2021 03 15 sofiiskii sobor


Church history is an important factor for understanding the past, present and future of Ukraine and Ukrainian society. On the territory of contemporary Ukraine, several denominations claim to be the true successor of the church established by Vladimir the Great. The information war between them has long gone beyond canonical questions and arose in the struggle for the historical consciousness not only of believers but the whole society.

This discussion has its roots in Early Modern era, when the Kyiv ecclesiastical intellectuals, competing claims by various religious and political centres, declared an independent Church tradition. Starting at the end of the 16th and continuing throughout the 17th century, a process of "invention" of the Kyiv historiographical, hagiographic and polemical tradition took place that was proclaimed, however, as a return to "ancient times".

The aim of this workshop is to examine what ideas and practices were taken up by the Kyiv clerical elite in order to articulate their own tradition and what ideas were refuted or simply ignored in the political declarations and polemical, historiographical and hagiographic writings. The parallel "invention of tradition" in the United and Orthodox Churches provides important material for comparing this process in both parts of the once-unified Kyiv Metropolia. The aim of the workshop is to not only highlight the peculiarity of the situation of the Kyiv Church Metropolia, but also to put it into a pan-European context, underlining the significance of the East-European ecclesiastical, cultural and political history of the Early Modern period.

Possible topics:

-          Political and ecclesiastical strategies of Kyiv ecclesiastical elites of the 16th – 18th centuries

-          Theological debates in the Kyiv Church Metropolia in the 16th – 18th centuries

-          The cult of saints and its role in the formation of Kyiv ecclesiastical identity

-          Historical narratives: composition, transfer, heroes and events

-          Library collections and reading practices on the territory of the Kyiv Church Metropolia in the 16th – 18th centuries

This call for papers addresses historians, theologians, art historians, and scholars in related fields. Please send us a short abstract (about 500 words) for papers with a length of 20 minutes which address the above questions. The conference will be held in English. Abstracts can be submitted in English, Russian, or German.

A publication of the best papers from the workshop is planned.

The workshop will take place on Zoom. A subsequent off-line meeting for the selected authors is in planning for 2022.

The workshop is organized by:

Prof. Dr. Julia Herzberg, Dr. Nataliia Sinkevych
Ludwig-Maximilians-Universität München
Historisches Seminar der LMU
Geschichte Ost- und Südosteuropas
Geschwister-Scholl-Platz 1
80539 München

Please send your proposal to Dr. Nataliia Sinkevych by 30 July 2021:





The Center for Governance and Culture in Europe at the University of St. Gallen (GCE-HSG) announces the call for research dissemination grants. The scheme provides funding to support the sharing of academic findings to a broader public. The grant program is a part of the project “Promotion of Cooperation in the Humanities and Social Sciences between Switzerland and the States of the Black Sea Region” funded by the Swiss State Secretariat for Education, Research, and Innovation.

We will support projects with an interdisciplinary focus on border issues, bordering dynamics, and borderlands in Eastern Europe and the Black Sea Region. Scholars working on past and present physical, symbolic, and imaginary borders as well as lived experiences of border regions are especially encouraged to apply.

We particularly welcome creative dissemination of ideas that may include, but are not limited to:

  • artistic exhibits, performances, or festivals (both on- and offline)
  • adapting materials for different audiences (including translation into other languages)
  • interactive technologies (open databases, websites, interactive maps, mobile apps, AR and VR projects, etc.)
  • media events (e.g. interviews, podcasts, television or radio presentations)
  • audio-visual products (e.g. documentary movies)
  • educational aids and instruments
  • social media campaigns and projects

Please note the following activities are not eligible for this scheme: conference attendance; journal publications.

Applicants may apply for up to 5000 EUR to support their dissemination activity.

Scholars and organizations outside of Eastern Europe and the Black Sea Region may apply, but they need to include partners and/or institutions that are based in the region. While the call is primarily aimed at academic research dissemination, we encourage collaborative projects with professionals outside academia (e.g. IT specialists, artists, journalists, film directors).

