Оголошення

Центр польско-российского диалога и согласия Королевский замок в Варшаве «Бедный народ. Жаль мне твоей судьбы.» ПОЛЬСКАЯ И РОССИЙСКАЯ ПОЛИТИЧЕСКАЯ МЫСЛЬ В XIX В.СВЯЗИ, ВЛИЯНИЕ, АНТАГОНИЗМЫ Международная конференцияк двухсотлетию со дня рождения Александра Герценаи стопятидесятилетию смерти Иоахима Лелевеля Варшава, 19-20 ноября 2012 г. Королевский замок в Варшаве Языки конференции: польский, российский (синхронный перевод) ПРОГРАММА Целью организуемой конференции является презентация результатов новейших исследований в области взаимодействия польской и российской исторической и общественно-политической мысли, а также дискуссия о нынешнем состоянии знания по этой проблематике в кругу ведущих ученых из Польши, России и других стран. Во время конференции планируется обсудить пробелы в существующих исследованиях, а также предпринять попытку сформулировать исследовательские рекомендации в области польско-российских интеллектуальных связей.
Шановні колеги!
    
    14 грудня 2012 р. в рамках XXX Міжнародної краєзнавчої конференції молодих вчених, планується робота круглого столу «Соціальна модернізація українських земель наприкінці XVIII – у першій половині XX ст. (до 1939 р.) у локальному вимірі». Організаторами заходу виступатимуть Студентське наукове товариство історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна та Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи.
    Для обговорення пропонуються наступні проблеми:
    * історіографія та сучасні напрямки дослідження соціальної модернізації;
    * співвідношення традиційного і модерного в українському суспільстві;
    * проблеми модернізації етнічних та конфесійних спільнот;
    * село та місто у модернізаційних процесах;
    * модернізація культурної традиції. 
    До участі у круглому столі запрошуються студенти, аспіранти, молоді вчені – історики, філософи, культурологи, політологи, соціологи та ін.
    Робочі мови круглого столу: українська, російська, англійська
    Заявки на участь у круглому столі та тези доповідей (до 2 тис. знаків) необхідно подати до 25 листопада 2012 р. через електронну форму на головна сайті історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна (розділ “Науковцям”) – history.univer.kharkov.ua
    Додаткову інформацію можна отримати надіславши листа на е-mail: ethnickh@gmail.com (у темі листа обов’язково вказати «Круглий стіл Соціальна модернізація»). 
    Запрошуємо до участі!
    
    
    Оргкомітет
Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні раде запросити Вас взяти участь у міжнародній конференції:
 
Місто вчора, сьогодні, завтра: пам'ять в урбаністичному просторі
 19-20  листопада 2012 р. 
 Київ, Великий конференц-зал Національної академії наук України
вул. Володимирська, 55, 2-й поверх 
 
