Будь-який тоталітарний режим використовує для самозбереження та укріплення своєї влади терор, репресії проти опонентів, переслідування інакодумців тощо. Радянська влада не була виключенням, особливо за часів Сталіна. Вона використовувала терор, жорстокі репресії, чистки і навіть голодомор як елемент класової боротьби та як спосіб позбутися внутрішніх критиків режиму. При цьому під «каток історії» потрапляли мільйони людей, цілі народи, яких радянський режим намагався знищувати, переселяти, виховувати, асимілювати.

Сьогодні «імперія зла» на щастя залишилась вже в історії. Проте жертви цієї безжалісної тоталітарної машини та їх діти і онуки живуть і досі, і не тільки в Російській Федерації, а й в Україні, в Білорусі та багатьох інших країнах світу. Багато з них, а також історики, архівісти та інші дослідники намагаються знайти матеріальні докази злочинів Радянського режиму, дослідити та розшифрувати їх і навіть просто дізнатися правду про долю своїх батьків, дідів та їх катів. При цьому постає багато проблем, пов'язаних із закритістю архівів в країнах колишнього СРСР, із інтерпретацією архівних матеріалів, із їх декласифікацією. При цьому західні архівісти та історики мають дещо інший погляд на радянський період історії аніж фахівці з країн колишнього Радянського Союзу.

Про всі ці питання ми будемо говорити сьогодні з нашими запрошеними гостями.

Програма:

17.30 - 18.00 Реєстрація учасників
18.00 - 18.15

Вітальне слово
Кирило Савін, керівник представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Києві

18.15 - 20.30 Подіумна дискусія: Відображення репресій та інших злочинів радянського тоталітарного режиму в пострадянській та західній історіографії й архівній справі

• З якими проблемами стикаються дослідники історії репресій в Радянському Союзі на заході та в країнах колишнього СРСР? Чому існують дві різні парадигми в західній та пострадянській історіографії цього періоду? В чому вони полягають?

• Проблема відкритості пост-радянських архівів в різних країнах колишнього СРСР: законодавчі бар'єри, захист приватності та суспільна значущість архівних даних, знищення архівних матеріалів, проблема джерел, їх інтерпретації та декласифікації

• Парадигма західної історіографії радянської історії та репресій: дуалізм Холодної війти, ревізіонізм та пост-ревізіонізм

• Цифровий архів Сталіна як приклад співробітництва між західними та пострадянськими істориками та архівістами

Головний доповідач Вадим Стакло, Цифровий архів Сталіна, Єльський університет, США
Дискутанти Сергій Кокін, заступник начальника Архіву Служби безпеки України, Київ
Каріна Коростеліна, професор університету Джорджа Мейсона, США
Аліна Шпак, історик, Центр дослідження визвольного руху, Київ
Модерація Кирило Савін, Представництво фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні, Київ

 

 

По закінченню неформальне спілкування та фуршет

Робочими мовами усіх дискусій будуть українська та російська без перекладу.

Звертаємось до Вас з проханням підтвердити свою участь до 18.07.2012 року електронною поштою (Andriy.Makarenko@ua.boell.org). Телефон для довідок 044/279 98 58.