Оголошення

Всеукраїнська Молодіжна Громадська Організація

«Українська Народна Молодь»

За підтримки Державної служби молоді та спорту України

Інформаційного сприяння ресурсу www.historians.in.ua

     Міжнародна молодіжна науково-практична конференція «Національна історія у глобалізованому світі: виклики перед Україною»

Київ 12 – 14 жовтня

Проспект Генерала Ватутіна, парк Дружби Народів, готельний комплекс "Червона калина".

     Сучасний світ стає дедалі більше глобалізованим. Водночас, процеси глобалізації аж ніяк не тотожні зникненню національних, релігійних, етнічних ідентичностей. Навпаки, усі ці ідентичності формулюються, циркулюють і конкурують у нових інформаційних умовах. Україна не може стояти осторонь цього процесу, тим більше, що саме наша держава має унікальну для Європи плюралістичну ситуацію, коли в її межах співіснують кілька національних пам’ятей, кілька церков, що проголошують себе «національними», а мовні кордони не завжди збігаються з національними. Усе це ставить особливий виклик перед Україною та кожним з її громадян, особливо, молодих. Тим більше, що вказаний плюралізм аж ніяк не заперечує єдності нації і держави, навпаки – виступає однією з їх підвалин.

     Особливу роль у процесах самовизначення в сучасному світі належить історії. В кожній європейській країні тривають захопливі дискусії про те: Якою має бути історія в сучасному світі? У яких стосунках вона перебуває з політикою? Як національні історії поєднуються із певними міжнародно визнаними стандартами? Як відбувається конкуренція національних наративів у сучасному світі? Чи і як можлива максимально об’єктивна історія у світі ідеологічних поділів?

     ВМГО «Українська Народна Молодь» як одна із прогресивних молодіжних сил в Україні зацікавлена у розвитку критичної дискусії навколо цих проблем та сприянні процесам демократизації українського суспільства.

     Для того, щоб розпочати цей процес, варто з усією відповідальністю поставити перед собою запитання: Що таке українська національна історія сьогодні?; Як вона співідноситься із іншими поглядами на українську історію, що функціонують у світі?; Як формулювати адекватну державну політику та суспільну дискусію навколо проблем історії і пам’яті?

     Міжнародна молодіжна науково-практична конференція «Національна історія у глобалізованому світі: виклики перед Україною» покликана бодай частково відповісти на задані питання і так само сприйняти виникнення нових питань і констатацію проблем.

     ВМГО «Українська Народна Молодь» пропонує розпочати процес раціоналізованого й критичного історичного рефлексування на згадану тему. Конференція покликана запропонувати молодим історикам та зацікавленій молоді різні перспективи розгляду української історії, відобразити багатство регіональних історичних наративів, поглибити комунікацію між різними науковими та громадськими осередками з різних областей України. Замість нав’язування певних наперед заданих тез конференція матиме на меті розвиток критичного мислення та відповідальної громадянської позиції.

12 жовтня 2012 р. Проспект Генерала Ватутіна, парк Дружби Народів, готельний комплекс "Червона калина".

10-00 – 12-30 Приїзд учасників конференції, реєстрація

12-30 – 13-00 Поселення

13-00 – 14-00 Обід

14-00 – 14-45

Пленарне засідання

Мельник Ігор Любомирович

Маслійчук Володимир Леонтійович

Склокін Володимир В’ячеславович

14-45 – 15-00   Павло Зуб’юк. Нові методи викладання історії на прикладі методичного посібника «Історія – це не тільки минуле. Минуле – це ще не історія: книга для вчителя історії». (Під редакцією Леу-Рорд, Йоке ван дер)

15-00 – 16-30 Станіслав Кульчицький. Комуністична революція і природа створеної нею суспільно-політичної системи і соціально-економічного ладу.

16-30 – 17-00 Перерва на каву

17-00 – 18-00

Засідання по секціях

1-ша секція: «Україна давня і нова». Модератор Олександр Панкєєв.

