FacebookMySpaceTwitterDiggDeliciousGoogle BookmarksTechnoratiLinkedin

Авторська колонка

Андрій Портнов. Як в Брюсселі про Україну говорили

Андрій Портнов. Як в Брюсселі про Україну говорили

9 грудня у Європейському парламенті в Брюселі відбулася конференція “Україна як тест для європейської солідарності?”, співорганізована Фондом Броніслава Ґеремека, польсько-литовським Форумом імені Єжи Ґєдройця та нашим сайтом historians.in.ua. У часовій ретроспективі ця конференція стала для мене продовженням іншої конференції – так само під знаком запитання: “Ми в Європі чи Європа без нас?” – яка відбулася 24 листопада минулого року, напередодні того самого саміту ЄС в Вільнюсі…

Детальніше...

Володимир МАСЛІЙЧУК. «Що сталось і чому до речі вийшов я?»

2014-15-12-masliychuk

У міждисциплінарній колотнечі історик опиняється украй розгубленим. Простий у своїх висновках світ історії як «політичної» науки виявляється знищеним такими категоріями, до яких насправді мало діла, однак вони наявні і чинні: питання рівності чоловіка та жінки та виявлення «іншого» в культурі, постколоніалізм не лише у стосунку до колишньої метрополії, але і нав’язуванні цьому простору «європейських рис» конкурентного громадянського суспільства, (піднесення західної цивілізації як найвищого блага та віра у поступальний рух і погляд на Україну як «орієнтальну околицю» ), розподіл ресурсів та постійна загроза невідновлення, місто далеке від зручності проживання та ідеалізоване модерністичною риторикою...

Детальніше...

Назарій ЗАНОЗ. Новорос: ідентичність чи квазіідентичність?

Назарій ЗАНОЗ. Новорос: ідентичність чи квазіідентичність?

Кремль чудово розуміє, що для конструювання ідентичності та просто для боротьби з Україною «новоросам» недостатньо лише самоназви, а потрібен власний пантеон героїв та сакральних жертв. Цим питанням активно займаються російські медіа.

Детальніше...

Володимир МАСЛІЙЧУК. Балкани поза Балканами

2014-11-24-masliychukНайкращий вид експорту з Балкан сьогодні – історична дискусія, особливо щодо світових воєн, та дискусія починається ген у балканських країнах, у Сербії чи Боснії і радо сприймається європейським істориком і продовжується у Франції чи Німеччині, прямує до Великобританії та СШАЯ слухав про Сербію, а думав про Україну, постійність воєн: «миролюбність» та «героїзм», «безвідмовну щедрість», наш простір («Центрально-Східної Європи») і перманентну битву між Давидом та Голіафом. Де все починається і …нічого не закінчується.

Детальніше...

Андрій Портнов. Інформаційна війна проти України. Погляд з Берліна (повна версія)

Андрій Портнов. Інформаційна війна проти України. Погляд з Берліна (повна версія)

У березні поточного року я вперше побачив у центрі Берліна стенд із матеріалами про “неонацистів на Майдані” й щиро намагався подискутувати із активістками, які на всі мої зауваження, відповідали запитанням: “Ви член фашистської партії “Свобода”?”. Тоді я не міг  уявити ані масштабів путінської пропаганди у найбільшій країні Євросоюзу, ані того, що незабаром українська тема стане чи не головною лінією поділу всередині німецького суспільства. Наступні місяці показали, що в інформаційній війні проти України на “західному фронті” можна виокремити основні, періодично повторювані тези; визначити коло ключових медіа-акторів та суспільні групи, яким адресовані їхні твердження; зауважити культурні стереотипи, на які спирається сучасна пропаганда. Ця стаття і є спробою систематизації й аналізу неоднорідного “пропутінського” сеґменту німецької публічної дискусії про “українську кризу” (саме таке окреслення конфлікту переважає в медіа та вважається нейтральним).

Детальніше...

Cтаніслав БОНДАРЕНКО. ЧИТАННЯ В ІЗЮМІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1920-х рр.

Cтаніслав БОНДАРЕНКО. ЧИТАННЯ В ІЗЮМІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1920-х рр.

