(Не)означені / (Un)Named
НІКІТА КАДАН/ NIKITA KADAN
Center for Urban History of East Central Europe
Exhibit dates: September, 7 2017 - November 26, 2017
(не)подолане та (не)поділене: про мистецьке та історичне осмислення насилля ХХ століття
З 7 вересня по 26 листопада 2017 р. в Центрі міської історії Львові триватиме виставка “(не)означені“, яка поєднує рефлексії художника Нікіти Кадана, істориків та інших дослідників над темами складних питань минулого, насамперед пов'язаних зі злочинами нацизму та сталінізму, етнічних чисток та інших актів насилля в 30-40- роках ХХ століття.
Серед спадків ХХ століття тисячі неозначених могил і мільйони тіл убитих. Їхні імена часто незнані. А коли знані, то насамперед у родинних історіях. Безіменні у числах, вони стають символами та об’єктами пам'ятей, політик та досліджень. Територія сучасної України та Східної Європи загалом - це і місце “гірких жнив,” і “скривавлених земель,” і “сусідів,” де часто візії майбутнього творилися ціною життів мешканців теперішнього. Складні і розділені бар'єрами досвідів, мов та груп, дисциплін та політик, теми пов’язані з масовим насильством, все ще є мало осмисленими у суспільствах, особливо локально. Їх й надалі використовують та підпорядковують ідеологічним рамкам та політичним цілям.
Основою виставки є роботи художника Нікіти Кадана з трьох серій: "Національний ландшафт," “Хроніки“ та “Погром“. Через мистецьку рефлексію над фотографіями найстрашніших масових злочинів ХХ століття, Нікіта звертається до теми насилля; жертв і справців; тих, хто дивиться, і на кого дивляться. Він ширше ставить питання про небезпеки заідеологізування і маніпулювання, витіснення “незручної історії“ та наслідків “конкуренцій пам’ятей“ в сучасних суспільствах, в тому українському.
Особливістю виставки є включення рефлексій дослідників, насамперед істориків, але також представників таких дисциплін, як філософія, антропологія, психіатрія, література, право, візуальні студії. Це автори та авторки, які працюють з джерельними матеріалами, осмислюють проблеми насилля та беруть участь у сучасних дискусіях про ці теми у різних країнах та різними мовами. Своїми думками та дослідженнями для цієї виставки поділилися: Омер Бартов (Браунський Університет, США), Карел Беркгоф (Інститут дослідження війни, Голокосту та геноцидів в Амстердамі, Нідерланди), Кейт Браун (Університет Меріленду, США), Ганс Ульріх Гумбрехт (Стенфордський університет, США), Ян Томаш Ґросс (Прінстонський університет, США), Джессіка Зиховіч (Університет Мічигану, США / Києво-Могилянська Академія, Україна), Роман Кечур (Львівський медичний університет, Україна), Крістоф Мік (Уорвікський університет, Великобританія), Михайло Мінаков (Києво-Могилянська Академія, Україна), Ґжеґож Мотика (Польська академія наук, Польща), Олена Петренко (Рурський університет, Німеччина), Мартін Поллак (письменник, Австрія), Юрій Радченко (Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, Україна), Філіп Сендс (Лондонський університет, Великобританія), Кай Штруве (Університет Мартіна Лютера, Німеччина), Яніна Струк (письменниця та фотограф, Великобританія), Адрій Усач (історик, Україна), Джейсон Франціско (Університет Еморі, США), Артем Харченко (Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, Україна), Джон-Пол Химка (Університет Альберти, США), Марсі Шор (Єльський університет, США).
Ці рефлексії доповнюють, а не ілюструють одна одну. Вони є запрошеннями подивитися на минуле насамперед з перспективи жертв і поставити питання про те, що відбувається, коли минуле осмислюється не через категорії політичного та національного, а через історії місць і людей. Це теж спроба пошуку мови про міста, де зараз живемо ми, але які колись переставали бути місцем життя і ставали місцем страшної, самотньої чи спогляданої, смерті та страждання, жахливих злочинів, підлих рішень та виняткових добрих вчинків. Це історії людей, життя яких було відібрано та понівечено з різних претекстів. Це розповідь про людські тіла, які часто лежать разом, або неподалік, але пам'ять про які все ще розділена уявленнями про “своє” та “чуже,” “близьке” та “далеке.”
Організатори сподіваються, що такий "проміжний" формат, який балансує і поєднує мистецьку та історичну перспективу, дасть імпульс для ширших рефлексій та процесу опрацювання травматичних та все ще непроговорених тем нашого минулого.
Виставка супроводжуватиметься програмою, яка включатиме лекції, дискусії та літературно-мистецький вечір, а також включатиме освітню програму.
Деталі на сайті Центру: http://www.lvivcenter.org/uk/exhibitions/historical/178-17-09-07-unidentified/
Адреса: Центр міської історії, м. Львів, вул. Богомольця, 6
Час роботи: середа-п’ятниця 13.00-20.00, субота-неділя 12.00-18.00, вихідні: понеділок, вівторок
