Організатори, лектори та учасники 2015 Summer Institute on Conducting Archival Research
у Меморіальному холі Міжнародного центру для науковців
Вудро Вільсона.
26 травня 2015 р.
Підготовка статті, дисертації, монографії та, власне, будь-якого грунтовного наукового дослідження з нової, а тим більше новітньої історії a priori передбачає серйозну і кропітку роботу з архівними матеріалами. Навчити студентів-істориків грамотно працювати із цим типом джерел покликані загальнонормативні курси з історичного джерелознавства, архівознавства, методології наукових досліджень тощо. Однак, не всі успішно засвоюють отримані в лекційних аудиторіях теоретичні знання, тим більше не кожен може застосувати їх на практиці. Для тих майбутніх науковців, які спеціалізуються на вітчизняній історії, – це невелика проблема, що вирішується в ході консультацій із науковим керівником та безпосередньої роботи в архівних установах України.
Значно більші труднощі постають перед тими студентами, які обирають сферою своїх наукових інтересів Ранньомодерну, Модерну і Сучасну історію зарубіжних країн. Відсутність фінансових можливостей відвідати країну, що досліджується, недостатня матеріальна підтримка наукових проектів із боку держави, незнання іноземної мови – все це ускладнює вишкіл фахівця з історії Європи, Америки, Австралії чи країн Сходу і Африки в Україні.
Серйозною проблемою для вітчизняних молодих науковців є також відсутність елементарних знань щодо структури й підстав функціонування архівної справи за кордоном. Щоправда, упродовж останніх років українська історіографія поповнилася низкою розвідок, які стануть у великій пригоді тим ученим-початківцям, чиє дослідження пов’язане з історією зарубіжних країн. Серед них – публікації Лілії Білоусової, Ольги Волкотруб, Людмили Жук, Олени Косенко, Марії Кравченко, Анатолія Лавренюка, Ростислава Мельника, Валентини Надольської, Альони Осипюк, Марини Палієнко, Олени Ус1 та ін. На жаль, ці праці розкривають тільки окремі аспекти функціонування архівних установ за кордоном: нормативно-правові засади діяльності, історію становлення та розвитку, структуру й організацію на сучасному етапі тощо. Найбільш комплексне вітчизняне наукове дослідження в цьому напрямку належить доктору історичних наук, директору Державного архіву Миколаївської області Лариси Левченко, яка в низці статей і монографії, що вийшла друком у 2013 р.2, висвітлила історію, теорію і практику архівної справи США від зародження там архівного руху до сьогодення.
Ці напрацювання – хороший орієнтир, перший крок для тих, хто розпочинає своє наукове дослідження в рамках американістики, європейських студій, сходознавства чи міжнародних відносин. Наступним кроком має бути безпосереднє знайомство з організацією зарубіжної архівної справи, і в цьому на допомогу молодим науковцям приходять спеціальні наукові тренінги, семінари, круглі столи, які є досить звичною практикою за кордоном.
Літня школа з проведення архівних досліджень (Summer Institute on Conducting Archival Research – SICAR). Саме під такою н азвою вже тринадцятий рік поспіль у м. Вашингтон, округ Колумбія, США (Washington, DC, USA) проводиться науковий семінар, покликаний допомогти аспірантам (PhD students) зі всього світу вправно організувати свою дослідницьку роботу в архівних установах.
Перша така школа відбулася в липні 2003р. Одним із ініціаторів її проведення стала доцент історії та міжнародних відносин Університету Джорджа Вашингтона (George Washington University) Хоуп Гарісон (Hope Harrison). 2003 SICAR відбувся в рамках співробітництва кількох наукових інституцій і програм (George Washington University's Cold War Group, National Security Archive, Wilson Center's Cold War International History Project) та акцентував свою увагу на проблемі архівних досліджень періоду холодної війни3.
Цьогорічна Літня школа з проведення архівних досліджень, яка проходила на базі Міжнародного центру для науковців Вудро Вільсона(Woodrow Wilson International Center for Scholars, Ronald Reagan Building) упродовж 25–29 травня 2015р.,– це чотирьохденний семінар, в ході якого аспіранти мали можливість зустрітися з відомими фахівцями у сфері історичних і політичних наук, журналістики, архівної та видавничої справи. Вперше цього року співорганізатором заходу стала програма з історії та публічної історії Центру Вільсона (Wilson Center's History and Public Policy Program), яка досліджує взаємовпливи історії та політики, а також ставить за мету сприяти відкритому, інформативному, позапартійному діалогу між науковцями з різних сфер щодо актуальних історичних проблем4.
