У відеорецензії двох книжок Олексія Толочка А. Портнов зосереджується на проблемі відносин історика з його джерелами та історіографічною традицією. Відхід від коментування буквально прочитаного літописного тексту, критика сучасного картографування домодерних економічно-політичних спільнот, деконструкція тяглості національної історії – сюжети, талановито й провокативно подані у текстах Толочка. Але що залишається за рамками деконструкції «довгої історії України» Грушевського? Чи могло (і кому саме) прийти на початку XIX ст. в голову, що розмаїті регіони сучасної України «имеют общую историю и заселены одним народом»?

Опубліковано на AbImperio >>