To exist in a democracy means to be counted, and ideally to feel as if what one does truly counts. At this summer school, we will discuss how the demography of a polity is presumed to impact its form of government.

The Holodomor Research and Education Consortium of the Canadian Institute of Ukrainian Studies, University of Alberta, announces the availability of a fellowship for an individual working in the field of Holodomor studies to attend the Genocide and Human Rights University Program (GHRUP) (August 5 – August 16, 2019).

This annual graduate-level course, organized by the International Institute for Genocide and Human Rights Studies in partnership with the History Department at the University of Toronto, is taught by a team of leading specialists and incorporates genocide theory, history, sociology, political science, anthropology, psychology, and international law. The GHRUP seeks to provide participants with the intellectual framework to understand the numerous complex issues related to genocide through an examination of major case studies that provide the foundation for comparative analysis.

HREC will cover the cost of tuition, travel up to $1,200.00 CAD, and accommodations, and will provide a modest living stipend.

There was no bread. There was no iron. There
was hunger, death, lies, horror and terror—it was
the year nineteen.
Boris Pilnyak, The Naked Year [1920]

A hundred years ago, the former Russian empire entered the “Naked Year,” a paroxysm of the civil war that erupted after the 1917 revolutions. For a long time, this war was considered to be a fight for power between the “Reds” and the “Whites.”

This description is now challenged by interpretations using a far more diverse colour chart: historians currently use shades of red and white, not forgetting the “green” of the rebel peasants and the colours of different national movements that emerged during that period. Today, these times of trouble are not only understood as a fight for power, but also as an infinite fragmentation of the space between concurring powers and authorities. The decay and the subsequent disappearance of the Imperial state made way for the emergence of multiple institutions (states, but not only) that were created on the basis of limited territories, political, social or ethnic groups.

It is this very diversity that this conference aims to study. It seeks to deconstruct, for a better understanding and comprehension, the big concepts used by historians. Shall we speak about the civil war or about civil wars (as does J. Smele)? What is this “war?” Is it a sum of several conflicts? What are the groups usually referred to as “Reds,” “Whites,” “Anarchists,” “Nationalists” etc.? How can we define these actors? What are their practices?

Thanks to new archival sources which have been made available, we seek to work at different levels of analysis. The first approach is a vertical one: we need to think about the role of leaders and rulers but also simple soldiers and activists. These categories can and must also be geographical: local studies, at a micro level, will be welcomed. The vastness of the post-imperial space presumes multiple situations, each of whom merits to be studied and compared in order to avoid the unified narrative that the participants tried to put forward, especially after the events. We also need to readdress the concepts of centre and periphery, thinking about the structuring of this space.

At a micro-level, the individual had to react to the conflict depending on his/her social determinants (class, gender, nationality…). The sociology of contemporary civil wars might help us to analyse personal trajectories, to understand how people got involved in the conflict or refused to take part in it, tried to adapt themselves and to survive. It may also help to understand how people suffered from social, ethnic, gender assignments or how the Civil War represented a turning point in the life of certain people and could even create opportunities for social promotion.

The question of violence — sparked by revolution and counter-revolution — was at the centre of scholarly attention after the “end of communism” and focused on institutional coercion. It is now understood in a more plural form (including rapes, pogroms…) and placed in a broader post-World War I context. This approach allows us to compare the situation in the former Tsarist Empire with other countries in order to investigate interactions and interferences between countries and to point out similarities and specificities. 

Different chronological frames could also be useful to understand the Civil war in depth. Analysis might be centered on the events or include a larger period. The conflict can be traced in its enduring representations in images, sounds, and objects, and in individual behaviours and in social relationships. It was a “formative experience” (Sheila Fitzpatrick) not only for the Soviet regime and its actors but also for the society and contributed for a long time to give shape to their interaction and practices. These years of deprivation, arbitrariness and violence caused traumas that individuals, families, social groups and institutions have had to overcome by producing various narratives, but sometimes just by forgetting or trying to forget the tragic events.

