Print

sukhomlyn author

Як свого часу сказала Алла Марченко, до наукового ужитку давно вже слід запровадити термін «синдром випускника літньої/зимової школи». Залишимо термінологічні нюанси діагнозу майбутнім дослідникам. Але саме з таким «синдромом» я повертався з ХІІІ Східної зимової школи, організованої Студіyмом Східної Европи Варшавського університету (Studium Europy Wschodnej Uniwersytetu Warszawskiego) та Колегіумом Східної Европи імені Яна Новака-Єжіораньского (Kolegium Europy Wschodniej im. Jana Nowaka-Jeziorańskiego, Вроцлав-Войновіце). Скільки емоцій відчуваєш водночас… Тут і здобуті знання разом з тиском натхнення, і незабутні враження від відкриття для себе нових міст і людей. Тут легкий сум від того, що школа швидко закінчилася (але певен - ми ще зустрінемось!), і підсвідомий, ніби не мій, сумнів – як стільки подій вмістилося у такий короткий проміжок часу?

     Ремарка «подорожні нотатки» наявна у заголовку не випадково. Зимова школа була не тільки реальною подорожжю по чотирьох населених пунктах (Варшава, Вроцлав, Войновіце та екскурсія до Ченстохови) тривалістю 14 днів. Не менш захопливі подорожі відбувалися під час лекцій та семінарів. Це вже були мандрівки різнобарвним, та водночас цілісним світом Межимор’я – просторами від Балтики до Адріатики і Чорномор’я. Лекційний курс зимової школи щодня переносив нас до однієї з країн цього регіону. Ефекту подорожі додавало те, що лекцію про певну країну читав або її представник, або «інтелігент прикордоння» (якщо використовувати термінологію Кшиштофа Чижевського. Цей тип інтелектуала незвичний для українського студента, але класичний для Европи). Про спадщину Великого князівства Литовського захопливо та (я не жартую) весело розповів професор з Вільнюса Рюстіс Камунтавічюс (Rustis Kamuntavicius), шляхи розвитку країн колишньої Югославії «розклав по полицях» професор Варшавського університету, албанець Рігельс Галілі (Rigels Halili), трагічні події у Білорусі доби Другої світової війни стисло представив професор Білостоцького університету Антоній Міроновіч (Antoni Mironowicz)…

     Канони обраного жанру вимагають описати місцевість. Щоб не стомлювати шановного читача, я лише перелічу місця, де відбувалися заняття. Це модерні аудиторії Варшавського університету, бальна зала Палацу Потоцьких-Тишкевичів (Pałac Potockich-Tyszkiewiczów, sala Balowa), Оссолінеум (Zakład im. Ossolińskich), і унікальна пам’ятка – Замок на воді (Zamek na wodzie) у с. Войновіце (Wojnowice) поблизу Вроцлава (належить Колегіуму Східної Европи).

     Не менш важливим у класичних тревелогах є опис людності. Цьогорічна школа об’єднала 32 учасника. Вони представляли Польщу (Варшава, Вроцлав, Люблін, Лодзь), Чехію (Прага), Україну (Львів, Луцьк, Київ, Дніпропетровськ), Білорусь (Вітебськ), Молдову (Кишинів), Російську Федерацію (Москва, Казань, Улан-Уде) та Киргизстан (Бішкек).

     Треба зазначити, що Східна зимова школа призначена для магістрантів, що працюють над дипломними роботами. Тобто, більшість учасників була не тільки однієї вікової групи, але й одного року народження зі мною. Це є величезним і унікальним плюсом Школи, оскільки створює особливу, братню, чи то родинну, атмосферу. І неабияк сприяє активній науковій комунікації учасників, налаштованих на одну хвилю (чи то стиль життя) – «диплом». На заходах неформальної освіти вікова різниця (як дезінтегруючий чинник), як правило, нівелюється, не відчувається у спілкуванні і взагалі стає непомітною. Але у випадку Східної зимової школи йдеться про наявність додаткового інтегруючого чинника – подібного соціального досвіду магістрантів. Комунікація між учасниками та між учасниками і викладачами – зерно будь-якої школи. Можна з впевненістю констатувати, що тут, завдяки таланту організаторів, для неї були створені всі умови.

