Оголошення

2021 07 07 kafedra3
 
Програма спрямована на підготовку магістрантів до професійної академічної та експертної діяльності. З цією метою викладачами кафедри розроблено навчальні дисципліни, які включають науково-дослідницькі семінари з історії України та регіону, а також низку курсів з теорії і практики історії, міських та комунікативних студій, імперіології, історичної науки тощо. Кожна з дисциплін передбачає детальний аналіз сучасної історіографії, теоретичної і методологічної літератури та ґрунтовну роботу з джерелами. Окрім того, протягом двох років під час щотижневого методологічного практикуму студенти вдосконалюватимуть навички з написання наукових праць, представлення своїх наукових здобутків і ведення академічної дискусії. На студентів чекає багато дослідницької і аналітичної роботи, участь у численних дискусіях і отримання практичних дослідницьких навичок.

2021 06 15 kruhlyi stil1

18 червня 2021 року на історичному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна у межах реалізації проєкту Жан Моне модуль «Інфраструктура, яка об’єднала Європу: історія, сучасний стан та погляд у майбутнє» 611665-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE, спільно з Болгарською академією наук, Інститутом вивчення Центрально-Східної Європи в Києві, Центром болгаристики і балканських досліджень ім. М. Дринова відбудеться міжнародний онлайн круглий стіл «Інфраструктура як чинник модернізації Центрально-Східної Європи у «довгому ХІХ столітті»». Заплановано вісім доповідей та дві презентації представників восьми освітніх і наукових установ України і Болгарії, серед яких Харківський національний університет імені В. Н. Коразіна, Інститут балканістики з Центром фракології Болгарської академії наук, Інститут історичних досліджень Болгарської академії наук, Інститут історії НАН України, Київський національних університет імені Тараса Шевченка, Київський університет імені Бориса Грінченка, Бердянський державний педагогічний університет, Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, Харківська державна академія культури. Диспутанти круглого столу – професор Сергій Наумов і доцент Павло Єремєєв. Робота круглого столу відбудеться за посиланням.

ZOOM конференція:

https://us05web.zoom.us/j/4427563966?pwd=TisrTXZ0N0FGdGVxM3NaZ2ZOUGRSQT09

Підключитися до конференції:

Ідентифікатор конференції: 442 756 3966

Код доступу: 2021

2021 06 15 kruhlyi stil2

 

2021 06 15 kruhlyi stil3

2021 06 15 kruhlyi stil 4

 

 

2021 05 30 sklokina2

 

Запрошуємо зголошуватись на літню школу-резиденцію "Роз/архівування пост/індустрії",  присвячену спадщині індустріальних міст.

ДЕ: Покровськ, на базі Покровського історичного музею. 

КОЛИ: 20-31 липня 2021 р.

Організатори: Центр міської історії (Львів) та Університет Сент-Ендрюса (Велика Британія)  у партнерстві із Маріупольським краєзнавчим музеєм, Покровським історичним музеєм, та Донецьким обласним краєзнавчим музеєм, за підтримки House of Europe.

УМОВИ

Хто може взяти участь 

  • молоді митці/мисткині, куратор(к)и, активіст(к)и, дослідниці/ки віком від 18 років
  • які мають і хочуть розвинути свій досвід роботи із фото та відео медіями
  • які мають інтерес до тематики індустріальної історії та сучасності, а також регіоналізму
  • участь протягом всього строку резиденції з 20.07-31.07.2021 
  • особливо заохочуємо до участі представниць/ків Донеччини та Луганщини та людей із зацікавленнями та досвідом роботи в цих регіонах

Що очікуємо

Створення дослідницьких і мистецьких проектів у різноманітних форматах: від творів візуального мистецтва до есеїв та наукових статей, блогів/влогів, подкастів тощо. 

На момент завершення літньої школи очікується проміжний результат, а кілька найкращих проектів отримають додаткове фінансування та можливість двотижневої резиденції у Центрі міської історії для завершення роботи. 