This conference aims to take part in this historiographical renewal by presenting case studies at different levels based on original sources on the following issues:

1. TERRITORIES / POPULATIONS / INSTITUTIONS

The Civil war was a political moment. There were multitude attempts at creating institutions or States such as in Ukraine or in Russia. Contributions could examine the practices of State-Building, as well as the creations of new political or military systems… The involvement of individuals in these processes can also be studied.

We would also like to study the national or supranational character of these institutions as the Bolshevik Revolution claimed both internationalism and the right to national selfdetermination.

2. MATERIALITY OF THE WAR / SOLDIERS / VIOLENCE / HATRED

Contributions could examine how the civil war was waged in the most material meaning of the word. Extreme violence of the war should be studied more precisely through its practices and manifestations.

What were the objects of the civil war? The weapons?
What was a fighter’s life like?
How did people face the challenges of trying to live hunger and disease?
We welcome contributions on the fronts of the civil war: how were they organized? What form did they take?
How were the spaces of the civil war dominated? How were cities and villages taken during the civil war? Was the countryside under control and by whom? How did information, orders and plans circulate?

Health care in the civil war may also be a topic of interest. Contributions could address the role of different health organizations, as the different Red crosses, the combat against diseases or the way wounded were treated, for example. The role of civilians should also be examined. Were they an obstacle for military operations, a mass of people to be subjected and (re) moved, or were they actors in the conflict?

3. CIVIL WAR AND INTERNATIONALISATION OF THE CONFLICT

Can the history of foreign intervention be rewritten? Do new sources authorise a reinterpretation of the internationalist commitments? A history of practices? Local interactions?

4. REPRESENTATIONS AND TRACES OF THE CIVIL WAR

The question of memory of the civil war (and its history) will be part of our work. How was the history of this war constructed and how is it presented in museums and monuments? Both in its immediate aftermath and several decades later.

PRACTICAL INFORMATION

Organising committee: Eric Aunoble (U of Geneva), Jean-François Fayet (U of Fribourg), François-Xavier Nérard (U of Paris 1 Panthéon Sorbonne)

With the support of LabEx EHNE

SUBMISSION OF THE PROPOSALS

10th Annual International Student Conference of the Cold War History Research Center, Budapest

CALL FOR PAPERS
from BA, MA and doctoral students

The Cold War History Research Center is now accepting proposals for its 10th Annual International Student Conference to be held at Corvinus University of Budapest on June 4–5, 2019.

The conference will be organized in collaboration with the European Institute at Columbia University, New York.

Keynote speaker:
Vladislav M. Zubok, Professor, London School of Economics, the author of A Failed Empire. The Soviet Union in the Cold War from Stalin to Gorbachev.

As was the case with our previous conferences, this year’s Conference will focus also on the Cold War era in general, and on the post-Cold War period.

Possible topics may include (but are not limited) the following sections:
Hungary in the Cold War
East Central Europe in the Cold War and its Aftermath
Western Europe and the Cold War
The Soviet Union and the United States in the Cold War
Asia and Africa in the Cold War and its Aftermath
International Relations during the Cold War
International Relations in the post-Cold War era

Viadrina Ukrainian Studies Conference
Rethinking Ukrainian Studies:
Locally, Regionally, Transnationally
16 - 17 of May 2019

with
Jan C. Behrends (Potsdam), Timm Beichelt (Frankfurt/Oder), Werner Benecke (Frankfurt/Oder), Liliya Berezhnaya (Münster), Rory Finnin (Cambridge), Susi K. Frank (Berlin), Olena Haleta (Lviv), Alexander Kratochvil (Berlin), Oleksandr Osipian (Leipzig), Andrii Portnov (Frankfurt/Oder), Viktoriia Sereda (Lviv), Barbara Türnquist-Plewa (Lund), Annette Werberger (Frankfurt/Oder), Andrew Wilson (London), Serhy Yekelchyk (Victoria, Canada), Tatiana Zhurzhenko (Vienna) and others

Call For Applications
10 Travel & Accommodation Grants
For Young Researchers

Who can apply?
Young researches (MA and PhD students, postdocs) dealing with Ukrainian topics are welcomed to apply for a travel and accommodation grant to attend our conference and participate in all of its activities.