     Поселення учасників школи в історичних центрах Варшави та Вроцлава сприяло зануренню в европейський міський простір, дало можливість відчути те, що стародавні римляни називали «геній місця».

 2016 04 06 sukhomlyn4    

 Директор SEW Ян Маліцький і режисер Анджей Вайда

(Фото розміщено на офіційному сайті Студіуму Східної Европи: http://www.studium.uw.edu.pl/?post/22199)

     Трохи незвичним (навіть для заходу неформальної освіти) був перший день школи, що розпочався з перегляду фільму «Катинь» та зустрічі з всесвітньо відомим режисером Анджеєм Вайдою (Andrzej Wajda). За кілька днів митцю виповнювалося 90 років. Кавалер всіх польських нагород, а також лауреат «Оскара» за всю творчість наприкінці зустрічі сказав молоді: «пам’ятайте, що життя маєте тільки одне». Закінчився день екскурсією Варшавським національним музеєм (Muzeum Narodowe w Warszawie).

    2016 04 06 sukhomlyn2

 

2016 04 06 sukhomlyn3

Лекція доцента Анджея Пукшто. Другий день зимової школи. Варшавський університет. Фото з офіційного сайту Студіуму Східної Европи: http://www.studium.uw.edu.pl/?post/22199

     

Натомість у класичній академічній манері розпочався другий день школи. У Варшавському університеті доцент Університету м. Каунас (Uniwersytet w Kownie, Литва), випускник Східної літньої школи Анджей Пукшто (Andrzej Pukszto) прочитав лекцію, де розкрив концепт «Межимор’я», а також показав розвиток федералістичних ідей на тлі процесів національного (від/на)родження народів Центрально-Східної Европи. Ввечері відбулася зустріч з Послом Литви у Польщі та презентація двох видань про польсько-литовські дипломатичні взаємини. Особливістю зустрічі були виступи авторів цих видань литовською мовою.

     Особливого звучання лекції професора Люблінського католицького університету Губерта Лашкевича (Hubert Łaszkiewicz, Katolicki Uniwersytet Lubelski) надавала бальна зала Палацу Потоцьких. Професор живо та вельми оригінально розкрив поняття «схід» через особливості зорового, слухового, смакового та інших видів сприйняття.

     Наступного дня відбувся переїзд до Вроцлава із заїздом до Ченстохови та відвідинами монастирю у Ясній Гурі, де знаходиться чудотворна ікона Ченстоховської Божої Матері.

  2016 04 06 sukhomlyn5  

 Учасники зимової школи з екскурсоводом перед костьолом Йоана Хрестителя на о. Тумський (Вроцлав)

     «Вроцлавську» частину Східної зимової школи розпочала лекція вже згаданого професора А. Міроновіча, що відбулася у конференційній залі Оссолінеуму. Сира погода ранньої весни у Дольному Шльонську наступного дня, у неділю, не стала на заваді майже чотиригодинній пішохідній екскурсії Вроцлавом. Потім наша група продовжила самостійне знайомство з містом, піднявшись на оглядовий майданчик вежі костьолу Йоана Хрестителя на о. Тумський.

     Понеділок, 7 березня, розпочався лекцією професора Університету Латвії (Рига) Ерікса Якобсонса (Eriks Jekabsons, Uniwersytet Łotwy w Rydze) з історії країн Прибалтики міжвоєнного періоду. Наступний день був ознаменований першим виїздом на заняття до Замку на воді у Войновіце та початком семінарів. Зустріч з директором Фундації Польсько-німецького співробітництва Корнеліусом Охманном (Cornelius Ochmann, Fundacja Współpracy Polsko-Niemieckiej), присвячена питанням німецької політики щодо іммігрантів, переросла у жваву дискусію. Найбільше питань надходило від учасників з Польщі.

     Семінар – це завжди хвилювання для будь-якого студента. Коли ми першого дня чекали на нашого професора, не заспокоював навіть затишок замкової бібліотеки Колегіуму Східної Европи, де проходили семінари моєї підгрупи. Проте вже перші слова професора Збігнєва Карпуса (Zbigniew Karpus) з Торуні (який проводив семінар з «Історії країн Центрально-Східної Европи»), створили спокійну робочу атмосферу співпраці. Завершив цей день перегляд фільму про Богдана Осадчука.

