Мішель де Нотердам (Нострадамус)

2 липня 2016 р. виповнюється рівно 450 років, як завершила земне життя одна з найзагадковіших постатей людства – Мішель де Нотрдам, більш відомий як Нострадамус. Його біографія, а ще більше його творча спадщина, викликали і продовжують викликати жвавий інтерес дослідників різного ґатунку та просто зацікавленої публіки. Безумовно, серед творів Нострадамуса найбільшу цікавість являють його славнозвісні пророцтва, овіяні серпанком таємничості, над тлумаченням яких знавці почали ламати голови ще за його життя й не припиняють це робити й зараз. Без сумніву, малозрозумілі центурії будуть викликати зацікавлення і надалі, де будь-хто з охочих може попрактикуватися в містичних спробах зазирнути у майбутнє. Тож не дивно, що творчість цього пророка постійно стає об’єктом різноманітних спекуляцій, а нерідко й відвертих фальсифікацій. Дуже часто окремі дослідники гучно заявляють про успішну розгадку таємничого шифру великого містика і наводять приклади своїх здобутків. Як правило, вітчизняній публіці ці пророцтва відомі у російському перекладі, котрий далеко не завжди відповідає оригінальному змісту, а подекуди є його неприхованим перекрученням.

Одразу мушу зазначити, що в даній роботі загадкові пророцтва Нострадамуса аналізуватимуться тільки як історичне джерело й будуть відсутні будь-які спроби їх тлумачення як картин майбутнього, що чи вже втілилися в життя, чи ще ні. Головна дослідницька увага буде звернута на те, чи представлена Україна в його пророцтвах і наскільки; що було відомо такому ерудованому французу, яким безумовно був Нострадамус, про терени нашої країни в середині ХVІ ст. та в якому контексті згадується наша вітчизна.

Читаючи російські переклади катренів Нострадамуса, інколи можна зустріти його «пророцтва», що чітко стосуються Росії. Ці випадки є зразками типових перекладацьких фальсифікацій, автори яких розраховують на те, що читачі не спроможуться співставити їхній переклад з оригіналом. Наприклад,

Иная династия будет в России,
Страна за свободу свою восстает,
Народ, став от горя единым Мессией,
К расцвету и славе все царство ведет [1].

Якщо вірити даному перекладу, саме такий зміст вкладав Нострадамус у 26-й катрен V центурії. Однак відкриємо оригінальний текст:

La gent esclaue par vn heur Martial,
Viendra en haut degré tant esslevee,
Changeront Prince, n’aistra vn prouincial,
Passer la mer copie aux monts leuee [2].

Переклад:

Рабський люд, завдяки часу Марса,
Підійметься на надзвичайно високий ступінь,
Помінявши володаря, народиться якийсь провінціал,
Перейде море військо, здійнявшись у гори.

Як бачимо, жодної згадки про Росію в оригіналі немає, а російський переклад повністю спотворює зміст катрену Нострадамуса.

Ось іще один зразок такої перекладацької фальсифікації 79-го катрену тієї ж таки V центурії:

Русская вера будет упорядочена
С появлением великого законодателя.
Кроткий священник вознесется и потревожит сильных.
Однако пользоваться его советами монарх будет недолго [3].

Читаємо оригінал.

Par sacree pompe viendra baisser les aisles,
Par la venue du grand legislateur:
Humble haussera, vexera les rebelles,
Naistra sur terre aucun aemulateur [4].

Переклад:

Через святості пишність будуть опускатися крила,
Через прихід великого законодавця:
Смиренний возвеличиться, потурбує бунтівників,
Не народиться на землі жодного суперника.

Як бачимо, сенс оригінального тексту знов-таки викривлено у перекладі.

