Оголошення

2019 12 29 kma
 
 
 
 
 
 
 
 
Національний університет "Києво-Могилянська академія"
 
Кафедра історії
 
Науково-дослідний центр "Спадщина Києво-Могилянської академії"
 
 
 
 
 
Науковий семінар "Проблеми освіти й освіченості в середньовічній та ранньомодерній Україні"
 
 
5 лютого 2020 р., Музей НаУКМА
 
 
 2020 01 25 kyiv1
 
 
9.45-10.45 – Секція І. Вихователі, вихованці та шкільні практики
 
  Модератор: Юрій Волошин (Полтавський національний педагогічний університет    ім. В. Г. Короленка)
     Дискутанти: Наталя Яковенко (НаУКМА), Лариса Довга (НаУКМА)
 
 
 
 
Хто і коли прочитав перший повний теологічний курс у Києво-Могилянській академії? Максим Яременко (НаУКМА)
 
Про викладання богослов’яв Києві йшлося вже в піонерських наукових дослідженнях історії Могилянської академії у першій половині XIX ст. Практично відразу присутність теологічного курсу в навчальній програмі пов’язувалася зі статусом «латинських шкіл». На кінець XIX ст., здавалося, питання часу появи повного богословського курсу в Києві було остаточно вирішено. Втім, висновки дослідників підважує інформація з проповіді, виголошеної в Батурині у 1697 р. Цей голос «із середини» могилянської професорської корпорації дає змогу передатувати запровадження повних чотирирічних теологічних студій в колегіумі.
 
 
Освітні практики учнів Уманської василіанської школи. Ігор Кривошея (Уманський державний педагогічний університет ім. П. Тичини)
 
Василіанські монастирі були осередками міжкультурної взаємодії на українських землях. Велику увагу ченці приділяли просвітницькій діяльності, спочатку переважно релігійної спрямованості. З 70-х років XVIII століття, після заборони діяльності ордену єзуїтів, навчання у василіанських школах набуває більш світського характеру. 
 
У василіанській школі, що діяла при Уманському Свято-Богородицькому монастирі (1765-1834 рр.), учні обов’язково вивчали богослов’я, латинську мову, а також історію, математику, фізику, філософію, красномовство, право, французьку та німецьку мови. Навчання тривало кілька років, а в одному класі могли навчатися діти духовенства і шляхти різновікових груп. Окрім духовного самовдосконалення, значну роль відводили фізичному вихованню учнів. До послуг ченців, вчителів та вихованців монастиря й школи була книгозбірня. 
 
10.40-11.10 – Перерва на каву
 
11.10-13.00 – Секція І. Вихователі, вихованці та шкільні практики (продовження)
 
Учні та учителі шкіл Волинського воєводства останньої чверті ХVIII століття. Оксана Карліна (Східноєвпопейський національний університет ім. Лесі Українки)
 
Світська освіта у Києві у 80-х 90-х рр. XVIII cт. Володимир Маслійчук (НаУКМА)
 
З 1781 р. Київ став центром одного з «малоросійських» намісництв, земель колишньої Гетьманщини, це спричинило як переїзд до міста чиновників з Лівобережної України, так і спроби створити освітні заклади світського типу. Крім приватних практик та невдалої спроби створити «німецьке училище» у 1783 р., ці заходи мали успіх лише 1789 р. з часом відкриття Київського головного народного училища, що однак зберігало тісний зв’язок з Києво-Могилянською академією.
 
Юзеф Лукашевіч і його візія історії єзуїтського шкільництва в Речі Посполитій Обох Народів. Сергій Сєряков (Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди)
 
Доповідь присвячена Юзефу Лукашевічу – одному з чільних великопольських істориків другої третини ХІХ ст., який відіграв ключову роль у формуванні «чорного образу» Товариства Ісуса у польській історіографії. Увага буде сконцентрована, зокрема, на сторінках біографії цього польського автора, чинниках формування його негативного ставлення до ордену єзуїтів, ролі Юзефа Лукашевіча у розширенні тематичного поля і джерельної бази вивчення історії освітньої діяльності Товариства Ісуса в Речі Посполитій. Ще одним важливим аспектом доповіді є аналіз концептуального образу єзуїтського шкільництва (а саме – з’ясування його якісного рівня, ролі у суспільно-політичному, релігійному і культурному житті польського народу etc.), який вимальовується у наукових працях Юзефа Лукашевіча.
 
