2020 04 30 оfycynski1
 
 
 
 
2020 04 30 ofycynski4
 
 
 
2020 04 30 ofycynski5
 
 
 
 
 
 
Карпатська Україна з погляду Романа Офіцинського
 
   
   
Днями в Ужгороді побачила світ книжка доктора історичних наук, професора Романа Офіцинського, присвячена Карпатській Україні – яскравій сторінці Українського державотворення. Загалом учений три десятиліття скрупульозно вивчає зауважену проблематику. Наразі він поєднав жанром есе свої наукові, науково-популярні, публіцистичні статті та інтерв’ю. "Карпатська Україна" Р. Офіцинського рекомендована до видання правлінням Національної спілки краєзнавців України (м. Київ) й Ученою радою Карпатського університету імені Августина Волошина (м. Ужгород).
   
Композиційно книжка має передмову, три частини, підсумки і додатки. У передмові «Чим приваблива Карпатська Україна?» автор пояснив, чому глибше зацікавився цим питанням ще 1990 року студентом історичного факультету Ужгородського державного університету, коли в радянській регіональній періодиці появилися контроверсивні публікації, зокрема про Августина Волошина. У першій частині «Реконструкції» вміщено дев’ять наукових статей, що оприлюднювались, починаючи від 1994 року. Причому йдеться як про фактографічні наративи з аспектами джерелознавчого характеру (наприклад, «Листівки часу Карпатсько( України» чи «Дипломатичні зусилля уряду Карпатської України в екзилі»), так й історико-теоретичні праці (як-от: «Українська точка відліку Другої світової війни» або ж «Актуальне про угорську агресію на Закарпаття (1938-1944)»).
   
У циклі праць, що склали другу частину «Відлуння» ретельно відбито відображення подій в Карпатській Україні в мемуаристиці (на прикладі книжки «Карпатська Україна. Спомини й переживання» Володимира Бірчака 1940 року), художній літературі, народних переказах, екскурсознавстві (розроблено маршрут «Меморіали героям Карпатської України»), дисертаціях. У третій частині «(нтерв’ю» подано тексти розмов із Р. Офіцинським, зокрема і журналістів усеукраїнських видань – газети «День» (інтерв’ю під назвою «Гарячий листопад у долі Закарпаття» від 21 грудня 2012 року) та «Історичної правди», дочірного проекту інтернет-видання «Українська правда» («З Карпатської України для нас почалася Друга світова», 15 березня 2013 року).
   
Завершують пропоновану книжку додатки, де вміщено й тематичний бібліографічний покажчик. У карпатоукраїнознавчому доробку Р. Офіцинського бачимо й 32 наукові та науково-популярні публікації, 16 інтерв’ю для радіо, телебачення, інтернет-видань і друкованої періодики, 18 виступів на наукових форумах, керівництво трьома дисертантами, що теж досліджували окремі аспекти історії Карпатської України.
   
У книжці «Карпатська Україна» Р. Офіцинського розміщено близько двох десятків оригінальних документів (листи, листівки, телеграми, карти, меморандуми, літопис), що зберігаються в Державному архіві Закарпатської області, Військово-історичному архіві Румунії, Політичному архіві міністерства закордонних справ Німеччини, приватних колекціях. Так, листівками, що поширювалися в Карпатській України, оформлено обкладинку книжку, про яку мовимо.
 
2020 04 30 ofycynski3
 
   
2020 04 30 ofycynski2
 
 
 
 
Уважно ознайомившись із «Карпатською Україною» Романа Офіцинського, привернемо насамперед увагу до семи її наскрізних положень, важливих із нашої точки зору в контексті сучасних бачень минулого.
   
Перше. Закарпаття 1938-1939 років було перехрестям інтересів щонайменше дев’яти держав: Чехословаччини, Великобританії, Франції, Німеччини, Італії, Угорщини, Польщі, Румунії, СРСР.
   
Друге. Угорщина анексувала Карпатську України в два етапи: частину території в листопаді 1938 року за Віденським арбітражем, решту – в березні-липні 1939 року внаслідок військового вторгнення. Проте цю анексію не визнали країни-творці повоєнної політичної карти світу.
   
Третє. Історія незалежної Карпатської України тривала п’ять днів – від 14 до 18 березня 1939 року, коли Угорщина окупувала всю її територію. Причому до 30 квітня в Хусті офіційно діяла Українська евакуаційна комісія, а процедуру анексії Карпатської України завершено в липні того ж року.
   
Четверте. Окупація та анексія Карпатської України слугує українською точкою відліку Другої світової війни.
   
П’яте. Із весни 1939 року на Закарпатті ведуть відлік масові репресії, котрі тільки посилилися з приходом радянської армії восени 1944 року.
   
Шосте. Через пасивність української верхівки у відстоюванні національних інтересів досі не розслідуються масові злочини проти людяності в Карпатській Україні, скоєні сусідніми державами, включно з позасtsyудовими розстрілами на карпатських перевалах.
   
Сьоме. Карпатська Україна дуже слабко представлена у загальноосвітніх українських підручниках, що збіднює загальне розуміння як української історії, так і представлення цього важливого регіону. Проте в підручнику для 10 класу («Історія: Україна і світ» М. Мудрого, О. Аркуші 2018 року) в одному реченні «На виборах до сейму Карпатської України, які відбулися в лютому 1939 року, майже всі депутатські місця здобули прихильники УНО» аж три неточності. Адже: 1) крайовий парламент офіційно називали не «сейм» (як у Польщі), а «сойм»; 2) не «майже всі», а «всі депутатські місця здобули», до того ж, 3) не «прихильники УНО», а кандидати-висуванці «Українського національного об’єднання і народностевих груп [національних меншин]».
   
Нагадаємо насамкінець, що Роман Офіцинський – автор низки резонансних публікацій з історії України. Приміром, у «Historians.in.ua» 28 листопада 2019 року побачила його дискусійна стаття «Коли завершилась Друга світова війна в Україні?».
    
    Василь Міщанин
 
Книгу можна замовити: ofitsynsky@gmail.com