Протягом 7-12 грудня цього року я брала участь у роботі Німецько-українського форуму молодих дослідників (The German-Ukrainian Forum of Young Researchers), що проходив у Києві, Львові та Харкові. Організаторами заходу виступили Тюбінгенський університет Еберхарда Карла, Німецько-українське наукове товариство (Deutsch-Ukrainische Akademische Gesellschaft) та підтримувана ним Українська академічна міжнародна мережа (The UKRainian Academic International NETwork (The Ukraine Network) на чолі з професоркою фізіології, директоркою Інституту нейрофізіології Тюбінгенського університету Ольгою Гаращук1 за фінансової підтримки Німецької служби академічних обмінів DAAD. Головна мета Форуму полягала в тому, щоб надати можливість молодим українським і німецьким науковцям поспілкуватися між собою, дізнатися про поточні й потенційні для спільного виконання проекти, а також ознайомитися із грантовими перспективами українсько-німецької співпраці. 45 учасників було об’єднано в три групи за напрямками «Точні науки» (Exact Sciences), «Науки про життя» (Life Sciences) та «Гуманітарні науки» (Humanities). Робочою мовою заходу була англійська.
Відкриття Форуму. Доповідає професорка Ольга Гаращук. Фото Світлани Потапенко
Відкриття Форуму відбулося в Червоному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка 7 грудня. Із короткими вітальними словами до учасників звернулися ініціаторка заходу професорка Ольга Гаращук та професор, проректор КНУ імені Тараса Шевченка Петро Бех. Про традиції української науки, зокрема історію астрономічних досліджень, мова йшла в доповіді академіка, директора Головної астрономічної обсерваторії НАН України Ярослава Яцківа. Перший день роботи Форуму завершився спільною вечерею у ресторані «Канапа» на Андріївському узвозі, під час якої організатори й учасники мали нагоду познайомитися в неформальній атмосфері.
Другий день розпочався роботою в групах у різних наукових і дослідницьких установах Києва. Зокрема, гуманітарії завітали до Центру німецького права КНУ імені Тараса Шевченка та до Музею історії цього університету. В Центрі розповіли про проекти з перекладу німецьких законодавчих актів українською мовою та вироблення відповідного термінологічного словника. А в Музеї показали студентські мундири ХІХ ст., тогочасний розклад занять (де були грека, латина, німецька, французька й італійська мови, танці й співи незалежно від факультету), меморіальні речі видатного хіміка Сергія Реформатського і перший український комп’ютер.
Роботу було продовжено в історичній будівлі Музею Національного університету «Києво-Могилянська академія» – Трапезній із церквою Святого Духа. Тут із короткими презентаціями виступили представники кафедр історії, української мови і англійської мови, Центру ментального здоров’я і психологічної допомоги НаУКМА. Однак мені як випускниці Могилянки бракувало загальної екскурсії університетським містечком, яка б дала гостям певне уявлення про Староакадемічний корпус і Бурсу, університетські бібліотеки, Перший і Другий плаци, врешті, Поділ як такий.
Потім про свої проекти розповіли учасники гуманітарної групи. Зокрема, історикиня докторка Корнелія Коньчал (Kornelia Konczal) із Технічного університету Дрездена займається дослідженням соціальної історії й історії власності у Центрально-Східній Європі після Другої світової війни, її особливо цікавлять соціальні процеси в 1990-х роках. Докторка Стефанія Ковбасюк (КНУ імені Тараса Шевченка) вивчає нідерландський живопис XV-XVI ст. Поточний міждисциплінарний проект дослідниці – «Живопис у часи скрути: Остання вечеря у північноєвропейському мистецтві XVI ст.» У свою чергу, доктор Олексій Салівон із Штутгартського університету презентував проект, присвячений образу чоловіків-євреїв у антисемітських карикатурах східноєвропейських видань напередодні й під час Першої світової війни.