13.00-14.00 – Перерва
 
 
2020 01 25 kyiv4   
 
 
 
 
    14.00-15.30 – Секція ІІ. Освіченість та її флуктуації
   Модератор: Валентина Шандра (ІІУ НАНУ, НаУКМА)
     Дискутант: Олексій Сокирко (КНУ ім. Т. Шевченка)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Чому князь Всеволод Ярославич знав п’ять мов. Вадим Арістов (Інститут історії України НАНУ, НаУКМА)
 
Хрестоматійно відомо, що батько Володимира Мономаха, князь Всеволод Ярославич знав п'ять мов. Про це пише Мономах у своєму «Повчанні». Неодноразово дослідники намагалися визначити, які саме це були мови. У доповіді пропонується нестандартний підхід до цього питання. 
 
Освіченість неурядової старшини через призму реєстрів XVIII ст. Ірина Кривошея (Уманський державний педагогічний університет ім. П. Тичини)
 
Аналізуються відомі реєстри і різноманітні списки неурядової старшини Гетьманщини з метою з’ясування їх інформативності щодо освіти і освіченості цієї групи козацької старшини. Увагу зосереджено на документах XVIII ст., хоча предмет дослідження змушує залучати деякі списки XVII ст., зокрема, присяги козацьких полків 1676 та 1682 р. Простежується загальний стан і тенденції змін освіченості неурядової старшини.
 
Бібліотека Варлаама Шишацького як маркер змін культурно-інтелектуального життя на межі ХVІІІ-ХІХ ст. Людмила Посохова (Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна)
 
Доповідь присвячено аналізу вмісту особистої бібліотеки відомого церковного діяча Варлаама Шишацького (1750-1821).  Ця книгозбірня була однією з найбільших бібліотек свого часу  (майже 4 тисячі примірників). Реєстр бібліотеки раніше не досліджувався. У доповіді робиться висновок про те, що подібні книжкові зібрання вищого духовенства дають змогу простежити зміни в читанні на українських теренах, зафіксувати межі й виявити канали поширення нових віянь, визначити наслідки культурного трансферу, залученість цього регіону в загальноєвропейські процеси, специфіку пошуків відповідей на виклики Просвітництва.
 
15.30-15.50 – Перерва на каву
 
 
 
2020 01 25 kyiv3  15.50-17.10 – Презентація монографії Володимира Склокіна «Російська     імперія   і Слобідська Україна у другій половині XVIII ст.: просвічений   абсолютизм, імперська інтеграція, локальне суспільство» (Львів:     Видавництво УКУ, 2019, 268 с.).
 
У монографії розглядаються обставини скасування автономії Слобідської України у 1765 р. та інтеграції регіону до складу Російської імперії у наступні десятиріччя. Дослідження зосереджується на трьох основних темах: специфіці російського просвіченого абсолютизму, характері і ролі імперської уніфікації, а також становищі слобідського суспільства наприкінці XVIII ст. Спеціальна увага приділена з’ясуванню місця Слобідської України у символічній географії Російської імперії, трансформації регіональних ідентичностей під впливом інтеграційних перетворень, а також аналізові феномену українського Просвітництва як потенційній альтернативі петербурзькому просвіченому абсолютизму.
 
 
   Модератор: Максим Яременко (НаУКМА)
  Спікери: Володимир Склокін (Український католицький університет),
    Юрій Волошин   (ПНПУ ім. В. Г. Короленка), 
    Людмила Посохова (ХНУ ім. В. Н. Каразіна), 
    Володимир Маслійчук (НаУКМА).
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
17.10-17.20 – Перерва
 
 
2020 01 25 kyiv5
 
 
 
 
 
 
 
  17.20-19.00 – Секція ІІІ. Застосування та поширення знань
   Модератор: Володимир Склокін (УКУ)
     Дискутант: Оксана Прокоп’юк (Національний Києво-Печерський історико-культурний     заповідник)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рукопис Іоанна Дамаскіна зі збірки Києво-Софійського монастиря в контексті дослідження українських навчальних та перекладацьких осередків 1570-х рр. Наталія Бондар (Національна бібліотека України ім. В. Вернадського)
 
Рукопис Іоанна Дамаскіна  зі збірки Києво-Софійському собору, що датується за філігранями серединою 1570-х рр., давно введений в науковий обіг і відомий дослідникам. Традиційно походження пам’ятки пов’язують з перекладацьким гуртком кн. А.Курбського в Миляновичах чи в Ковелі. Проте рукопис написано кількома почерками курсивним шрифтом, характерними для тогочасної української, насамперед волинської ділової документації. Він містить сліди редакційної, перекладацької і коментаторської роботи, яку не було завершено. Комплекс його кодикологічних, текстологічних, філігралогочіних досліджень піднімає питання ідентифікації освітнього і книжного осередка, відмінного від гуртка А.Курбського, який діяв на волинських теренах в 1570-х рр., учасники якого б займалися перекладом і редагуванням найпопулярніших богословських праць, переписуючи тексти відпрацьованими писарськими почерками. В більш широкому контексті йдеться про функціонування тогочасних початкових писарських шкіл, невідомих за документальними джерелами.
 
