Упродовж 5-9 червня у Равенні (Італія) відбувалася міжнародна конференція з публічної історії. Одну з найбільших такого роду подій організували спільно Міжнародна федерація та Італійська асоціація з публічної історії.
З-поміж низки тем, присутніх на конференції, відбулася серія обгворень та презентацій форматів, які публічні історики намагаються використовувати у своїй роботі. Під час дискусій довкола онлайн-ресурсів, відеоісторій, коміксів, комп'ютерних ігор чи графічних романів у різних формах виникало наскрізне питання "Як окреслити межу між аргументованими історичними знаннями та фікцією?", "Як у пошуках ефективної комунікації з аудиторією не зашкодити достовірності повідомлення?"
Робота з такими форматами – це значною мірою балансування між змістом та формою, яка має вплив на цей зміст. Важливим при цьому видається пояснення процесу творення та роботи з джерелами. Це дає краще розуміння, з яких вихідних позицій та на основі яких джерел і методів проект створено.
Пропонуємо огляд кількох цифрових проектів, що, на нашу думку, у якісний та обґрунтований спосіб вдаються до експериментів із форматами.
Найбільш поширеною темою представлених на конференції цифрових ініціатив була Перша світова війна. Зокрема, Мартін Вермандере (Amsab-Institute of Social History, Ghent) презентувала цифровий проект «Бельгійські біженці в Англії у час Першої світової війни». Проект у співпраці з британськими інституціями збирає та оцифровує матеріали бельгійських біженців та робітників у Англії періоду 1914-1918 рокіів. Частину зібраного матеріалу – свідчення та пов’язані з цим фотографії – опубліковано на спеціальній сторінці проекту. Відкриття віртуальної виставки на основі дослідження заплановано на вересень 2017 року.
Відео: https://vimeo.com/127704790
Автори дослідження розповідають про особливості роботи з джерелами щодо цієї теми у Бельгії та Англії. З огляду на відсутність консолідованого архіву щодо бельгійських біженців в Англії, пошук матеріалів відбувався у співпраці з низкою інституцій. Обговорення своєї роботи на цю тему дослідники ведуть в окремому форумі. Відкритий код віртуальної виставки вони обіцяють опублікувати у вільному доступі для подальшого використання іншими дослідниками та розробниками.
Amsab-Institute of Social History – збирає та оцифровує архівні матеріали на тему праці, екології та міграції. Інституція зберігає колекції листів, плакатів, фільмів, книжок та інших матеріалів, пов’язаних із цією темою від XIX століття до сьогодні.
Одним із наймасштабніших та найцікавіших проектів про Першу світову війну, представлених на конференції в Равенні, була віртуальна виставка «Remembering the Great War in Luxembourg». Попри свій нейтральний статус, Люксембург також зазнав досвіду Першої світової війни, що є малодослідженим у місцевій історіографії. Проект має на меті у віртуальний спосіб звернути увагу громадськості на місця, історії та комеморативні практики, через спогади, пов’язані з Великою війною. Матеріал для виставки зібрано та оцифровано на основі музейних колекцій і представлено на кількох рівнях: мапи місць, історій людей, колекцій оцифрованих фотографій та листівок, а також секції з навчальними матеріалами, розробленими на основі фокусних груп та інтерв’ю. Проект триває із лютого 2016 року. Сандра Камарда з Центру сучасної та цифрової історії (Люксембург) показала учасникам конференції прототип проекту. Онлайн-платформа для виставки поки що не є у вільному доступі.
Центр сучасної та цифрової історії (Університет Люксембургу) – нещодавно створений міждисциплінарний дослідницький центр, що зосереджується на вивченні та поширенні знань з люксембурзької та європейської історій. Досліджує вплив цифрових методів на практикування історії.