Андрій Домановський (Харків). Що нам робити із стародавньою історією? (Спроба концептуалізації бачення найдавнішої доби історії України)

Алла Курзенкова (Донецьк). Застосування методу контент-аналізу для вивчення скандинавських рун як історичного джерела із історії Давньої Русі Х – ХІ ст.

Ольга Звір (Львів). Дискусії, щодо інтерпретації стінопису веж собору Св. Софії в Києві

Коваленко Ігор (Полтава). Вплив природно-географічних факторів на формування та розвиток кочових цивілізацій (на прикладі народів Північного Причорномор’я).

Олександр Коба (Полтава). Проблема історичної реконструкції холодного озброєння

XV-XVII ст. в Україні

2-га секція: Виклики ХХ століття. Модератор Ірина Склокіна (Харків). Дискутант Назар Савченко (Львів).

Аліна Коваль (Київ). ОУН на території Миколаївщини в період 1940-50 х рр.

Вадим Прокопов (Дніпропетровськ). Василь Галаса та пропагандивна підготовка рейдових відділів УПА з Закерзоння (1943 – 1947 рр.).

Роман Михальчук (Рівне). Висвітлення «руйнівної ролі жидівства» в легальній пресі Рівненщини (1941 – 1944).

Андрій Вівчар (Львів). Феномен Другої світової війни у історії Львова та його сучасні наслідки.

Анна Петрова (Одеса). Українці та євреї Одещини в часи Голодомору та Другої Світової війни (за матеріалами усної історії).

3-тя секція: Після прикордоння; методика сучасних історичних студій. Модератор Володимир Склокін.

Коновалова Світлана (Харків). Міжетнічна комунікація в сучасних умовах культурного прикордоння (на прикладі міста Харкова)

Галина Демків (Львів). Питання пам’яті, або мої роздуми над «революцією на граніті».

Терновий Ярослав (Рівне). Конфесійний плюралізм як національна риса релігійного розвитку українців

Вікторія Бойко (Луцьк-Люблін). Регенерація почуття ідентичності «жертви» пограниччя у формі мікронаративів на ментальній мапі Східної Європи.

Трофімов Валерій (Харків). Мікронаціоналізми у Східній Європі: русинський та західнополісьский рухи.

1-ша секція «Україна давня і нова». Модератор Ігор Сердюк.

Богдана Тараніна (Київ) Напрямки рецепції римського місалу в Києво-Михайлівському Золотоверхому монастирі в концепції міжконфесійного діалогу першої половини XVII cт.

Іван Фастов (Полтава). Волочна поміра в ХV ст. на українських землях у складі Великого Князівства Литовського.

Анна Олененко (Запоріжжя). Ліс Степової України в політиці Російської імперії

в останній чверті XVIII ст.

Таїсія Вержанська (Житомир). Історична специфіка резиденційного будівництва на Правобережній Україні в ХІХ ст.

Олександр Сухомлин (Дніпропетровськ). Соціальна структура Протовчанської паланки Війська Запорозького Низового: до постановки проблеми.

Носачов Сергій (Київ). Українське козацтво в сарматизмі.

Руслан Басенко (Полтава). Протурецькі погляди Богдана Хмельницького.

Ярослав Коршак (Одеса). Вплив етнічної польської громади на культурне життя в Одесі в першій половині XIX ст.

2-га секція: Виклики ХХ століття. Модератор Володимир Маслійчук.

Олена Федюн (Донецьк). Образ Донбасу 50-60-х рр. в науковій літературі: зміна парадигми

Іван Капась (Переяслав). Вплив ідеології і стратегії боротьби стихійних радянських антинацистських формувань на їх повоєнне визнання партійно-державними органами.

Ночовний Олег (Полтава). “Вибори без вибору”: до питання про виборчу кампанію 1947 р. до Верховної Ради УРСР на Полтавщині.

18-00 – 19-00 – Вечеря

13 жовтня, субота

10-00 – 12-00 Круглий стіл: Історична пам’ять в Центрально-східній Європі: болісні реконструкції (Еміль Маюк (Люблін, Республіка Польща), Юрій Рубан (Київ, Україна), Скубій Ігор (Харків, Україна). Модератор Ірина Склокіна (Харків, Україна))

12-00 – 13-00 Засідання секцій

1-ша секція: Україна давня і нова. Модератор Володимир Маслійчук.

Олександр Панкєєв (Київ - Запоріжжя). «Жизнь А.С. Пишчевича, им самим описанная: 1764-1805 гг.» як джерело з історії чиновництва Південної України другої половини XVIII ст.

Аліна Чорна (Київ). Приватна та службова переписка В. Г. Полетики яку генеалогічне джерело в документальній збірці О. М. Лазаревського

Ірина Давибаран (Запоріжжя). «До діяльності В.О. Черткова на посаді цивільного губернатора Азовської губернії (1775-1782)»

Владислав Яценко (Харків). Молоді роки Івана Мазепи у зображенні російської історіографії

Василь Кононенко (Київ). «Договори та постанови» 1710 р. в українській ранньомодерній політичній думці».

Вікторія Солодкіна (Харків). Порівняння змісту понять «дворянин» та «шляхтич» в контексті дослідження політичних ідеалів козацької еліти.

2-га секція: Революція та до неї. Модератор Михайло Гаухман.

Злата Бичкова (Київ-Краматорськ). Вплив революції 1917 р. на долі дворянських родин Краматорська

Марія Ожгібесова (Житомир). Особливості українського національного руху в Російській імперії в 19 ст.

Валерія Сугак (Одеса). Бюджетні витрати робітників Південної України другої половини XIX – початку ХХ ст.

Григорій Стариков (Суми). Щоденник Олександра Кониського як історичне джерело.

Василь Маліков (Харків). Проблема примусової праці українських селян у другій половині ХІХ – на початку ХХ століть за рішеннями волосних судів.

Олександр Ладиненко (Одеса). Михайло Федорович Комаров (1844-1913): кілька основних штрихів до портрету українського національного діяча.  

13-00 – 14-00 – Обід

14-00 – 15-40 Круглий стіл: Від спільноти до нації: національні історіографії та формування націй в Центрально-Східній Європі: Андрей Тихоміров (Гродно, Республіка Білорусь), Генадій Дедурін (Харків, Україна), Дмитро Миколенко (Харків, Україна). Модератор Владислав Яценко.

15-40 – 16-00 Перерва на каву.

16-00 – 18-00 Робота по секціях

1 ша секція: «Україна давня і нова». Модератор Володимир Маслійчук

Петро Бойко (Запоріжжя). Розселення військовополонених на теренах Степової України останньої чверті XVIII століття.

Скиданова Антоніна (Харків). Західні практики в торгівлі Харкова в першій половині XIX ст.

Склокін Володимир (Харків). Політична культура військових обивателів Слобідської України наприкінці XVIII cт.

Горобець Віталій (Київ). Походження та соціальний портрет запорозького купецтва доби Нової Січі (1734-1775 рр.).

Краснобай Сергій (Одеса). Включення запорозької старшини в соціально-економічну структуру Російської імперії в кінці XVIII – початку ХІХ ст.

Ігор Сердюк (Полтава). Справа Романа Краснощоченка у сенсі ставлення до дитини й дитинства в суспільстві Гетьманщини.

2-га секція: «Виклики ХХ століття». Модератор Андрій Домановський.

Неля Марцінків (Львів). Розкол комуністичного руху (КПЗУ) на території Західної України у 1927-28 рр.

Черніченко І. (Харків). Повсякденне життя жертви каральної психіатрії на прикладі справи В. Боровського.

Віталіна Данильчук (Рівне). Остарбайтери з України в умовах Третього рейху: вербування, вивезення та примусова праця.