3–4 жовтня 2019 р. Центр міської історії Центрально-Східної Європи, Львів, Україна

Задум семінару полягає у тому, щоб поглянути на в’язниці як публічні простори, які попри закритість, за своєю суттю є частиною міської канви. Ми прагнемо обговорити місця відбування покарання як мікрокосм міських суспільств та проаналізувати їх переосмислення та сучасне використання. Історично, місця ув’язнення були частиною системи карного законодавства, тож тюрми часто розташовувалися неподалік від будівель суду. Незважаючи на те, що у XIX столітті вони були міськими спорудами на периферії, з розбудовою міст у ХХ столітті більшість в’язниць опинилися у центрі міста.

Семінар запрошує дослідників розглянути динаміку між практиками виключення і специфічним переплетінням соціальних відносин, які формувалися між ув’язненими та адміністрацією тюрем. Наша мета – вийти за рамки фукодіанської моделі контролю та наративу дисциплінування монополізованого державою та інтерналізованого в’язнями. Семінар радше розглядатиме тюрми як простір домовляння між різними суб’єктами, серед яких не тільки ті, хто діяв від імені держави (наприклад, наглядачі, капелани чи медики), а й юридичні суб’єкти і самі ув’язнені, які мають хай і обмежену, але свою активну роль у використанні тюрми для власних цілей. Хоча тюрми сприймаються як символічні і метафоричні місця репрезентації держави, нас насамперед цікавлять конкретні міські середовища місць ув’язнення та взаємодія і стосунки між задіяними акторами.

Запрошуємо подавати пропозиції зі всіх галузей гуманітарних і суспільних наук, і сподіваємося залучити до розмови науковців, які вивчають різні періоди і місця, та досліджують зв’язок між практиками ув’язнення і міськими середовищами. Чекаємо на зголошення на такі і інші теми і питання:

Тюрми як мікрокосми: що ми знаємо про внутрішнє соціальне життя ув’язнених?
Тюрма як інкубатор сучасностей: як впливали тюремні мережі на довколишні суспільства?
Після тюрми: як міста давали собі раду з темним минулим просторів насильства у самому своєму центрі?

Структура конференції:

Перший день семінару розпочнеться з сесії «Бригідки: будівля та її історії» про минуле Львівського слідчого ізолятора, відомого як тюрма Бригідки у польській, українській і єврейській історії. Розташований цей об’єкт у самому центрі міста, і там досі знаходиться діючий слідчий ізолятор СІЗО № 19. Ми спробуємо поглянути на історію цього місця з емпіричної точки зору та об’єднати різні історіографії, які досліджували Бригідки як простір для дій держави, насильства, але також і повсякденного спілкування і домовляння між представниками держави, ув’язненими, і мешканцями міста. На другий день семінар розгляне ширші контексти тюремних просторів у міському середовищі. Під час останньої частини семінару ми розглянемо різні досвіди перетворення тюрем у публічні місця. І завершальна дискусія поставить питання, наскільки вони актуальні сьогодні для Львова, і загалом для цього регіону.

Учасники

Запрошуємо зголошуватися до участі як досвідчених вчених, так і молодих дослідників та аспірантів. Семінар відкритий для дослідників з різних дисциплін, таких як історія, антропологія, соціологія, урбаністичні студії, історія архітектури, студії комунікації, культурологія та пов’язані галузі. Семінар планується як міжнародний академічний формат з розісланими заздалегідь тезами. Ми плануємо прийняти до 15 учасників.

Як зголоситися

Четвертий рік як продовження попередніх семінарів та обговорень в Інституті історії триває семінар щодо осмислення спадщини «Середньовіччя» на території Східної Європи, складних тлумачень та джерелознавчих дискусій під керівництвом Тетяни Л. Вілкул. Кількість учасників та гостей семінару залежить від автора доповіді, і ще від багатьох чинників. Як правило, семінар збирає від 5 до 25 учасників.

Proposals Submission Deadline: April 14, 2019

Notification of the Applicants: May 10, 2019
Full Chapters Drafts due: October 10, 2019
Workshop Date: December 5-6, 2019

Completed Chapters due: April 15, 2020.