Франк Драушке з компанії Facts&Files представив окремі проекти оцифровування об’єктів європейської спадщини у співпраці з фундацією Europeana. Проект «Europeana 1914-1918» скерований на збір та оцифрування матеріалів, пов’язаних із Першою світовою війною. З цією метою Europeana організовує collection days у різних країнах Європи, куди запрошує всіх охочих поділититися своїми матеріалами. Із 2011 року такі дні відбулися у 22 країнах. З їх допомогою вдалося зібрати на оцифрувати понад 200 000 тисяч об'єктів культурної спадщини, пов’язаних з Великою війною. Усі матеріали доступні за адресою europeana1914-1918.eu та вільні до використання.
Інший проект Transcribathon, в рамках Європеани, у форматі своєрідного змагання звертає увагу на великий корпус оцифрованих, однак не розпізнаних листів учасників Першої світової війни, написаних низкою європейських мов. Опрацювання цих рукописних матеріалів фактично неможливе без залучення так званого краудсорсингу. Таким чином, Европеана організувала свого роду марафон, де кожен може долучитися до транскрибування листів військових та їхніх родин. У транскрибуванні вже взяли участь 839 користувачів, які опрацювали 7188 документів. За підсумками їхньої роботи ведеться рейтинг учасників марафонів. Окрім цього, Європеана організовує події у низці європейських міст, на яких команди змагаються між у швидкості та якості транскрибування матеріалів. Транскрибовані матеріали перебувають у відкритому доступі. Проект покликаний звернути увагу на нові джерела для досліджень.
Europeana – об'єднання фахівців з культурної спадщини та технології з низки країн Європи, спрямоване на колекціонування та поширення знань про об'єкти європейської культурної спадщини.
Facts&Files – компанія, що надає послуги у сфері наукових досліджень, архівування та поширення історичних матеріалів.
Ще однією ініціативою із залучення волонтерів до траскрибування листів періоду Першої світової війни є Letters1916.maynoothuniversity.org. Створений за координації Університету в Мейнуті (Ірландія), із 2013 року цей ресурс оцифровує і транскрибує колекцію листів періоду Великоднього повстання в Ірландії, зібраних із фондів 35 ірландських та міжнародних інституцій. Часові рамки для проекту вибрані з 1 листопада 1915 року до 31 жовтня 1916 року. База даних із понад 1300 транскрибованих листів створена за принципом краудсорсингу. Матеріали погруповані за тематикою, датою та приналежністю до колекції. Проект супроводжувала серія навчальних воркшопів для вчителів. Окремі листи були, також, вкладені у контекст їх написання через окреслення детальніших відомостей про авторів, тематику та період появи. Проект продовжує наповнення бази даних та нещодавно отримав додаткове фінансування на розширення фокусу до пізнішого періоду Англо-Ірландської війни та громадянської війни в Ірландії.
Іншим кількарічним проектом про історію Першої світової війни є La Grande Guerra +100. Це онлайн-календар, який щомісяця публікує матеріали про події Великої війни. Проект за координації Трентського університету розпочався у 2014 році. Публікація епізодів завершиться у грудні 2018 року. Робота над календарем відбувається за партнерської співпраці Трентського університету з Яґеллонським університетом у Кракові, Університетом Іннзбрука та Університету Монпельє III. Технічну підтримку надає організація “WW1- dentro la Grande guerra di Milano”. За словами авторів проекту, співпраця низки інституцій дозволяє побудувати в календарі наднаративний дискурс та передбачити порівняльні перспективи на перебіг та наслідки Великої війни не лише в Італії, а й ширше у Європі.
Матеріали про учасників основних битв та життя у час війни доповнені історичними документами та мистецькими рефлексіями на тему пов'язаних подій. Додатко для календаря створені інфографіки та панорамні знімки низки ключових місць на італійському та західному фронті. Публікації супроводжують наукові семінари та академічні зустрічі зі студентами партнерських університетів та локальних шкіл.