Війна і розруха є прірвою всередині людської душі, і там, у лабіринті часу, недарма чути важкі кроки мінотавра. В такі часи книги і читання ‒ то є нитка Аріадни, яка з архаїчної темряви вказує шлях героям. Старі книги, модерні шрифти яких набрані єлизаветинською гарнітурою парових типографій початку ХХ століття, ще й нині ждуть своїх читачів. Вони бережуть нашу пам’ять на своїх живих паперових сторінках. Вони ‒ шлях, який чекає. Варто лише звернутись до бібліотекаря, і сама історія почне говорити.

Детальніше...

Катерина Яковленко. РІК ОРВЕЛЛА. З чого починається «новий донецький» міф

Катерина Яковленко. РІК ОРВЕЛЛА. З чого починається «новий донецький» міф«Всі ми не існуємо, а є програмами. Ви самі не розумієте, чи що? От ви олівець шукаєте - він тільки що був перед носом, а тепер – немає. Ви обшукали весь будинок. А потім раптом - раз! - за вухом лежить. Але його ж не було за вухом. Ось це матриця, збій програми. У події втрутився програміст, застромив олівець назад, ну щоб ви не хвилювалися, і ви далі як би живете», - ця цитата належить Федору Березіну – людина, яка вважалася раніше письменником-фантастом. Зараз він називає себе заступником міністра оборони ДНР. Березін теж передбачив час і в 2009 році видав книгу «Війна 2010: Український фронт», яка починається словами «Над Україною безхмарне небо ...», а продовжується мовою ненависті про Третю Світову війну, що починається з Криму і продовжується на Донбасі. Березін не єдиний, хто писав про «альтернативну» історію, яка розвивається військовим сценарієм саме в Україні. І ця тема військового конфлікту в Україні підіймається одразу у декількох книжках.

Детальніше...

Юрій Рубан. 70-річниця перемоги над нацизмом як виклик для української державної політики

Юрій Рубан. 70-річниця перемоги над нацизмом як виклик для української державної політики

Що означає вживання сталінсько-брежнєвсько-путінського словника в мові української політики? Поняття “Велика Вітчизняна війна” негайно активізує поняття “радянський народ” і означає заперечення власної історії України у Другій світовій війні, а значить і суб’єктності українського народу в історії. Якщо поняття “радянський народ” поглинає український і російський народи (а російська пропаганда на цьому наголошує!), то одразу легітимізується твердження “русские и украинцы – один народ”… Щоб протистояти цьому замислу, потрібна ефективна і така, що орієнтується на європейський інтелектуальний простір культурна політика. Її кінцевою метою не може бути ніщо інше, крім національної єдності. Формування такої політики – складне інтелектуальне завдання.

Детальніше...

Марілуїзе Бек. Україна – камінь випробування для Європи

Марілуїзе Бек. Україна – камінь випробування для Європи

ЄС побоюється зазирнути в очі фактам. Задля окозамилювання використовується фраза: “Вирішення конфлікту військовим шляхом неможливе”. При цьому систематично, з дня на день, триває військове не-вирішення питання. Саме це відповідає меті Кремля. Захід стоїть на правильному шляху, відмовляючися від пошуку військового рішення зі свого боку. Але тому, хто не збирається залишити Україну беззахисною перед супротивником, що істотно переважає її під військовим оглядом, тому не можна сумніватися при введенні санкцій… німецька політика не хоче побачити різниці між злочинцями й жертвами, і ухиляється від того, аби стати на бік Майдану. Вона поступається правом Кремлю вирішувати, хто є фашистами та яку роль вони грають.

Детальніше...

Катерина Яковленко. Гудок Ахметову, або згадуючи донецький Майдан

Катерина Яковленко. Гудок Ахметову, або згадуючи донецький МайданНепопулярність донецького Майдану була спричинена декількома факторами: тим, що його організатори – здебільшого, андерграундна молодь – не мали ані політичної, ані медійної ваги в місті; браком політичної організації; тим, що донецький Майдан так і не зміг стати рупором соціальних голосів регіону й не сформулював політичних вимог до місцевої влади. Фактично протест вписували лише в річище європейськогї інтеграції. А ЗМІ позиціонували його як відгалуження київського Майдану, а не створення свого власного протесту зі своїм порядком денним... Найбільше донецькому Майдану не вистачало саме соціально-економічної складової, яка була б цітко озвучена активістами.

Детальніше...

Додаткова інформація