Що пропонуємо

  • доступ до матеріалів для опрацювання: фото, відео та аудіо з індустріальних міст (Маріуполь, Покровськ, Краматорськ, Дружківка, Словʼянськ, Донецьк, Луганськ, Львів та інші)
  • можливість залучення інших тематично повʼязаних колекцій чи матеріалів
  • індивідуальну роботу з кураторками над власним проектом
  • можливість реалізувати індивідуальні проекти та/або кооперуватися між учасницями/ками
  • співпрацю з кураторками резиденції: Вікторія Данелян та Тетяна Цвілодуб — співзасновниці громадської організації "Dream Projects" — міждисциплінарний центр розвитку мистецтва та культури (Україна, Грузія)
  • участь у заходах школи-резиденції: спільні дискусійні сесії з усіма учасниками (осмислення колекцій разом); лекції, кінопокази, зустрічі із представниками місцевих культурних середовищ
  • програму від лекторок/ів: Ірина Склокіна — дослідниця Центру міської історії, Вікторія Донован — доцентка Університету Сент-Ендрюса, Олександр Маханець - керівник Міського Медіаархіву Центру міської історії
  • мови: українська, англійська та російська
  • дружню та інклюзивну атмосферу

Чим забезпечуємо учасників резиденції

  • проїзд по Україні
  • проживання в Покровську
  • добові витрати
  • робочий простір
  • для кількох найкращих проектів - додаткове фінансування та можливість наступної двотижневій резиденції для завершення проекту (у Центрі міської історії, Львів) у період 2021-2022 років. 

Правила та авторські права

Щоб подати заявку

  • заповнити анкетну форму за посиланням (заповнювати можна англійською, українською та російською)
  • портфоліо (якщо є минулий досвід мистецьких проектів) у форматі PDF до 10 сторінок з роботами останніх 3-х років та/або посилання на сайт
  • curriculum vitae у форматі PDF та/або посилання на сайт
  • мотиваційний лист (до 1 сторінки)

УВАГА! Портфоліо, СV та мотиваційний лист треба завантажити на власне хмаринкове сховище даних, надати доступ та посилання у відповідний пункт анкети.

ТЕРМІНИ

Заявки можна подавати до 23.59 години 20 червня 2021 року

30 червня – повідомлення про результати відбору заявок, надання доступу до оцифрованих матеріалів для попередньої підготовки та розробки ідей для проектів. Можливість консультації із куратор(к)ами, власницями/ками колекцій та працівницями/ками Медіаархіву Центру міської історії.

Опис проекту та колекцій

Індустріалізація є одним із ключових сюжетів сучасності. І до сьогодні індустрія – а також її спадки та пост-історії - визначають простори українських міст, стилі життя та економічні відносини. 

Індустрія генерує, однак, не лише чавун, вугілля та машини, але також культурні образи себе самої – через культурні інституції, як-от будинки культури, заводські газети, музеї, гуртки, фотолабораторії при заводах. 

Через медії, як-от фото та відео, були створені образи відданих трудівників та інженерів, виробничих успіхів, досягнень у продукції. Але ті ж самі медії стали також інструментами поза монополією інституцій: все більш демократичний фотоапарат та відеокамера протягом ХХ століття слугували для дозвілля, творчості та звʼязків між людьми – у родинах, між друзями та колегами, та між аматорами з різних міст. 

Саме ці розмаїті ролі медій – як знаряддя пропаганди та насильства, але водночас  інструменти інновацій, соціального клею, розваги та культуротворення – ми пропонуємо дослідити під час літньої резиденції.

Дослідження буде проходити на основі матеріалів зібраних та оцифрованих під час реалізації проекту "Роз/архівування пост/індустрії"Ці колекції походять із різних інституцій та від приватних осіб і їхні цифрові копії належать до Міського медіаархіву Центру міської історії

Серед іншого, колекції містять:

та інші матеріали, у тому числі інтервʼю із власниками і творцями, архівні описи колекцій тощо.