Доповідає доктор Олексій Салівон. Фото Світлани Потапенко
Невдовзі до гуманітаріїв приєдналися учасники інших двох груп і розпочалося друге пленарне засідання. Здається, за весь Форум вечірня панель 8 грудня була найбільш насиченою, адже загалом було виголошено вісім доповідей фахівцями з різних ділянок – фізики, археології, генетики, біології, астрономії, права. Мені найбільше (і дуже) сподобалася спільна доповідь професорки Алли Буйських (Інститут археології НАН України) і професора Йохена Форназьє (Jochen Fornasier) (Франкфуртський університет імені Йогана Гете) «Розкопуючи минуле – формуємо майбутнє» про спільні українсько-німецькі розкопи в передмісті античної Ольвії. Цей проект стартував у 2014 р. і включає як докладне геофізичне вивчення понад 30 гектарів території, так і безпосередні польові роботи. Ученим вже вдалося відшукати залишки майстерні, фрагменти скіфської золотої прикраси у формі оленя, ольвійські монети-дельфіни, грецьку кераміку тощо.
Професор Йохен Форназьє доповідає про розкопки Ольвії. Фото Світлани Потапенко
Третій (і заключний) день київської сесії був присвячений грантовим можливостям для українських учених у Німеччині. Про особливості аплікаційного процесу розповідали керівниця інформаційного центру Німецької служби академічних обмінів DAAD в Україні докторка Гізела Ціммерманн (Gisela Zimmermann), голова Українського Гумбольтівського клубу, професорка Олександра Антонюк (Інститут математики НАН України), координаторка DAAD проекту «Deutschland und Europastudien» між Єнським університетом ім. Фрідріха Шиллера та Києво-Могилянською академією Ліза Гермсен (Lisa Hermsen) та керуюча директорка Німецько-українського наукового товариства, докторка Оксана Зойменіхт. Професорка Ольга Гаращук ознайомила з діяльністю Німецько-українського наукового товариства. По завершенню панелі охочі мали можливість відвідати екскурсію до Софійського собору.
Учасники Форуму в Інституті математики НАН України 9 грудня 2017 р. Фото Ольги Тучі
Увечері учасники Форуму роз’їхалися нічними потягами до Львова (гуманітарні й науки про життя) та Харкова (точні науки). Рано вранці в неділю 10 грудня Львів зустрів снігом і морозом. На найближчі три дні нашим гостинним осередком став Український католицький університет, де нами всіляко опікувався проректор УКУ, директор Інституту історії Церкви УКУ, доктор Олег Турій. Ми поселилися в колегіумі УКУ на вул. Козельницькій біля Стрийського парку.
Кампус УКУ на Козельницькій із церквою Святої Софії-Премудрості Божої. Фото Світлани Потапенко
Першим пунктом програми була екскурсія Старим містом, яка перетворилася на пізнавальний і веселий захід під акомпанемент розповідей доктора Ігора Лильо. Собор святого Юра, каплиця Боїмів, вірменська церква Успіння Пресвятої Богородиці, каплиця Трьох Святителів, «Копальня кави» і різдвяний ярмарок на площі Ринок додавали святково-піднесеного настрою. Обід у ресторації Бачевських довершив справу, після чого лишалося ще погуляти Центром і повертатися до кампусу УКУ.
Екскурсія Львовом. Фото Світлани Потапенко
Робочий понеділок 11 грудня розпочався з візиту до Центру міської історії Центрально-Східної Європи, де про різноманітні проекти (картографічні, виставкові, архівні, усно-історичні) розповіли докторка Ірина Склокіна та Богдан Шумилович. Цікаві презентації збурили купу питань і жваве обговорення, так що координаторці групи, докторантці Тюбінгенського університету, докторці Наталі Сінкевич довелося ледь не примусово «витягати» форумчан із Центру. Далі ми завітали до кампусу УКУ на вулиці Іларіона Свєнціцького, де відвідали Філософсько-богословський факультет, Інститут історії Церкви з бібліотекою і архівом (зокрема матеріалами понад 2000 інтерв’ю до історії Греко-Католицької Церкви у підпіллі) та каплицю Стрітення.
