Оголошення

ЗАПОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ЗАПОРІЗЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ЗАПОРІЗЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ.Я.НОВИЦЬКОГО

МЕРЕЖА КРАФТОВИХ МУЗЕЇВ ЗАПОРІЖЖЯ

2021 04 15 kravchuk1

ЗАПРОШУЮТЬ

ВЗЯТИ УЧАСТЬ У ПІДГОТОВЦІ ЗБІРНИКА

НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ,

присвяченої 100-річчю перейменування міста Олександрівськ на Запоріжжя

та 50-й річниці Історичного факультету ЗНУ

«ІСТОРІЯ СТЕПОВОЇ УКРАЇНИ:

стратегії дослідження та репрезентації».

Конференція ОРІЄНТОВНО відбудеться ВОСЕНИ 2021 р. у м. Запоріжжя

Збірник конференції буде видано у вересні 2021 року та формуватиметься з наступних тематичних блоків:

2021 04 15 kravchuk21. Напрямки, сюжети наукових студій, міфотворення та джерельна база історії Степової України.

2021 04 15 kravchuk32. Історик у публічному просторі: професіоналізм vs громадський активізм.

3. Музей як ідеальна перформація: ідентичність народжена з уяви.

4. Запорізька школа історії Степової (Південної) України в національній історіографії.

До 20 травня 2021 року необхідно надіслати заявку. В заявці слід вказати:

Ім’я та прізвище;

Тему доповіді;

Місце роботи або установу, яку ви репрезентуєте;

Контактний телефон та адресу (в т.ч. електронну).

Матеріали для збірника конференції слід надсилати до 1 липня, обсяг – від 3 до 7 тис. слів (включаючи двомовні анотації та бібліографію), набір у редакторі Microsoft Word. Шрифт Times New Roman, кегль 12, інтервал одинарний. Усі поля по 20 мм. Основні вимоги: 1) у першому рядку ліворуч вказують індекс УДК; 2) прізвище ім’я по батькові друкувати праворуч згори, 3) нижче через 2 інтервали назва матеріалу великими літерами по центру; 4) по центру нижче назви анотація і ключові слова мовою статті, а також англійською; 5) посилання та бібліографія за 2021 04 15 kravchuk4гарвардським стилем – окремо групуються монографії, статті, архівні джерела (приклад оформлення у бібліографії:

монографії – «Сабсович, Л. (1930) Социалистические города. Госиздат РСФСР «Московский рабочий»: Москва»; відповідно, посилання – «(Сабсович 1930: 38)»;

статті – «Малоземов, І. (1929) Новий побут, Нова Генерація, 11: 59 – 62»; відповідно, посилання – «(Малоземов 1929: 60)»;

архівного джерела - «ДАЗО (1949) Справка об осуществлении генерального плана города Запорожья, ф. Р-2961, оп. 1, спр. 23»; відповідно, посилання – «(ДАЗО 1949: 7)».

ОРГКОМІТЕТ ЗАЛИШАЄ ЗА СОБОЮ ПРАВО ВІДБОРУ МАТЕРІАЛІВ

Заявки та матеріали просимо надсилати на адресу:

Запорізьке наукове товариство ім. Я. Новицького

вул. Незалежної України, 68а.

м. Запоріжжя. Україна. 69035.

Білівненко Сергій Миколайович (відповідальний секретар оргкомітету конференції).

Кравчук Павло Павлович (координатор оргкомітету конференції).

або на електронні адреси: bilivnenko@ukr.net, ppkravchuk@gmail.com

За додатковою інформацією просимо звертатися за вказаними адресами

Оргкомітет

2021 03 28 marin1

 

30-31 березня 2021 року на платформі ZOOM відбудеться міжнародна наукова онлайн-конференція Х Дриновські читання на тему «Балкани в міжнародних відносинах: від Пізньої античності до епохи глобалізації». Цей науковий форум є традиційним для історичного факультету та Центра болгаристики і балканських досліджень Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Наразі співорганізаторами виступили Інститут балканістики з Центром фракології та Інститут історичних досліджень Болгарської академії наук, Інститут історії України Національної академії наук України, Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин, Комісія істориків України та Болгарії.

Програмою конференції передбачено два пленарних засідання та робота в секціях: “Розколоті Балкани: Східна Римська імперія та «Візантійська співдружність» в міжнародній політиці Середньовіччя”; “Балкани, імперії та «Східне питання» у міжнародних відносинах 1453-1878 рр.”; “«Пороховий льох» Європи: формування балканської підсистеми міжнародних відносин і Перша світова війна на Балканах”; “Держави Південно-Східної Європи в період Версальської системи та Другої світової війни”; “«Холодна війна» на Балканах: головні етапи та конфлікти”; “Крах Ялтинсько-Потсдамської системи і виклики глобалізації: дезінтеграційні та інтеграційні процеси у Центрально-Східній Європі після 1989 року.