Контакти

Якщо ви маєте запитання, обов'язково напишіть нам: 

Ірина Склокіна, історикиня, дослідниця Центру міської історії, е-mail: i.sklokina@lvivcenter.org

 

Джерело і деталі: https://www.lvivcenter.org/updates/unarchaving-postindustry-summer-school/

2021 05 13 society1

 

12 травня 2021 р. відбулися установчі збори засновників громадської організації «Українське товариство з дослідження вісімнадцятого століття» (УТДВС) (Ukrainian Society for Eighteenth-Century Studies (USECS)). Мета товариства: «стимулювати зацікавленість у дослідженні культури та історії XVIII століття в Україні, заохочувати міждисциплінарні дослідження, присвячені XVIII століттю, а також сприяти інтеграції українських науковців у міжнародний науковий простір та знайомити науковців з-поза України, які вивчають XVIII століття, з українськими дослідженнями у цій ділянці». Товариство також має на меті стати частиною великої міжнародної громадської інституції International Society for Eighteenth-Century Studies.

У попередній підготовці та у даних зборах взяли участь знані дослідники історії та культури, зокрема, Людмила Посохова (Харків), Володимир Мільчев (Запоріжжя), Ігор Сердюк (Полтава), Максим Яременко, Олексій Сокирко (Київ), Іван Альмес (Львів).

Під час засідання ухвалено Статут та обрано керівні посади організації. Президент організації – проф. Юрій Волошин (Полтавський національний педагогічний університет ім. Володимира Короленка), Віце-президентка – доц. Наталія Волошкова (Київський національний педагогічний університет ім. Михайла Драгоманова), секретар – доц. Володимир Склокін (Український католицький університет (м. Львів)), скарбник – доц. Володимир Маслійчук (Національний університет «Києво-Могилянська академія»), представниця аспірантів – Оксана Полулях (Національний університет «Києво-Могилянська академія»). Контрольно-ревізійна комісія: Оксана Коваленко (Інститут керамології, відділення Інституту народознавства НАН України, Опішня), Світлана Потапенко (Інститут української археографії та джерелознавства ім. Михайла Грушевського НАН України).

Місцезнаходження ГО – м. Полтава. Документи готуються до державної реєстрації.

Найближчий захід товариства: Перша конференція з Українського товариства з дослідження XVIII cт. «Вісімнадцяте століття: українська та глобальна перспективи» (УКУ, Львів 23 – 25 червня 2021 р.).

2020 12 12 18century

 

Згідно зі статутом: Членство є відкритим для всіх науковців, які поділяють цілі і політику Товариства, а також сплачують річні членські внески, встановлені Товариством… Члени Товариства обираються голосуванням на засіданні Правління Товариства на підставі письмової заяви і списку наукових праць. Обраною вважається особа, що здобула підтримку більшості членів Правління.

ЗАПОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ЗАПОРІЗЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ЗАПОРІЗЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ.Я.НОВИЦЬКОГО

МЕРЕЖА КРАФТОВИХ МУЗЕЇВ ЗАПОРІЖЖЯ

2021 04 15 kravchuk1

ЗАПРОШУЮТЬ

ВЗЯТИ УЧАСТЬ У ПІДГОТОВЦІ ЗБІРНИКА

НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ,

присвяченої 100-річчю перейменування міста Олександрівськ на Запоріжжя

та 50-й річниці Історичного факультету ЗНУ

«ІСТОРІЯ СТЕПОВОЇ УКРАЇНИ:

стратегії дослідження та репрезентації».

Конференція ОРІЄНТОВНО відбудеться ВОСЕНИ 2021 р. у м. Запоріжжя

Збірник конференції буде видано у вересні 2021 року та формуватиметься з наступних тематичних блоків:

2021 04 15 kravchuk21. Напрямки, сюжети наукових студій, міфотворення та джерельна база історії Степової України.

2021 04 15 kravchuk32. Історик у публічному просторі: професіоналізм vs громадський активізм.

3. Музей як ідеальна перформація: ідентичність народжена з уяви.

4. Запорізька школа історії Степової (Південної) України в національній історіографії.

До 20 травня 2021 року необхідно надіслати заявку. В заявці слід вказати:

Ім’я та прізвище;

Тему доповіді;

Місце роботи або установу, яку ви репрезентуєте;

Контактний телефон та адресу (в т.ч. електронну).

