FacebookMySpaceTwitterDiggDeliciousGoogle BookmarksTechnoratiLinkedin

Авторська колонка

Катерина Яковленко. Гудок Ахметову, або згадуючи донецький Майдан

Катерина Яковленко. Гудок Ахметову, або згадуючи донецький МайданНепопулярність донецького Майдану була спричинена декількома факторами: тим, що його організатори – здебільшого, андерграундна молодь – не мали ані політичної, ані медійної ваги в місті; браком політичної організації; тим, що донецький Майдан так і не зміг стати рупором соціальних голосів регіону й не сформулював політичних вимог до місцевої влади. Фактично протест вписували лише в річище європейськогї інтеграції. А ЗМІ позиціонували його як відгалуження київського Майдану, а не створення свого власного протесту зі своїм порядком денним... Найбільше донецькому Майдану не вистачало саме соціально-економічної складової, яка була б цітко озвучена активістами.

Детальніше...

Тетяна Безрук. “Іду на Ви”. Цьогорічні марші УПА й пошуки консенсусу

Тетяна Безрук. “Іду на Ви”. Цьогорічні марші УПА й пошуки консенсусуВарто згадати смолоскипну ходу ВО “Свобода” на день народження Степана Бандери 1 січня 2014 року, коли проведення заходу обговорювалось як ніколи інтенсивно. Тоді висувалися аргументи про важливість не давати надто легкої поживи російській пропаганді та пам’ятати про важливість (і можливість) об’єднання всіх громадян України навколо вимог Євромайдану, і згадувалося, що неоднозначне питання героїв по-різному розцінюється в українському суспільстві. Тепер цьогорічний марш УПА з такими гаслами, які заявлені в Одесі, навіть не примушує російські провладні ЗМІ щось вигадувати чи брехати. Але й орієнтація власної позиції винятково на те, як Росія подасть цю подію в новинах, вельми хибна, адже сама по собі неприйнятність для прибічників демократії подібних гасел є фактором, що має визначати ставлення до них. І це вже не питання “своїх героїв” для кожного.

Детальніше...

Наталя Лаас. Американські «регіональні студії» про Україну та Росію: сучасна наукова імперія?

laas-natalia-small«Регіональні студії» здаються мені чи не ідеальним інструментом ментального картографування світу. Які країни потрапляли до яких «регіональних студій»? Які території з часом були залучені чи вилучені до, приміром, американських «європейських регіональних студій», й де ті країни врешті опинилися? Як змінювалися кордони світу на цій уявній карті, що її від Другої світової війни малює американський науковець, а із-за його спини споглядає американський політик? Якщо в американському університеті вивчення України та Росії неодмінно йде разом (подивитися хоча б на взаємне залучення до центрів науковців у Гарварді − Українського дослідного інституту та Центру російських та євразійських студій імені Дейвіса), то чи має шанси Україна бути відсепарованою від Росії на політичній карті світу?

Детальніше...

Володимир МАСЛІЙЧУК. Ленін! Одне тільки слово…

2014-10-01-masliychukВін супроводжував мене з свідомого життя, ген з дитсадка до вступу в університет. Його було багато і різного. Томи його повного зібрання припадають пилом на горищі. Ми трохи не щомісяця на уроках літератур читали про нього вірші, багато з яких вчили напам’ять, він був моральним взірцем і втіленням мудрості «безсмертного вчення». Жовтенятська зірочка з ним малим та кучерявим (у добу своєї неформальної юності, я прикрашав цими зірочками свого піджака), постійна присутність у класах, піонерській кімнаті, чи у шкільному вестибюлі бюстів, портретів, картинок . Ми знали дати життя та смерті, ім’я та по батькові його дружини, могли довго говорити про нього. Єдиним інакшим щодо Леніна був дядько, що, знаючи моє дитяче захоплення історією, твердив: «Еслі Петро Перший прожив би ще двісті год, він би пішов путьом Леніна». У чому я тоді вже, розуміючи класову сутність історії, сумнівався.

Детальніше...