Cклокіна Ірина (Харків). Радянська пам'ять про нацистську окупацію Харкова і національний український наратив.

Зброжко Ольга (Київ). Інформаційний потенціал архівних документів партійних і радянських органів влади УРСР про боротьбу з українським національно-визвольним рухом.

3-тя секція: «Революція і до неї». Модератор Дмитро Миколенко.

Гаухман Михайло (Луганськ). Практики російського націотворення на Правобережній Україні (1905 – 1914 рр.).

Стамбол Ігор (Одеса). Борис Грінченко та Іван Липа: основні аспекти взаємин

Іванка Захаревич (Львів). Особливості українського національно-релігійного руху в Галичині в контексті діяльності Головної Руської Ради.

Андрій Лобан (Одеса). Образ польського повстанця в уявленнях жителів Новоросійського і Бесарабського генерал-губернаторства

Яна Цьова (Одеса). Кадети, зенітники і неформали в химерній історії Полтавського Петровського кадетського корпусу.

18-00 – 19-00 – Вечеря.

14 жовтня: неділя

9-00 – 10-00 – Сніданок

10-00 – Заключне засідання

13-00 – 14-00 – Обід

15-00 – Від’їзд учасників.

Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні та інтернет-портал Historians.in.ua раді запросити Вас взяти участь у міжнародному форумі:

«Герої» та «антигерої» у європейській політичній та історіографічній традиції

Час: 4-5 жовтня 2012 р.

Місце: Великий конференц-зал Національної академії наук України,

вул. Володимирська, 55, Київ

       Дискусії про канон національної історії, її «героїв» та «антигероїв», жертовність і комплекси жертви, «власні» та «чужі» провини властиві усім сучасним суспільствам. В Європі немає країни, де суперечки про історію та пам’ять були б «раз і назавжди» розв’язані. Дискусії про історію тривають, як триває сама історія. І вони постійно видозмінюються, еволюціонують, залежать одна від одної. Власне, взаємозалежність національних історій, як і спроби виходити поза їхні межі – одне із найцікавіших явищ для дослідників соціальних і культурних процесів.

       Власне, героїзація історії та наділення окремих історичних постатей надзвичайними якостями за вчинення ратних чи трудових подвигів найбільш характерна для тоталітарних спільнот. В радянській суспільній думці міфологема героя була одним з головних елементів системи світосприйняття та виховання молодого покоління. Вдала маніпуляція історичними образами і подіями на довгий час забезпечила радянський режим безперечною монополією на присвоєння героїчності. Країна постійно вимагала подвигів і нових жертв для безкінечних битв з видимими і невидимими ворогами, з алкоголізмом і безробіттям, з природною стихією, за урожай і світле майбутнє. Експлуатація ж людських та матеріальних ресурсів у режимі героїчної понаднормовості за лічені роки привела економіку держави робітників та селян до повного колапсу.

       Сьогодні, двадцять років потому, на теренах вже незалежної України суспільний запит на нових «героїв» стає знову актуальним і водночас дуже складним. Пошуки нового національного персоніфікованого нормативного взірця, який би влаштовував більшість українського суспільства, супроводжуються численними конфліктами, що тільки поглиблюють ідеологічний розкол всередині країни та збільшують напруження у відносинах з країнами-сусідами.

       Водночас на державному рівні не існує цілісної політики вшанування «героїв» незалежної України та пам’яті про них. Система державного нагородження визначних особистостей, успадкована вищім керівництвом країни ще з радянських часів, лише девальвує значення «героїв» та «героїчності» у сучасних внутрішньо та зовнішньополітичних умовах. Пантеон героїв незалежної України налічує 254 особи, більшість з яких як і їх заслуг є невідомими для пересічних громадян. При цьому державну санкцію на героїзм здебільшого отримують чоловіки, адже кількість номінанток найвищої державної відзнаки не перевищує 10 відсотків.