       Історія окремих держав, цивілізацій, народів та культур – це передусім історія їх міст. Саме міста, як осередки ділової, культурної і соціальної активності, були матеріальним втіленням життєвої тканини своїх мешканців, яка сягала далеко за межі звичайної просторової організації суспільних відносин. Місто вбирає в себе сукупність досвідів різних поколінь, етнічних, національних та релігійних груп, які у різні часи брали участь у його просторовому творенні, та репрезентувало колективну пам'ять про них у суспільстві. У той же час місто не тільки репрезентує колективну пам'ять, а й формує її через систему символів: пам’ятників, історичних споруд, меморіальних дощок, назв вулиць або просто окремих місць, яким довелося бути свідками визначних для суспільства або окремої його частини подій. 
       Процес формування історичної пам’яті у місті не завжди протікає спокійно і безболісно. Досить часто він стає конфліктом, у якому одна зі сторін намагається використати систему символічної репрезентації пам’яті для легітимації панівної моделі історичного минулого. Елементи ж репрезентації пам’яті інших недомінантних груп, які не вписуються у цю модель, фізично знищуються або видозмінюються таким чином, що втрачають свій попередній зміст і вже не можуть слугувати відтворенню пам’яті групи. Таким підходом особливо вирізняються суспільства, що знаходилися під впливом агресивних авторитарних ідеологій. Натомість демократичні, відкриті і терпимі до «інших» суспільства навряд чи стали б такими без забезпечення видимої присутності непанівної меншості у символічному просторі міста.   
       З розпадом радянської імперії у молодих незалежних державах, що виникли на її теренах, постала необхідність переосмислення старої парадигми репрезентації і творення історичної пам’яті у міському просторі. На жаль, в Україні це питання вирішується досить безсистемно. Наразі, ні на державному, ні на міському рівні не існує уявлення про те, яким чином проводити політику пам’яті за нових умов. У кращому випадку міська влада  експлуатує стару радянську символічну схему, з тією лише різницею, що у структуру частково розмитого радянського метанаративу додався новий елемент національно-визвольної риторики. Все, що знаходиться за межами цієї панівної моделі, практично позбавлено власного просторового вираження у місті. 
       Яким чином має вибудовуватися міська політика у сфері репрезентації національної і локальної пам’яті, щоб запобігти монополізації історії владиними елітами? Як дискурси про минуле впливають на формування ідентичності сучасних міст Європи та України? Як поводитися з місцями пам’яті, які внаслідок міської міграції або соціальних трансформацій залишилися фізично відірваними від спільноти-носія цієї пам’яті? Яку роль відіграє забуття («історична амнезія») у процесі репрезентації минулого у міському просторі? Хто має право ініціювати таке забуття і як далеко воно має заходити? Ці, а також багато інших питань ми збираємося обговорити у колі  наших експертів та гостей.        
          
       
       
       
Програма:
 
19 листопада 2012 року, понеділок
 
17.00-Реєстрація учасників
 
17.30 – 17.40-Вітальне слово
Кирило Савін, керівник Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні 
 
17.40 – 18.00Презентація першого числа «Анатомія міста: Київ» збірки «Урбаністичні студії»
 
      Світлана Шліпченко
      Анна Хвиль
      Андрій Макаренко
      Владислава Осьмак
 
 
18.00 – 20.00 -  Презентація українського перекладу книги Алеіди Ассманн «Простори спогаду. Форми і трансформації культурної пам’яті»
 
Володимир Самойленко, директор видавництва «Ніка-центр», Київ
Олександр Юдін, головний редактор, перекладач, доцент кафедри російської та іноземної літератури НПУ ім. М.П. Драгоманова Київ 
Ксенія Дмитренко, перекладачка, аспірантка Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАН України, Київ
Андрій Баумейстер (участь уточнюється), філософ, Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Київ
Гелінада Грінченко, доктор історичних наук, професор Харківського національного університету імені Каразіна, Харків
Модератор: 
Богдан Шумилович, історик, Львівська академія мистецтв, Львів
 
по закінченню неформальне спілкування та фуршет
 
20 листопада 2012 року, вівторок
 
Міжнародна конференція 
 
09.30-Реєстрація учасників
 
10.00 – 10.10- Вітальне слово
Кирило Савін, керівник Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні
 
10.10 – 12.00-Секція 1: Культурно-історична спадщина і місто: консервація чи оновлення?
 
На сьогодні в світі не існує універсальних механізмів в сфері міської пам’яткоохоронної діяльності. Залежно від традицій конкретної міської спільноти, матеріальної та символічної цінності об’єктів, правової культури та соціального клімату у суспільстві практикуються різні підходи щодо збереження історичного простору міста, питання лише в тому, наскільки вони здатні забезпечити баланс між збереженням та розвитком міста. 
 