Перша сесія 2015 SICAR. У президії з ліва на право:
директор Архіву національної безпеки Томас Блантон, директор
History and Public Policy Program Міжнародного центру для науковців Вудро Вільсона Крістіан Остерман, доцент історії та міжнародних відносин Університету Джорджа Вашингтона Грег Бражінски.
26 травня 2015 р.
(Фото надані Міжнародним центром для науковців Вудро Вільсона)
До участі в 2015 SICAR запрошувалися молоді науковці, що спеціалізуються на міжнародних відносинах і новітній історії в межах широкого спектру дисциплін: історії, політичних наук, соціології, антропології, регіоналістики тощо5. Із більше 100 поданих заявок на конкурсній основі були відібрані 25 учасників із Великобританії, Італії, Південної Кореї, Польщі, Сполучених Штатів Америки, України, Фінляндії, Швейцарії та інших країн. Їхні наукові інтереси торкалися найрізноманітніших тем: відносин між США і країнами Східної Азії, збереження історичної спадщини в СРСР, ядерного роззброєння, зовнішньої політики Китаю, деколонізації в Кенії, зародження комуністичних рухів у Південно-Східній Азії6 тощо.
З вітальним словом на урочистому відкритті Літньої школи з проведення архівних досліджень виступили директор одразу двох наукових програм у Центрі Вільсона – Wilson Center’s History and Public Policy Program та Global Europe Program – Крістіан Остерман (Christian Ostermann) та доцент історії та міжнародних відносин Університету Джорджа Вашингтона Грег Бражінски (Gregg Brazinsky). Одразу після знайомства з організаторами семінару та представлення всіх аспірантів-учасників розпочалися навчальні сесії. Мета заходу полягала не лише в поглибленні теоретичних знань і практичних навичок аспірантів з дослідницької роботи в архівних установах, але й ознайомлення з можливостями та викликами цифрових архівів, отримання рекомендацій щодо систематизації та опрацювання матеріалів, написання дисертації, порад щодо публікації результатів свого дослідження, подання документів на конкурси, здобуття грантів тощо. Формат семінару передбачав, що 60-70% часу кожної презентованої теми займала лекція запрошеного фахівця, а 40-30% – запитання від аудиторії та загальне обговорення.
Загалом перед цьогорічними учасниками SICAR виступило 27 лекторів із різних державних, архівних, науково-дослідницьких, культурно-освітніх установ: Державного департаменту США (U.S. Department of State), Інституту аналізу оборони (Institute for Defense Analyses), Національного управління архівів та документації (National Archives and Records Administration), Архівy національної безпеки (National Security Archive), Архіву Національної галереї мистецтва (Gallery Archives of the National Gallery of Art), Міжнародного центру для науковців Вудро Вільсона (Woodrow Wilson International Center for Scholars), Університету Джорджа Вашингтона (George Washington University), Прінстонського університету (Princeton University), Колумбійського університету (Columbia University), Католицького університету Америки (Catholic University of America), Університету Джонса Гопкінса (Johns Hopkins University), Мерілендського університету (University of Maryland), Видавництвa Міжнародного центру для науковців імені Вудро Вільсона (Woodrow Wilson Center Press) та ін.
Лекція на тему “Дослідження у зарубіжних архівах (частина ІІ): Європа та Росія”. У президії з ліва на право: професор історії Мерілендського університету Джефрі Херф, начальник Архіву Національної галереї мистецтв Мейджін Деніелс (модератор), співробітник Школи міжнародної служби Американського університету, редактор із особливих доручень Європейського інституту Гарет Мартін, доцент історії та міжнародних відносин Університету Джорджа Вашингтона Хоуп Гарісон, аспірант Масачусетського технологічного інституту, стипендіат програми Фулбрайт в Університеті Фудань у Шанхаї Джозеф Торіджен
28 травня 2015 р.