Дисциплінування через освіту: літургійний обряд і душпастирські обов’язки парафіяльного духовенства в циклах соборових повчань київських митрополитів XVI - першої половини XVII століть. Ігор Скочиляс (УКУ)
 
 
 
Новознайдений рукопис музично-теоретичного трактату Миколая Дилецького – «переяславський» список (1734). Владислав Безпалько (Національний музей історії України), Іван Кузьмінський (Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського)
 
 
В експозиції Національного музею історії України було виявлено один зі списків музично-теоретичного трактату Миколая Дилецького. Ця знахідка об’єктивно претендує на статус непересічної події у сфері української історичної музикології, адже подібна комплектна музично-теоретична пам’ятка в Україні востаннє була віднайдена ще за радянських часів, а її публікація відбулася рівно 50 років тому і була підготовлена дослідницею Олександрою Цалай-Якименко. Віднайдений рукопис був спеціально переписаний для Переяславського кафедрального собору, про що міститься відповідна вказівка на титульному аркуші. У свою чергу, дата написання рукопису, а саме 1734 рік, узгоджується із заснування у 1738 році у Переяславі православного колегіуму. Таким чином, доцільно припустити, що музично-теоретичний трактат було переписано для навчання місцевих учнів, одним з обов’язків яких був спів під час богослужіння. 
 
Поширення господарських знань «Вольным экономическим обществом» в останній третині ХVIII ст. Валентина Шандра (ІІУ НАНУ, НаУКМА)
 
Йтиметься про чинники, що вплинули на заснування Вільного економічного товариства  1765 р. та визначили  напрямки його діяльності в останній чверті ХVIII століття. Звернена увага  на шляхи розповсюдження господарських знань і, зокрема, вказано яких саме. Здійснюється спроба окреслити місце української господарської традиції у діяльності товариства, участь у ньому поміщиків та фахівців з українських земель.  На завершення авторка  намагається з’ясувати, чому зусилля  товариства не принесли бажаного успіху задумам його організаторів.
 
 
Регламент:
Доповідь – до 20 хв.
Виступ дискутанта, спікера на презентації – до 10 хв.
Участь у дискусії, запитання – до 5 хв.

2020 01 10 Industrial Heritage header

 

https://summeruniversity.ceu.edu/industrial-heritage-2020

 

Following the profound changes in Central & Eastern Europe in the last 30 years, the region has a legacy of many industrial sites and buildings. Through this course, you will learn how an industrial site can be converted from a problematic legacy into a social and economic resource. The multidisciplinary faculty includes practitioners and academics, featuring researchers, policy experts, spatial planners, managers, cultural actors, and artists. Based on their personal experience, they will present model projects such as ExRotaprint in Berlin. The course offers a unique opportunity to discuss your own project and ideas with the top-level experts in the field.

 

The course will focus on the potential of industrial heritage to be a transformative influence in the post-industrial regions. It aims to bridge an industrial past, through a deindustrialized present, towards an economically and socially sustainable future. It is based on the recognition that there is a gap between heritage specialist focusing on heritage assets on one side, and policymakers and developers focusing on social and economic development on the other. The way to bridge this gap is using heritage as a resource for development, which, at the same time, secures the sustainability of heritage. Heritage is considered as a lever of economic growth and social renewal in post-industrial landscapes.

 

The course will look at tangible and intangible heritage – landscapes, buildings, industrial equipment and artefacts, practices, knowledge, and social structures – linked to industrial areas. It will address the question of how cultural heritage can change the cultural identity of a region promoting an optimistic future.

Both postgraduate students and practitioners can apply.

 

First application deadline: February 14, 2020.

 
2020 01 09 zastavka
 
 
 
 
The fellowship is awarded to both senior and junior researchers, representing disciplines in the humanities and social sciences, especially modern history, sociology, political science, international relations, law studies and political philosophy.
 