     Середа, 9 березня розпочалася з лекції професора Ягелонського університету Йоахіма Дієця (Joachim Diec, Uniwersytet Jagielloński), присвяченої російським політичним доктринам. Професор детально зупинився на імперських міфах Росії, що живуть і донині. Не зважаючи на велику кількість наведених у лекції фактів, вона сприймалася легко завдяки неабиякій лекторський майстерності викладача. Завершився день зустріччю з представниками Колегіуму Східної Европи.

     Темою лекції наступного дня – четверга - була Югославія після конфлікту Тіто-Сталін. Хорватський історик, професор Дамір Агічіч (Damir Agicić) з Загребського університету (Uniwersytet w Zagrzebiu), особливу увагу приділив аналізу перебігу конфлікту. Важливою подією четверга була конференція «Економіка і політика. Україна - економічні реформи та проблема безпеки», на якій представники Польщі, Німеччини та України (Микола Рябчук) дискутували, серед іншого, про важливість коректного вживання історичних понять щодо теперішньої ситуації в Україні та Европі.

     П’ятниця пройшла в Оссолінеумі. Лекція професора Р. Галілі, про яку я вже згадував, відкрила мені схожі моменти в історії країн колишньої Югославії та України. У суботу, 12 березня, заняття пройшли у Замку (у Войновіце). Оригінальна за структурою та поданням лекція професора Рюстіса Камунтавічюса не залишила байдужим нікого. Неперевершене почуття гумору викладача, який є директором Інституту Великого князівства Литовського у Каунасі (Instytut Wielkiego Ksiąstwa Litewskiego w Kownie), зробило цю лекцію, мабуть, найвеселішою у нашому житті. Проблеми рецепції спадщини ВКЛ пан професор представив через порівняння та коментування навчальних історичних мап, та через аналіз творів мистецтва народів-спадкоємців.

2016 04 06 sukhomlyn

 Випускники ХІІІ Східної зимової школи перед Замком на воді у с.Войновіце (Світлина випускників розміщена на офіційному сайті SEW (http://www.kew.org.pl/zakonczenie-xiii-wschodniej-szkoly-zimowej/))

     Понеділок – останній день Східної зимової школи – пройшов у Войновіце. Заключна лекція, прочитана представником Польської Академії наук Павлом Ковалем (Pawel Kowal, Polska Akademia Nauk), була присвячена новітньому імперіалізмові, показала різні типи імперій та їх спадщину у сучасній Европі. Після лекції директор Східної зимової школи професор Ян Маліцький (Jan Malicki) та Президент Колегіуму Східної Европи Ян Анджей Домбровський (Jan Andrzej Dóbrowski) вручили учасникам дипломи та подарували видання Колегіуму. Було також вручено нагороди за найкращі доповіді на семінарах (видання Колегіуму та річна підписка на часопис «Нова Східна Европа»). Захоплююча подорож добігала кінця.

     ХІІІ Східна зимова школа показала можливості подальшого наукового зростання і залишила незабутні спогади. Спілкування з колегами-магістрантами та з професорами відкрило мені краєвиди Центрально-Східної Европи. Користуючись нагодою, хочу подякувати за блискучу організацію школи координатору шкіл та стипендій Студіуму Східної Европи Варшавського університету Діані Брутьян (Diana Brutyan), директору Студіуму, професорові, почесному доктору Яну Маліцькому, та президенту Колегіуму Східної Европи імені Яна Новака-Єжіораньського Яну Анджею Домбровському. Низький Вам уклін!

     Дорогу до Варшави, Вроцлава та Войновіце тепер я знаю. Тому не омину їх у наступних мандрівках.    

     Олександр Сухомлин, історик, незалежний дослідник. Стипендіат конкурсу студентських наукових робіт імені Ковальських у галузі українознавства.2014 р. Випускник ХІІІ Східної зимової школи Студіум Східної  Европи (SEW). Наукові зацікавлення: історія Південної України XVIII ст., проблеми джерелознавства регіону, російська військова присутність на теренах Війська Запорізького низового, мікроісторія, генеалогія.