Упродовж 4-денного семінару перед аспірантами було презентовано близько різних 20 тем. Значний інтерес становили виступи Девіда Ленгбарда (David Langbart) про особливості досліджень в архівних установах США, Нейта Джонса (Nate Jones) про використання Закону про свободу інформації 1966 р. (Freedom of Information Act, 1966), Вільяма Бурра (William Burr) про вивчення ядерної історії та Кена Х’юза (Ken Hughes) про президентські аудіозаписи, що зберігаються в американських архівах. Вагоме місце у програмі Літньої школи належало презентаціям Пієро Глайджесісa (Piero Gleijeses), Крістофера Дарнтона (Christopher Darnton), Грега Бражінски (Gregg Brazinsky), Кевіна Вудса (Kevin Woods), Хоуп Гарісон (Hope Harrison), Джозефа Торіджена (Joseph Torigian) та ін., які поділилися власним досвідом наукової роботи в архівах Аргентини, Бразилії, Великобританії, Куби, Китаю, Німеччини, РФ, США, Франції тощо. Надзвичайно цікавою була доповідь Джеймса Хершберга (James Hershberg) про інтернаціоналізацію наукових досліджень холодної війни. Пізнавальні лекції підготували Чарльз Краус (Charles Kraus) та Тауня Реві (Tawnya Ravy), розповівши учасникам семінару про переваги та недоліки цифрових архівів, а також про виклики, що постають перед публічними науковцями в процесі становлення інформаційного суспільства.
Поза всяким сумнівом, Summer Institute on Conducting Archival Research – високоякісний науково-освітній проект, який може стати хорошою школою для українських дослідників-початківців, що пов’язують свої наукові інтереси та майбутні досягнення із вивченням ранньомодерної/модерної історії й сучасної політики зарубіжних країн, міжнародних відносин тощо. В той же час участь у цьому семінарі – це не тільки хороша можливість ознайомитися з теорією і практикою архівної справи за кордоном, але й реальний шанс зав’язати корисні знайомства та налагодити міжнародну співпрацю з провідними науковцями Сполучених Штатів Америки.
Вікторія Антоненко - аспірантка кафедри Давньої та нової історії України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Досліджує нову економічну політику в УСРР; шевченківські комеморації в УСРР.
1. Білоусова Л.Г. Національний архів Непалу // Архіви України // Архіви України. – 2010. – №3-4. – С.180-201; Волкотруб О.Н. З історії Товариства американських архівістів // Архіви України. – 2011. – №1. – С.178-191; Косенко О.В. Архівна україніка міжвоєнного періоду в Болгарії // Архіви України. – 2011. – №2-3. – С.205-211; Кравченко М.В. Питання архівного права на сторінках часопису “Архейон” 1927-1939рр. // Архіви України. – 2013. – №6. – С.211-222; Лавренюк А.Г., Жук Л.В. Архівне зберігання електронних документів та інформаційних ресурсів в Республіці Білорусь // Архіви України. – 2010. – №1. – С.162-169; Мельник Р.І. Поняття Національного архівного фонду в архівному законодавстві Польщі // Архіви України. – 2012. – №4. – С.178-198; Надольська В.В. Реформування мережі архівних установ у Російській Федерації // Архіви України. – 2013. – №3. – С.186-194; Осипюк А.В. Архівна система Румунії: становлення та розвиток // Архіви України. – 2012. – №1. – С.230-237; Палієнко М.Г. Архівна система Туреччини: становлення, еволюція, сучасна організація // Архіви України. – 2015. – №2. – С.209-228; Ус О.М. Досвід архівного зберігання електронних документів та електронних інформаційних ресурсів у Вільній федеральній землі Баварії // Архіви України. – 2011. – №5. – С.196-202 та ін.
2. Левченко Л. Архіви і архівна справа Сполучених Штатів Америки: історія та організація: монографія / Лариса Левченко. – Миколаїв: Іліон, 2013. – 1204с.
3. Report on the Summer Institute on Conducting Archival Research вy Sutayut Osornprasop (Cambridge University). – [Електроннийресурс]. – Режимдоступу: http://www.wilsoncenter.org/article/report-the-summer-institute-conducting-archival-research-sutayut-osornprasop-cambridge
4. About the History and Public Policy Program. – [Електроннийресурс]. – Режим доступу: http://www.wilsoncenter.org/about-history-and-public-policy-program
5. 2015 Summer Institute on Conducting Archival Research. – [Електроннийресурс]. – Режим доступу: http://www.wilsoncenter.org/article/2015-summer-institute-conducting-archival-research
6. 2015 Summer Institute on Conducting Archival Research Recap. – [Електроннийресурс]. – Режим доступу: http://www.wilsoncenter.org/article/2015-summer-institute-conducting-archival-research-recap