Перший розділ відведений для характеристики історіографічної та джерельної бази. Джерельна база праці радує своєю широтою, особливо, охопленням публікацій із тогочасної періодичної преси. Шкода, що перша глава «по-дисертаційному» занадто стисла.

    Другий розділ висвітлює історію вищих навчальних закладів, проблеми жіночої вищої освіти, станову та статеву характеристики студентства, а також регламентування студентського життя та привілеї дипломованих випускників.

    Третій розділ представляє панораму матеріального виміру студентської повсякденності з купою прикладів: матеріальне забезпечення, житлові умови, організацію харчування, університетську форму та студентську моду, поширені захворювання та шкідливі звички здобувачів вищої освіти.

    Четвертий розділ відведений нематеріальному виміру повсякденності. Він теж насичений подробицями. Але здається нам спірним щодо кола проблем і розміщення параграфів глави у структурі книжки. Перший пункт охоплює організацію іспитів і навчального процесу та ставлення студентів до навчання. Певна річ, цю частина, в якій ідеться про головні чинники студентського життя, логічно було би розмістити ближче до початку книжки, а не в останній главі.

    Другий пункт відведений практикам дозвілля: спортивним і музичним вправам, студентському читанню, а також громадсько-політичній діяльності. Останнє, на мою думку, неможна назвати «дозвіллям». Та й навряд чи тодішні громадські справи були доповненням, а не заміною навчання. Варто було би винести це питання в окремий параграф або окрему главу. Тим паче, що Авторка показала змістовну наближеність, хоч і не тотожність, понять «студентський рух» і «революційний рух». А головне: що таке «повсякденність політичного»? Без відповіді на це питання неможливо описувати громадське життя студентства.

    Третій пункт присвячений, говорячи авторською мовою, «рисам студентської ментальності». В ньому розглянуті найбільш цікаві вияви студентської поведінки: поділ студентів за земляцтвами, відокремленість польських студентів, неприйняття більшістю студентів офіційного антисемітизму, ставлення до релігії, особливості студентського гумору та вечірок, студентські злочини, студентські самогубства, відвідування повій, пацифістські настрої студентства під час Російсько-японської війни та наприкінці Першої світової війни, які заступили патріотичну ейфорію початку Великої війни. Отже, розглянута монографія є вартісним внеском в українську історіографію пізньої Російської імперії та сучасну історіографію історії повсякденності.

   

    Михайло Гаухман

   

       1 Кругляк М. Е. Життя та побут студентства підросійської України другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: дис. канд. іст. наук: 07.00.01. – К., 2010. – 301 с.