Міжнародна наукова конференція «Геноциди, масові вбивства та депортації на українських землях під час Другої світової війни: як працювати з джерелами»
Час проведення: 17-19 квітня 2018 року.
Місце проведення: Історичний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (Харків, Україна).
Крайній термін подачі заявок: 15 січня 2018 року.
Організатори: Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи (м. Харків) та Кафедра історіографії, джерелознавства та археології історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
За підтримки: Європейська асоціація єврейських студій та Українська асоціація усної історії.
Галицька єврейка Рузі Вагнер стала жертвою та очевидицею погрому у Львові на початку липня 1941 року. Переживши Другу світову війну та Голокост, вона залишила свої свідчення для Єврейського історичного інституту (ЄІІ) в Кракові. Через 73 роки після завершення Другої світової війни вони були опубліковані канадським істориком Іваном-Павлом Химкою у поєднанні з фотографіями та кінозйомками, що стали основою для свіжого погляду на історію тих подій. Саме поєднання різних видів джерел, нові техніки та принципи роботи з ними опиняться у фокусі цієї конференції.
Запропонований підхід вимагає від учасників заходу звертатись до низки важливих для дослідників питань. Яким чином вибір та інтерпретація джерела впливає на розуміння історії Другої світової війни на території України? З якими методологічними проблемами стикаються дослідники працюючи з різними видами джерел? Як вплинула на дослідження Другої світової війни «архівна революція» у Східній Європі?
Якими є перспективи усноісторичних студій війни у XXI столітті, та які виклики стоять перед дослідниками, які збирають усні свідчення? Як дослідниці(-ки) мають ставитися до джерел усної історії, які мають різну часову дистанцію з подіями?
Дослідники можуть наголошувати на важливості матеріалів Надзвичайної державної комісії, як це було поширено на початку 1990-х років та раніше, або акцентувати увагу на архівно- кримінальних справах з процесів над нацистськими злочинцями та колаборантами, як у середині 2000-х років, віддаючи перевагу тим чи іншим документам. Яким чином так звана мода обумовлює вибір джерел дослідницею(-ком)?
Історичні події можуть протилежно описуватись та відображатись у різних наративах - ідеологічних, національних тощо. Як до цього можуть ставитися науковці, які вивчають історію України в роки Другої світової війни? Яким має бути ставлення дослідників до его-документів та літературних джерел?
Наприкінці 2000-х років на території колишнього нацистського табору знищення Треблінка археологи провели низку розкопок. Ці дослідження допомогли локалізувати місце знаходження газових камер, за допомогою яких нацисти масово знищували євреїв. Яким чином археологія може стати в нагоді для дослідження подій історії Другої світової війни?
Для організаторів є важливим бачити в подіях Другої світової війни історію різних соціальних, національних та гендерних груп. Тематика конференції буде зосереджена на геноцидах, масових вбивствах, етнічних чистках, депортаціях та примусових переміщеннях населення, злочинах проти військовополонених та цивільних. В основі роботи конференції буде дискусія про джерела різного походження - не тільки мілітарні чи політичні, а й про твори мистецтва, художню літературу, усну історію, его-документи, візуальні матеріали та речові артефакти.
Спеціально запрошеними експертками(-ами) виступатимуть: Ян Грабовський (Університет Оттави); Іван-Павло Химка (Університет Альберти); Олександр Зайцев (Український католицький університет, Львів); Гелінада Грінченко (Харківській національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків); Кароліна Шиманяк (Вроцлавський університет, Єврейський історичний інститут, Варшава); Юрій Радченко (Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, Харків).
Запрошуємо молодих дослідників подавати пропозиції 20-хвилинних доповідей українською або англійською мовами. Тези доповіді (до 300 слів), разом з коротким академічним резюме (до 3 сторінок) необхідно надіслати електронною поштою до 15 січня 2018 року. Організатори забезпечують проживання та харчування учасників під час конференції. Під час подачі заявки, будь ласка, повідомте організаторів про потребу відшкодування транспортних витрат.
Координатори конференції:
Др. Марта Гавришко (Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича, Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи); Др. Вікторія Іващенко (ХНУ імені В. Н. Каразіна, кафедра історіографії, джерелознавства та археології історичного факультету); Др. Артем Харченко (НТУ ХПІ, Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи).