Матеріали для збірника конференції слід надсилати до 1 липня, обсяг – від 3 до 7 тис. слів (включаючи двомовні анотації та бібліографію), набір у редакторі Microsoft Word. Шрифт Times New Roman, кегль 12, інтервал одинарний. Усі поля по 20 мм. Основні вимоги: 1) у першому рядку ліворуч вказують індекс УДК; 2) прізвище ім’я по батькові друкувати праворуч згори, 3) нижче через 2 інтервали назва матеріалу великими літерами по центру; 4) по центру нижче назви анотація і ключові слова мовою статті, а також англійською; 5) посилання та бібліографія за 2021 04 15 kravchuk4гарвардським стилем – окремо групуються монографії, статті, архівні джерела (приклад оформлення у бібліографії:

монографії – «Сабсович, Л. (1930) Социалистические города. Госиздат РСФСР «Московский рабочий»: Москва»; відповідно, посилання – «(Сабсович 1930: 38)»;

статті – «Малоземов, І. (1929) Новий побут, Нова Генерація, 11: 59 – 62»; відповідно, посилання – «(Малоземов 1929: 60)»;

архівного джерела - «ДАЗО (1949) Справка об осуществлении генерального плана города Запорожья, ф. Р-2961, оп. 1, спр. 23»; відповідно, посилання – «(ДАЗО 1949: 7)».

ОРГКОМІТЕТ ЗАЛИШАЄ ЗА СОБОЮ ПРАВО ВІДБОРУ МАТЕРІАЛІВ

Заявки та матеріали просимо надсилати на адресу:

Запорізьке наукове товариство ім. Я. Новицького

вул. Незалежної України, 68а.

м. Запоріжжя. Україна. 69035.

Білівненко Сергій Миколайович (відповідальний секретар оргкомітету конференції).

Кравчук Павло Павлович (координатор оргкомітету конференції).

або на електронні адреси: bilivnenko@ukr.net, ppkravchuk@gmail.com

За додатковою інформацією просимо звертатися за вказаними адресами

Оргкомітет

2021 03 28 marin1

 

30-31 березня 2021 року на платформі ZOOM відбудеться міжнародна наукова онлайн-конференція Х Дриновські читання на тему «Балкани в міжнародних відносинах: від Пізньої античності до епохи глобалізації». Цей науковий форум є традиційним для історичного факультету та Центра болгаристики і балканських досліджень Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Наразі співорганізаторами виступили Інститут балканістики з Центром фракології та Інститут історичних досліджень Болгарської академії наук, Інститут історії України Національної академії наук України, Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин, Комісія істориків України та Болгарії.

Програмою конференції передбачено два пленарних засідання та робота в секціях: “Розколоті Балкани: Східна Римська імперія та «Візантійська співдружність» в міжнародній політиці Середньовіччя”; “Балкани, імперії та «Східне питання» у міжнародних відносинах 1453-1878 рр.”; “«Пороховий льох» Європи: формування балканської підсистеми міжнародних відносин і Перша світова війна на Балканах”; “Держави Південно-Східної Європи в період Версальської системи та Другої світової війни”; “«Холодна війна» на Балканах: головні етапи та конфлікти”; “Крах Ялтинсько-Потсдамської системи і виклики глобалізації: дезінтеграційні та інтеграційні процеси у Центрально-Східній Європі після 1989 року.

      

На загал планується заслухати понад 80 доповідей провідних учених України та Болгарії, а також кількох фахівців з Австрії, Росії й Угорщини, що представляють 9 академічних інститутів і понад 20 університетів, зокрема Софійський імені Святих Кирила та Мефодія, Пловдивський імені Паїсія Хілендарського, Варненський імені Черноризця Храбра та інші. З 16 класичних університетів України (Київський імені Тараса Шевченка, Львівський імені Івана Франка, Одеський імені І. І. Мечникова, Чернівецький імені Юрія Федьковича, Запорізький та інші) найбільше доповідей (12) представлено науковцями Каразінського університету. Переважна більшість учасників конференції – доктори наук, професори (24) і кандидати наук, доценти (42). За підсумками Х Дриновських читань вийде XIV том «Дриновського збірника» – щорічника Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та Болгарської академії наук.

