15–16 жовтня 2017 року в Музеї Національного університету «Києво-Могилянська академія» (вул. Сковороди 2) відбудеться Міжнародна конференція «Євреї України: Революція й післяреволюційна модернізація. Політика, культура, суспільство».

Програма Міжнародного наукового семінару

ЗАПОРІЗЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ.Я.НОВИЦЬКОГО
НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК «ХОРТИЦЯ»
ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ - ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
ЗАПОРІЗЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ СПІЛКИ КРАЄЗНАВЦІВ
ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ІМ. М.С. ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ
ПРОГРАМА ІМ.КОВАЛЬСЬКИХ КАНАДСЬКОГО ІНСТИТУТУ УКРАЇНСЬКИХ СТУДІЙ

ЗАПРОШУЮТЬ

Взяти участь у Всеукраїнській науковій конференції

 «ІХ Новицькі читання»

 присвяченій 170-й річниці від дня народження Якова Павловича Новицького та 20-й річниці від створення Запорізького наукового товариства ім.Я.Новицького

Конференція відбудеться 19-20 жовтня 2017 року.
Місця проведення – Запорізький національний університет (V корпус, проспект Соборний, 74) та Національний заповідник «Хортиця» (вул. Старого Редуту, 9).

Планується робота за наступними напрямками:

 1. Історичні постаті Південної України
2. Прикордоння як спосіб життя: гносеологічні аспекти
3. Міська культура Південної України XVIII-ХХ ст.
4. Соціальні, етнічні та конфесійні трансформації на півдні України в XVIII-ХХ ст.
5. Усна історична традиція мешканців Степового краю у XVІІI –XXІ ст.
6. Південна Україна в історіографічних, джерелознавчих та музеологічних дослідженнях
7. Екологічна історія Степової України
8. Нематеріальна культурна спадщина степового регіону

До 10 жовтня 2017 року необхідно надіслати заявку. В заявці слід вказати:

1. Ім’я та прізвище;
2. Тему доповіді;
3. Місце роботи або установу, яку Ви репрезентуєте;
4. Контактний телефон та адресу (в т.ч. електронну).

Додатково в рамках конференції буде проведено:
1) круглий стіл «Особистість — рушійна сила розвитку краєзнавства та дослідження регіональної історії (до 170-річчя з дня народження Я.П. Новицького)»;
2) презентацію книжкової наукової продукції запорізьких видавництв та видавництв інших міст України.

Оргкомітет залишає за собою право відбору учасників конференції, яким буде розіслано персональні запрошення.

Заявки (в форматі Word) просимо надсилати на адресу:

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди (Україна) – за сприяння Генерального Консульства Республіки Польща в Харкові – 30 листопада – 1 грудня 2017 р. проводить міжнародну конференцію на тему «Українсько – польські відносини на тлі суспільно-політичних і культурних процесів в Центрально-Східній Європі (XX – XXI ст.)».

Call for applications

Two URIS fellowships, 2018 autumn semester and 2019 spring semester, University of Basel (Switzerland)

The initiative Ukrainian Research in Switzerland (URIS) is calling for applications for two URIS fellowships, one for the 2018 autumn semester and one for the 2019 spring semester, at the University of Basel (Switzerland). The internationally oriented fellowship programme is open to postdoctoral and senior scholars in the humanities, cultural studies and social sciences whose research has the potential to make a substantial contribution to a better understanding of the history, society, politics and culture of Ukraine. The URIS fellowship enables the recipient to spend six months researching at the University of Basel (August 2018–January 2019 or February–July 2019) and will be awarded on the basis of excellence criteria. For each semester, the initiative is looking for an internationally recognised researcher who is prepared to be involved in the network of Swiss Ukraine research and to offer a Ukraine-related course at the University of Basel during their stay in Switzerland. The recipient is obliged to reside in Basel for the duration of the fellowship. The awarding of both fellowships will be decided by an academic advisory board.

The University of Basel is a dynamic centre for research on Eastern Europe with strong international networks. Switzerland's first interdisciplinary BA programme "East Europe Studies" was inaugurated here in 2005. The field of East Europe studies at the University of Basel is organised by the Slavic Seminar and the Department of East European History. It also has close ties with art history, the social sciences, law and economics, and Jewish Studies.

