Сьогодні в гостях порталу HISTORIANS.IN.UA перебуває Анна Марія Басаурі Зюзіна – релігієзнавець, викладач кафедри культурології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, директор Центру дослідження юдаїзму «Молодіжної асоціації релігієзнавців» (МАР).

Михайло Гаухман: Анна-Марія, скажіть, будь-ласка, що являє собою «Молодіжна асоціація релігієзнавців»? Які завдання ставить перед собою ця організація?

Анна Марія Басаурі Зюзіна: «Молодіжна асоціація релігієзнавців» є громадською організацією, що була створена 2004 року групою студентів та аспірантів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Відділення релігієзнавства Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України. Метою МАР було й залишається консолідація та підтримка молодих релігієзнавців в їхніх дослідженнях та сприяння поширенню результатів цих досліджень. Крім того, МАР прагне утвердженню серед молоді принципів толерантності та плюралізму, свободи совісті та релігії.

М. Г.: Найкращим простором спілкування між науковцями безсумнівно є літні школи. Які літні школи провела МАР? Наскільки успішними та цікавими були ці літні школи?

А. М. Б. З.: Майбутні члени МАР брали участь у літніх школах протягом 2001–2004 років. Ці школи проводила «Українська асоціація релігієзнавців». Тоді вони мали назву Міжнародні молодіжні літні школи релігійної толерантності. Школи МАР фактично мають наступність та продовження нумерації тих чотирьох УАР’івських шкіл. З 2006 року формат шкіл було трохи змінено, акцентуючи увагу саме на вивченні та знайомстві з певною релігійною традицією, тому вони почали називатися «Міжнародними молодіжними релігієзнавчими літніми школами». У 2006 році під Києвом пройшла школа «Релігійна та світська освіта: проблеми співіснування», у 2007 році – «Юдаїзм: сутність, історія та сучасні виміри» (Київ), у 2008 році – «Іслам: історія, сутнісні виміри та сучасні тенденції» (Київ, Сімферополь), у 2009 році – «Католицизм: традиція та сучасність» (Київ, Львів, Краків, Рим), у 2010 році – «Віра Багаї: віровчення та практика» (Київ, Стамбул, Хайфа), у 2011 році – «Православ’я: єдність у багатоманітні» (Київ, Чернівці), у 2012 році – «Вайшнавська традиція крізь століття» (Київ, Дніпропетровськ, Донецьк).

МАР також провів дві Міжнародні молодіжні релігієзнавчі школи з юдаїки (у 2010 та 2011 роках), а також школи з феноменології релігії (2011 рік, Донецьк) та географії релігії (2012 рік, Львів).

Кожна зі шкіл була по-своєму цікавою та успішною, оскільки вони стали корисними для всіх їхніх учасників, адже студенти-релігієзнавці змогли вперше відчути що же власне означає поглиблено вивчати певну релігійну традицію, молоді релігієзнавці, які спеціалізуються в певній сфері, змогли поглибити свої знання. Крім того, кожен з учасників спробував власні сили у невеликому дослідженні та його презентації на школі, адже обов’язковою умовою участі у школах є написання конкурсної статті, яку оцінують організатори школи, а протягом самої школи учасник має можливість її представити колегам.

М. Г.: Чи слухачі літніх шкіл здійснювали згадані Вами дослідження під час роботи цих шкіл?

А. М. Б. З.: На літній школі з юдаїки у 2011 році слухачі писали невеличкі праці на самій школі. Учасники школи брали інтерв’ю у представників єврейської громади, слухали лекції, відвідали кілька штетлів, в яких теж спілкувалися з членами громад. А наприкінці роботи школи учасники писали своєрідний міні-звіт про минуле і майбутнє єврейської громади Чернівців і Чернівецької області.

М. Г.: А які літні школи саме Вам здалися найбільш цікавими?

А. М. Б. З.: Особисто для мене, найбільш цікавими стали школи, під час яких ми мали змогу якнайближче познайомитися із певною релігією. Незабутніми стали екскурсії Ватиканом, навчання в серці адміністрації Віри Багаї в Хайфі, відвідання могили Нахмана з Брацлава в Умані, екскурсія печерами Києво-Печерської лаври тощо. Саме в такі моменти релігієзнавець може зрозуміти наскільки важливими та вартісними є певні місця для віруючих людей.

