії України НАНУ, НаУКМА)
 
Хрестоматійно відомо, що батько Володимира Мономаха, князь Всеволод Ярославич знав п'ять мов. Про це пише Мономах у своєму «Повчанні». Неодноразово дослідники намагалися визначити, які саме це були мови. У доповіді пропонується нестандартний підхід до цього питання. 
 
Освіченість неурядової старшини через призму реєстрів XVIII ст. Ірина Кривошея (Уманський державний педагогічний університет ім. П. Тичини)
 
Аналізуються відомі реєстри і різноманітні списки неурядової старшини Гетьманщини з метою з’ясування їх інформативності щодо освіти і освіченості цієї групи козацької старшини. Увагу зосереджено на документах XVIII ст., хоча предмет дослідження змушує залучати деякі списки XVII ст., зокрема, присяги козацьких полків 1676 та 1682 р. Простежується загальний стан і тенденції змін освіченості неурядової старшини.
 
Бібліотека Варлаама Шишацького як маркер змін культурно-інтелектуального життя на межі ХVІІІ-ХІХ ст. Людмила Посохова (Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна)
 
Доповідь присвячено аналізу вмісту особистої бібліотеки відомого церковного діяча Варлаама Шишацького (1750-1821).  Ця книгозбірня була однією з найбільших бібліотек свого часу  (майже 4 тисячі примірників). Реєстр бібліотеки раніше не досліджувався. У доповіді робиться висновок про те, що подібні книжкові зібрання вищого духовенства дають змогу простежити зміни в читанні на українських теренах, зафіксувати межі й виявити канали поширення нових віянь, визначити наслідки культурного трансферу, залученість цього регіону в загальноєвропейські процеси, специфіку пошуків відповідей на виклики Просвітництва.
 
15.30-15.50 – Перерва на каву
 
 
 
2020 01 25 kyiv3  15.50-17.10 – Презентація монографії Володимира Склокіна «Російська     імперія   і Слобідська Україна у другій половині XVIII ст.: просвічений   абсолютизм, імперська інтеграція, локальне суспільство» (Львів:     Видавництво УКУ, 2019, 268 с.).
 
У монографії розглядаються обставини скасування автономії Слобідської України у 1765 р. та інтеграції регіону до складу Російської імперії у наступні десятиріччя. Дослідження зосереджується на трьох основних темах: специфіці російського просвіченого абсолютизму, характері і ролі імперської уніфікації, а також становищі слобідського суспільства наприкінці XVIII ст. Спеціальна увага приділена з’ясуванню місця Слобідської України у символічній географії Російської імперії, трансформації регіональних ідентичностей під впливом інтеграційних перетворень, а також аналізові феномену українського Просвітництва як потенційній альтернативі петербурзькому просвіченому абсолютизму.
 
 
   Модератор: Максим Яременко (НаУКМА)
  Спікери: Володимир Склокін (Український католицький університет),
    Юрій Волошин   (ПНПУ ім. В. Г. Короленка), 
    Людмила Посохова (ХНУ ім. В. Н. Каразіна), 
    Володимир Маслійчук (НаУКМА).
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
17.10-17.20 – Перерва
 
 
2020 01 25 kyiv5
 
 
 
 
 
 
 
  17.20-19.00 – Секція ІІІ. Застосування та поширення знань
   Модератор: Володимир Склокін (УКУ)
     Дискутант: Оксана Прокоп’юк (Національний Києво-Печерський історико-культурний     заповідник)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рукопис Іоанна Дамаскіна зі збірки Києво-Софійського монастиря в контексті дослідження українських навчальних та перекладацьких осередків 1570-х рр. Наталія Бондар (Національна бібліотека України ім. В. Вернадського)
 
Рукопис Іоанна Дамаскіна  зі збірки Києво-Софійському собору, що датується за філігранями серединою 1570-х рр., давно введений в науковий обіг і відомий дослідникам. Традиційно походження пам’ятки пов’язують з перекладацьким гуртком кн. А.Курбського в Миляновичах чи в Ковелі. Проте рукопис написано кількома почерками курсивним шрифтом, характерними для тогочасної української, насамперед волинської ділової документації. Він містить сліди редакційної, перекладацької і коментаторської роботи, яку не було завершено. Комплекс його кодикологічних, текстологічних, філігралогочіних досліджень піднімає питання ідентифікації освітнього і книжного осередка, відмінного від гуртка А.Курбського, який діяв на волинських теренах в 1570-х рр., учасники якого б займалися перекладом і редагуванням найпопулярніших богословських праць, переписуючи тексти відпрацьованими писарськими почерками. В більш широкому контексті йдеться про функціонування тогочасних початкових писарських шкіл, невідомих за документальними джерелами.
 