Необхідно також підкреслити й таку важливу річ. Поняття «Росія (la Russie)» в катренах Нострадамуса жодного разу не фігурує, однак навіть якби воно там зустрілося, то стосувалося б скоріше не Росії, а України, адже для книжної термінології Франції ХVІ ст. дане слово, зазвичай, було прийнято вживати для східних володінь польських монархів, тобто земель сучасних України та Білорусі. Володіння ж московських царів позначалися тоді найчастіше відповідником «Московія (la Moscovie)». Однак і це поняття також відсутнє у пророцтвах французького містика.

Однак все-таки чи згадуються терени України в пророчих катренах Нострадамуса? На це питання можна дати ствердну відповідь.

Найбільш пов’язаний з Україною є 95-й катрен з ІІІ центурії. Наводимо його текст і переклад.

La loy Morique on verra defaillir:
Apres une autre beaucoup plus seductive,
Boristhenes premier viendra faillir:
Pardons [par dons] & langue une plus attractive [5].

Переклад:

Закон Мора знесилиться:
Потім інший набагато більш привабливий,
Бористен перший підведе:
Прощення [через дари] та мова приємніша.

Крім Дніпра-Бористена у Нострадамуса згадується ще одна важлива річка України – Дунай (V центурія 68-й катрен).

Dans le Danube & du Rhin viendra boire
Le grand Chameau, ne s’en repentira:
Trembler du Rosne, & plus fort ceux de Loire
Et pres des Alpes Coq le ruinera [6].

Переклад:

До Дунаю з Рейну прийде пити
Великий Верблюд, у цьому не розкається:
Тремтітимуть на Роні, а ще сильніше від них на Луарі
І поблизу Альп Півень його зруйнує.

Також, вочевидь, з теренами України пов ’язаний і 54-й катрен з V центурії.

Du pont Exine, & la grand Tartarie,
Vn Roy sera qui viendra voir la Gaule,
Transpercera Alane & l’Armenie,
Et dedans Bisance lairra sanglante gaule [7].

Переклад:

З Понту Евксінського та Великої Татарії,
Прийде король, щоб побачити Галію,
Проштрикне Алана й Вірменію,
І всередині Візантії опустить кривавий батіг.

Крім цього, безпосередньо з Чорним морем (Negrepont) пов’язані також 3-й і 21-й катрени з ІІ центурії, а також 55-й катрен з VI центурії. Ось перший з них.

Pour la chaleur solaire sus la mer
De Negrepont les poissons demis cuits
Les habitants les viendront entamer
Quand Rod. & Gennes leur faudra le biscuit [8].

Переклад:

Через сонячну спеку на морі
В Негрепонті [Чорному морі] риби наполовину зваряться.
Мешканці прийдуть їх розпорювати,
Коли Род. [Родос - ?] і Генуя потребуватимуть від них сухаря.

Наступний.

L’embassadeur envoye par biremes
A mi chemin d’incogneuz repoulses:
De sel renfort viendront quatre triremes,
Cordes & chaines en Negrepont trousses [9].

Переклад:

Посланця, відправленого на біремах,
На півдорозі невідомі зупинять:
Йому на підкріплення прийдуть чотири триреми,
Мотузки та ланцюги на Негрепонті готуються.

У 55-му катрені з VІ центурії Чорне море названо – Марнегро (Marnegro).

Au chalmé Duc en arrachant l'esponce,
Voile Arabesque voir, subit descouuerte:
Tripolis, Chio, & ceux de Trapesconce,
Du prins Marnegro & la cité deserté [10].

Переклад:

У заспокоєного герцога, вириваючи відповідь,
Вітрило арабське побачать, зазнав відкриття.
Триполі, Хіос та ті, що в Трапезунді,
Взято Чорне море та місто пустельне.

Як бачимо, останні три пророцтва стосуються акваторії Чорного моря загалом і теж географічно можуть бути віднесені то теренів України.

Також, необхідно зауважити, що в катренах Нострадамуса згадуються кілька держав, до складу яких входили українські землі: Візантія-Туреччина (I, 40; II, 49; IV, 38, 58; V, 25, 47, 70, 80, 86; VI, 53; VII, 36; VIII, 39, 83; IX, 30, 73; X, 25, 62), Паннонія-Угорщина (III, 58; V, 13, 47, 48, 89; VIII, 9, 15; IX, 90; X, 62, 63), Польща (5, 51).