Project schedule
The dissemination projects must be implemented by December 1, 2021. Experience shows that this time horizon does not allow for conducting new research. Projects should therefore build on material already available.

How to apply
To apply for the program please send filled 
application form to uaregio@gmail.com by May 10, 2021.

Center for Governance and Culture in East-Central Europe, University of St.Gallen (GCE-HSG), Switzerland
Center for Interethnic Relations Research in Eastern Europe (CIRREE), Ukraine

URL: ethnickh.wordpress.com/2021/03/05/gce-hsg-grant-2021
Download call for applications in PDF
Download Application form

© Cover photo by Irakli Maghradze


2021 03 03 Konf

Інститут історії Церкви та Київський центр УКУ 4 березня запрошують на міжнародну наукову конференцію «”Львівський собор” 1946 року: історичні обставини та сучасні оцінки».


Як зазначають організатори, конференція приурочена до сумних роковин 75-ліття Львівського псевдособору (8-10 березня 1946 року), на якому було проголошено «возз’єднання» греко-католиків Галицької митрополії з РПЦ. На пленарних засіданнях науковці обговорять форми й методи репресивної політики радянської влади та її спецслужб, спрямованої на «ліквідацію» УГКЦ, закономірності й особливості застосування цієї політики у різних регіонах та країнах.

Учасники заключного круглого столу спробують дати еклезіологічну й історико-правову оцінку історичним подіям і фактам, а також обговорять як уроки минулого впливають на постановку завдання для Церков, держави й громадянського суспільства на шляху подолання історичних травм і гармонізації сучасних міжконфесійних стосунків в Україні.

У конференції візьмуть участь близько 30 провідних фахівців з України, Польщі, Румунії, Словаччини та США, представники органів державної влади та церковних структур. Серед учасників: Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук, Архієпископ Чернігівський і Ніжинський Православної Церкви України Євстратій (Зоря), владика Теодор Мартинюк, науковці: Олена Богдан, Віктор Єленський, Віктор Войналович, Наталя Шліхта, Тарас Пшеничний, Володимир Бурега, Костянтин Сігов, о. Георгій Коваленко, о. Андрій Михалейко.

Час проведення: 10:00-19:30.

Трансляція конференції відбуватиметься онлайн на «Живому телебаченні».

Участь у конференції безкоштовна, за умови попередньої реєстрації.

Програма конференції:

10:00-11:50 Підготовка та проведення «собору» в світлі нових документів та опрацювань.

Олег Турій (Львів) – Історичні прецеденти у підготовці «Львівського собору» 1946 р.

Роман Скакун (Львів) – «Львівський собор» як агентурна операція: ідея, планування, втілення

Світлана Гуркіна (Львів) – Духовенство Львова під час «возз’єднавчої» кампанії: між опором і пристосуванням

Руслан Делятинський (Івано-Франківськ) – Духовенство Станиславівської греко-католицької єпархії: життєві стратегії до і після Львівського псевдособору 1946 р.

Катерина Будз (Київ) – Ставлення націоналістичного підпілля до «возз’єднання» греко-католицьких священиків з РПЦ у повоєнній Галичині

Тарас Пшеничний (Київ) – Львівський псевдособор 1946 р. в історіографії.

Модерує Ірина Фенно.

12:20-14:00 Регіональні особливості та міжнародний контекст

Володимир Мороз (Львів) – Чому не було «возз’єднавчого собору» на Закарпатті?

Сільвіу Сана (Орадя) – «Собор у Клужі» 1948 р. в документах Секурітате: приклад Орадської греко-католицької єпархії

Ярослав Цораніч (Пряшів) – «Пряшівський собор» 1950 р. та його наслідки для греко-католиків Словаччини

Володимир Бурега (Київ) – Заборона Греко-Католицької Церкви в Чехословаччині у 1950 р. в контексті сприйняття радянської моделі соціалізму

Ігор Галагіда (Ґданськ) – Православна Церква і греко-католики в комуністичній Польщі

Модерує Роман Скакун.