The Pilecki Institute is a research institution based in Warsaw, Poland. It is named after Witold Pilecki (1901–1948), the World War II Polish intelligence agent and officer with the Home Army who volunteered to let himself be caught and sent to the concentration and death camp in Auschwitz in order to organize resistance inside and to report on the atrocities being carried out there by the Germans. After the war he became a victim of the communist regime and was executed in 1948.
 
The Institute examines 20th-century history with a special focus on totalitarian ideologies and their implementation in Poland and other Central and Eastern European countries. The Institute’s mission is to reinvigorate international scholarly discussion on the German and Soviet occupation of Central and Eastern Europe by initiating interdisciplinary and comparative research projects and scholarship, and by offering grant programs aimed at early-stage, junior, and senior scholars.
 
The Center for Totalitarian Studies at the Institute gathers researchers who specialize in political science, international relations, sociology, international law, history and Jewish studies. This unique milieu of scholars both initiates and participates in interdisciplinary research projects devoted to totalitarianism and the history of Poland and Central and Eastern Europe in the 20th century. Their studies are concerned primarily with World War II, its consequences, and the cultivation of memory by the second and third postwar generations. They are supported as well by the Institute's team of archival and bibliographic experts.
 
The Institute seeks scholars to carry out their own research projects in this vibrant and intellectually stimulating environment who will contribute with their approaches, perspectives and new ideas. We are looking for scholars ready to work in a multidisciplinary and vigorous team and participate in vibrant discussions on political, social, economic, cultural, international and legal aspects and implications of the complex phenomenon of totalitarianism.
 
OBJECTIVE
 
Researchers across the humanities and social sciences are encouraged to apply. Preference will be given to projects in some way connected to Polish studies or comparative studies of other Central and Eastern European countries as broadly understood and related to the following research areas:
 
* Totalitarian systems and ideologies in the 20th century and its consequences.
* The German and Soviet occupations of Central and Eastern Europe – legal, social, philosophical and historical aspects.
* Sovereignty, human rights, genocide and international law in the wake of the catastrophe of the World War II.
* Memory and memorialization of World War II.
* Nationalism and political community in 20th-century Europe.
* Personal experiences of war and totalitarianism in Europe.
* Enslaved societies – resistance and strategies of survival in 20th-century Europe. 
 
The list of research areas is not definitive, and new ideas are also welcomed.
 
Pilecki Fellows will be invited to spend a term of five or ten months between September 2020 and June 2021 at the Pilecki Institute in Warsaw; it may be possible to extend this time period depending on the project and circumstances.
 
CONDITIONS
 
Senior Visiting Fellows will receive a stipend of EUR 3,000 per month, Junior Visiting Fellows EUR 2,000 per month to cover accommodation and living expenses in Warsaw and health insurance. The Pilecki Institute will provide office space, in-house research and administrative facilities, internet access, as well as other services. Travel expenses for flying in-out as well as additional travel expenditures for project-related research trips will be covered by the Pilecki Institute.
 
Scholars planning to work on Poland-related matters who are not already fluent will be strongly advised to enter the Institute’s fully funded language programs to develop their command of Polish.
 
Fellowship recipients will be expected to participate in the Institute’s intellectual life, in particular: conduct research according to a submitted and accepted schedule, present their research project at one of the Institute’s seminars (twice in case of a ten-month visit), participate in conferences and other scholarly events organized or co-organized by the Pilecki Institute, and submit a 8,000–10,000-word scholarly paper for publishing consideration.
 
ELIGIBILITY 
 
Candidates for the Pilecki Junior Fellowships
 
* must currently be pursuing their doctoral degree at the dissertation stage or have recently obtained a PhD in an academic institution outside Poland in one of the academic disciplines in the humanities and social sciences
* must have at least one publication, preferably in the area of Central/East European studies, Polish studies, Holocaust studies, totalitarianism, WW II or other related subjects
* must speak fluent English (C1 and above)
Candidates for the Pilecki Senior Fellowship
* must hold a PhD/Doctoral degree in the humanities or social science from an academic institution outside of Poland and have at least 10 years of post-Doctoral research experience
* must have a proven record of research and publications related to the above mentioned research areas
* must speak fluent English (C1 and above)
 
APPLICATION
 
Candidates shall submit their applications to the following email address: scholarships@instytutpileckiego.pl. 
All application documents must be submitted in English. All applicants will be notified when their applications have been received.
The complete application should contain:
 
* an application form (you'll find the attachment below) that comprises:
* an academic curriculum vitae
* a research project proposal, including research questions/problem, the aims of the project, research methods, the expected results and
an explanation of the importance of the research to its area of study (up to 1,000 words)
* list of publications
* a schedule for the research work to be done in Poland, explaining why it is essential for the project and including a list of archives or other institutions to be consulted
* in the case of junior fellowships, a letter of recommendation from the applicant's academic supervisor or other scholars familiar with the applicants research/work. The reference letter should be sent directly by the referee from his/her official address to the following email address: scholarships@instytutpileckiego.pl
* a Personal Data Protection statement (view the attached file)
 
Incomplete applications will not be considered.
 