       Як же формується образ «героя» у часи розвінчання історичних міфів? Чим викликана необхідність появи такого образу саме зараз? Яка роль історика, гуманітарія в цьому процесі? Чи готове сучасне покоління Українців сприймати «героїчність» і якщо так, то у якому вигляді? Який мехназім формування міфа героїчності щодо тієї або іншої історичної постаті? Чи здатна Україна сформулювати собі нових «героїв», які б поєднували, а не роз’єднували країну? Який досвід інших європейських країн щодо «героїв» та «героїчності» певних сторінок їх історії? Чому сам термін «герой» притаманний пострадянському простору і ріжить вухо західним історикам та дослідникам?

       Наш форум відбудеться у форматі відкритих публічних дискусій, до участі в яких ми запрошуємо фахівців, що мають міжнародний досвід, а також молодих науковців.

Програма:

4 жовтня 2012 року, четвер

17.30             Реєстрація учасників

18.00 – 18.10           Вітальне слово

                  Володимир Маслійчук, редактор інтернет-порталу Historians.in.ua

                  Кирило Савін, керівник Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в

     Україні

18.10 – 20.00     Публічна дискусія «Пошуки героя у національних традиціях»

Як формуються та змінюються уявлення про героїв та антигероїв? У чому полягає роль історика у цих процесах? Як на пам’ятання минулого впливає політика і геополітика, зокрема, розширення Європейського Союзу? Що з досвіду польсько-німецького, польсько-російського чи німецько-французького історичного діалогу може придатися Україні в її болісних порахунках з минулим та його пам’ятями?

Дискутанти:

Лукаш Адамський, Центр польсько-російського діалогу, Варшава

Наталя Яковенко, професорка кафедри історії НаУКМА, Київ

     Ілля Калінін, журнал «Неприкосновенный запас», Санкт-Петербург

     Єнні Альварт, культурологиня, Ляйпціг

     Анджей Тихоміров, історик, Гродно

Модератор:

     Володимир Склокін, інтернет-портал Historians.in.ua, Харків

по закінченню     неформальне спілкування та фуршет

5 жовтня 2012 року, п’ятниця

Міжнародна конференція «Україна та її «герої»

09.30             Реєстрація учасників

10.00 – 10.10           Вітальне слово

                  Володимир Маслійчук, редактор інтернет-порталу Historians.in.ua

                  Кирило Савін, керівник Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в

     Україні

10.10 – 13.30           Секція 1: Пошуки «героїчних» витоків в українському історичному наративі: рудимент імперського минулого чи частина державотворчого процесу?

      Як зміна історичних парадигм впливає на суспільний дискурс довкола героїзації історичних особистостей та подій? Чи можливе переосмислення своїх героїв? Де знаходиться межа між ціннісно орієнтованим культом героя та критичною історичною рефлексією? Скільки триватиме «боротьба за героїв»? Чому в незалежній Україні не вдається знайти об’єднавчий, всіма визнаний історичний образ? Чи є альтернатива конкуренції різних героїзованих наративів? За яких умов можливе примирення пам’ятей національно-визвольної традиції Польщі та України?

Дискутанти:

Георгій Касьянов, Інституту історії НАНУ, Київ

Лукаш Адамський, Центр польсько-російського діалогу, Варшава

Катерина Кобченко, Центр українознавства Київського національного університету ім. Т.Шевченка, Київ

Михайло Гаухман, Луганський обласний краєзнавчий музей, Луганськ

Єнні Альварт, культурологиня, Ляйпціг

      Ігор Ільюшин, Київський славістичний університет, Київ

     Олеся Хромейчук, Кембриджський університет, Кембридж

Модератор

                  Володимир Маслійчук, редактор інтернет-порталу Historians.in.ua

11.40 – 12.00     перерва на чай та каву

13.30 – 14.30     Обідня перерва

14.30 – 17.00           Секція 2: Герої нашого часу: практики вшанування героїв та регенерації героїчного культу.