Повернувшись до кампусу на Козельницькій, учасники продовжили презентувати власні проекти. Я розповіла про поточну археографічну роботу в ділянці історії української козацької старшини та інкорпорації цього прошарку до російського імперського дворянства наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. Історикиня з Харкова докторка Вікторія Свириденко зосередила увагу на політиці пам’яті в соціалістичній і сучасній Болгарії, наголосивши, що наративи про «турецьке ярмо» та «національне відродження» (з образом «росіян-визволителів») досі лишаються найяскравішими сторінками болгарської історії.
Далі було знайомство із соціогуманітарними програмами УКУ. «Публічну історію» представив її керівник доктор Володимир Склокін, із яким ми нарешті розвіртуалилися після багатьох років знайомства за публікаціями і спілкуванням онлайн. Володимир розповів, що наразі «Публічна історія» пропонується як додаткова спеціалізація (майнор) на магістерських програмах і включає цілий спектр напрямків, як-от: історія і медіа, цифрові технології та менеджмент; журналістика в історії; музеї й історична політика. Мета програми – підготувати «універсальних істориків», які б поєднували знання і вміння академічних істориків та експертів із питань історії, історичної спадщини та пам’яті у сучасній публічній сфері. Професорка Оксана Міхеєва ознайомила із програмою «Соціологія», а декан Факультету суспільних наук доктор Володимир Турчиновський презентував бакалаврську програму «Етика. Політика. Економіка».
Доктор Володимир Склокін презентує «Публічну історію» в УКУ. Фото Світлани Потапенко
По обіді доктор Олег Турій провів екскурсію кампусом УКУ, розповів про історію створення університету. Ми відвідали храм Святої Софії-Премудрості Божої та Центр імені Митрополита Андрея Шептицького. Центр є інноваційним освітнім, культурним і медіа-простором, адаптованим (як і весь капмус) для батьків із малючками (пеленальні столики, дитячі крісла, ігрова кімната) та для людей із особливими потребами. Взагалі, в УКУ скрізь панує дружня, сприятлива атмосфера. Завершальну лекцію про Німецько-українську комісію істориків виголосив професор Ярослав Грицак. Виявляється, наразі розглядається можливість відкриття Німецького інституту в Києві, однак остаточно це питання має бути вирішене на найвищому державному рівні.
Доктор Олег Турій розповідає про УКУ. Фото Світлани Потапенко
П’ять днів роботи Форуму минули дуже насичено. Із мого досвіду це перший подібний захід за кількістю учасників і установ, їхньою географією, логістикою і локаціями. І тут варто ще раз подякувати організаторкам – професорці Ользі Гаращук, докторці Оксані Зойменіхт, докторці Наталі Сінкевич і координаторці Наталі Бутич – за величезну «закулісну» підготовчу роботу. Мені подобається ідея, що Форум об’єднав учених із різних напрямків – де ще історик може побачити еволюцію надмасивних чорних дір на прикладі яєчні? А фізик почути про античні амфори? І поговорити про все-на-світі за вишуканим обідом чи вечерею є так само важливим для людей науки, як і заслухати строгу дослідницьку доповідь. Або ж сходити разом на «Кіборгів».
Поза тим, учасники мають нагоду зустрітися невдовзі у Берліні на трейнінгу з написання аплікацій до німецьких грантових програм. Для цього за результатами зустрічі в Україні слід підготувати пропозицію спільного українсько-німецького проекту.
1. Установча зустріч Товариства відбулася 1 липня 2016 р. у Берліні. На сьогодні учасниками є 40 науковців. Докладніше про Товариство, Мережу та ініційовані ними заходи можна дізнатися за посиланням http://ukrainet.eu/. Там же можна ознайомитися з Програмою Форуму.