15:00-16:40 Особисті долі та свідчення

Олег Петрук (Львів) – Отець Гавриїл Костельник і псевдособор 1946 року:

пасіонарій чи колаборант?

о. Тарас Бублик (Львів) – Архиєпископ Макарій (Оксіюк) та його роль у «ліквідації унії»

Наталія Шліхта (Київ) – Особистий вимір «возз’єднання»: вибір о. Михайла Дацишина крізь призму усних інтерв’ю та его-свідчень

о. Іван Андрій Говера (Тернопіль) – Псевдособор очима очевидця: за матеріалами

о. Ярослава Рокицького

Олег Єгрешій (Івано-Франківськ) – Фотодокументи як джерело вивчення повсякденного життя підпільного священика УГКЦ Ярослава Сірецького

Модерує Світлана Гуркіна.


17:00-19:30 Сучасне осмислення

Віктор Войналович (Київ) – УГКЦ як об’єкт повоєнної партійно-державної політики СРСР

о. Андрій Михалейко (Айхштет) – «Невдала імпреза»:  оцінка Львівського псевдособору митр. Йосифом Сліпим в період ув’язнення та заслання (1946-1962)

єпископ Теодор (Мартинюк) (Тернопіль) – «Львівський собор» 1946 р. як нелегітимне зібрання священиків: канонічно-правові аспекти

о. Юрій Аввакумов (Нотр-Дам) – Львівський псевдособор у низці «ліквідацій унії» від часів конфесіоналізації до тоталітаризму: спроба історичного осмислення

Костянтин Сігов, о. Георгій Коваленко (Київ) – Свідки правди катакомбної Церкви і туга за правдою сьогодні

Дискутанти: Блаженніший Святослав (Шевчук), архиєпископ Євстратій (Зоря), Антуан Аржаковський, Олена Богдан, Антон Дробович, Віктор Єленський, Андрій Когут, Мирослав Маринович, Андрій Смирнов, о. Ігор Шабан

Модерує Олег Турій.

Організатори заходу: Інститут історії Церкви та Київський центр Українського католицького університету.

Для участі у конференції, будь ласка, заповніть реєстраційну форму, і ми надішлемо вам посилання на трансляцію події.

В рамках програми відзначення річниці у Києві та Львові відбудеться також презентація документальних фотовиставок «“Львівський собор 1946 року”: історичні обставини та сучасні оцінки» і «До світла Воскресіння крізь терни катакомб» підготовлених Інститутом історії Церкви УКУ у співпраці з Національним музеєм історії України у Другій світовій війні, Українським інститутом національної пам’яті, Галузевим державним архівом Служби безпеки України, Державним архівом Львівської області, Державним архівом Львівської області та Центральним державним кінофотофоноархівом України ім. Г. Пшеничного.

Історична довідка

У ХХ ст. мільйони українців стали жертвами не лише воєн чи збройних конфліктів, але й тоталітарних систем та пропагованих ними людиноненависницьких ідей. Жертвою навмисного переслідування релігії та свідомого насадження атеїзму стала й Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ).

Організовану радянською владою та її репресивними органами розправу над непокірною Церквою довершив так званий «Львівський собор» 1946 року, згідно з ухвалами якого вона перестала офіційно існувати і «возз’єдналася» з Російською Православною Церквою.

Ліквідована та заборонена сталінським режимом УГКЦ розпочала нову сторінку своєї історії – історію мужнього та героїчного спротиву, незламності духа і величезної сили віри у Христа та Його остаточну перемогу над силами темряви. Боротьба греко-католиків за пошанування своїх громадянських прав стала не лише складовою частиною протистояння тоталітарному режимові, але й процесів демократизації та українського національного відродження наприкінці 1980-х рр.