Як видозмінювалася традиція вшанування героїв та пам’яті про них у Європі та Україні? Хто є замовником відтворення процесу героїзації? Наскільки можливим є узгодження оцінок героїв та антигероїв різних національних спільнот на теренах колишнього Радянського Союзу? Якщо герой є проекцією ціннісних характеристик певної групи, хто з наших сучасників міг би втілювати собою героя чи героїню в українському суспільстві?

Дискутатнти:        

     Микола Рябчук, журналіст, публіцист, прозаїк та перекладач, Київ

Сергій Гірік, Інституту української археографії і джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України, Київ

     Ілля Калінін, журнал «Неприкосновенный запас», Санкт-Петербург

Наталя Яковенко, завідувач кафедри історії НаУКМА, Київ

Татьяна Таїрова-Яковлева, Центр вивчення історії України, Санкт-Петербурзький державний університет, С.- Петербург

     Анджей Тихоміров, історик, Гродно

Модератор:

                  Кирило Савін, керівник Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в

     Україні

15.40 – 16.00     перерва на чай та каву

17.00       Неформальне спілкування, фуршет

Робочими мовами форуму будуть українська/російська/англійська з синхронним перекладом

Информационное письмо

Уважаемые коллеги!

     Центр по проблемам гендера и прав человека НИИ Липецкого государственного технического университета и Липецкое региональное отделение Российского общества интеллектуальной истории предлагают преподавателям, научным работникам, специалистам, студентам, аспирантам, докторантам, соискателям и другим заинтересованным лицам принять участие во

II Всероссийской научной конференции

с международным участием

«ОБЩЕСТВО. ГЕНДЕР. ИСТОРИЯ»

     Конференция состоится 22 ноября 2012 года. Форма проведения конференции – заочная. Сборник материалов будет опубликован и разослан участникам конференции, ему будет присвоен ISBN.

     Основные тематические направления:

* социология семьи и гендерных отношений, семьеведение;

* гендер в философии, психологии, языке, культуре, литературе, искусстве;

* социальная политика и гендер;

* управление социальной политикой;

* гендерная история;

* проблемы российской истории;

* история античности и Средних веков;

* новая и новейшая история;

* историография и история исторического знания;

* специальные исторические дисциплины;

* философия, история и теория прав человека;

* права человека в современном мире;

* гендерные аспекты прав человека;

* другие проблемы гуманитарных и социальных наук.

     Для участия в конференции необходимо в срок до 1 октября 2012 г. выслать отдельными файлами по e-mail: lcghr@yandex.ru текст доклада и регистрационную карту в формате Word for Windows 1997-2003 (*.doc или *.rtf), а также квитанцию об оплате публикации в формате JPG. Названия файлов должны начинаться с фамилии и инициалов автора, например: ИвановИИ.doc, ИвановИИрегкарта.doc, ИвановИИквитанция.jpg.

     Рабочие языки конференции – русский, английский, украинский.

Требования к оформлению докладов:

Объем материала – не менее 2 страниц. Максимальный объем не ограничен. Количество материалов от одного участника не ограничено.

Формат страницы – А4. Поля: все по 2 см. Шрифт – Times New Roman. Размер шрифта – 14. Интервал – 1,0. Первый абзац – название по центру, без красной строки, шрифт жирный. Ниже с выравниванием по правому краю, без красной строки: ф.и.о., ученая степень; ниже с тем же оформлением – должность и место работы. Далее – текст доклада, красная строка – 1,25 см, выравнивание по ширине, без сносок. После текста – библиографические ссылки в алфавитном порядке, оформленные в соответствии с ГОСТ Р 7.0.5–2008; по тексту в квадратных скобках – номер в списке и страница. Не допускается наличие в тексте гиперссылок!

Сноски и примечания в случае их необходимости следует поместить в ручном режиме в разделе «Примечания» между текстом и библиографическим списком (в тексте – надстрочный номер, в примечаниях под тем же номером – текст сноски). Автоматические сноски будут удалены! Примечания и библиографические ссылки нумеровать вручную, не пользуясь автоматическим списком. Оформление абзаца – как в основном тексте.