The initiative Ukrainian Research in Switzerland (URIS) receives funding from the Swiss State Secretariat for Education, Research and Innovation (SBFI). URIS's objectives are to make a long-term contribution   to furthering Ukraine expertise in Switzerland, to foster the next generation of scholars, and to contribute to the international networks of Switzerland-based university research on Ukraine. To this end, the initiative will announce two URIS fellowships once a year, create a database on Swiss Ukraine research, and organise regular academic network events.

Further information is available at www.uris.ch.

Application  requirements

•    University degree and excellent PhD in the humanities, cultural studies or social sciences. Applications are open to both younger and experienced scholars.
•    Ongoing research project that has the potential to make a substantial contribution to a better understanding of the history, society, politics and culture of Ukraine
•    Excellent English or German language skills (in addition to knowledge of Ukrainian and Russian)
•    Experience in university teaching and willingness to conduct a one-semester course (1.5 hrs per week) at the University of Basel in the 2018 autumn semester or the 2019 spring semester (to be held in English or German)
•    Willingness to organise a URIS workshop and to participate in other network activities
•    Applications are open to scholars of any nationality or citizenship. Researchers from Ukraine and its neighbouring countries are explicitly encouraged to apply. In case of equal qualification, applications from women will be given preferential consideration.

Offer and conditions

•    The URIS fellowship entails a monthly allowance of CHF 4000. In addition, costs will be reimbursed for visa fees, accident and health insurance coverage in Switzerland, for one round trip to and from Basel from the country of origin, and for a subscription entitling the holder to half-price travel on the Swiss Federal Railways.
•    The visiting scholar will be given a work station at the University of Basel with electronic infrastructure, access to libraries, etc.
•    The visiting scholar will receive administrative support from the URIS coordination office.

Application  documents

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі ІV Міжнародної наукової конференції (з міжнародною участю) «Україна – Польща: спільні шляхи до свободи. Балто-Чорноморський союз Міжмор’я: ретроспектива і перспектива».  Конференція відбудеться 7 листопада 2017 р. у Житомирському державному університеті імені Івана Франка.

The Department of History, Center for Polish and European studies of Jerzy Wladyslaw Giedroyc and Student scholarly society of humanities “Potluck” are glad to invite students, postgraduates and postdocs to participate in the International Scholarly Conference for Young Researchers "Exploring the Past: New Social History at the Crossroads of Methodological Trends", which will take place on March 22-23, 2018 at the National University of "Kyiv-Mohyla academy".

Трансформаційні процеси, що розпочалися в історіографії на початку XX ст. під впливом розвитку соціології, заклали основи кардинального зміщення акцентів у розумінні минулого.  Відходячи від історії «зверху», що вивчала переважно «великих» людей у «великих» державах, дослідники вперше звернули увагу на «безмовну» більшість.

Фонд Олександра фон Гумбольдта пропонує стипендії для проведення досліджень в Німеччині упродовж 6 - 12 місяців. Розмір стипендій від 2650 (на постдок) до 3150  євро (для досвідчених вчених) на місцяць. Звертаємо увагу на те, що у переліку країн, громадяни яких можуть подавати аплікації, є й Україна. Дедлайн - 31 жовтня. 

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди (Україна) – за сприяння Генерального Консульства Республіки Польща в Харкові –  17 листопада 2017 р. проводить міжнародну конференцію на тему «Українсько – польські відносини на тлі суспільно-політичних і культурних процесів в Центрально-Східній Європі (XX – XXI ст.)».