В українському контексті може бути також цікавим 62-й катрен з V центурії.

Sur les rochers sang on verra pleuuoir,
Sol Orient Saturne Occidental:
Pres d’Orgon guerre à Rome grand mal voir,
Nefs parfondrees, & prins le Tridental [11].

Переклад:

На скелях кров побачимо, що ллється дощем,
Сонце на Сході, Сатурн на Заході:
Поблизу Оргона війна в Римі велике зло побачать,
Кораблі потоплені й взято Триденталь.

Звернімо увагу на те, що в основі загадкового слова Tridental міститься корінь trident, тобто «тризубець», «тризуб». Зважаючи на те, що саме тризуб є одним з символів нашої держави і його зображення міститься на державному гербі України, даний катрен набуває певного українського колориту. Втім, варто згадати, що тризубець є також традиційним символом античного бога морів Нептуна і згадка цього предмету в контексті з кораблями цілком природна.

Таким чином, підводячи підсумок, можна зауважити, що з 942 катренів Нострадамуса, які належать до його визнаного пророчого доробку, 6 більшою або меншою мірою стосуються теренів нашої держави. Багато це чи мало? Щоб дати відповідь на це запитання потрібно звернутися до західноєвропейських реалій середини ХVІ ст. Звичайно, центром навколишнього світу для Нострадамуса була рідна йому Франція. Географічні назви саме цієї країни найчастіше згадуються в його пророцтвах.

Хоча територія України з давніх часів була відомою європейцям, вона здавалася певною околицею тогочасної середньовічної ойкумени. Землі на схід від неї були відомі мало. Згідно з середньовічними уявленнями, Русь була останнім форпостом християнської цивілізації, щоправда, у зіпсованій схизматичній формі, на шляху дикунських орд Азії. Саме звідти, у відповідності до біблійних пророцтв, мала розпочатися нищівна хода народів Гог і Магог, що передувало б початку Страшного суду [12].

До нашого часу точаться суперечки про те, яким саме чином створював Нострадамус свої загадкові послання до нащадків. Проте, поза сумнівом, як одна з найосвіченіших постатей тодішнього французького суспільства, він намагався своїми таємничими катренами охопити весь відомий йому світ. Аналіз його пророцтв дозволяє констатувати, що до кола його уваги потрапляли й українські терени, хоча згадки про них зустрічаються у нього й нечасто. А, отже, чітко можна підсумувати, що землі нашої країни Нострадамус включав до загального контексту світових подій, які визначають долю всього людства.

Євген Луняк - доктор історичних наук, професор кафедри історії України Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя, досліджує історію України козацької доби, французьку історіографію історії України та проблеми українсько-французьких історичних взаємин.

1.    http://www.vestnik.com/issues/97/0624/win/kashlin.htm 22.01.2015.
2.    Nostradamus. Les Propheties de M. Michel Nostradamus, Dont il y en a trois cens qui n’ont iamais esté imprimées. – Lyon: Pour Iean Hvgvetan, Chez Claude de la Riuiere, 1644. – 177 p. – P. 64.
3.    http://www.inmoment.ru/magic/prophecy/nostr.html 22.01.2015.
4.    Nostradamus. Les Propheties... – P. 72.
5.    Ibid. – P. 44.
6.    Ibid. – P. 70.
7.    Ibid. – P. 68.
8.    Ibid. – P. 16.
9.    Ibid. – P. 19.
10.    Ibid. – P. 84.
11.    Ibid. – P. 70.
12.    Луняк Є. Козацька Україна ХVІ – ХVІІІ ст. у французьких історичних дослідженнях. – К. – Ніжин: ПП Лисенко М.М., 2012. – 808 с. – С. 29-30.