Відкриває конференцію вступним словом в. о. ректора Каразінського університету професор, академік НАН України Віль Бакіров (о 9. 00 30 березня).

Контактні адреси:

drinovcenter@gmail.com

(доцент Сергій Страшнюк);

chendi@ukr.net

(доцент Дмитро Ченчик).

 

 

2021 03 15 sofiiskii sobor

 

Church history is an important factor for understanding the past, present and future of Ukraine and Ukrainian society. On the territory of contemporary Ukraine, several denominations claim to be the true successor of the church established by Vladimir the Great. The information war between them has long gone beyond canonical questions and arose in the struggle for the historical consciousness not only of believers but the whole society.

This discussion has its roots in Early Modern era, when the Kyiv ecclesiastical intellectuals, competing claims by various religious and political centres, declared an independent Church tradition. Starting at the end of the 16th and continuing throughout the 17th century, a process of "invention" of the Kyiv historiographical, hagiographic and polemical tradition took place that was proclaimed, however, as a return to "ancient times".

The aim of this workshop is to examine what ideas and practices were taken up by the Kyiv clerical elite in order to articulate their own tradition and what ideas were refuted or simply ignored in the political declarations and polemical, historiographical and hagiographic writings. The parallel "invention of tradition" in the United and Orthodox Churches provides important material for comparing this process in both parts of the once-unified Kyiv Metropolia. The aim of the workshop is to not only highlight the peculiarity of the situation of the Kyiv Church Metropolia, but also to put it into a pan-European context, underlining the significance of the East-European ecclesiastical, cultural and political history of the Early Modern period.

Possible topics:

-          Political and ecclesiastical strategies of Kyiv ecclesiastical elites of the 16th – 18th centuries

-          Theological debates in the Kyiv Church Metropolia in the 16th – 18th centuries

-          The cult of saints and its role in the formation of Kyiv ecclesiastical identity

-          Historical narratives: composition, transfer, heroes and events

-          Library collections and reading practices on the territory of the Kyiv Church Metropolia in the 16th – 18th centuries

This call for papers addresses historians, theologians, art historians, and scholars in related fields. Please send us a short abstract (about 500 words) for papers with a length of 20 minutes which address the above questions. The conference will be held in English. Abstracts can be submitted in English, Russian, or German.

A publication of the best papers from the workshop is planned.

The workshop will take place on Zoom. A subsequent off-line meeting for the selected authors is in planning for 2022.

The workshop is organized by:

Prof. Dr. Julia Herzberg, Dr. Nataliia Sinkevych
Ludwig-Maximilians-Universität München
Historisches Seminar der LMU
Geschichte Ost- und Südosteuropas
Geschwister-Scholl-Platz 1
80539 München

Please send your proposal to Dr. Nataliia Sinkevych by 30 July 2021:

Nataliia.Sinkevych@lmu.de

img80

 

 

The Center for Governance and Culture in Europe at the University of St. Gallen (GCE-HSG) announces the call for research dissemination grants. The scheme provides funding to support the sharing of academic findings to a broader public. The grant program is a part of the project “Promotion of Cooperation in the Humanities and Social Sciences between Switzerland and the States of the Black Sea Region” funded by the Swiss State Secretariat for Education, Research, and Innovation.

We will support projects with an interdisciplinary focus on border issues, bordering dynamics, and borderlands in Eastern Europe and the Black Sea Region. Scholars working on past and present physical, symbolic, and imaginary borders as well as lived experiences of border regions are especially encouraged to apply.

We particularly welcome creative dissemination of ideas that may include, but are not limited to:

  • artistic exhibits, performances, or festivals (both on- and offline)
  • adapting materials for different audiences (including translation into other languages)
  • interactive technologies (open databases, websites, interactive maps, mobile apps, AR and VR projects, etc.)
  • media events (e.g. interviews, podcasts, television or radio presentations)
  • audio-visual products (e.g. documentary movies)
  • educational aids and instruments
  • social media campaigns and projects

Please note the following activities are not eligible for this scheme: conference attendance; journal publications.