Applications will be reviewed by a board of experts appointed by the Institute. Short-listed candidates will be invited to online interviews between February 24 and March 12. Candidates will be contacted individually to schedule the interview.
The list of successful candidates will be announced by March 20, 2020.
DEADLINE: Standing offer until February 15, 2020.
For further inquiry, please contact us: scholarships@instytutpileckiego.pl.
2019 12 29 kma
 
 
 
 
Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Кафедра історії
 
Центр польських та європейських студій НАУКМА
Товариство дослідників історії Центрально-Східної Європи
 
Інтернет портал HISTOR!ANS.IN.UA
 
 
Науковий семінар, Круглий стіл, Презентації. «Безкордоння» – схід України XVI – XVIII ст. у нових дослідженнях та інтерпретаціях
 
21 квітня 2020 р. 
 
Київські науково-дослідні і освітні установи та, зокрема, Національний університет «Києво-Могилянська академія» є центрами з вивчення історії України загалом і регіональних особливостей українських земель у минулому і сучасності. Вивчення історії Слобідської України, історії прикордоння вийшло поза регіональні рамки. Дослідженням історії даної історичної області займається низка столичних науковців, а також дослідники зі Львова, Чернігова, Одеси.  Даний захід має на меті посилити наукову комунікацію, обговорити методологічний інструментарій з приводу студій над прикордонням (frontier studies), ознайомити науковий загал з доробком як харківських, так і київських, українських чи закордонних дослідників минулого.
 
 
2020 01 04 frontless2
 
 
Планується провести на базі кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» 21 квітня 2020 р.
 
 
У даній серії наукових закладів, що включає у себе проведення семінару у рамках зборів Товариства дослідників історії Центрально-Східної Європи в Національному університеті Києво-Могилянська академія, круглого столу з актуальної теми у даному разі – поведінка еліти під час політичних та соціальних трансформацій (Слобідська Україна), презентацію нових наукових та науково-популярних видань (2019 р.) з історії Харкова та Слобідської України. 
 
Питання, побажання, заявки:
 
 
2019 12 29 historians logo
 
 
2019 12 29 kma
 
 
Кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" 
 
 
2020 01 19 cius1
 Канадський інститут українських студій
 
 
2019 12 29 historians logo
 
 
 
Інтернет портал Histor!ans.in.ua 
 
 
 
 
Кафедра історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» спільно з Historians.in.ua мають честь оголосити про проведення Міжнародної наукової конференції  «Радянське «я» і радянське «ми» між ідеологією та реальністю». Конференція відбудеться 20-21 березня 2020 року на базі Національного університету «Києво-Могилянська академія». 
     
Радянознавчі студії досить динамічно розвиваються в Україні з моменту здобуття нею незалежності. Озвучене ще в останні роки перебудови завдання заповнити «білі плями» історії протягом наступних десятиліть стимулювало дослідницький пошук і появу великої кількості публікацій на раніше табуйовані теми радянського минулого. Ще до недавнього часу першочерговий дослідницький інтерес викликала політична історія радянського періоду, а темами, що передовсім розробляються, були та й досі залишаються ті, що пов`язані з терором, репресивною радянською машиною, дисидентським опором системі, Другою світовою війною тощо. Тобто, українська пострадянська історіографія, вже у нових умовах і володіючи доступом до раніше не доступних архівних масивів, дублювала підходи (та й оцінки) «тоталітарної школи», що домінувала в західних радянознавчих студіях ще у 1950-х – 1970-х рр. 
 