Пример оформления:

Лидер и организация1

Сидоров И.И., к. социол. н.,

доцент, кафедра социологии ЛГТУ

     Организация представляет собой сложное социальное явление [1, с. 93]. Она характеризуется [2, p. 511; 3] …

Примечания

     1. Работа выполнена при поддержке РГНФ: грант № …

Библиографические ссылки

     1. Халиулина В.П. Профессиональная этика юриста: учеб. пособие. М.: РУДН, 2006. 161 с.

     2. Bouchard C.B. The Origins of the French Nobility: A Reassessment // American Historical Review. June 1981. Vol. 86, № 3. P. 501-532.

     3. Harting J.E. Wild White Cattle // North American BioFortean Review. Vol. 3, № 1. May 2001. URL: http://www.strangeark.com/nabr/ (дата обращения: 23.06.2003).

Стоимость публикации составляет 220 рублей за 1 полную (неполную) страницу. При объеме публикации от 7 страниц седьмая страница принимается бесплатно.

Выпущенная в свет статья предусматривает выдачу (для иногородних авторов – пересылку по почте) одного авторского экземпляра. Дополнительные экземпляры могут быть приобретены в необходимом количестве по предварительной заявке из расчёта 220 руб. за один экземпляр. Оплата должна быть произведена до 1 октября 2012 г.

Заявки на приобретение сборника без публикации в нем принимаются с 1 по 15 октября. Цена – 220 руб. за один экземпляр.

Оплату следует произвести по реквизитам:

Получатель: НИИ ЛГТУ

ИНН 4826012416

КПП 482645003

р/с 40501810800002000001 в ГРКЦ ГУ Банка России по Липецкой обл., г. Липецк

БИК 044206001

УФК по Липецкой области (НИИ ЛГТУ л/с 20466X28690).

По согласованию с оргкомитетом допускаются альтернативные способы оплаты.

Регистрационная карта

Фамилия, имя, отчество (полностью)

Ученая степень

Место работы, должность

E-mail

Почтовый адрес для получения сборника

Контактный телефон

Тема доклада

Количество приобретаемых экземпляров сборника

European Congress 2013: 'Europe: Crisis and Renewal' April 5 – 8,

2013, Cambridge, UK

The processes of political, economic, and cultural change in Europe

have had a particularly strong impact upon the countries of Eastern

Europe and their neighbours in the east. It is timely to reflect on

and debate the ways in which Europe and the former Soviet Union has

experienced and coped with crisis in all its forms, past and present.

The process of change in Eastern Europe since the fall of communism at

the end of the 1980s, the accession of 10 Eastern European states to

the EU and the continuing work of European integration in the former

Yugoslavia make this an appropriate time to reflect on the experience

of Eastern Europe, Russia and the former Soviet Union. The congress

theme 'Europe: Crisis and Renewal' provides a focus to allow

reflection on contemporary challenges – political, economic and social

– as well as on the history of Central and Eastern Europe, Russia and

the former Soviet Union.

Confirmed Keynote Speakers:

Professor Jö rg Baberowski (Humboldt-Universitä t Berlin, Germany)

Professor Richard Sakwa (University of Kent, United Kingdom)

Panel, roundtable and paper proposals on the congress theme and on

other topics in Central and East European and Slavonic Studies are

welcomed (we encourage proposals for full panels/roundtables).

The deadline for panel/roundtable proposals is 1 October 2012, and 14

September 2012 for individual paper proposals.

Panels, roundtables and papers are welcome in the areas of Politics;

History; Economics and Geography; Film and Media, Languages and

Linguistics; Literatures and Cultures; Sociology. The congress

especially welcomes participation by postgraduate research students

and by young scholars.

Full details and panel/paper proposal forms are available at:

http://www.euroiccees2013.org/