Дисциплінування через освіту: літургійний обряд і душпастирські обов’язки парафіяльного духовенства в циклах соборових повчань київських митрополитів XVI - першої половини XVII століть. Ігор Скочиляс (УКУ)
 
 
 
Новознайдений рукопис музично-теоретичного трактату Миколая Дилецького – «переяславський» список (1734). Владислав Безпалько (Національний музей історії України), Іван Кузьмінський (Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського)
 
 
В експозиції Національного музею історії України було виявлено один зі списків музично-теоретичного трактату Миколая Дилецького. Ця знахідка об’єктивно претендує на статус непересічної події у сфері української історичної музикології, адже подібна комплектна музично-теоретична пам’ятка в Україні востаннє була віднайдена ще за радянських часів, а її публікація відбулася рівно 50 років тому і була підготовлена дослідницею Олександрою Цалай-Якименко. Віднайдений рукопис був спеціально переписаний для Переяславського кафедрального собору, про що міститься відповідна вказівка на титульному аркуші. У свою чергу, дата написання рукопису, а саме 1734 рік, узгоджується із заснування у 1738 році у Переяславі православного колегіуму. Таким чином, доцільно припустити, що музично-теоретичний трактат було переписано для навчання місцевих учнів, одним з обов’язків яких був спів під час богослужіння. 
 
Поширення господарських знань «Вольным экономическим обществом» в останній третині ХVIII ст. Валентина Шандра (ІІУ НАНУ, НаУКМА)
 
Йтиметься про чинники, що вплинули на заснування Вільного економічного товариства  1765 р. та визначили  напрямки його діяльності в останній чверті ХVIII століття. Звернена увага  на шляхи розповсюдження господарських знань і, зокрема, вказано яких саме. Здійснюється спроба окреслити місце української господарської традиції у діяльності товариства, участь у ньому поміщиків та фахівців з українських земель.  На завершення авторка  намагається з’ясувати, чому зусилля  товариства не принесли бажаного успіху задумам його організаторів.
 
 
Регламент:
Доповідь – до 20 хв.
Виступ дискутанта, спікера на презентації – до 10 хв.
Участь у дискусії, запитання – до 5 хв.

2020 01 10 Industrial Heritage header

 

https://summeruniversity.ceu.edu/industrial-heritage-2020

 

Following the profound changes in Central & Eastern Europe in the last 30 years, the region has a legacy of many industrial sites and buildings. Through this course, you will learn how an industrial site can be converted from a problematic legacy into a social and economic resource. The multidisciplinary faculty includes practitioners and academics, featuring researchers, policy experts, spatial planners, managers, cultural actors, and artists. Based on their personal experience, they will present model projects such as ExRotaprint in Berlin. The course offers a unique opportunity to discuss your own project and ideas with the top-level experts in the field.

 

The course will focus on the potential of industrial heritage to be a transformative influence in the post-industrial regions. It aims to bridge an industrial past, through a deindustrialized present, towards an economically and socially sustainable future. It is based on the recognition that there is a gap between heritage specialist focusing on heritage assets on one side, and policymakers and developers focusing on social and economic development on the other. The way to bridge this gap is using heritage as a resource for development, which, at the same time, secures the sustainability of heritage. Heritage is considered as a lever of economic growth and social renewal in post-industrial landscapes.

 

The course will look at tangible and intangible heritage – landscapes, buildings, industrial equipment and artefacts, practices, knowledge, and social structures – linked to industrial areas. It will address the question of how cultural heritage can change the cultural identity of a region promoting an optimistic future.

Both postgraduate students and practitioners can apply.

 

First application deadline: February 14, 2020.