Контактна інформація: Електронна пошта: ethnickh@gmail.com URL: https://ethnickh.wordpress.com
International Scientific Conference: “Genocides, Mass Murders and Deportations on the Ukrainian Lands during the World War II: How to Work with sources”
Dates: April 17-19, 2018.
Venue: School of Historical at the V.N. Karazin Kharkiv National University (Kharkiv, Ukraine)
Deadline for applications: January 15, 2018.
Organizers: Center for Interethnic Relations Research in Eastern Europe and Historiography, source study and archeology Department of the School of Historical at the V.N. Karazin Kharkiv National University.
Supported by: European Association for Jewish Studies and Ukrainian Oral History Association.
Galician Jewess Różia Wagner was a victim and an eyewitness of Pogrom in Lwów/Lviv at the beginning of 1941. Having experienced the World War II and the Holocaust she has left her evidences for Jewish Historical Institute in Krakow (later moved to Warsaw). 73 years after the World War II they have been published in conjunction with photographs and cinemas by Canadian historian John-Paul Himka, which became the basis for a fresh perspective on the history of those events. The combination of different types of sources, new techniques and principles of working with them will appear in the focus of the conference.
The given approach requires from the participants of the event to address to a number of important issues for researchers. How the selection and the interpretation of sources does influence on the understanding of the World War II on the territory of Ukraine? What methodological problems do come across researchers working with different types of sources with? How did influence the "archival revolution" on the research of the World War II in Eastern Europe?
What are the perspectives of oral history of the World War II in XXI century and what challenges before researches are, who collect oral testimonies? How the researchers do have to relate to the source of oral history that have different time distance with events?
The researchers could emphasize the importance of the materials of Extraordinary State Commission, as it was spread at the beginning of 1990th or to place greater focus on archive-criminal cases on the process of Nazi criminals and collaborators, as it was at mid 2000th, giving the preference to one or another document. What way so-called fashion does stipulate the choice of sources by the researcher in?
At the end of 2000th at the territory of the former Nazi extermination camp Treblinka the archaeologists made a number of excavations. These researches helped to locate the place of gas cameras with the help of which the Nazi exterminated Jewish people in mass. What way the archaeology can be a convenience for research of events of the World War II in?
It is very important for organizers to see the history of different social, national and gender group in the events of the Second World War. The subject of the conference will be focused on genocides, mass murders, ethnic cleansing, deportations, forced population movement, crimes against prisoners of war and civilians. The discussion about the sources of different origin, not only military or political but pieces of art, fiction literature, oral history, ego-documents, visual materials and real artifacts will take place at the conference.
The specially invited experts are:
Jan Grabowski (University of Ottawa); John-Paul Himka (Alberta University); Karolina Szymaniak (University of Wroclaw and Jewish Historical Institute, Warsaw); Oleksandr Zaytsev (Ukrainian Catholic University, Lviv); Gelinada Grinchenko (V.N.Karazin Kharkiv National University, Kharkiv); Yuri Radchenko (Center for Interethnic Relations Research in Eastern Europe, Kharkiv).
The organizers invite proposals for 20-minute papers by doctoral students and young (up to age 35) scholars in Ukrainian or English languages. The application shall include an academic CV, an abstract of the presentation (max 300 words) and contact details. Please, submit your applications to ethnickh@gmail.com before January 15, 2018. Should you fail to receive confirmation of receipt of your application, please, contact the organizers. Participation in the workshop is free of charge. Organizers provide for accommodation and catering for participants during the workshop. Please, notify organizers in your application whether you need travel expenses to be reimbursed.
Conference coordinators: Dr. Marta Havryshko (I. Krypiakevich Institute of Ukrainian Studies, Center for Interethnic Relations Research in Eastern Europe); Dr. Victoria Ivashchenko (Historiography, source study and archeology Department of the School of History at the V.N. Karazin Kharkiv National University); Dr. Artem Kharchenko (NTU “KhPI”, Center for Interethnic Relations Research in Eastern Europe).
Contact details: E-mail: ethnickh@gmail.com URL: https://ethnickh.wordpress.com