Національний університет "Києво-Могилянська академія"

Кафедра історії

2020 10 15 oholoshennia



Вельмишановні колеги,

У зв’язку зі складною епідеміологічною ситуацією через пандемію Covid-19, нами було прийнято рішення про перенесення Міжнародної конференції «Радянське «я» і радянське «ми» між ідеологією та реальністю» на 25-26 червня 2021 року. Ми сподіваємось, що у зазначені дати зможемо провести конференцію у змішаному форматі (з дистанційною участю для тих учасників, які не зможуть приїхати до Києва). В іншому випадку, конференцію буде повністю проведено в онлайн форматі.

З повагою,

Оргкомітет конференції.

Dear Colleagues,

Given the difficult epidemiological situation caused by Covid-19, we have decided to reschedule the International Conference “Soviet ‘I’ and Soviet ‘We’ in between Ideology and Reality” for June 25-26, 2021. We hope that it will be possible to conduct the conference then in a blended format (with online participation for those participants who won’t be able to come to Kyiv). Otherwise, we are considering the possibility of online conference format.

With kindest regards,

Conference Organizational Committee

2020 09 27 seriskov1


У 2020 р. виповнюється сторіччя Варшавської битви, яка відіграла важливу роль у відновленні незалежної Польщі і ґенезі нового геополітичного порядку в Центрально-Східній Європі. Будучи складовою спільної боротьби поляків і українців проти «червоного імперіалізму» Москви, ця визначна військова подія мала однак різні наслідки для цих двох народів. На руїнах більшовицьких марень про світову революцію остаточно сформувалася Друга Річ Посполита, тоді як українські визвольні змагання тоді на жаль зазнали поразки. Що відіграло визначальну роль в настільки несхожому фіналі боротьби за державність двох народів – конкретні обставини геополітики, різний ступінь підтримки українського і польського питань на міжнародній арені, брак військових ресурсів для продовження боротьби проти більшовизму чи специфіка внутрішньополітичного розвитку Польщі і України в переломний період 1914-1921 рр.? Наскільки дієвою була співпраця Другої Речі Посполитої і Української Народної Республіки напередодні, під час та після Варшавської битви? Наскільки реальною (з військової і політичної точки зору) була перспектива визволення України з-під влади більшовиків і чи залишалося це питання надалі актуальним для Варшави? Які уявлення про характер польсько-українських відносин домінували тоді серед політичної еліти двох народів? Яке місце в цьому дискурсі посідало питання Східної Галичини і як саме бачили її політичне майбутнє представники польського і українського істеблішменту? Наскільки потужну рецепцію знайшла Варшавська битва на міжнародній арені, в публіцистиці, науковій думці, художній літературі і мистецтві (як тієї доби, так і наступних десятиліть)? Сподіваємося, що наш науковий захід зможе дати відповіді на ці і інші нетривіальні питання, повязані із Варшавською битвою 1920 р.


В роботі міжнародного круглого столу візьмуть участь:

Пьотр Стаханьчик Генеральний Консул Республіки Польща у Харкові.

Барбара Качмарчик Віце-консул Генерального Консульства Республіки Польща у Харкові.

В рамках міжнародного круглого столу будуть презентовані наступні доповіді:



Варшавська битва у вирі політичної боротьби і військових дій

на теренах України і Польщі в 1920 р.

(модератор – Владислав Яценко)

Dr Marek Kozubel

(Biuro Edukacji Narodowej Instytutu Pamięci Narodowej, Warszawa, Rzeczpospolita Polska)

Wkład Armii Czynnej URL, powstańców ukrainskich i innych służb republiki w zwycięstwo nad Sowietami w 1920 r.

Артем Клименко

(незалежний дослідник, Хорол, Полтавська область, Україна)

Ставлення українських лівих до Варшавської угоди та більшовицько-польської війни 1920 р.

Ігор Скубій

(незалежний дослідник, Харків, Україна)

Військово-політична діяльність Сталіна в Україні під час польсько-радянської війни (березень – вересень 1920 року).