* Що ж являє собою «концепція збереження» в умовах сучасного міста і хто її виробляє? 
* У який спосіб концепції збереження інтегруються у містобудівну політику? 
* Як вплинула постсоціалістична трансформація міст у Східній Європі на вироблення концепції збереження місцевого історичного спадку? 
* Що з цього досвіду є релевантним для українських міст та Києва зокрема? 
* Як працює механізм набуття статусу «пам’ятки», хто і що робить пам’ятку пам’яткою, і чи є історична автентичність при цьому визначальною? 
* Як забезпечити розвиток міста, без музеїфікації його історичної складової?
 
Спікери:
"Заповідна частина історичного міста: музеєфікація vs розвиток"Микола Бевз, архітектор, завідувач кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Інституту архітектури Національного університету "Львівська політехніка", Львів
«Історична консервація та соціалістичний спадок Східного Берліну»
Флоріан Урбан, директор інституту історії архітектури та урбаністичних студій Школи мистецтв у м. Глазго, Глазго
Мирон Стахів, історик, директор Програми ім. В. Фулбрайта в Україні, Київ
Володимир Шевченко, Керівник творчої архітектурної майстерні "ТАМ В. Шевченко", Київ
Олег Гречух, архітектор, журналіст, громадський діяч, Київ
 
Модератор:
           Світлана Шліпченко, Національний університет Києво-Могилянська Академія, Київ 
 
12.00 – 13.00Обід
 
 
13.00 – 15.00 - Секція 2: Пам’ятники та місця пам’яті у місті: ідеологічна пропаганда, комерційна принада чи інструмент націєтворення?
  
Як історична забудова, так і пам’ятники не тільки репрезентують минуле, а й уособлюють собою пам'ять про це минуле. Відмінність тут полягає тільки в тому, що пам’ятники завжди підпорядковані певному дискурсу про минуле, який створюється після забудови. 
У часи радянської влади індивідуальній та локальній пам'яті, що вирізнялася своєю неоднорідністю та поліморфічністю, протистояла чітка система монументальної пропаганди, яка символічно і візуально легітимізувала режим та виключала можливість вільної інтерпретації історії. 
На сьогоднішній день процес перегляду політики пам'яті в українських містах проходить досить непослідовно. З одного боку, за допомогою засобів ландшафтної архітектури створюються численні деідеологізовані місця індивідуального та колективного дозвілля, які утворюють нові локуси міської ідентичності зі споживацько-комерційною складовою. 
З іншого боку, локальна спільнота вимушена інтегрувати свою історичну пам'ять в межах все ще діючої моделі радянської інтерпретації минулого.  
Паралельно з цим,  влада намагається вкоренити новий загальнонаціональний метанаратив шляхом маркування міського простору новими пам'ятниками діячам українського минулого та сучасності. Досить часто вони не мають нічого спільного з колективною пам'яттю та пам’яттю конкретного місця, а їх символіка не є зрозумілою для локальної спільноти. 
* Яким чином має вибудовуватися міська політика у сфері репрезентації колективної пам’яті, щоб запобігти монополізації історії різними владиними елітами? 
* Чи існують вдалі приклади такої політики? 
* Як співвідносяться загальнонаціональний та локальний історичний наративи у містах Європи та України? 
* Які дієвці мають впливати на процес матеріалізації пам'яті у місті і у який спосіб?
* Як впливають місця пам'яті на розвиток публічного простору у місті? 
* Чи можна інтегрувати пам'ятники у  практики міської повсякденності без втрати їх меморіальної функції?     
 
Спікери:
Олена Трубіна, професор філософського факультету, Уральського державного університету ім. А.М.Горького, Єкатеринбург
Анна Сусак, історик, соціолог, Інституту Філософії і Соціології Польської Академії Наук, Львів
Оксана Міхеєва, доктор історичних наук, проф. кафедри соціології управління Донецького державного  університету управління, Донецьк 
Олексій Мусієздов, соціолог, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків 
 
Модератор:
Ксенія Дмитренко, аспірантка Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАН України
            
 
15.00 – 15.30кава-пауза
 
 
 
15.30 – 17.00 - Секція 3: Реновація міста та соціальна реакція: від протесту до нової культури містопланування?
 