Grant
Applicants may apply for up to 5000 EUR to support their dissemination activity.

Eligibility
Scholars and organizations outside of Eastern Europe and the Black Sea Region may apply, but they need to include partners and/or institutions that are based in the region. While the call is primarily aimed at academic research dissemination, we encourage collaborative projects with professionals outside academia (e.g. IT specialists, artists, journalists, film directors).

Project schedule
The dissemination projects must be implemented by December 1, 2021. Experience shows that this time horizon does not allow for conducting new research. Projects should therefore build on material already available.

How to apply
To apply for the program please send filled 
application form to uaregio@gmail.com by May 10, 2021.

Organizers
Center for Governance and Culture in East-Central Europe, University of St.Gallen (GCE-HSG), Switzerland
Center for Interethnic Relations Research in Eastern Europe (CIRREE), Ukraine

URL: ethnickh.wordpress.com/2021/03/05/gce-hsg-grant-2021
Download call for applications in PDF
Download Application form

© Cover photo by Irakli Maghradze

 

2021 03 03 Konf

Інститут історії Церкви та Київський центр УКУ 4 березня запрошують на міжнародну наукову конференцію «”Львівський собор” 1946 року: історичні обставини та сучасні оцінки».

 

Як зазначають організатори, конференція приурочена до сумних роковин 75-ліття Львівського псевдособору (8-10 березня 1946 року), на якому було проголошено «возз’єднання» греко-католиків Галицької митрополії з РПЦ. На пленарних засіданнях науковці обговорять форми й методи репресивної політики радянської влади та її спецслужб, спрямованої на «ліквідацію» УГКЦ, закономірності й особливості застосування цієї політики у різних регіонах та країнах.

Учасники заключного круглого столу спробують дати еклезіологічну й історико-правову оцінку історичним подіям і фактам, а також обговорять як уроки минулого впливають на постановку завдання для Церков, держави й громадянського суспільства на шляху подолання історичних травм і гармонізації сучасних міжконфесійних стосунків в Україні.

У конференції візьмуть участь близько 30 провідних фахівців з України, Польщі, Румунії, Словаччини та США, представники органів державної влади та церковних структур. Серед учасників: Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук, Архієпископ Чернігівський і Ніжинський Православної Церкви України Євстратій (Зоря), владика Теодор Мартинюк, науковці: Олена Богдан, Віктор Єленський, Віктор Войналович, Наталя Шліхта, Тарас Пшеничний, Володимир Бурега, Костянтин Сігов, о. Георгій Коваленко, о. Андрій Михалейко.

Час проведення: 10:00-19:30.

Трансляція конференції відбуватиметься онлайн на «Живому телебаченні».

Участь у конференції безкоштовна, за умови попередньої реєстрації.

Програма конференції:

10:00-11:50 Підготовка та проведення «собору» в світлі нових документів та опрацювань.

Олег Турій (Львів) – Історичні прецеденти у підготовці «Львівського собору» 1946 р.

Роман Скакун (Львів) – «Львівський собор» як агентурна операція: ідея, планування, втілення

Світлана Гуркіна (Львів) – Духовенство Львова під час «возз’єднавчої» кампанії: між опором і пристосуванням

Руслан Делятинський (Івано-Франківськ) – Духовенство Станиславівської греко-католицької єпархії: життєві стратегії до і після Львівського псевдособору 1946 р.

Катерина Будз (Київ) – Ставлення націоналістичного підпілля до «возз’єднання» греко-католицьких священиків з РПЦ у повоєнній Галичині

Тарас Пшеничний (Київ) – Львівський псевдособор 1946 р. в історіографії.

Модерує Ірина Фенно.

12:20-14:00 Регіональні особливості та міжнародний контекст

Володимир Мороз (Львів) – Чому не було «возз’єднавчого собору» на Закарпатті?