Михайло ГАУХМАН. СПРАВА ПРО МОВУ

gaukhman-mykhaylo-smallСпроба дезертирства Донбасу з українського простору, уможливлена російським втручанням від березня 2014 року, назавжди дискредитувала намагання протистояти сучасній українізації, позаяк цей опір дійшов свого апогею – заперечення всього українського. Так, політики-східняки загралися в окремішність – і догралися до того, що запросили війну в наші домівки. Але чому ми прямо не скажемо, що будуємо Українську державу яко новоутворення? Тут толерують різні ідентичности та різні мови, тут реґіональні мови будуть вивчатися у школах і прикрашати собою вивіски. Але не більше. Сьогодні втрачати нічого: лютнева революція не завершилася, русофільство дискредитовано, війна триває. 2014 рік зробив із мене радикала. А з Вас?

Детальніше...

Володимир МАСЛІЙЧУК. Бути французом

2014-09-03-masliychuk2Французька книжка була основною в новопосталих бібліотеках, французький еміґрант дивує своїм пристосуванством і ницістю, а місцеві письменники пишуть абсолютно у французькій манері, лаючи усе французьке і, називаючи твори «фейлетонами», друкуються у «журналах».  Вивчати антифранцузьку чи радше занадто французьку добу кінця XVIII - початку XIX ст. на місцевому матеріалі доволі сумно.

Детальніше...

Микола Боровик. Пакт Молотова-Ріббентропа як імперський проект

2014-08-31-borovykТаким чином, пакт Молотова-Ріббентропа, як і Друга світова війна в цілому, можуть розглядатися не лише як факт історії комунізму, але і як факт російської імперської історії. Лиш з такої перспективи можна пояснити очевидну подібність сучасних подій в Європі, в епіцентрі яких знову опинилися українські землі, з тими, які Європа і світ переживали 75 років тому.

Детальніше...

Раса ЧЕПАЙТЕНЕ. «Миф о начале», или почему мы поддерживаем Украину

 2014-08-25-chepaytene osnУкраинцы нас поддержали в тревожные дни января 1991 года, надеюсь, вы чувствовали и будете чувствовать нашу поддержку сейчас. Но оба народа должны не забывать, что достижения революций имеют склонность превращаться в реакцию, если не продолжить вести общественно активную жизнь, особенно связанную с установлением непрерывного контроля над решениями избранных представителей власти, чтобы они опять не начали работать лишь на свое собственное благо.

Детальніше...

Володимир Маслійчук. Ідеали (про українського прозаїка непошанованого в торічні ювілеї)


2014-06-23-masliychuk
Парубок, що вправляється в дівчачому вихованні і, врешті, одружується на викликаній учительці для цих же панночок, постать виразно антифранцузького спрямування (французька мова – мова революції та «розпусти»), що на той час і не дивно, виразний прихильник становості у освіті і недопущення до вивчення наук і рукоділля представників «низших сословий». Не зовсім хороші характеристики для світоча. Його ранні твори, що він або не підписував, або ховав за псевдонімом Фалалей Повинухин, друковані в «Украинском вестнике» теж не перевидані так добре показують Квітку, навіть стилістично, його погляди і упередження. Твори українською Квітка почав писати лише на початку 30-х рр. XIX ст. під впливом молодих харківських романтиків.

Детальніше...

Роман Дубасевич. Сновиди війни (Повна версія)


2014-08-11-dubasevichНа превеликий жаль, ані Майдан, ані Крим, ані перші місяці АТО не стали останнім випробуванням для України. Тепер величезні внутрішні досягнення українського громадянства опинилися під значно серйознішою зовнішньою загрозою – військовою агресією з боку Росії, яка може перекреслити усі здобутки: і звільнення від кривавого і корумпованого диктатора, і високу громадянську активність, і, зрештою, що найгірше – позбавити нас шансу на майбутнє. Подолавши внутрішнього, Україна може зазнати нищівної поразки від сильнішого зовнішнього агресора… Отже, найбільша небезпека чигає на Україну саме зараз, коли, здавалось, АТО ось-ось завдасть останнього удару по сепаратистам. І це не магічне мислення, яке через якийсь ліберальний мазохізм хоче вкрасти вистраждану перемогу в українського війська, а сумна геополітична реальність.

Детальніше...

Додаткова інформація