За останній час Україна чітко задекларувала свій рух на євроінтеграцію. Незважаючи на складну суспільно-політичну ситуацію в країні, було підписано політичну частину Угоди про асоціацію з ЄС, що відкриває для нашої держави великі перспективи на майбутнє. Проте без реформування всіх сфер життя та діяльності задекларовані зміни будуть неповноцінними, тому кожна з галузей вже зараз має розпочати інтенсивний процес перетворень. Зокрема зміни стосуються освіти і науки, які є стратегічно важливими напрямками, оскільки інвестиції в освітню галузь – вкладення в майбутню українську генерацію, що вже зараз активно виходить на суспільну арену і невдовзі задаватиме тон вітчизняному політикуму разом із громадянським суспільством.
Студентська наука також є важливим локомотивом змін, тому запозичення корисного досвіду з країн Заходу, зокрема, ЄС, щодо діяльності наукових організацій студентів в університетах видається мені доволі необхідною. Будучи членом однієї з таких спільнот, а саме польського Студентського наукового товариства Студіуму Східної Європи та Центральної Азії Варшавського університету (пол. Studenckie Koło Naukowe Studium Europy Wschodnieji Azji Środkowej Uniwersytetu Warszawskiego), в цій статті я хочу поділитися власним досвідом діяльності для практичного впровадження її окремих елементів у студентських наукових організаціях України.
Перш за все, варто розпочати з мети, заради якої створювалася наша організація. Вона включала в себе три складові частини, а саме: створення умов для самоосвіти студентів, які входять до складу організації; створення можливостей практичного використання знань, здобутих під час навчання; популяризація знань та проблематики, пов’язаної з Центрально-Східною Європою та Азією. Товариство реалізує свою мету через організацію зустрічей, семінарів, наукових конференцій; встановлення контактів і налагодження співпраці з відповідними організаціями, фондами і т.д.; організація поїздок і наукових відряджень до країн Центрально-Східної Європи та Азії.
Важливим питанням у діяльності студентських наукових організацій є фінансування, оскільки саме воно допомагає реалізувати певні наукові проекти або ж залишити в шухляді до кращих часів у разі відсутності коштів. Отож, у Варшавському університеті існує Консультаційна рада з питань студентського наукового руху, яка займається наданням фінансової допомоги на наукові проекти студентів на конкурсній основі. Дана Рада підтримує проекти щодо проведення наукових досліджень та організації наукових конференцій, але ніколи не надає кошти на поточну діяльність студентських наукових організацій та участь в їхніх проектах інших осіб, які не є членами товариств. Важливою умовою для подання заявки є діяльність студорганізації понад 6 місяців від дати заснування. У випадку отримання фінансування на груповий науковий проект товариство може дістати максимально 10 тисяч злотих (2500 €), на індивідуальний науковий проект - 2 тисячі злотих (500 €).
Торкнусь правничого аспекту діяльності студентських наукових організацій. Згідно зі статутом Студентського наукового товариства Студіуму Східної Європи та Центральної Азії Варшавського університету, воно діє на підставі польського Закону про вищу освіту та Статуту Варшавського університету. Члени організації мають низку прав і обов’язків. Зокрема до складу товариства можуть ввійти студенти, випускники та наукові співробітники Варшавського університету і інших польських вишів. Члени організації мають виборче право до всіх органів товариства; можуть брати участь в загальних зборах і подавати заяви щодо статутної діяльності; брати участь в заходах, організованих товариством; отримувати інформацію про діяльність керівництва. Обов’язками членів організації є активна участь в діяльності товариства; дотримання статуту і рішень керівництва; збереження гарної репутації організації.
Очолює товариство президент і 4 заступники, кожен із яких відповідає за певний напрямок роботи. Всі члени організації виконували свою функцію: організовували святкування Різдва, конкурс знань про регіон (Кавказ), обробку пошти, організовували зустріч щодо фінансування, займалися веденням Інтернет-сайту, а також працювали над проектом журналу.
Ведення сайту студентської наукової організації займає не менш важливе місце в її діяльності. Інтернет-сторінку товариства варто, перш за все, розцінювати не як інструмент піару, а як робочий інструмент. Важливо розуміти, що піар організації не має стояти на першому місці в списку цілей ведення сайту. Інтернет треба розглядати як засіб вирішення стратегічних і повсякденних завдань організації. У нашому товаристві існував власний сайт, на якому була розміщена інформація про його діяльність, керівництво, статут організації, засідання, наукові конференції, робочі проекти та звіти членів товариства про їх реалізацію.
Переконаний, що досвід діяльності студентських наукових організацій в країнах ЄС варто використовувати в Україні. Проте автоматичне копіювання готових шаблонів і макетів не переведе студентську науку на європейські рейки, тому всі практичні елементи необхідно обов’язково пристосовувати до українських реалій.
Ярослав ДЕНИСЕНКО, магістр східноєвропейських студій Варшавського університету