Сільвіу Сана (Орадя) – «Собор у Клужі» 1948 р. в документах Секурітате: приклад Орадської греко-католицької єпархії

Ярослав Цораніч (Пряшів) – «Пряшівський собор» 1950 р. та його наслідки для греко-католиків Словаччини

Володимир Бурега (Київ) – Заборона Греко-Католицької Церкви в Чехословаччині у 1950 р. в контексті сприйняття радянської моделі соціалізму

Ігор Галагіда (Ґданськ) – Православна Церква і греко-католики в комуністичній Польщі

Модерує Роман Скакун.

15:00-16:40 Особисті долі та свідчення

Олег Петрук (Львів) – Отець Гавриїл Костельник і псевдособор 1946 року:

пасіонарій чи колаборант?

о. Тарас Бублик (Львів) – Архиєпископ Макарій (Оксіюк) та його роль у «ліквідації унії»

Наталія Шліхта (Київ) – Особистий вимір «возз’єднання»: вибір о. Михайла Дацишина крізь призму усних інтерв’ю та его-свідчень

о. Іван Андрій Говера (Тернопіль) – Псевдособор очима очевидця: за матеріалами

о. Ярослава Рокицького

Олег Єгрешій (Івано-Франківськ) – Фотодокументи як джерело вивчення повсякденного життя підпільного священика УГКЦ Ярослава Сірецького

Модерує Світлана Гуркіна.

  

17:00-19:30 Сучасне осмислення

Віктор Войналович (Київ) – УГКЦ як об’єкт повоєнної партійно-державної політики СРСР

о. Андрій Михалейко (Айхштет) – «Невдала імпреза»:  оцінка Львівського псевдособору митр. Йосифом Сліпим в період ув’язнення та заслання (1946-1962)

єпископ Теодор (Мартинюк) (Тернопіль) – «Львівський собор» 1946 р. як нелегітимне зібрання священиків: канонічно-правові аспекти

о. Юрій Аввакумов (Нотр-Дам) – Львівський псевдособор у низці «ліквідацій унії» від часів конфесіоналізації до тоталітаризму: спроба історичного осмислення

Костянтин Сігов, о. Георгій Коваленко (Київ) – Свідки правди катакомбної Церкви і туга за правдою сьогодні

Дискутанти: Блаженніший Святослав (Шевчук), архиєпископ Євстратій (Зоря), Антуан Аржаковський, Олена Богдан, Антон Дробович, Віктор Єленський, Андрій Когут, Мирослав Маринович, Андрій Смирнов, о. Ігор Шабан

Модерує Олег Турій.

Організатори заходу: Інститут історії Церкви та Київський центр Українського католицького університету.

Для участі у конференції, будь ласка, заповніть реєстраційну форму, і ми надішлемо вам посилання на трансляцію події.

В рамках програми відзначення річниці у Києві та Львові відбудеться також презентація документальних фотовиставок «“Львівський собор 1946 року”: історичні обставини та сучасні оцінки» і «До світла Воскресіння крізь терни катакомб» підготовлених Інститутом історії Церкви УКУ у співпраці з Національним музеєм історії України у Другій світовій війні, Українським інститутом національної пам’яті, Галузевим державним архівом Служби безпеки України, Державним архівом Львівської області, Державним архівом Львівської області та Центральним державним кінофотофоноархівом України ім. Г. Пшеничного.

Історична довідка

У ХХ ст. мільйони українців стали жертвами не лише воєн чи збройних конфліктів, але й тоталітарних систем та пропагованих ними людиноненависницьких ідей. Жертвою навмисного переслідування релігії та свідомого насадження атеїзму стала й Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ).

Організовану радянською владою та її репресивними органами розправу над непокірною Церквою довершив так званий «Львівський собор» 1946 року, згідно з ухвалами якого вона перестала офіційно існувати і «возз’єдналася» з Російською Православною Церквою.

Ліквідована та заборонена сталінським режимом УГКЦ розпочала нову сторінку своєї історії – історію мужнього та героїчного спротиву, незламності духа і величезної сили віри у Христа та Його остаточну перемогу над силами темряви. Боротьба греко-католиків за пошанування своїх громадянських прав стала не лише складовою частиною протистояння тоталітарному режимові, але й процесів демократизації та українського національного відродження наприкінці 1980-х рр.