      

На загал планується заслухати понад 80 доповідей провідних учених України та Болгарії, а також кількох фахівців з Австрії, Росії й Угорщини, що представляють 9 академічних інститутів і понад 20 університетів, зокрема Софійський імені Святих Кирила та Мефодія, Пловдивський імені Паїсія Хілендарського, Варненський імені Черноризця Храбра та інші. З 16 класичних університетів України (Київський імені Тараса Шевченка, Львівський імені Івана Франка, Одеський імені І. І. Мечникова, Чернівецький імені Юрія Федьковича, Запорізький та інші) найбільше доповідей (12) представлено науковцями Каразінського університету. Переважна більшість учасників конференції – доктори наук, професори (24) і кандидати наук, доценти (42). За підсумками Х Дриновських читань вийде XIV том «Дриновського збірника» – щорічника Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та Болгарської академії наук.

Відкриває конференцію вступним словом в. о. ректора Каразінського університету професор, академік НАН України Віль Бакіров (о 9. 00 30 березня).

Контактні адреси:

drinovcenter@gmail.com

(доцент Сергій Страшнюк);

chendi@ukr.net

(доцент Дмитро Ченчик).

 

 

2021 03 15 sofiiskii sobor

 

Church history is an important factor for understanding the past, present and future of Ukraine and Ukrainian society. On the territory of contemporary Ukraine, several denominations claim to be the true successor of the church established by Vladimir the Great. The information war between them has long gone beyond canonical questions and arose in the struggle for the historical consciousness not only of believers but the whole society.

This discussion has its roots in Early Modern era, when the Kyiv ecclesiastical intellectuals, competing claims by various religious and political centres, declared an independent Church tradition. Starting at the end of the 16th and continuing throughout the 17th century, a process of "invention" of the Kyiv historiographical, hagiographic and polemical tradition took place that was proclaimed, however, as a return to "ancient times".

The aim of this workshop is to examine what ideas and practices were taken up by the Kyiv clerical elite in order to articulate their own tradition and what ideas were refuted or simply ignored in the political declarations and polemical, historiographical and hagiographic writings. The parallel "invention of tradition" in the United and Orthodox Churches provides important material for comparing this process in both parts of the once-unified Kyiv Metropolia. The aim of the workshop is to not only highlight the peculiarity of the situation of the Kyiv Church Metropolia, but also to put it into a pan-European context, underlining the significance of the East-European ecclesiastical, cultural and political history of the Early Modern period.

Possible topics:

-          Political and ecclesiastical strategies of Kyiv ecclesiastical elites of the 16th – 18th centuries

-          Theological debates in the Kyiv Church Metropolia in the 16th – 18th centuries

-          The cult of saints and its role in the formation of Kyiv ecclesiastical identity

-          Historical narratives: composition, transfer, heroes and events

-          Library collections and reading practices on the territory of the Kyiv Church Metropolia in the 16th – 18th centuries

This call for papers addresses historians, theologians, art historians, and scholars in related fields. Please send us a short abstract (about 500 words) for papers with a length of 20 minutes which address the above questions. The conference will be held in English. Abstracts can be submitted in English, Russian, or German.

A publication of the best papers from the workshop is planned.

The workshop will take place on Zoom. A subsequent off-line meeting for the selected authors is in planning for 2022.

The workshop is organized by:

Prof. Dr. Julia Herzberg, Dr. Nataliia Sinkevych
Ludwig-Maximilians-Universität München
Historisches Seminar der LMU
Geschichte Ost- und Südosteuropas
Geschwister-Scholl-Platz 1
80539 München

Please send your proposal to Dr. Nataliia Sinkevych by 30 July 2021:

Nataliia.Sinkevych@lmu.de

img80

 

 

The Center for Governance and Culture in Europe at the University of St. Gallen (GCE-HSG) announces the call for research dissemination grants. The scheme provides funding to support the sharing of academic findings to a broader public. The grant program is a part of the project “Promotion of Cooperation in the Humanities and Social Sciences between Switzerland and the States of the Black Sea Region” funded by the Swiss State Secretariat for Education, Research, and Innovation.

We will support projects with an interdisciplinary focus on border issues, bordering dynamics, and borderlands in Eastern Europe and the Black Sea Region. Scholars working on past and present physical, symbolic, and imaginary borders as well as lived experiences of border regions are especially encouraged to apply.

We particularly welcome creative dissemination of ideas that may include, but are not limited to:

  • artistic exhibits, performances, or festivals (both on- and offline)
  • adapting materials for different audiences (including translation into other languages)
  • interactive technologies (open databases, websites, interactive maps, mobile apps, AR and VR projects, etc.)
  • media events (e.g. interviews, podcasts, television or radio presentations)
  • audio-visual products (e.g. documentary movies)
  • educational aids and instruments
  • social media campaigns and projects

Please note the following activities are not eligible for this scheme: conference attendance; journal publications.

Grant
Applicants may apply for up to 5000 EUR to support their dissemination activity.

Eligibility
Scholars and organizations outside of Eastern Europe and the Black Sea Region may apply, but they need to include partners and/or institutions that are based in the region. While the call is primarily aimed at academic research dissemination, we encourage collaborative projects with professionals outside academia (e.g. IT specialists, artists, journalists, film directors).

Project schedule
The dissemination projects must be implemented by December 1, 2021. Experience shows that this time horizon does not allow for conducting new research. Projects should therefore build on material already available.

How to apply
To apply for the program please send filled 
application form to uaregio@gmail.com by May 10, 2021.

Organizers
Center for Governance and Culture in East-Central Europe, University of St.Gallen (GCE-HSG), Switzerland
Center for Interethnic Relations Research in Eastern Europe (CIRREE), Ukraine

URL: ethnickh.wordpress.com/2021/03/05/gce-hsg-grant-2021
Download call for applications in PDF
Download Application form

© Cover photo by Irakli Maghradze

 

2021 03 03 Konf

Інститут історії Церкви та Київський центр УКУ 4 березня запрошують на міжнародну наукову конференцію «”Львівський собор” 1946 року: історичні обставини та сучасні оцінки».

 

Як зазначають організатори, конференція приурочена до сумних роковин 75-ліття Львівського псевдособору (8-10 березня 1946 року), на якому було проголошено «возз’єднання» греко-католиків Галицької митрополії з РПЦ. На пленарних засіданнях науковці обговорять форми й методи репресивної політики радянської влади та її спецслужб, спрямованої на «ліквідацію» УГКЦ, закономірності й особливості застосування цієї політики у різних регіонах та країнах.

Учасники заключного круглого столу спробують дати еклезіологічну й історико-правову оцінку історичним подіям і фактам, а також обговорять як уроки минулого впливають на постановку завдання для Церков, держави й громадянського суспільства на шляху подолання історичних травм і гармонізації сучасних міжконфесійних стосунків в Україні.

У конференції візьмуть участь близько 30 провідних фахівців з України, Польщі, Румунії, Словаччини та США, представники органів державної влади та церковних структур. Серед учасників: Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук, Архієпископ Чернігівський і Ніжинський Православної Церкви України Євстратій (Зоря), владика Теодор Мартинюк, науковці: Олена Богдан, Віктор Єленський, Віктор Войналович, Наталя Шліхта, Тарас Пшеничний, Володимир Бурега, Костянтин Сігов, о. Георгій Коваленко, о. Андрій Михалейко.

Час проведення: 10:00-19:30.

Трансляція конференції відбуватиметься онлайн на «Живому телебаченні».

Участь у конференції безкоштовна, за умови попередньої реєстрації.

Програма конференції:

10:00-11:50 Підготовка та проведення «собору» в світлі нових документів та опрацювань.

Олег Турій (Львів) – Історичні прецеденти у підготовці «Львівського собору» 1946 р.

Роман Скакун (Львів) – «Львівський собор» як агентурна операція: ідея, планування, втілення

Світлана Гуркіна (Львів) – Духовенство Львова під час «возз’єднавчої» кампанії: між опором і пристосуванням

Руслан Делятинський (Івано-Франківськ) – Духовенство Станиславівської греко-католицької єпархії: життєві стратегії до і після Львівського псевдособору 1946 р.

Катерина Будз (Київ) – Ставлення націоналістичного підпілля до «возз’єднання» греко-католицьких священиків з РПЦ у повоєнній Галичині

Тарас Пшеничний (Київ) – Львівський псевдособор 1946 р. в історіографії.

Модерує Ірина Фенно.

12:20-14:00 Регіональні особливості та міжнародний контекст

Володимир Мороз (Львів) – Чому не було «возз’єднавчого собору» на Закарпатті?

Сільвіу Сана (Орадя) – «Собор у Клужі» 1948 р. в документах Секурітате: приклад Орадської греко-католицької єпархії

Ярослав Цораніч (Пряшів) – «Пряшівський собор» 1950 р. та його наслідки для греко-католиків Словаччини

Володимир Бурега (Київ) – Заборона Греко-Католицької Церкви в Чехословаччині у 1950 р. в контексті сприйняття радянської моделі соціалізму

Ігор Галагіда (Ґданськ) – Православна Церква і греко-католики в комуністичній Польщі

Модерує Роман Скакун.

15:00-16:40 Особисті долі та свідчення

Олег Петрук (Львів) – Отець Гавриїл Костельник і псевдособор 1946 року:

пасіонарій чи колаборант?

о. Тарас Бублик (Львів) – Архиєпископ Макарій (Оксіюк) та його роль у «ліквідації унії»

Наталія Шліхта (Київ) – Особистий вимір «возз’єднання»: вибір о. Михайла Дацишина крізь призму усних інтерв’ю та его-свідчень

о. Іван Андрій Говера (Тернопіль) – Псевдособор очима очевидця: за матеріалами

о. Ярослава Рокицького

Олег Єгрешій (Івано-Франківськ) – Фотодокументи як джерело вивчення повсякденного життя підпільного священика УГКЦ Ярослава Сірецького

Модерує Світлана Гуркіна.

  

17:00-19:30 Сучасне осмислення

Віктор Войналович (Київ) – УГКЦ як об’єкт повоєнної партійно-державної політики СРСР

о. Андрій Михалейко (Айхштет) – «Невдала імпреза»:  оцінка Львівського псевдособору митр. Йосифом Сліпим в період ув’язнення та заслання (1946-1962)

єпископ Теодор (Мартинюк) (Тернопіль) – «Львівський собор» 1946 р. як нелегітимне зібрання священиків: канонічно-правові аспекти

о. Юрій Аввакумов (Нотр-Дам) – Львівський псевдособор у низці «ліквідацій унії» від часів конфесіоналізації до тоталітаризму: спроба історичного осмислення

Костянтин Сігов, о. Георгій Коваленко (Київ) – Свідки правди катакомбної Церкви і туга за правдою сьогодні

Дискутанти: Блаженніший Святослав (Шевчук), архиєпископ Євстратій (Зоря), Антуан Аржаковський, Олена Богдан, Антон Дробович, Віктор Єленський, Андрій Когут, Мирослав Маринович, Андрій Смирнов, о. Ігор Шабан

Модерує Олег Турій.

Організатори заходу: Інститут історії Церкви та Київський центр Українського католицького університету.

Для участі у конференції, будь ласка, заповніть реєстраційну форму, і ми надішлемо вам посилання на трансляцію події.

В рамках програми відзначення річниці у Києві та Львові відбудеться також презентація документальних фотовиставок «“Львівський собор 1946 року”: історичні обставини та сучасні оцінки» і «До світла Воскресіння крізь терни катакомб» підготовлених Інститутом історії Церкви УКУ у співпраці з Національним музеєм історії України у Другій світовій війні, Українським інститутом національної пам’яті, Галузевим державним архівом Служби безпеки України, Державним архівом Львівської області, Державним архівом Львівської області та Центральним державним кінофотофоноархівом України ім. Г. Пшеничного.

Історична довідка

У ХХ ст. мільйони українців стали жертвами не лише воєн чи збройних конфліктів, але й тоталітарних систем та пропагованих ними людиноненависницьких ідей. Жертвою навмисного переслідування релігії та свідомого насадження атеїзму стала й Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ).

Організовану радянською владою та її репресивними органами розправу над непокірною Церквою довершив так званий «Львівський собор» 1946 року, згідно з ухвалами якого вона перестала офіційно існувати і «возз’єдналася» з Російською Православною Церквою.

Ліквідована та заборонена сталінським режимом УГКЦ розпочала нову сторінку своєї історії – історію мужнього та героїчного спротиву, незламності духа і величезної сили віри у Христа та Його остаточну перемогу над силами темряви. Боротьба греко-католиків за пошанування своїх громадянських прав стала не лише складовою частиною протистояння тоталітарному режимові, але й процесів демократизації та українського національного відродження наприкінці 1980-х рр.

Національний університет "Києво-Могилянська академія"

Кафедра історії

2020 10 15 oholoshennia

 

 

Вельмишановні колеги,

У зв’язку зі складною епідеміологічною ситуацією через пандемію Covid-19, нами було прийнято рішення про перенесення Міжнародної конференції «Радянське «я» і радянське «ми» між ідеологією та реальністю» на 25-26 червня 2021 року. Ми сподіваємось, що у зазначені дати зможемо провести конференцію у змішаному форматі (з дистанційною участю для тих учасників, які не зможуть приїхати до Києва). В іншому випадку, конференцію буде повністю проведено в онлайн форматі.

З повагою,

Оргкомітет конференції.

Dear Colleagues,

Given the difficult epidemiological situation caused by Covid-19, we have decided to reschedule the International Conference “Soviet ‘I’ and Soviet ‘We’ in between Ideology and Reality” for June 25-26, 2021. We hope that it will be possible to conduct the conference then in a blended format (with online participation for those participants who won’t be able to come to Kyiv). Otherwise, we are considering the possibility of online conference format.

With kindest regards,

Conference Organizational Committee