Перетворення міського простору в ході розвитку інфраструктури, реконструкції або знесення частини історичної забудови завжди пов'язане з інтервенцією у традиційну соціальну структуру міста. Тобто реконструкція міст завжди несе у собі досить гострий соціальний конфлікт, зняття якого неможливе без участі усіх зацікавлених сторін. 
Свого часу активний спротив мешканців великих німецьких міст "килимовій" забудові старих житлових кварталів сприяв появі нової культури містопланування. На відміну від Німеччини, у великих українських містах, і у Києві зокрема, громадський спротив стосується не центральних житлових зон (центр міста вже давно не розглядається як суто резиденцій ний), а публічних просторів, з яких під впливом реконструкції чи інших втручань витісняються соціалізуючі і культурні функції.
Актуальними питаннями цієї секції є:
* Які позитивні приклади участі громадян у реконструкції публічного простору існують в Європі? 
* Що з цього досвіду можна застосувати в українських реаліях? 
* Які практики і форми спротиву найбільш ефективно працюють в сфері захисту об'єктів історико-культурної спадщини? 
* Як побудувати дієві канали комунікації між будівними інвесторами, архітекторами, представниками місцевої влади та громадянами міста? Чи можлива /потрібна така комунікація взагалі? 
 
Спікери:
Теодор Вінтерс, керівник Товариства обачного оновлення міст STERN, Берлін
Мар’яна Малачівська, Керівниця програми аналізу та дослідження, Інститут міста, Львів 
Марина Соловйова, адвокатка, громадська правозахисниця, Київ
Юлія Філоненко, Координаторка громадської експертної ради по Андріївському узвозу, Київ
Віктор Зотов, ведучій архітектор архітекторського бюро «Зотов і ко», Київ
 
Модератор:
Кирило Савін, керівник Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в 
      Україні, Київ
 
 
По закінченню неформальне спілкування і фуршет
Робочими мовами конференції будуть українська та англійська з синхронним перекладом

Шановні колеги!

     25 листопада  2012 року виповнюється 150 років від дня народження Петра Стебницького (1862 - 1923) — видатного українського громадсько-культурного діяча, видавця, публіциста, благодійника.

Із цієї нагоди, з метою вшанування пам'яті Петра Стебницького Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського

27 листопада 2012 року 

проводить круглий стіл на тему:

 Петро Януарійович Стебницький: український громадсько-культурний діяч, видавець, публіцист, благодійник

(до 150-річчя від дня народження).

      Основні  напрями роботи круглого столу:

     1. Петро Стебницький і українські громадсько-політичні та наукові інституції: українська Громада Петербурга (1898?1917 роки), Товариство українських поступовців, „Товариство прихильників  науки, літератури і штуки”, НТШ, ВУАН.

     2. Видавнича діяльність: провідна участь у Благодійному товаристві видання загальнокорисних та дешевих книг для народу у С.-Петербурзі.

     3. П. Стебницький – автор і меценат першої щоденної української газети Наддніпрянщини „Рада” (1907-1914 роки).

     4. Публіцистична спадщина П. Стебницького: особливості та проблематика.

     5. Участь П. Стебницького в українському державотворенні.

     6. П. Стебницький в епістолярних зв’язках із духовними однодумцями.

     7. Опублікована публіцистична та епістолярна спадщина П. Стебницького в Україні.

     Запрошуємо Вас взяти участь у роботі круглого столу, який відбудеться 27 листопада 2012 р. з 10.00 в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України (01001 Київ, вул. Трьохсвятительська 4, Зала засідань вченої ради)

      Заявки із зазначенням теми доповіді або повідомлення, відомостей про автора (прізвище, ім’я, по-батькові, науковий ступінь, звання, посада та місце роботи), а також  контактних даних просимо надсилати до 15 листопада 2012 р. у відділ джерел з новітньої історії України  Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України к. 523. Е-mail: Baturin@ukr.net із поміткою «круглий стіл 27-11-12»).