Завантажити книгу у форматі PDF>>

У монографії на прикладі старообрядницьких общин Харківщини прослідковано вплив релігійних уявлень на характер об’єднання віруючих у соціальні спільноти, показані закономірності трансформації цих спільнот під впливом внутрішньої логіки розвитку конфесійних угрупувань та зовнішніх факторів. На основі сучасних статистичних підходів визначені масштаби применшення чисельності старообрядців Харківської губернії у матеріалах офіційного обліку ХІХ — початку ХХ ст. Виявлені чинники, що зумовлювали зміни кількості офіційно зареєстрованих та таємних старовірів регіону, визначено вплив регіональних та конфесійних особливостей на статевовікові характеристики старообрядницької спільноти Харківщини

Зміст

Вступ___7

До джерел___23

Розділ перший
Локалізація та конфесійна належність
старообрядницьких общин Харківської губернії___35
Конфесійний розподіл всередині старообрядництва та зовнішня (чиновницька і місіонерська) номенклатура старообрядницьких напрямів___35
Локалізація та конфесійна належність старообрядців губернського міста___39
Старообрядницькі общини Харківського повіту___43
Старообрядницькі общини Вовчанського повіту___51
Старообрядницькі общини Зміївського повіту___52
Старообрядницькі общини Куп’янського і Старобільського повітів___58
Старообрядницькі общини Ізюмського та Сумського повітів___62
Загальний конфесійний розподіл старообрядців Харківської губернії у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.___62

Розділ другий
Старообрядницькі спільноти Харківщини: внутрішні та зовнішні межі___67
Общини та згоди: старообрядницькі об’єднання як типи соціальних спільнот___67
«Два абсолютно ізольовані один від одного світи»? Старообрядництво та сектантство Харківської губернії___83
«Потай сповідують розкол чимало»: приховування віри старообрядцями Харківщини___87

Розділ третій
Секти чи церкви? Трансформації внутрішньої організації та ставлення до соціуму старообрядницьких об’єднань Харківщини___105
Методологічні зауваги: специфіка застосування теорії «церква-секта» при дослідженні історії старообрядництва___106
«Я б їх, як пророк Ілля, всіх перепластав»: сектантський характер ранніх старообрядницьких об’єднань___112
«Останнім часом в них стала проявлятися певна товариськість із православними»: розмивання сектантських рис у старообрядництві___116
«Відчуваючи своє безсилля, поводяться пасивно»: вплив локальної специфіки на характер трансформації старообрядницьких общин Харківщини___122

Розділ четвертий
«Число розкольників визначалось навмання»? Динаміка офіційних даних щодо чисельності старообрядців Харківщини___131
Мікроісторичний рівень: специфіка ведення іменних списків старообрядців___132
«Технічні помилки» у матеріалах обліку старообрядців, їхній вплив на офіційні дані щодо чисельності старовірів___134
Природній рух населення, релігійні конверсії, зміни державної політики: фактори динаміки офіційних даних щодо чисельності старообрядців___139
Загальногубернські процеси та місцева специфіка: динаміка офіційних даних щодо чисельності старовірів на рівні повіту та селища___148
Попівці та безпопівці: динаміка офіційних даних щодо чисельності___149

Розділ пятий
Масштаби приховування віри старообрядцями Харківської губернії___153
Застосування даних радянської статистики для оцінки точності обліку старообрядців початку ХХ ст.___154
Перевірка матеріалів обліку старообрядців ХІХ — початку ХХ ст. за допомогою когортного аналізу___157
«Намагалися представляти число розкольників, що більше відповідає дійсності»: екстраполяція офіційних даних, що перевищують результати когортного аналізу___166

Розділ шостий
Статевовікові характеристики старообрядницького населення Харківської губернії в 1825—1917 рр.___176
Співвідношення статей серед старообрядців Харківщини___175
Конфесійний та локальний рівень: співвідношення статей серед різних груп старообрядництва___181
Віковий розподіл старообрядницького населення Харківської губернії___183

Висновки___185

Список використаних джерел та літератури___189

Додатки___221

Список скорочень___271