М. Г.: Скажіть, будь-ласка, як Ви оцінюєте внесок членів МАР у розвиток сучасного українського релігієзнавства?

А. М. Б. З.: Перш за все, вважаю за необхідне відмітити заснування МАРом власного друкованого видання – щорічника «Релігієзнавчі нариси», в якому мають змогу друкуватися молоді релігієзнавці. Статті проходять рецензування колективом редакторів, які самі є членами МАР та вже отримали ступінь кандидата наук. Серед багатьох рубрик журналу дуже важливою є, наприклад, переклади, які знайомлять вітчизняних релігієзнавців із останніми тенденціями світового релігієзнавства. Також в журналі друкуються рецензії на останні релігієзнавчі книжки, таким чином ми намагаємося актуалізувати в Україні інститут рецензування наукової літератури. Вже декілька років поспіль молоді релігієзнавці прагнуть долучитися до європейського релігієзнавства (ми відвідуємо європейські конференції, самі організовуємо конференції та інші заходи за участі провідних іноземних спеціалістів). Всі ці «нововведення» молоді релігієзнавці використовують, перш за все, у власних дослідженнях, а також у викладацькій діяльності, адже багато з нас вже самі викладають в різних вишах, намагаючись познайомити нове покоління релігієзнавців із найсучаснішими дослідженнями та європейським науковим досвідом.

М. Г.: Скажіть, будь-ласка, яке місце посідають дослідження юдаїзму в сучасному українському релігієзнавстві?

А. М. Б. З.: Це питання для мене особисто є досить болючим, адже саме релігієзнавчі дослідження юдаїзму, як на мене, недостатньо розвинуті в Україні. У нас науковці віддають перевагу історичним дослідженням (багато кандидатських дисертацій було захищено саме з історичних наук). Але на сьогоднішній день маємо одного доктора філософських наук та двох кандидатів, які захистилися за спеціальністю релігієзнавство. Окрім того, важливий внесок у релігієзнавчі дослідження юдаїзму зроблять випускники магістерської програми з юдаїки Києво-Могилянської академії. Центр дослідження юдаїзму МАР також робить свій посильний вклад в розвиток цієї сфери досліджень. На мою думку, Україна «багата на юдаїзм», тобто тут можна багато чого досліджувати, у тому числі й з точки зору релігієзнавства, але в нас бракує зацікавленості з боку студентів-майбутніх релігієзнавців. Детальніше ситуацію з релігієзнавством та юдаїкою зокрема я розглядаю в статті «Академічне дослідження іудаїзму в незалежній Україні», яка вийде в журналі «Філософська думка» (2013, № 3).

М. Г.: Які, на Ваш погляд, існують проблеми в українських дослідженнях юдаїзму та які перспективи стоять перед фахівцями з юдаїзму?

А. М. Б. З.: Одна з важливих проблем – це розрізненість проведення досліджень, немає єдиної організації, яка б об’єднувала дослідників якщо не на методологічному рівні, то хоча б на інформативному. Якщо говорити про релігієзнавство, то підготовка майбутніх фахівців не передбачає викладання юдаїзму в достатньому обсязі. Наприклад, у Київському національному університеті релігієзнавці знайомляться з юдаїзмом в курсі «Історія релігій» 2-3 пари та в спецкурсі «Юдаїзм» 6 пар для спеціалізації «Філософія релігії», а в Національному педагогічному університеті юдаїзм вивчається лише в курсі «Історія релігій» 6-8 пар. Ну і найважливіше – немає перспектив для працевлаштування спеціалістів з юдаїки, адже єврейська громада не зацікавлена у висококваліфікованих кадрах, а у вишах немає спеціальних посад для спеціалістів з юдаїки. Особливо болючим постає питання незнання нашими науковцями різного віку іноземних мов, що значно обмежує будь-які дослідження. Всі ці проблеми несприятливо впливають на розвиток юдаїки в Україні.

М. Г.: Шановна пані Анна-Маріє! Дякую за нашу розмову! Бажаю Вам плідної наукової та організаційної праці на обраному Вами шляху!