(Не)означені / (Un)Named

НІКІТА КАДАН/ NIKITA KADAN

Center for Urban History of East Central Europe

Exhibit dates: September, 7 2017 - November 26, 2017

(не)подолане та (не)поділене: про мистецьке та історичне осмислення насилля ХХ століття

З 7 вересня по 26 листопада 2017 р. в Центрі міської історії Львові триватиме виставка “(не)означені“, яка поєднує рефлексії художника Нікіти Кадана, істориків та інших дослідників над темами складних питань минулого, насамперед пов'язаних зі злочинами нацизму та сталінізму, етнічних чисток та інших актів насилля в 30-40- роках ХХ століття.
Серед спадків ХХ століття тисячі неозначених могил і мільйони тіл убитих. Їхні імена часто незнані. А коли знані, то насамперед у родинних історіях. Безіменні у числах, вони стають символами та об’єктами пам'ятей, політик та досліджень. Територія сучасної України та Східної Європи загалом - це і місце “гірких жнив,” і “скривавлених земель,” і “сусідів,” де часто візії майбутнього творилися ціною життів мешканців теперішнього. Складні і розділені бар'єрами досвідів, мов та груп, дисциплін та політик, теми пов’язані з масовим насильством, все ще є мало осмисленими у суспільствах, особливо локально. Їх й надалі використовують та підпорядковують ідеологічним рамкам та політичним цілям.

Основою виставки є роботи художника Нікіти Кадана з трьох серій: "Національний ландшафт," “Хроніки“ та “Погром“. Через мистецьку рефлексію над фотографіями найстрашніших масових злочинів ХХ століття, Нікіта звертається до теми насилля; жертв і справців; тих, хто дивиться, і на кого дивляться. Він ширше ставить питання про небезпеки заідеологізування і маніпулювання, витіснення “незручної історії“ та наслідків “конкуренцій пам’ятей“ в сучасних суспільствах, в тому українському.

Особливістю виставки є включення рефлексій дослідників, насамперед істориків, але також представників таких дисциплін, як філософія, антропологія, психіатрія, література, право, візуальні студії. Це автори та авторки, які працюють з джерельними матеріалами, осмислюють проблеми насилля та беруть участь у сучасних дискусіях про ці теми у різних країнах та різними мовами. Своїми думками та дослідженнями для цієї виставки поділилися: Омер Бартов (Браунський Університет, США), Карел Беркгоф (Інститут дослідження війни, Голокосту та геноцидів в Амстердамі, Нідерланди), Кейт Браун (Університет Меріленду, США), Ганс Ульріх Гумбрехт (Стенфордський університет, США), Ян Томаш Ґросс (Прінстонський університет, США), Джессіка Зиховіч (Університет Мічигану, США / Києво-Могилянська Академія, Україна), Роман Кечур (Львівський медичний університет, Україна), Крістоф Мік (Уорвікський університет, Великобританія), Михайло Мінаков (Києво-Могилянська Академія, Україна), Ґжеґож Мотика (Польська академія наук, Польща), Олена Петренко (Рурський університет, Німеччина), Мартін Поллак (письменник, Австрія), Юрій Радченко (Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, Україна), Філіп Сендс (Лондонський університет, Великобританія), Кай Штруве (Університет Мартіна Лютера, Німеччина), Яніна Струк (письменниця та фотограф, Великобританія), Адрій Усач (історик, Україна), Джейсон Франціско (Університет Еморі, США), Артем Харченко (Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, Україна), Джон-Пол Химка (Університет Альберти, США), Марсі Шор (Єльський університет, США).

Ці рефлексії доповнюють, а не ілюструють одна одну. Вони є запрошеннями подивитися на минуле насамперед з перспективи жертв і поставити питання про те, що відбувається, коли минуле осмислюється не через категорії політичного та національного, а через історії місць і людей. Це теж спроба пошуку мови про міста, де зараз живемо ми, але які колись переставали бути місцем життя і ставали місцем страшної, самотньої чи спогляданої, смерті та страждання, жахливих злочинів, підлих рішень та виняткових добрих вчинків. Це історії людей, життя яких було відібрано та понівечено з різних претекстів. Це розповідь про людські тіла, які часто лежать разом, або неподалік, але пам'ять про які все ще розділена уявленнями про “своє” та “чуже,” “близьке” та “далеке.”

Організатори сподіваються, що такий "проміжний" формат, який балансує і поєднує мистецьку та історичну перспективу, дасть імпульс для ширших рефлексій та процесу опрацювання травматичних та все ще непроговорених тем нашого минулого.

Виставка супроводжуватиметься програмою, яка включатиме лекції, дискусії та літературно-мистецький вечір, а також включатиме освітню програму.