Варшавська битва 1920 р. з перспективи

історії міжнародних відносин та історичної пам’яті  

(модератор – Сергій Сєряков)

Prof. Roman Tomaszewski

(kierownik pracowni historii edukacji i badań porównawczych, Akademia Pomorska w Słupsku, Polska)

Bitwa warszawska i jej projekcje w stosunkach polsko-ukraińskich (1920-2020).

Геннадій Корольов

(д.і.н, старший науковий співробітник відділу історії Української революції (1917-1921 рр.) Інституту історії України НАНУ)

Остання битва за antemurale? Українсько-польський союз 1920 р. у контексті «вільсонівського моменту».

Владислав Яценко

(к.і.н., Голова історичної секції Харківського історико-філологічного товариства)

Польсько-український союз 1920 р. в українських шкільних підручниках

Валентин Єрьомін

(аспірант кафедри всесвітньої історії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, Україна)

Образ Варшавської битви 1920 р. у сучасних українських і польських медіа.


Очікуємо на цікаві доповіді, змістовні дискусії, нові концептуальні ідеї і нетривіальні висновки!

Запрошуємо викладачів, науковців, студентів, представників культурної громадськості, усіх небайдужих до історії України і Польщі!

З огляду на складну епідеміологічну ситуацію, викликану пандемією COVID-19, засідання міжнародного круглого столу відбуватимуться онлайн, у режимі конференції Zoom.

Усіх, хто бажає долучитися до обговорення вищенаведеної тематики, прохання повідомити про це на електронну пошту cerepropis@ukr.net до 5 жовтня 2020 р.

2020 09 05 mnemonika





     Всеукраїнський семінар "Культура пам'ятання" (м.Рівне 16 - 17 жовтня 2020 р. )


2020 09 05 roza logo













ГО «Центр «Мнемоніка» оголошує набір учасниць/учасників всеукраїнського освітнього семінару «Культура пам'ятання». Заявки приймаються до 1 жовтня 2020 р. (до 23:00 за київським часом).

Заповнити заявку на участь у семінарі можна за посиланнями: https://forms.gle/DgfTin6bgbD8s1tR7


Школа проходитиме 1617 жовтня 2020 р. у м. Рівне (дати проведення семінару та його формат можуть змінюватися залежно від епідеміологічної ситуації в Україні та пов’язаних із цим карантинних заходів).
Для участі в освітньому семінарі буде відібрано 20 учасни_ць із різних регіонів України. Про результати відбору Вас буде поінформовано до 8 жовтня 2020 р.

Організатори відшкодовують вартість проїзду (автобусом та не дорожче купейного вагону потягом), забезпечують проживання і харчування учасни_ць у час проведення семінару, безкоштовно надають навчально-методичні матеріали.

Лекції та тренінги будуть присвячені такій тематиці:
Культура пам'яті і політика пам’яті: теоретичні основи аналізу. 
Відображення культури пам'яті в символічних просторах міст.

3) Традиційні та постмодерні форми меморіалізації. 
4) Проблема (не)присутності Інших / соціальних меншин у символічних просторах міст України.
5) Вшанування пам’яті жертв геноцидів і меморіальні простори міст: український та європейський досвід.
6) «Прочитання» місць пам’яті (ландшафтів пам’яті). 
7) Проблема збереження історико-культурної спадщини міст. 

У рамках семінару заплановано екскурсії об’єктами історико-культурної спадщини та меморіальними комплексами. 
Лекційні заняття та семінари-тренінги будуть проводитися українськими експерт_ми в сфері меморіальних студій та публічної історії.

Мова семінару – українська.

Довідково: Освітній курс відбувається у межах проекту «Спільна пам’ять» за підтримки Rosa-Luxemburg-Stiftung в Україні з коштів Міністерства закордонних справ ФРН.

Контактні особи: 
Наталія Івчик: e-mail: 
Максим Гон: тел. (098) 270 28 63; e-mail: