Четвертий рік як продовження попередніх семінарів та обговорень в Інституті історії триває семінар щодо осмислення спадщини «Середньовіччя» на території Східної Європи, складних тлумачень та джерелознавчих дискусій під керівництвом Тетяни Л. Вілкул. Кількість учасників та гостей семінару залежить від автора доповіді, і ще від багатьох чинників. Як правило, семінар збирає від 5 до 25 учасників. Серед доповідачів – колеги з Оксфорда, Єрусалиму, Ренна, Москви та Петербургу, зрозуміло, з Києва та ін. міст України.
Серед подій минулого року – доповіді :
Євгена К. Чернухіна (Інститут історії НАНУ) та Віри Ченцової (Париж, Центр візантійської історії та цивілізації UMR 8167; Maison française d’Oxford) «Грецькі персти» митрополита Петра Могили: живопис і написи у церкві Спаса на Берестові» (30.03.2018);
Олександра М. Филипчука (Національний університет ім. Федьковича, Чернівці) «Історія та пророцтва: Русь у візантійських есхатологічних візіях» 20.04.2018;
Олександра В. Барміна (Інститут всесвітньої історії РАН, Москва) «Вопрошение князя Изяслава» Феодосия Печерского, редакции «b» и «a» 04.05.2018;
Олексія В. Комара (Інститут археології НАНУ) «Пошуки ранніх русів у Подніпров`ї: археологія імпактів чи стадіальний підхід?» 22.06.2018;
Віталія К. Козюби (Інститут археології НАНУ) «До питання про «своїх поганих» у Київському Задніпров`ї у ХІІ ст.» 21.12.2018.
Відвідувачі семінару – представники різних інституцій та різних галузей знання. Це науковці з Інституту археології, філософії, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Києво-Печерського заповідника (музею Лаври), Тобто, семінар різний, з різною проблематикою. Цікаво послухати з сусідніх гілок знання. Основна проблема – брак молоді.
Уже у цьому році 18 січня 2019 р. відбулася доповідь Миколи І. Жарких «Міфічні «чернігівські князі» Любецького / Введенського синодика». Доповідь присвячена «Переліку князя Костянтина» - давно відомій, але майже недослідженій пам’ятці. Нині перелік відомий у двох списках - у складі Введенського синодика (давніший - 1654 р., повніший - 183 імені та якісніший) та у складі Любецького синодика (пізніший - бл. 1753 р., скорочений - 105 імен і подекуди сильно зіпсований). Введенський список Переліку містить виразні сліди київської редакції середини XVIIст., крізь які можна побачити протограф, складений у Москві бл. 1550 року. Для укладання протографа, за деякими ознаками, були використані родовідні книги та певні актові матеріали, але не використовувалися систематично відомі нам літописи. Зокрема, перелік князів абсолютно некомпетентний і виразно суперечить сукупності сучаснихзнань про XI - XVI ст. Використовувати його як історичне джерело для з’ясування фактичних подій та осіб неможливо. Втім, Перелік може служити джерелом для історіографії XVI - XVII ст. Інтерпретація Любецького списку Переліку в книзі Р. В. Зотова (О черниговских князьях по Любецкому синодику и о Черниговском княжестве в татарское время, 1892) страждає великою кількістю фантазій і неприйнятних припущень. В сучасній історіографії ці припущення та фантазії набули, на жаль, незаслуженого статусу незаперечних істин, а книга Зотова виступає як «першоджерело» для подальших студій.
На лютий планується доповідь Олександра Алфьорова, «Образ святих Бориса і Гліба: пошук «першої ікони». Найближчі плани: доповіді Тетяни Лютої та Василія Лурьє, проведення низки дискусій щодо особливостей джерел та палеографії, нових знахідок. Науковці та студенти, котрі бажають отримувати розсилку із запрошеннями на семінар, можуть звернутися до модератора: tvilkul@gmail.com.