Оновлення міст у всьому світі породжує численні протестні рухи: проти витіснення на периферії міст незахищених спільнот, проти комерціалізації публічних просторів, проти «макдоналізації» міст, проти знищення історичного спадку, за справедливі умови існування у містах та інші. Наскільки потужним є потенціал міських протестних рухів у справі супротиву міському оновленню, заснованому на «просторовій фіксації капіталу», і створенні альтернативних публічних просторів? Наскільки розмаїтими є практики спротиву оновленню, як у них взаємодіють різні актори, яким саме чином створюється колективний суб’єкт такого супротиву, і чи є цим „суб’єктом” локальна громада? Наскільки успішно міські соціальні рухи долають поступ джентрифікаційних процесів і наслідки „комплексного містопланування” та „функціонального зонування” саме в українських містах?

Ці та  інші ключові питання й проблеми, пов’язані з оновленням міст, цікавитимуть нас у публікації:

- Конфлікт «нової функціональності» та історичного спадку (конфлікт функціональності, оновлення та беззастережної «музеєфікації» / консервації заради консервації /)

- Проблема гіперболізації "історичного спадку" в дискурсивному вимірі та "реальна ситуація" у сфері збереження;

- Концепція збереження: хто і як її виробляє і як це співвідноситься із оновленням/розвитком міста

- Псевдоісторизація як проблема міського оновлення

- Псевдоісторизація як засіб / інструмент джентрифікації: порівняльний аналіз досвіду різних міст

- Репрезентація "культурного  розмаїття" у просторах міста як „зон контакту”

- Питання "урбаністичної традиції"; публічні простори та ‘урбаністична пам’ять’: локальні традиції і просторові практики; ідентичність „мешканця/ки міста” та „ідентичність, породжена/прив’язана до місця” /‘civic identity’ and ‘place-based identities’/

- Питання співвідношення, співіснування, вироблення та артикуляції „громадянських цінностей” – „урбаністичних цінностей” – історичногго спадку – оновлення міста

- Проблеми вироблення концепції збереження історичного спадку

- Успішні/неуспішні приклади відтворення чи збереження історично спадку

- Оновлення як дискурсивна конструкція 

- Політики оновлення та концепції мешкання

- Репрезентації  оновлення міст у дискурсах (владному, туристичному, мас-медіа, повсякденному)

- Оновлення як засіб захоплення простору та оновлення як джентрифікація

- Проблема зміни типології просторів: квазі-публічні простори, простори споживацтва, «огороджені спільноти», фрагментація та кластеризація просторів міста, evictions як просторова політика;

- Планування оновлення;

- Проблеми соціально справедливої ревіталізації територій;

- Дослідження механізму узгодження планів оновлення (досвід європейських міст);

- Проблема подолання наслідків «комплексного планування» /містобудівної політики та практики модернізму/, і, відповідно, функціонального зонування міст;

- практики деіндустріалізації (пост /пост-індустріальні міста (Єворопа, ПН Америка), пост-соціалістичні міста, пост-радянські міста);

- Соціальні протиріччя оновлення і соціальна реакція;

- Практики спротиву/ реакції на оновлення міст;

- Альтернативні міські місця, альтернативні соціально-просторові практики;

- Конфлікти всередині громади;

- Відсутність «суб’єкта» міського супротиву;

- Досвід співпраці різних акторів оновлення міста;

- Відсутність дієвих інституційних механізмів співпраці громада – інвестор – девелопер – влада – архітектор у пост-радянських містах; 

- Проблема відсутності громади як суб’єкта, який здатний відповідати за місто;

- Окремі випадки реакції на оновлення: аналіз успішності чи неуспішності;

Просимо подати короткі пропозиції (до 300 слів) до 15 травня 2013

Термін написання статей до збірки – 15 липня 2013

Свої пропозиції надсилайте голові редакційної колегії Світлані Шліпченко: svitlana.shlipchenko@gmail.com

 або координатору урбаністичного проекту Фонду ім. Гайнріха Бьолля Андрію Макаренку: Andriy.Makarenko@ua.boell.org