Відчутні зрушення відбулися в українських радянознавчих студіях протягом останнього десятиліття: дослідники звернулись до питань соціально-економічного, соціокультурного, соціорелігійного, повсякденного життя в Радянському Союзі. Поступово відходячи від вузького розуміння «радянського», що обмежується вивченням системи влади, репресивних інституцій, з одного боку, і опору системі, з іншого, українські дослідники звернули увагу на антропологічний вимір радянської історії. «Людина» в їхніх студіях – уже не лише пасивний об`єкт дій влади,  але й активний історичний суб`єкт. Таким чином, українські дослідники починають долучатись до нової соціальної та нової культурної історії «радянського», що динамічно розвиваються в західних радянознавчих студіях ще з середини 1990-х рр. 
 
2019 12 ohol3
 
 
 
На думку організаторів конференції, наразі доречним є проведення міжнародного наукового зібрання, що підведе своєрідні проміжні підсумки найновіших розвитків в радянознавчих студіях, створить умови для спілкування українських і західних дослідників, обміну ідеями, обговорень методологічного інструментарію та теоретичних засад вивчення «радянського», а тому стимулюватиме подальші зрушення в цій ділянці української історіографії.
 
Формат заходу: дводенна міжнародна наукова конференція, у центрі обговорень якої – радянська людина і радянське суспільство, що конструювалися/творилися/форматувалися упродовж усього радянського періоду із використанням найрізноманітніших засобів, але життя яких все ж залишалось далеким від прописаного в партійних документах ідеалу. До участі запрошуються дослідники, що вивчають різноманітні аспекти заявленої проблематики: радянську систему освіти і пропаганди, методи і наслідки «соціальної інженерії», індивідуальну й колективну пам’ять, соціально-економічний і соціорелігійний вимір радянського життя, гендерні питання, радянські культурні проекти, масову культуру та повсякденні соціокультурні практики тощо. 
 
2019 12 29 ohol2
 
Упродовж двох днів конференції заплановано проведення пленарного засідання, п’яти тематичних секцій і підсумкового круглого столу, у яких візьмуть участь близько 30 учасників.
 
Результат такого наукового форуму не обмежується власне проведенням конференції. Нами запланована публікація збірника, до якого увійдуть доопрацьовані за результатами обговорень і дискусій доповіді учасників конференції. Формування – через налагодження і підтримання персональних контактів – своєрідної спільноти дослідників «радянського» є не менш важливим безпосереднім результатом, також і з перспективи майбутніх наукових проектів.
Організатори здійснюють пошук коштів для забезпечення харчування та проживання учасників конференції. 
 
 
Про включення заявлених доповідей до програми ми повідомимо не пізніше 14 лютого.

THE PETRO JACYK PROGRAM FOR THE STUDY OF UKRAINE

invites applications for the 2020-2021 academic year

Scholars studying Ukraine outside Ontario are invited to apply for funding available through the Petro Jacyk Program for the Study of Ukraine at the Centre for European, Russian, and Eurasian Studies (CERES), the University of Toronto for the 2020-2021 academic year. Successful applicants will conduct research and interact with Canadian scholars during their stay at CERES. They will also be invited to give a presentation on the topic of their research and are expected to take part in relevant scholarly events. As a rule, visits are scheduled during the fall and winter sessions of the university, that is between September and April.

In addition, each year the Petro Jacyk Program—in partnership with the Holodomor Research and Education Consortium (HREC)—may support one scholar whose research relates to Holodomor. Successful applicants will benefit from interaction with not only scholars in the University of Toronto community but also those who are involved in HREC projects. They will have access to the archives of the Ukrainian Canadian Research and Documentation Centre, where HREC is located (a ten-minute walk from CERES), archives that include unpublished eyewitness accounts of the Holodomor, as well as the extensive Holodomor microfilm collection from the Central State Archive of Popular Organizations (Kyiv) at the University of Toronto Library. HREC is a project of the Canadian Institute of Ukrainian Studies (University of Alberta). 

2019 11 24 ohol1

 

Запрошуємо зголошуватися дослідників гуманітарних напрямків з різних країн на дослідницькі резиденції Центру міської історії 2020–2021. 

Особливо заохочуємо істориків, культурологів, антропологів. Приймаємо заявки на дослідження, в яких запропоновано широкі інтерпретації міської історії як дисципліни, що перебуває на перетині різноманітних підходів гуманітарних і суспільних наук. Хронологічні рамки студій – ХІХ-ХХ століття, географічні межі – Центральна і Східна Європа. Особливо вітаємо теми, пов’язані з дослідницькими фокусами Центру, зокрема із питаннями урбанізації багатоетнічних міст, досвідів містян у час радикальних змін та воєн ХХ століття, планових міст, міської спадщини, комеморативних практик та міського простору, інфраструктури та культурних практик у містах, цифрової та публічної історії.