Низка проектів, представлених Інститутом дослідження тоталітарних режимів (Прага), стосувалася історії міжвоєнного та значною мірою післявоєнного періоду. Наприклад, проект віртуального музею ГУЛАГу візуалізує систему таборів та історії в’язнів у Радянському Союзі вихідців із країн центрально-східної Європи. На основі експедицій, оцифрованих архівних матеріалів та персональних документів створено карту місць, що пов'язані з репресіями та системою таборів ГУЛАГу. Окремим розділом у проекті додано тривимірну модель одного із таборів ГУЛАГу. Віртуальний тур пропонує відвідати типові об'єкти ув'язнення та ознайомитися із життям виправно-трудових таборів на початку 1950-их років. Реконструкція тривимірних моделей будівель табору відбувалася на основі трьох експедицій вздовж будівництва Трансполярної магістралі (так званої "Мертвої дороги") у 2009, 2011 та 2013 роках. Історію та матеріали експедицій можна відстежити на окремій сторінці ресурсу.
Черговим проектом Інституту, представленим на конференції, був Socialism Realised – навчальна онлайн-платформа для вчителів та студентів, що висвітлює історію соціалістичного устрою в Чехословаччині впродовж 1948-1989 років. Через мультимедійні матеріали (художні фільми, документальні хроніки, персональні документи, радіозаписи, фотографії тощо) ресурс пропонує різні перспективи (ідеологія, пам'ять, утиски, персональні історії) на життя в соціалістичній країні та їхнє порівняння із сучасними практиками. Кожну публікацію супроводжує авторський коментар та набір допоміжних запитань для аналізу. Платформу створили на базі проекту Dějepis v 21.století, який впродовж 2012-2014 року розробляв матеріали та методику вивчення історії в чеських школах. Матеріали із цього проекту були адаптовані для міжнародної аудиторії та опубліковані англійською мовою на ресурсі Socialism Realised. Навчальна платформа скерована на використання в якості вступу до історії країн в рамках Варшавського договору.
Окрім цього, Інститут презентував проект онлайн-аплікації History Lab, що має на меті допомогти учням в роботі з фотографією як першоджерелом та історичним документом. Аплікація пропонує інструменти, за допомогою яких учні можуть виробити навики роботи з першоджерелами, їх аналізу та інтерпретації. Аплікація перебуває на етапі тестування в школах Чехії і ще не була відкрита для загального доступу.
Інститут дослідження тоталітарних режимів у Празі – заснована у 2007 році урядом Чехії інституція, що займається вивченням нацистського та комуністичного режимів, аналізує та публікує документи Служби державної безпеки Чехословаччини.
Ще одним дослідницьким проектом, який хоч і не був представлений на конференції, але про який вдалося дізнатися завдяки цій події, став histoGrpah. Цей веб-ресурс допомагає дослідити соціальні мережі на основі мультимедійних історичних колекцій. Інструмент поєднує технічний алгоритм та метод краудсорсингу фахових знань для дослідницької роботи. histoGrpah включає систему автоматичного розпізнавання облич та персоналій на фотографіях. Водночас при роботі з колекціями, кожен із дослідників може додатково ідентифікувати та редагувати описи матеріалів, що інтегрують їх з іншими одиницями в колекції. Таким чином, через пошук одного об'єкта можна відкрити ширшу мережу пов'язаних. Для звуження пошуку інструмент передбачає фільтрування елементів з колекції за часом, місцем та локалізацією. Візуалізація у цьому випадку допомагає як побачити широку мережу пов'язань, так і виокремити детальні елементи з цієї мережі. Ресурс розпочався із колекції понад 3000 фотографій про події та акторів в історії європейської інтеграції.
Проект розроблено у CVCE Digital Humanities Lab (Virtual Centre for Knowledge about Europe, Університет Люксембургу). Код аплікації опублікований у відкритому доступі за ліцензією MIT. Ресурс тимчасово недоступний з огляду на міграцію бази даних на інший сервер, однак короткий відеоогляд дозволяє зрозуміти можливості інструменту: